Рішення

від 02.02.2015 по справі 509/1254/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/1490/15

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д. М.

Доповідач Мартинова К. П.

Категорія ЦП: 24

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Мартинової К.П.,

суддів - Кравця Ю.І., Оверіної О.В.,

за участю секретаря - Желєзнова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Моторс" про відшкодування збитків та моральної шкоди за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Моторс" на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 листопада 2014 року,

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Фенікс Моторс", уточнивши його в процесі розгляду справи, просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальний збиток у сумі 56900 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та судові витрати.

Позивач посилався на те, що він є власником бортового причепу марки ІFA, 1979 року випуску.

18.01.2008 року він та ТОВ "Фенікс Моторс" уклали договір - доручення №075 відповідального зберігання та експозиції транспортного засобу з метою його реалізації. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався прийняти зазначений причіп на відповідальне зберігання та експозицію з метою подальшої реалізації, що було закріплено відповідним актом прийому-передачі від 18.01.2008 року, за яким відповідач отримав на зберігання зазначений бортовий причіп у відмінному стані, повній комплектації, без пошкоджень, після повного капітального ремонту і який був оснащений трьома, а також однією запасною, новими гумовими шинами марки Goodyear Ultra Grip 175/70/R13 82Т.

У березні 2010 року позивач звернувся до ТОВ "Фенікс Моторс" з листом і вимогою про повернення вищевказаного причепу, відповіді він не отримав, що стало підставою для звернення до суду.

Представник відповідача директор ТОВ "Фенікс Моторс" Мальченко В.А. та його представник заперечували проти задоволення позову, спочатку стверджуючи про підробку вищевказаного договору відповідального зберігання, який ніколи не укладався колишнім директором ТОВ "Фенікс Моторс", та взагалі відсутність зазначеного причепу на території підприємства, а в подальшому директор ТОВ не визнав позов, вважаючи його таким, що направлений на штучне збагачення позивача за рахунок нового керівництва товариства.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 листопада 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Стягнуто з ТОВ"Фенікс Моторс" на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 56900 грн., моральну шкоду у сумі 1000 грн. та судовий збір у сумі 569 грн., а разом - 58469 грн.

В задоволенні решти позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "Фенікс Моторс" просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

Стаття 627 ЦК України зазначає, що відповідно до ст. 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона /зберігач/ зобов"язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною /поклажодавцем/, і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18 січня 2008 року між ТОВ "Фенікс Моторс" та ОСОБА_2 укладено договір зберігання у вигляді договору-доручення № 075 на відповідальне збереження та експозицію транспортного засобу з метою його реалізації. За умовами цього договору ТОВ "Фенікс Моторс" зобов"язалося зберігати причіп бортовий реєстраційний номер НОМЕР_1 марки ІFA, 1979 року випуску, синього кольору, який належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 15 січня 2008 року.

Відповідно до п. 1.2. договору-доручення вартість причепу за оцінкою встановленою сторонами складає 5000 доларів США.

Пунктом 1.3. договору-доручення ціна за охорону причепу не встановлюється.

Строк дії договору-доручення визначено, що він вступає в силу з моменту його підписання. Кінцевий строк дії договору-доручення договором не встановлено.

Відповідно до п. 6.1. договору цей договір буде вважатися закінченим після виконання всіх взаємних обов"язків і врегулювання всіх розрахунків між сторонами, шляхом складання відповідних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 938 ЦК України зберігач зобов"язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно з ч. 2 ст. 938 ЦК України якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов"язаний зберігати річ до пред"явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно до п. 3.1. договору повірений несе відповідальність за зберігання причепа. У випадку пошкодження, втрати, зникнення причепа повірений зобов"язаний відшкодувати усі збитки, що спричинені пошкодженням, втратою, зникненням причепу. Також повірений зобов"язаний відшкодувати не отриману вигоду та моральну шкоду у разі пошкодження, втрати, зникнення причепа.

Згідно зі ст. 949 ЦК України зберігач зобов"язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої кількості. Річ має бути повернута поклажодавцю в такому стані, в якому вона була передана на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов"язаний передати плоди та доходи, які були одержані ним від речі. Тотожність речі, яка передана на зберігання і речі, яка була повернута, може підтверджуватися свідченнями свідків.

Стаття 950 ЦК України передбачає відповідальність зберігача за втрату /нестачу/ або пошкодження речі, прийнятої на зберігання на загальних підставах.

Статтею 951 ЦК України передбачено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою /нестачею/ або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати /нестачі/ речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Оскільки встановлено та відповідачем не заперечується, що предмет договору зберігання від 18 січня 2008 року - причіп бортовий - відсутній у ТОВ "Фенікс Моторс", то суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вартості причіпу, визначеного сторонами договору в п. 1.2..

Посилання апеляційної скарги на те, що вартість причіпу завищена є безпідставними, оскільки п. 1.2. договору № 075 від 18 січня 2008 року сторонами визначена вартість причіпу в розмірі, еквівалентному 5000 доларів США. Договір № 075 від 18 січня 2008 року підписаний обома сторонами договору, скріплений печаткою підприємства. ТОВ "Фенікс Моторс" у встановленому законом порядку договір № 075 від 18 січня 2008 року не оспорювало, з позовом про визнання цього договору чи окремих його частин до суду першої інстанції не зверталося. На даний момент цей договір є чинним та підлягає виконанню.

Справа в частині позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди розглянута судом відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які знаходяться в матеріалах справи, належність та допустимість яких перевірена судом та їм надана оцінка в рішенні суду.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи в частині стягнення матеріальної шкоди.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ "Фенікс Моторс" моральної шкоди.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Цивільно-правова відповідальність за завдану моральну шкоду настає при наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди, встановлення причинного зв"язку між шкодою та протиправною поведінкою, вини заподіювача.

Розмір відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань / фізичних, душевних, психічних, тощо/, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат /їх тривалості, можливості відновлення тощо/.

Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що діями відповідача, які виникли між сторонами в результаті договірних правовідносин, йому завдана моральна шкода.

Посилання позивача на те, що наявність моральної шкоди підтверджується тим, що причіп, який зник з території ТОВ "Фенікс Моторс", дорогий йому як пам"ять, колегія суддів не визнає за доказ наявності моральної шкоди. Доводи позивача в цій частині суперечать його діям, пов"язаних з передачею причіпу товариству "Фенікс Моторс" за договором № 075 від 18 січня 2008 року.

При встановлених обставинах та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку про скасування рішення суду в частині часткового задоволення позову ОСОБА_2 до ТОВ "Фенікс Моторс" про стягнення моральної шкоди та ухвалення нового рішення в цій частині позовних вимог про відмову в задоволенні цих вимог за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 309 ч. 1 п. 3, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Моторс" задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 листопада 2014 року в частині часткового задоволення позову про стягнення моральної шкоди скасувати, ухвалити нове рішення в цій частині.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Моторс" про стягнення моральної шкоди.

В решті рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 листопада 2014 року залишити без зміни.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий К.П. Мартинова

Судді Ю.І. Кравець

О.В. Оверіна