Рішення

від 22.10.2014 по справі 2-633/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 2-633/11

Провадженя№ 2/266/3/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2014 м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді Курбановой Н.М.

при секретарі Жирковой М.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільно набутого під час шлюбу майна та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна,

треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Джетта - СВ», товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка СВ»,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільно набутого під час шлюбу майна.

Відповідачка ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про розподіл спільно набутого під час шлюбу майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що з 13 серпня 2004 року він перебуваю в шлюбі з відповідачкою. За період шлюбу вони разом з відповідачкою придбали транспортні засоби: Suzuki Grand Vitara червоного кольору, державний номер НОМЕР_1. Даний транспортний засіб, відповідно до технічного паспорту 21.06.2006 року було зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_2, він був вписаний до технічного паспорту, як особа, яка має право керувати вказаним транспортним засобом, а також придбали транспортний засіб Nissan Tidda державний номер НОМЕР_2, який з грудня 2007 року зареєстрований за ОСОБА_2, а також гараж. Крім того, в Маріупольському відділенні Ощадного банку Росії, розташованому в м. Маріуполь, АДРЕСА_1 на ім'я відповідачки відкрито рахунки де знаходяться грошові кошти, які також є їх спільним майном. Вважає, що вище перелічене майно є спільною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а тому йому належить на праві приватної власності 1/2 частини транспортного засобу Suzuki Grand Vitara червоного кольору, державний номер НОМЕР_1, який він просить залишити в його користуванні, визнавши за ним право власності на вказаний автомобіль, а також визнати за ним право власності на 1/2 частину транспортного засобу Nissan Tidda державний номер НОМЕР_2, залишивши його в користуванні відповідачки, визнав за нею право власності на вказаний автомобіль, а також визнати право власності на гараж за відповідачкою, стягнувши з неї на його користь ? частку його вартості у розмірі 21 781, 50 гривень,визнати право власності на 1/2 частину грошових коштів, які наявні в установах банку на ім'я ОСОБА_2, та визнати за ним право власності на 30250 доларів США, які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_8 в Маріупольському відділенні № 1 ПАТ «Дочірній банк «Сбербанк Росії» згідно договору № 2630/24/85857 від 19 травня 2010 року. Крім того, просить стягнути з відповідачки судові витрати, а також витрати у розмірі 786 гривень за проведення автотоварознавчої експертизи.

Відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, який неодноразово було уточнено та його розмір збільшено, до ОСОБА_1 про розподіл майна. В обґрунтування остаточних позовних вимог відповідачка зазначила, що з 13 серпня 2004 року вона була одружена з ОСОБА_1, шлюб було припинено 17 травня 2011 році. Під час шлюбу ними було придбано спільне майно, а також ОСОБА_1 за спільні кошти та за її особисті кошти були придбані майнові корпоративні права, як учасника господарських товариств «Джетта СВ» і «Ніка СВ». Вважає, що грошові кошти в розмірі 60500 доларів США є її особистою власністю, придбані до шлюбу. 25 вересня 1995 року вона стала учасником товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомунікаційної компанії «Сигма» з часткою в статутному фонді - 5,%. З 01 квітня 1999 року її частка в статутному капіталі товариства збільшилася і стала складати 24,41%. 14.03.2008 року між нею та ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» було укладено договір про продаж, що належить їй в статутному капіталі ТОВ «Телерадіокомунікаційної компанії «Сигма» частки, яка становила 24,41% статутного капіталу товариства за 3030 000,00 гривень, шляхом перерахування грошових коштів на її банківський рахунок № НОМЕР_9, який знаходився в АТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Маріуполі. Дані кошти є її особистим майном, отримания від продажу корпоративних прав, що належали їй до шлюбу, що підтверджується банківськими виписками. Крім того, 26 липня 2007 року на спільні грошові кошти на ім'я ОСОБА_1 був придбаний гараж в спортивному споживчому кооперативі «Таврида» вартістю 43 563,00 гривень та вважає, що гараж є спільною сумісною власністю подружжя. Крім того, під час шлюбу на її ім'я було придбано автомобіль Suzuki Grand Vitara, державний номер НОМЕР_3 та автоомобіль Nissan Tiida, державний номер НОМЕР_4. Вважає, що вказані автомобілі є спільною сумісною власністю подружжя. Під час шлюбу, 04 серпня 2008 року ОСОБА_1 став учасником ТОВ «Ніка СВ» з часткою в статутному фонді 5%, шляхом внесення в статутний капітал 20 000,00 гривень грошовими коштами. 15 січня 2008 року ОСОБА_1 став учасником ТОВ «Джетта СВ» з часткою в статутному фонді 10%, шляхом внесення в статутний капітал 40 000,00 гривень грошовими коштами та майном. 10 листопада 2010 року протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Джетта СВ» було прийнято чергове рішення про збільшення статутного капіталу товариства з 400 000,00 гривень до 1 357 105,00 гривень, шляхом довнесення учасниками грошових коштів і майна в статутний капітал. Вклад ОСОБА_1, оцінений в гривнях став складати 135 710, 50 гривень - 10%, вважає, що корпоративне право є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, незалежно від того, хто з подружжя є засновником або учасником господарського утворення. У зв'язку з тим, що корпоративне майнове право на сьогоднішній день ОСОБА_1 не реалізоване, то вартість частки відповідача в майні підприємства повинна бути визначена на дату прийняття судом рішення. Згідно з висновком експерта № 4982/24/5051 / 25 від 18 березня 2013 року балансова вартість майна, яка припадає на частину ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ «Джетта СВ» на 01 липня 2011 року (06 травня 2011) складає 126,81 тис.грн. На момент проведення експертизи в балансі підприємство не була врахована вартість кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», яке було повністю побудовано в 2010 році (згідно з технічним паспортом БТІ), але введено в експлуатацію в серпні 2011 року, що значно зменшує ринкову вартість частки ОСОБА_1 Побудоване нежитлове приміщення, яке фактично було введено в експлуатацію, але прийом і введення, в дію якого не було оформлено належними документами, повинно було бути відображено в даних бухгалтерського обліку за реальною вартістю. Так як це не було зроблено, вважає потрібним для правильного визначення ринкової вартості майна, яке припадає на частку ОСОБА_1, враховувати вартість нежитлового приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованого за адресою: м. Маріуполь, АДРЕСА_2, згідно з висновком будівельно-технічної експертизи № 2297/23 від 08 січня 2013 року, яка на 06 травня 2011 року (до введення в експлуатацію) становить 6572688 грн. У зв'язку з чим ринкова вартість майна, яке припадає на частину ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ «Джетта СВ» на 01 липня 2011 року (06 травня 2011) складає: 1332700 грн (балансова вартість активів підприємства, в яку не входить вартість кафе) + 6572688 грн. (оцінна вартість будівлі кафе) - 64 600 грн. (зобов'язання підприємства): 100 х 10 = 784 078,80 грн. 01 жовтня 2010 року нею була знята з її особистого депозитного договору № 2630/24/82620 від 01 квітня 2010 року сума в розмірі 13 000 доларів США, яка була внесена ОСОБА_1 в ТОВ «Джетта СВ» для збільшення його частки. Доказів отримання доходу ОСОБА_1 в матеріалах справи немає. У зв'язку з цим, вона претендує при розділі корпоративного права ОСОБА_1 в ТОВ «Джетта СВ» на відступ від рівності часток. Вважає, сумісною власністю подружжя 29,47% (40 000 х 100: 135 710,50) ринкової вартості частки ОСОБА_1 в ТОВ «Джетта СВ», що становить 231 068,02 грн. Вона має право особистої власності на 70,53% (95 710,50 х 100: 135 710,50) ринкової вартості частки ОСОБА_1 в ТОВ «Джетта СВ», що становить 553 010,78 грн, які просить стягнути з відповідача на її користь. Крім того, згідно з висновком експерта № 4982/24/5051/25 від 18 березня 2013 року, балансова вартість майна ТОВ «Нікак СВ», яка припадає на частину ОСОБА_1 в статутному капіталі на 01 липня 2011 року (06.05.2011) складає 2,93 тис. грн. Так само на балансі підприємства не була врахована вартість будівельних матеріалів об'єкта незавершеного будівництва. Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи № 2297/23 від 08 січня 2013 року дійсна ринкова вартість будівельних матеріалів об'єкта незавершеного будівництва на 06 травня 2011 року становить 65 435 грн. У зв'язку з чим, ринкова вартість майна, яка припадає на частину ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ «Ніка СВ» на 01 липня 2011 року (06 травня 2011 року) складає: 65500 грн (балансова вартість активів підприємства) + 65 435 грн. (оцінна вартість будівельних матеріалів об'єкта незавершеного будівництва) - 6 900 грн. (зобов'язання підприємства): 100 х 5 = 6 201,75 грн. Вважає сумісною власністю подружжя ринкову вартість частки ОСОБА_1 в ТОВ «Ніка СВ» в розмірі 6 201,75 грн. Просить суд визнати за нею право особистої власності на 60500,00 доларів США, які знаходяться в Маріупольському відділенні № 1 ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку РосїЇ» в розмірі 30 250,00 доларів США і в КБ «Приватбанк» в розмірі 30 250,00 доларів США, як грошових коштів, придбаних нею до шлюбу, припинивши на них право власності ОСОБА_1 Визнати за нею право власності на гараж в кооперативі «Таврида» (площею 20,9 кв.м.), розташований на території спортивного споживчого кооперативу «Таврида» в м Маріуполі Донецької області, а саме залізобетонний гараж літ А-1, виділивши його їй в натурі, припинивши за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності і стягнути з неї на користь з ОСОБА_1 ? вартості гаража в розмірі 21 781,50 гривень. Визнати право власності на автомобіль НОМЕР_5 за ОСОБА_1, виділивши йому його в натурі, припинивши за нею право спільної сумісної власності на даний автомобіль та стягнути на її користь з ОСОБА_1 ? вартості автомобіля Suzuki Grand Vitara в розмірі 70 822,29 гривень. Визнати право власності на автомобіль НОМЕР_6 за нею, виділивши їй його в натурі, припинивши за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на даний автомобіль та стягнути на його користь з неї ? вартості автомобіля в розмірі 58240 , 06 гривень. З метою зрівняння часткою у спільній сумісній власності на гараж в кооперативі «Таврида», двох автомобілів Suzuki Grand Vitara і Nissan Tiida, стягнути з неї на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 9 199,27 грн.: 43563 грн. (гараж) + 141 644,58 грн (автомобіль Suzuki Grand Vitara) + 116 480,12 грн. (автомобіль Nissan Tiida) = 301 687,70 грн: 2 = 150 843,85 грн. - 43 563 грн. - 116 480 , 12 = 9 199,27 грн. Визнати спільною власністю подружжя 29,47% (40 000 х 100: 135 710,50) ринкової вартості частки ОСОБА_1 в ТОВ «Джетта СВ», що становить 231 068,02 грн., стягнувши на її користь з ОСОБА_1 ? ринкової вартості частки в розмірі 115 534,01 грн. Визнати за нею право особистої власності на 70,53% (95 710,50 х 100: 135 710,50) частки ОСОБА_1 в ТОВ «Джетта СВ». Стягнути на її користь з відповідача 70,53% ринкової вартості частки в розмірі 553 010, 78 грн. (784 078,80 х 70,53%). Визнати сумісною власністю подружжя ринкову вартість частки ОСОБА_1 в ТОВ «Ніка СВ» та стягнути на її користь з відповідача ? ринкової вартості частини майна ТОВ «Ніка СВ», що припадають на його частку, що становить 6 201,75 грн.: 2 = 3100,88 грн, а також стягнути судові витрати по сплаті судового збору, а вирішення питання щодо стягнення судових витрат за проведення експертиз залишити без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву, в якій просив справу слухати у його відсутності, за клопотанням представників відповідачки позивач був викликаний до зали суду, але відмовився від пояснень по суті позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі, а позовні вимоги ОСОБА_2 визнала частково та в обґрунтування позову пояснила, що позивач не заперечує проти визнання права власності на автомобіль Suzuki Grand Vitara червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 за ним , а право власності на автомобіль НОМЕР_6 - за ОСОБА_2, також наполягаєх на визнання права власності на гараж за відповідачкою, крім того згоден в рахунок зрівння долей в спільній сумісній власності на автомобілі та гараж, погодитись на отримання компенсації в редакції, запропонованій відповідачкою, а саме стягнути зі ОСОБА_2 на його користь 9 199, 27 гривень. Крім того, позивач наполягає на задоволені його позовних вимог щодо визнання за ним права власності на ? частку грошових коштів, які знаходяться в устані банку у розмір 30 250 доларів США, бо як видно з банківських виписок, які знаходяться в матеріалах справи, грошові кошти отримані від продажу корпоративних прав відповідачка зняла та частково поступово витратила. При цьому в ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» було відкрито декілька депозитних рахунків, на яких з 2009 р. знаходились грошові кошти подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Також, грошові кошти в сумі 90 000 доларів США ОСОБА_2 зняла з рахунку в ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» 11.01.10 р. В ПАТ «Сбербанк России» 90 000 доларів США ОСОБА_2 поклала тільки через декілька днів і за період з 13.01.10 р. по 18.01.11 р. повністю їх витратила. Грошові кошти в сумі 60 500 доларів США в «Сбербанк России» були покладені на інший рахунок 19.05.10 р. де і перебувають по теперішній час. Окрім того, грошові кошти із однієї банківської установи до іншої не переводились банківськими переводами, а видавались ОСОБА_2 наруки. Таким чином, твердження відповідача ОСОБА_2, що грошові кошти в сумі 60 500 $, які знаходяться на депозитному рахунку в банківській установі, отримані нею від продажу корпоративних прав є хибним. Стосовно ТОВ «Ніка СВ» та ТОВ «Джетта СВ», то згідно із вимогами діючого законодавства України, вклад до статутного фонду господарського т оварситва не є об,єктом права спільної сумісної власності подружжя. Одним з учасників ТОВ «Ніка СВ» та ТОВ «Джетта СВ» є позивач ОСОБА_1, тому частки в статуті зазначених товариствах поділу не підлягають. Компенсування вартості корпоративних прав при розподілі майна подружжя, як того вимагає відповідач ОСОБА_2, законодавством не передбачено..Крім того, ОСОБА_1 заперечує проти тих обставин, на які посилається ОСОБА_2, а саме, що ОСОБА_1, отримавши в борг від відповідача ОСОБА_2 21.01.11 р. 288000 грн. еквівалент 36000 доларів США, вклав зазначені грошові кошти в статутний фонд ТОВ «Ніка СВ» та ТОВ «Джетта СВ». Статутні капітали вказаних підприємств формувались ще в 2008 р., а розписки датовані 2011 р., тобто внести, отримані в борг грошові кошти в статутний капітал ТОВ «Ніка СВ» та ТОВ «Джетта - СВ» ОСОБА_1 не міг. До того ж, ч. 6 ст. 57 СК України визначає, що у зв'язку із фактичним припиненням шлюбних відносин, майно придбане одним з подружжя за час окремого проживання, суд може визнати особистою власністю дружини або чоловіка. Відповідачка ОСОБА_2 в своїй зустрічній заяві зазначає, що шлюбні відносини із ОСОБА_1 у неї припинились в 2010 р. і з того моменту вони мешкають нарізно. Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполь від 06.05.11 р. по справі № 2-501\11 також встановлено, що подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2фактично мешкає окремо з 2010 року. Позивач не заперечує проти того, що після фактичного розірвання шлюбних відносин із ОСОБА_2 він продовжував спілкування та спільне святкування деяких свят. Це пояснюється тим, що за час шлюбу позивач з відповідачем мали спільний круг друзів, а святкування таких свят, як новий рік, хрещення та Різдво були заплановані заздалегідь. Таким чином, доказів того, що шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривали, ще рік після розлучення є неспроможними. Таким чином, всі грошові кошти, які ОСОБА_1 витратив на будівництво кафе в 2011 р. є його особистою власністю, а тому розподілу не підлягають. Крім того, суперечать обставинам справи і пояснення ОСОБА_2 про те, що розписку про відсутність претензій до ТОВ «Джетта СВ» вона написала, бо нібито ОСОБА_1 її змусив, погрожуючи знищіти іншу розписку. Однак, такі свідчення суперечать змісту заяви ОСОБА_2 про збільшення розміру позовних вимог від 07.07.11 р., де зазначено, що нібито розписку про відсутність претензій до ТОВ «Джетта СВ» вона написала, бо вважала, що кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» належить іншому підприємству - ТОВ «Ніка СВ» та наполягає на тому, щоб суд врахував дану розписку від 21.01.11 р., написану ОСОБА_2 власноруч, в світлі дії ч. 2 ст. 59 ЦПК України, належним доказом по справі. До того ж, на 06.05.11 р. ТОВ «Ніка СВ» не мало в своїй власності будь -якого нерухомого майна і це підтверджується довідкою МКП «Маріупольське БТІ» від 19.03.12 р. в якій зазначено, що на земельній ділянці, розташованій в АДРЕСА_3 жодних споруджень немає. На теперішній час на зазначеній земельній ділянці зведено кафе, право власності на яке було оформлене на ТОВ «Ніка СВ» в листопаді 2013 р., тобто нежитлова будівля, розташована в АДРЕСА_3 жодного відношення до предмету спору не має. Стосовно ТОВ «Джетта СВ», то позивач отримав позику від відповідача в розмірі 288 000 грн., згідно розписки від 21.01.11 р., для будівництва кафе і це чітко зазначено в розписці. Того ж дня ОСОБА_2 надала позивачу розписку, згідно якої, після погашення ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 288 000 грн., або 36 000 доларів США, вона претензій до його частки в ТОВ «Джетта СВ» мати не буде. Зазначену суму боргу позивач ОСОБА_1 повернув відповідачу ОСОБА_2 в повному обсязі 10.03.11 р., що підтверджується відповідною розпискою. Таким чином, будівництво кафе було здійснено ОСОБА_1 за власні кошти і ОСОБА_2 про це було відомо, ще з 2011 р.Стосовно відкриття кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» раніше дати, вказаної в правовстановлюючих документах, то кафе дійсно було майже добудоване та частково оздоблене на початку 2011 р., так зал для відвідувачів був облаштований, але кухонного вбудованого приладдя та устаткування не було, мансарда добудовувалась, а літня площадка перебувала на завершальній стадії будівництва, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» було повністю добудоване влітку 2011 р., що підтверджується декларацією про готовність Дц № 14311032312 від 23.08.11 р. , тому розподілу не підлягає. При таких обставинах просить відмовити в частині вимог ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю подружжя 29, 47% ринкової вартості долі ОСОБА_1 в ТОВ «Джетта СВ», визнання за ОСОБА_2 права особистою власності на 70, 53% долі ОСОБА_1 в «Джетта СВ», стягнення з ОСОБА_1 на її користь 555 010, 78 гривень, а також просить відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю ринкової вартості долі ОСОБА_1 в ТОВ «Ніка СВ» та стягнення на її користь ? частки її вартості у розмірі 3100, 88 гривень. Просить стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової авто товарознавчої експертизи в розмірі 787,92 гривні та витрати, зв,язані з оплатою ІТО при подачі позовних заяв.

Відповідачка ОСОБА_2, представники відповідачки-позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 ОСОБА_7, ОСОБА_8, в судовому засіданні надали суду пояснення, аналогічні викладеним в остаточній редакції позовної заяви та просили задовольнити її у повному обсязі, а позовні вимоги ОСОБА_1 задвольнити частково, в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя автомобілів та гаражу, в задоволені позовних вимог щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя грошових коштів, які знаходться в банківських установах на ім.,я ОСОБА_2 та визнання права власності на ? частку у розмір 30250 доларів США - відмовити.Стягнути з відповідача судові витрати за зустрічним позовом , крім витрат за оплачені судові експертизи, в цій частині просила залишити питання без розгляду.

Представник третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка СВ» Корнієнко О.М. суду пояснив, що доля ОСОБА_1 в статутному фонді товариства складає 5% на момент створення товариства та вона не збільшувалась. Товариство заперечує, що при визначені ринкової вартості долі ОСОБА_1 необхідно враховувати будівельні матеріали, використані на будівництво кафе. Товариством подавалсь фінансова звітність до податкової інспекції та відділу статистки та ніяких зауважень щодо звітності до товариства не було, таким чином, не має підстав враховувати при визначені ринкової вартості те, що не було обліковано на балансі, як активи підприємства. У 2012 році отримано дозвіл на будівництво нежилого приміщення, а у 2013 році здано в експлуатацію.

Представник третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Джетта СВ» суду пояснила, що доля ОСОБА_1 при створенні товариства складала 40000 гривень, потім вона була збільшена та складає 135 710, 50 гривень на 2010 рік. Нерухомість у вигляді кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» було введено в експлуатацію після розірвання шлюбних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в вересні 2011 року дане кафе було поставлене на облік підприємства. Недобудоване кафе не обліковувалось у звітах підприємства, як не обліковувалися і будівельні матеріали, з якого воно будувалось, але зауважень щодо неправильно поданих звітів до підприємства з боку контролюючих органів не було, вважає, що фінансова документація та звіти велись вірно.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона знайома з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Брачні відносини між ними припинилися в січні 2012 року після відкриття «ІНФОРМАЦІЯ_3», це вона знає зі слів знайомих. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_2, ОСОБА_1 одружився та став жити з іншою жінкою, приблизно це було у лютому 2012 року. В 2012 році «ІНФОРМАЦІЯ_3» був оформлений, в ресторні було все: обладнання, відвідувачі. У лютому 2012 року на той момент був оформлений один зал, де вони святкували день народження 60 річчя одного з засновників.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що працював директором кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», кафе ще не було здано в експлуатацію, але в ньому засновник збиралися на новий рік. Серед засновників був ОСОБА_1 та ОСОБА_2, він їх знає, як подружжя. Це відбувалось взимку 2011 року.

Спеціаліст Жовтневої ОДПІ м.Маріуполя Логвінова М.М. суду пояснила, що вона працює начальником відділу платників податків Жовтневої ОДПІ м.Маріуполя. Перевірок ТОВ «Джетта СВ» та ТОВ «Ніка СВ» податковою інспекцією не здійснювалося. З документів які є у матеріалах справи. Об'єкт введений в експлуатацію в балансі не відображений, не відображене капітальне будівництво. Балансовий звіт на 01.07.2011 року незавершені капітальні інвестиції числяться у розмірі 87000. Баланс не відображає усього положення справи, не відображено ввід в експлуатацію незавершеного будівництва. Це не тягне за собою порушення податкового законодавства та ні на що не впливає.

Головний економіст Управління статистики м.Маріуполя ОСОБА_13, допитана як спеціаліст, суду пояснила, що юридичні особи повинні щоквартально подавати фінансові звіти, баланс, форму №1, за достовірні дані несе відповідальність керівник та бухгалтер підприємства. Респонденти надають звіт, вони перевіряють якість заповнення строк і форми, які витікають з даного обороту. Приймали, ставили відмітку про прийом, так як це передбачено інструкцією. На момент здачі в експлуатацію незавершеного будівництва основні засоби повинні бути відображені у балансі. Сума кошторису незавершеного будівництва не включається у склад балансу. Витрати на будівництво повинні відображатися у плані рахунків.

Суд, вислухав доводи сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1., зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2. підлягають частковому задоволенню, виходячі з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_10 виданого повторно 08 лютого 2011 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, 13 серпня 2004 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис № 176. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_1, дружини ОСОБА_2 (а.с.7,т.1).

Згідно рішення Приморського районного суду м.Маріуполя від 06.05.2011 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, рішення набрало законної сили (а.с.155,т.1).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_11 виданого 21 червня 2006 року РЕВ 5 МРВ м.Маріуполя ДАІ ГУ УМВС України у Донецькій області, транспортний засіб SUZUKI GRAND VITARA 2006 року випуску, п. місць 5, червоного кольору, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_12, тип транспортного засобу легковий універсал, об'єм двигна 1995 куб.см (В), зареєстрований за ОСОБА_2 (а.с.8,т.1).

Згідно листа ПАТ «ПУМБ» від 14.04.2011 року №MPL за кредитним договором №4847259 від 22.06.2006 року на ім'я ОСОБА_2 на покупку автомобіля «SUZUKI GRAND VITARA», номер кузова: НОМЕР_12, реєстраційний номер НОМЕР_7, заборгованості по кредиту та процентам не має. Кредит оплачений у повному обсязі (а.с.94, 95,т.1).

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №2349/27 від 21.06.2011 року, дійсна ринкова вартість автомобіля SUZUKI GRAND VITARA, реєстраційний номер НОМЕР_7 складає 141644,58 грн та вартість автомобіля сторонами не оспорюється (а.с.182-187,т.1).

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №5279/27 від 21.11.2011 року судовим експертом Донецького НДІСЕ, дійсна ринкова вартість автомобіля Nissan Niida, реєстраційний номер НОМЕР_13 складає 116480,13 грн та визначена вартість автомобіля сторонами не оспорюється (а.с.264-269,т.1).

Згідно договору купівлі-продажу гаражу, посвідченого 26.07.2007 року та витягу з Державного реєстру правочинів, виданого 26.07.2007 року №4354196 приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу в Донецькій області ОСОБА_14 ОСОБА_15 передав у власність, а ОСОБА_1 набув у власність гараж НОМЕР_14 загальною площею 20,9 кв.м, що знаходиться на території спортивного споживчого кооперативу «Тавріда» в м.Маріуполі Донецької області, а саме відчуждається залізобетонний гараж (літ.А-1) в цілому (а.с.35, 36).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно МКП «Маріупольського БТІ» від 02.08.2007 року №15459307, 1/1 частка гаражу 252, що знаходиться на території спортивного споживчого кооперативу «Тавріда» в м.Маріуполі Донецької області, зареєстровано на праві приватної власності, на підставі договору купівлв-продажу №5938 посвідченого 26.07.2007 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу в Донецькій області ОСОБА_14 (а.с.37,т.1).

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи №2297/23 складеного 08.01.2013р року судовим експертом Донецьким НДІСЕ, дійсна ринкова вартість об'єкта оцінки, гаражу НОМЕР_14, розташованого у споживчому кооперативі «Таврида» в Приморському районі м.Маріуполя, Донецької області, визначена порівняльним підходом, на дату оцінки складає - 43563,00 грн та сторони по справі згоді з оцінкою його вартості.

Таким чином, судом встановлено, що під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було придбане спільне майно - автомобілі SUZUKI GRAND VITARA, реєстраційний номер НОМЕР_7, Nissan Niida, реєстраційний номер НОМЕР_13, гараж НОМЕР_14 загальною площею 20,9 кв.м, що знаходиться на території спортивного споживчого кооперативу «Тавріда» в м.Маріуполі та дане майно є предметом спільної сумісної власності подружжя та кожному із них належить по 1/2 частки вказаного майна.

Крім того, кожна із сторін погодилась на вимоги іншої щодо визнання права власності за ОСОБА_1 на автомобіль SUZUKI GRAND VITARA, реєстраційний номер НОМЕР_7, за ОСОБА_2 - на автомобіль Nissan Niida, реєстраційний номер НОМЕР_13, а також на визнання за ОСОБА_2 право власності на залізобетонний гараж літ А-1 (площею 20,9 кв.м.), розташований на території спортивного споживчого кооперативу «Таврида» в м Маріуполі припинивши право власності ОСОБА_1 на вказане майно.

Крім того, ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 вартість 1/2 частки автомобіля SUZUKI GRAND VITARA, реєстраційний номер НОМЕР_7 у розмірі 70 822, 29 гривень, а також виплатити ОСОБА_1 вартість 1/2 частки автомобіля Nissan Niida, реєстраційний номер НОМЕР_13 у розмірі 58 240,06 гривень, а також відшкодувати ОСОБА_1 вартість 1/2 частки гаражу у розмірі 21 781, 50 гривень та в рахунок зрівня долей стягнути з неї на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості майна у розмірі 9 199, 27 гривень.

Представки позивача ОСОБА_1 не заперечували проти стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, в рахунок зрівння долей, компенсацію вартості майна у розмірі 9 199, 27 гривень.

Судом встановлено, що вартість автомобіля SUZUKI GRAND VITARA, реєстраційний номер НОМЕР_7 складає 141 644, 58 гривень, автомобіля Nissan Niida, реєстраційний номер НОМЕР_13 скаладає 116 480, 13 гривень, вартість гаражу складає 43 563 гривні, а всього 301 687, 70 гривень. Таким чином вартість ? його частки складає 150 843, 85 гривень та за мінусом вартості гаражу ( 43 563 грв) та автомобіля Nissan Niida, реєстраційний номер НОМЕР_13 ( 116 480, 13 грв), які залишаються у власності ОСОБА_2.в рахунок зрівння долей вважає за можливе стягнути з неї компенсацю вартості майна на користь ОСОБА_1 у розмірі 9 199, 27 гривень.

Дані обставини визнані сторонами по справі, не суперечать закону, не порушують прав сторін чі інших осіб, додаткового доказування, в сенсі ст.61 ЦПК України, не потребують та підлягають задоволенню.

Стаття 57 Сімейного кодексу України визначає перелік видів особистої приватної власності одного із подружжя та підстави її набуття.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя, тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя, визначені в ст. 60 Сімейного кодекса України.

За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Тобто, застосовуючи цю норму права та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен встановити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й тот факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна сумісна праця подружжя.

Судом встановлено, що згідно змін до договору про діяльність ТОВ «ТРК «Сигма», затверджених на зборах учасників ТОВ «ТРК «Сигма», протокол №3/99 від 20.05.1999 року, зареєстровано у виконкомі Маріупольської міської ради за № 535/ЖЗЮ№1 від 15.06.1999 року, додаткової угоди до установчого договору від 01.04.1999 року про діяльність ТОВ «ТРК «Сигма», ОСОБА_2 є учасником товариства з долей 24,41%(а.с.72, 73,т.1).

Згідно п. 3.7. статуту ТОВ «ТРКК «Сигма» (нова редакція), частка ОСОБА_2складає 24,41% статутного (капіталу фонду), або 2941,41 грн (а.с.78,т.1).

Згідно договору, посвідченого 14.03.2008 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу в Донецькій області ОСОБА_16, ОСОБА_2, як учасник ТОВ «ТРК «Сигма», передала у власність належну їй частку в статутному капіталі ТОВ «ТРК «Сигма», а ВАТ «МК «Азовсталь» прийняв вказану частку в статутному капіталі товариства, що становить 24,41 % статутного капіталу, і сплачує за неї грошову суму на умовах цього договору у розмірі 3 030 000,0 гривень. (а.с.43-44,т.1).

Згідно довідки відділу реєстрації юридичних та фізичних осіб Маріупольської міської ради від 21.04.2011 року №713, 20.03.2008 року за №12741050005003631 було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис щодо проведення реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Телерадіокомунікаційна компанія «Сигма». На підставі цих змін ОСОБА_2 було виведено зі складу учасників ТОВ «Телерадіокомунікаційна компанія «Сигма» у зв'язку із продажем своїх часток за договорами купівлі-продажу учаснику товариства ВАТ «МК «Азовсталь» (а.с.100-101,т.1).

Дані грошові кошти були перераховані на банківський рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_9 в АТ « Райффайзен Банк Аваль» в м. Маріуполі та частково отримані у розмірі 1 979 500, 0 гривень, а 1 050 500, 0 гривень переведено на депозитний рахунок № НОМЕР_15 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с.83,т.1).

05 червня 2008 року, у зв'язку з достроковим розірванням фіксованого депозитного договору, ОСОБА_2 зняла з рахунку грошову суму в розмірі 1 050500,00 гривень, які в повному обсязі 06 червня 2008 року внесла на новий депозитний рахунок № НОМЕР_16 в тому ж банку.

04 червня 2009 року, у зв'язку з достроковим розірванням фіксованого депозитного договору, ОСОБА_2 зняла з рахунку грошову суму в розмірі 1 050 514,39 гривень та 05 червня 2009 року на новий депозитний рахунок № НОМЕР_17 в тому ж банку були внесені грошові кошти в розмірі 690 514,39 гривень.

06 липня 2009 року після закінчення депозитного договору, ОСОБА_2 зняла з депозитного рахунка суму в розмірі 702 149,08 гривень та 10 липня 2009 року розмістила на депозитному рахунку № НОМЕР_18 в цьому ж банку 89 424,97 доларів США.

10 вересня 2009 року в зв'язку з закінченням депозитного договору ОСОБА_2 зняла 91 218,37 доларів США, які в цей же день в розмірі 90 000,00 доларів США розмістила на новому депозитному рахунку № НОМЕР_19 в цьому ж банку.

10 жовтня 2009 року зв'язку з закінченням депозиту 90 000,00 доларів США ОСОБА_2 зняла та поклала на новий депозитний рахунок № НОМЕР_20 цього ж банку.

Дана банківська операція повторювалася 10 листопада 2009 року (депозитний рахунок № НОМЕР_22), 11 грудня 2009 року (депозитний рахунок № НОМЕР_21).

13 січня 2010 року остаточно була знята з депозитного рахунку ВАТ «Райффазен Банк Аваль» сума в розмірі 90 721,23 доларів США.

13 січня 2010 року ОСОБА_2 відкрила депозитний рахунок (договір № 2630/24/78475 від 13 січня 2010 року) в Маріупольському відділенні № 1 ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», на який внесла 90 000,00доларів США, а 01 квітня 2010 року гроші в розмірі 73 000 доларів США були нею покладеніна інший депозитний рахунок (договір 2630/24/82620 від 01 квітня 2010 року).

У зв'язку з закінченням депозитного договору 2630/24/82620 від 01 квітня 2010року, 01 жовтня 2010 року сума в розмірі 60 000 доларів США була внесена на вже діючий в цьому банку депозит (депозитний договір № 2630/24/85857 від 19 травня 2010 року).

Крім вищеперлічених доказів, суд враховує також низки інших доказів , залучених до справи, а саме:

14 квітня 2011 року сума в розмірі 60500 доларів США перебували на депозитному рахунку (депозитний договір № 2630/24/85857 від 19 травня 2010 року), що підтверджується довідкою ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» № 8388 / 52-2 від 14 квітня 2011 року.

Згідно виписки по вкладному (депозитному рахунку) НОМЕР_23 у у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» закрито. ОСОБА_2 за період з 01.03.2008 по 26.04.2011 роки: 11.12.2009 року перший внесок на депозит 90000,00 USD, 11.01.2010 року виплата коштів по депозиту 721,23 USD, 11.01.2010 року виплата коштів 90721,23 USD, залишок 0,00 USD (а.с.85,т.1).

Згідно листа Маріупольського відділення №1 ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» від 13.04.2011 року №8334/52-2, у Маріупольському відділенні №1 ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» на ім'я ОСОБА_2відкрито поточний рахунок НОМЕР_24 в гривнях станом на 13.04.2011 року залишок складає 0,00 грн., поточний рахунок НОМЕР_24 в доларах США станом на 13.04.2011 року залишок складає 0,00 доларів США та депозитний рахунок НОМЕР_8, станом на 13.04.2011 року на рахунку складає 60200,00 доларів США (а.с.31,т.1).

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №0W8G74643 від 10.09.2009 року (для переказів в межах банку) ОСОБА_2 здійснила внесок на рахунок № НОМЕР_19 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму у розмірі 90000,00 доларів США, або 719550,00 грн. (а.с.84,т.1).

Згідно довідки №8388/52-2 від 14.04.2011 року Маріупольське відділення №1 АТ «Сбербанк Росії», на ім'я ОСОБА_2 в Маріупольське відділення №1 АТ «Сбербанк Росії» станом на 13.01.2010 року діяв наступний депозитний договір: №2630/24/78475 в доларах США від 13.01.2010 року станом на 13.01.2010 року залишок грошових коштів склав 90000,00 доларів США. Станом на 14.04.2011 на ім'я ОСОБА_2 відкритий депозитний договір №2630/24/85857 від 19.05.2010 року, станом на 14.04.2011 року залишок грошових коштів складає 60500,00 доларів США (а.с.86, 87,т.1).

Згідно п.1.1. договору банківського вкладу №2630/24/85857 від 19.05.2010 року укладеного між ПАТ «ДБ Сбербанку Росії» та ОСОБА_2, вкладник перераховує з свого поточного рахунку, відкритого в банку, а банк приймаж на депозитний рахунок вкладника №26300027000319 в користування грошові кошти в сумі 500,00 доларів США. Термін повернення вкладу 19.05.2011 року (а.с.113,т.1).

Згідно п.1 договору №SAMDN01000716634098 (вклад «Депозит VIP») від 19.05.2011 року укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, при укладенні договору клієнт передає, а банк приймає грошові кошти на строк вкладу. Згідно квитанції від 19.05.2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 внесла 3000,00 грн. на рахунок за договором №SAMDN01000716634098 (а.с.146, 147,т.1).

Також судом встановлено, що за вказаний період ОСОБА_2 працює в ТОВ ТРКК «Сигма» з 05.05.1991 року по теперішній час начальником рекламного відділу, заробітна плата складає: 2004 рік - 4152,37 грн., 2005 рік - 3859,96 грн., 2006 рік - 4577,91 грн., 2007 рік -5785,38 грн., 2008 рік - 22895,98 грн., 2009 рік - 25211,43 грн., 2010 рік - 29983,62 грн., 2011 рік за 5 місяців - 12372,10 грн. (а.с.143,т.1).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія ВОЗ №310169, ОСОБА_2 дата проведення державної реєстрації 29.04.2005 року, 10.12.2007 року була проведена заміна свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, у зв'язку з його втратою (а.с.144-145,т.1).

Як суб,єкт малого підприємництва - фізична особа, ОСОБА_2 мала дохід, що підтверджується звітами, які вона надавала до податкової інспекції на протязі 2005-2010 років та сплачувала податки ( а.с.137-142 т.1).

Згідно відомостей Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів наданих ЖовтневоюОДПІ м.Маріуполі ГУ Міндоходів у Донецькій області від 06.02.2014 року №491/10/29-013-9ДСК, ОСОБА_1, звільнений 10.08.2004 року з ПРАТ «Азовелектросталь», сума виплаченого доходу за 3 квартал 2004 року 17858,94грн., за 4 квартал 2004 року 33,26 грн., ТОВ «Страхова корпорація…» сума виплаченого доходу за 2 квартал 2005 року 3975,83 грн., ТОВ «ЛФЦ-БРОК» сума виплаченого доходу за 3 квартал 2005 року сума виплаченого доходу 588,00 грн., ТОВ «Епсілон-Азов» сума виплаченого доходу за 4 квартал 2007 року 1200,00 грн., сума виплаченого доходу за 4 квартал 2008 року 1800,00 грн., сума виплаченого доходу за 2 квартал 2008 року 650,00 грн., ТОВ «Джетта-СВ» сума виплаченого доходу за 2 квартал 2009 року 630,00 грн., сума виплаченого доходу за 3 квартал 2009 року 1890,00 грн., сума виплаченого доходу за 4 квартал 2009 року 2138,00 грн., сума виплаченого доходу за 1 квартал 2010 року 2607,00 грн., сума виплаченого доходу за 2 квартал 2010 року 2652,00 грн., сума виплаченого доходу за 3 квартал 2010 року 2664,00 грн., сума виплаченого доходу за 4 квартал 2010 року 888,00 грн.,, 4 квартал 2011 року підприємець 0 (а.с.62-63, т.3).

Згідно довідки УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області від 20.02.2014 року №4652/05, ОСОБА_1знаходиться на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької та отримує пенсію в УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької за віком як постраждалий внаслідок аварії на ЧАЕС (а.с.66, т.3).

Згідно довідки УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області від 20.02.2014 року №4652/06, ОСОБА_1 отримує пенсію в УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької за віком, як постраждалий внаслідок аварії на ЧАЕС при повному стажі: грудень 2013 року у розмірі 5270,69 грн., січень 2014 року у розмірі 5270,69 грн., лютий 2014 року у розмірі 5270,69 грн. (а.с.67, т.3).

Згідно листа Жовтневої ОДПІ м.Маріуполі ГУ Міндоходів у Донецькій області від 17.03.2014 року №3347/10/05-19-18, ОСОБА_1 не перебуває на податковому обліку, як фізична особа-підприємець в Маріупольській ОДПІ (а.с.70,80, т.3).

Згідно запису 40 у трудовій книжці серії НОМЕР_25 на ім'я ОСОБА_1, 05.05.2008 року, наказ №03-к від 05.05.2008 року, ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора ТОВ «Джетта-СВ». Згідно запису 41, 01.10.2010 року, наказ №12-к від 01.10.2010 року, ОСОБА_1 звільнений за власним бажанням, згідно ст..38 КЗпП України (а.с.25-29, т.2).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 відмовився давати пояснення по суті позову, представник позивача ОСОБА_6 вказувала на те, що у ОСОБА_1 до укладання шлюбу малися доходи, крім того, ним було продано квартиру, автомобіль, які він мав до укладання шлюбу з відповідачкою та гроші, покладені на рахунок у банку у розмірі 60 500 доларів США, є спільною сумісною власністю подружжя, так як покладені на рахунок у банку в період шлюбу.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилаєься.

Суду не надано належних та беззаперечливих доказів того, що ОСОБА_1 в період шлюбних стосунків зі ОСОБА_2 мав відповідні доходи у відповідному розмірі, як не довів, що мав такі доходи і до укладання шлюбу.

Судом встановлено, що до укладання шлюбу з ОСОБА_1, ОСОБА_2 була учасником ТОВ «Телерадіокомунікаційна компанія «Сигма», мала частку у даній компанії, яка на момент продажу складала 24,41% статутного капіталу та продала цю частку у 14 березня 2008 році за 3 030 000,0 гривень, частка коштів від продажу своєї долі була розміщена ОСОБА_2 на депозитних рахунках у банках та ці обставини підтверджуються відповідними банківськими виписками, на яких відображено рух коштів.

Відповідно до вищевказаного аналізу виписок депозитних рахунків банків,суд приходить до висновку, що грошові кошти в розмірі 60 500,00 доларів США є особистою приватною власністю ОСОБА_2, отримані від продажу корпоративних прав, що належали їй до шлюбу із ОСОБА_1

При таких обставинах суд відмоляє ОСОБА_1 у задоволені його позових вимог щодо визнання грошових коштів у розмірі 60500 доларів США спільною сумісною власністю подружжя та визнання за ним права власності на 1/2 їх частку та визнає право особистої приватної власності на вказані грошові кошти за ОСОБА_2

Згідно із ст. 61 СК України, об,єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного із цивільного обороту.

Відносини стосовно майна у господарському товаристві регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України та Законом України «Про господарські товариства».

Відповідно до ст. 115 ЦК України та ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статуного фонду. Вкладом до статуного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, інше майно. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства передбачена законом та підлягає незалежній експертній оцінці в сенсі вимог ст. 13, 54 Закону України «Про господарські товариства».

Виходячи зі змісту ч.2, 3 ст. 61 СК України, якщо вклад до статутного капіталу господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім,ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ отриманих доходів. Таким чином, з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого товариства, зазначені спільні кошти подружжя втрачають ознаки об,єкта права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, у разі передання подружжям свого майна для здійснення підприємницької діяльності шляхом участі одного із них у заснуванні господарського товариства це майно належить зазначеному товариству на праві власності, подружжя набуває відповідне майнове право, яке реалізується одним із подружжя(засновником) шляхом участі в управлінні товариством, а друге подружжя набуває право вимоги виплати йому певних сум у разі поділу майна між подружжям.

Судом встановлено, що згідно п.1.4, 3.4.1 статуту ТОВ «Ніка СВ», затвердженого протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ «Ніка СВ» від 04.08.2008 року, ОСОБА_1 є учасником товариства з розміром внеску до статутного фонду 20000,00 грн., (а.с. 193-209,т.1).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.07.2011 року ТОВ «Ніка СВ», ЄДРПОУ 33426012, що знаходиться за адресою: м.Маріуполь, провулок Январський, б.45 має розмір статуного фонду 400000,00 грн. до переліку засновників входить ОСОБА_1, розмір внеску до статутного фонду якого складав 20000,00 грн., (а.с. 148-150,т.1).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно МКП «Маріупольське БТІ» №14958147 від 19.06.2007 року, 1/1 частка нежилого приміщення по АДРЕСА_4 в м.Маріуполі зареєстрована за ТОВ «Ніка СВ» на підставі договору про поділ нерухомого майна /3514/ від 14.06.2007 року посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_18 (а.с.15).

Згідно довідки МКП «Маріупольське БТІ» від 19.03.2012 року №351, при виході на місце за адресою: АДРЕСА_5 встановлено, що будівлі, раніше які належали ТОВ «Ніка СВ» на підставі договору про розподіл нерухомого майна /3154/ від 14.06.2007 року( а.с. 14 т.2) - знесені. На даний час земельна ділянка площею 1201 м2 пуста, ніяких будівель та споруд не має (а.с.13, т.2, 24, т.3).

Згідно інвентаризаційної справи плану земельної ділянки на будинок АДРЕСА_5 в м.Маріуполі виготовленого МКП «Маріупольське БТІ», оренда землі ТОВ «Ніка СВ», пуста ділянка загальною площею 1921, Г-1 напівзруйнований (а.с.16, 17, т.2).

Згідно довідки ТОВ «Ніка СВ», земельна ділянка площею 0,1201 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 орендує ТОВ «Ніка СВ», згідно договору оренди земельної ділянки від 15.07.2008 року №04.08.162.00388 (а.с.45, т.2).

Згідно листа від 26.06.2013 року №2013/2341 Управління держземагентства у м.Маріуполі Донецької області, земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_6 на підставі рішення Маріупольської міської ради від 26.06.2012 року №6/20-2118 знаходиться у користуванні ТОВ «Джетта - СВ» для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування терміном на 10 років (договір оренди земельної ділянки від 25.07.2012 року).

Згідно п.1.4, 3.4 статуту ТОВ «Джетта- СВ», затвердженого протоколом №2 загальних зборів учасників ТОВ «Джетта- СВ» від 15.01.2008 року, ОСОБА_1 є учасником товариства з розміром внеску до статутного фонду - 40000,00 грн (а.с. 219-238,т.1).

Згідно п.3.5, 3.5.1, 3.5.2, 3.5.3, 3.5.4, 3.5.5, 3.5.6, 3.5.7, змін до статуту ТОВ «Джетта- СВ», затвердженого протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ «Джетта- СВ» від 15.10.2008 року, статутний капітал оцінюється у гривнях і вноситься майном на загальну суму 293000,00 грн. та грошима 107000,00 грн. , відповідно у ОСОБА_1 Ілліч розмір внеску до статутного фонду 40000,00 грн., (а.с. 216-218,т.1).

Згідно п.3.4 змін до статуту ТОВ «Джетта- СВ», затвердженого протоколом №2 загальних зборів учасників ТОВ «Джетта- СВ» від 10.11.2010 року, статутний капітал розподіляється між учасниками таким чином, що у ОСОБА_1 розмір внеску до статутного фонду склав 135710,50 грн. (а.с. 211-215,т.1).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.07.2011 року ТОВ «Джетта- СВ», ЄДРПОУ 34027601, має розмір статуного фонду 1357105,00 грн. та на 10.11.2011 року розмір внеску ОСОБА_1 до статутного фонду складав 135710,50 грн. (а.с. 151-153,т.1).

Згідно довідки від 20.03.2012 року №2 ТОВ «Джетта-СВ», станом на 07.07.2011 року ТОВ «Джетта-СВ» не мала у своїй власності нерухоме майно (а.с.12, т.2, 25, т.3). Згідно витягу про державну реєстрацію прав МКП «Маріупольське БТІ» №3119898697 від 06.09.2011 року, 1/1 частина нежитлової будівлі по АДРЕСА_6 в м.Маріуполі зареєстрована за ТОВ «Джетта-СВ», на підставі свідоцтва про право власності /САС №183251 від 05.09.2011 року, виданого Маріупольською міською радою/ (а.с.30, 31, т.2, а.с.13, т.3).

Ринкова вартість будівельних матеріалів, розташованих за адресою: АДРЕСА_5 на травень 2011 року - 65435,00 грн. Дійсна ринкова вартість об'єкта оцінки кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_6, Жовтневий район м.Маріуполя, Донецької області, визначена порівняльним підходом, на дату оцінки складає 6572688,00 грн. (а.с. 68-80, т.2).

Згідно висновку експерта №4982/24/5051/25 складеного 18.03.2013р року судовим експертом Донецьким НДІСЕ, у результаті дослідження наданих матеріалів справи експертом встановлено, що в бухгалтерському обліку ТОВ «Ніка СВ» об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_5, на 06.05.2011 року (30.06.2011) та матеріали не значаться. У зв'язку з вищевказаним, експерту не надається можливим документально обґрунтовано встановить вартість майна ТОВ «Ніка СВ», яка приходиться на частину ОСОБА_1 в уставному капіталі товариства на 06.05.2011 року з урахуванням ринкової вартості об'єкту незавершеного будівництва та матеріалів, розташованих за адресою: АДРЕСА_5. У результаті дослідження наданих матеріалів справи експертом встановлено, що в бухгалтерському обліку ТОВ «Джетта-СВ» нерухоме майно - кафе, розташоване за адресою: АДРЕСА_6, Жовтневий район, м.Маріуполя, Донецької області не значиться. У зв'язку з вищевказаним, експерту не надається можливим документально обґрунтовано встановить вартість майна ТОВ «Джетта-СВ», яка приходиться на частину ОСОБА_1 в уставному капіталі товариства на 06.05.2011 року з урахуванням ринкової вартості нерухомого майна - кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_6, Жовтневий район, м.Маріуполя, Донецької області (а.с. 83-91, т.2).

Згідно інформаційної довідки МКП «Маріупольське БТІ» від 12.06.2013 року №357, 1/1 частина будинку АДРЕСА_6 м.Маріуполі зареєстровано за ТОВ «Джетта-СВ», на підставі свідоцтва про право власності №сас №183251 від 05.09.2011 року виданого Маріупольською міською радою (а.с.163, т.2).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САСА №183251 виданого 05.09.2011 року маріупольською міською радою 1/1/ частина нежитлової будівлі по АДРЕСА_6 в м.Маріуполі належить на праві приватної власності ТОВ «Джетта-СВ» (а.с.22, т.3).

У матеріалах справи є надані Жовтневою МДПІ м.Маріуполя, належним чином завірені копії податкової та бухгалтерської звітності по єдиному податку, що підтверджує фінансово-господарську діяльність ТОВ «Джетта -СВ» (34027601) та ТОВ «Ніка СВ» (33426012) у 2011 році. ТОВ «Джетта -СВ» та ТОВ «Ніка СВ» знаходились у 2011 році на спрощеній системі, тому у податковій звітності не має відображення майна та інших цінностей на балансі цих підприємств (а.с. 164, 165, 166,167,168,169,170,171,172, т.2).

Земельна ділянка розташована за адресою: м.Маріуполь, АДРЕСА_5 на підставі рішення Маріупольської міської ради від 20.05.2008 року №5/21-3781 знаходиться у користуванні ТОВ «Ніка СВ» для функціонування кафе з літнім майданчиком терміном на 10 років (договір оренди земельної ділянки від 07.07.2008 року) (а.с.173, 233-242, 243-250, т.2).

Згідно листа №7/5-03-08-5551 від 22.08.2013 року Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, у Єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів, ТОВ «Ніка СВ» подано декларації про початок виконання будівельних робіт «Кафе з літнім майданчиком (нове будівництво) по АДРЕСА_5 у м.Маріуполі» та зареєстрованої Інспекцією 27.03.2012 року №ДЦ08312045604 (а.с.207-208, т.2, т.3).

Згідно листа Жовтневої ОДПІ м.Маріуполі ГУ Міндоходів у Донецькій області від 16.12.2013 року №6686/10/15-113, за час існування ТОВ «Ніка СВ» (33426012) та ТОВ «Джетта-СВ», проводились перевірки наданих декларацій, порушень норм діючого законодавства не встановлено. До посадових осіб ТОВ «Ніка СВ» (33426012) застосовувалися штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по земельному податку 04.03.2013 року, на загальну суму 269,67 грн. та 18.07.2013 року на загальну суму 47,39 грн. Станом на 16.12.2013 року податковий борг по ТОВ «Ніка СВ» та ТОВ «Джетта -СВ» не рахується (а.с.26, т.3).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 26.09.2013 року Реєстраційною Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, 1/1 частина будівлі, нежитлової, кафе АДРЕСА_5 в м.Маріуполі, зареєстрована за ТОВ «Ніка СВ» (а.с., т.3).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ТОВ «Джетта СВ» та ТОВ «Ніка СВ». Відповідно в ТОВ «Джетта СВ» має долю в статутному капіталі товариства у розмірі 10%, а в ТОВ «Ніка СВ» - 5% та ринкова вартість цих долей є спільною сумісною власністю подружжя, бо грошові кошти, внесені до статуних фондів товариств, були внесені подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період шлюбу, ці кошти є спільною сумісною власністю подружжя та іншого суду сторонами не доведено.

При визначені ринкової вартості долі ОСОБА_1 у ТОВ «Джетта СВ» та «Ніка СВ», суд враховує положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996, а також Положення (стандарти) бухгалтерського оліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 163 від 07.07.1999 року за № 499/3792, якими встановлено, що чистими активами підприємства є вартість активів за відрахуванням суми зобов,язань.

Вартість активів підприємства, виходячі із балансу підприємства - ТОВ «Джетта СВ» на 01.07.2011 року складає 1 332 700,00 гривень, вартість зобов,язань підприємства - 64600 гривень, таким чином чиста вартість активів підприємства( балансова вартість) ТОВ «Джетта СВ» на 01.07.2011 року складає 1268, 1 тис грв, а ринкова вартість долі ОСОБА_1, яка скаладає 10%, складає 126.810, 0 гривень.

Таким чином, ? частка цієї вартості, яка підлягає стягенню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, складає 126 810 : 2 = 63 405, 0 гривень.

При цьому суд не може погодитись з доводами представників ОСОБА_2 та позивачки ОСОБА_2, що при визначені ринкової вартості долі ОСОБА_1.в статутному капіталі ТОВ «Джетта СВ» необхідно враховувати вартість кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», яке знаходиться по АДРЕСА_6 м. Маріуполі, яке хоча і не було введено в експлуатацію, але на їх думку, вже працювало.

Судом встановлено, що згідно фінансових документів підприємства ТОВ «Джетта СВ» ( балансових відомостей, оборотно-сальдових відомостей, аналізу рахунків субконто) нерухоме майно - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» на балансі підприємства до червня 2011 року не значилось.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає після прийняття такого майна до експлуатації та державної реєстрації. В свою чергу положення ч. З ст. 331 ЦК України визначають що до закінчення будівництва особа вважається власником будівельних матеріалів.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №6412265 сформованого 18.07.2013 Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 1/1 частина нежитлової будівлі по АДРЕСА_6 в м.Маріуполі зареєстрована за ТОВ «Джетта -СВ» ЄДРПОУ 34027601, підставі свідоцтва про право власності серії СА №183251 виданого 05.09.2011 року Маріупольською міською радою (а.с.180, т.2).

Таким чином, право власності підприємства на кафе у ТОВ «Джетта СВ» виникло вже після припинення шлюбних стосунків між сторонами по справі, а до цього підприємство вважалось власником будівельних матеріалів, які не обліковувалися на балансі підприємства в його активах та вартість таких будівельних матеріалів не може враховуватися судом при визначені ринкової вартості долі ОСОБА_1 в ТОВ «Джетта СВ».

Крім того, суд не може погодитись з доводами позивачки ОСОБА_2 та її представників що спільною сумісною власністю подружжя є 29, 47% ринкової вартості долі ОСОБА_1 в ТОВ «Джетта СВ», а особистою приватною власністю - 70,53% ринкової вартості долі ОСОБА_1 у вказаном у товаристві.

Посилаючись на ті обставини, що 01.10.2010 року ОСОБА_2 було знято з депозитного договору 13 000 доларів США для внесення ОСОБА_1 в ТОВ «Джетта СВ» для збільшення його долі , позивачкою не доведено належними та допустимими доказами що саме ці гроші є її особитими коштами та саме ці , а не спільні гроші з інших джерел, були направлені на внесення до статуного фонду ОСОБА_1,, в результаті чого його доля в ТОВ «Джетта СВ» була збільшена.

Також суд не може погодитись з доводами ОСОБА_2, що за рахунок позики ОСОБА_2 ОСОБА_1 набув значної частки в ТОВ «Джетта СВ», тобто за рахунок грошових коштів, які є особистою приватною власністю ОСОБА_2

Судом встановлено, що згідно розписки від 21.01.2011 року, ОСОБА_1 узяв у борг у ОСОБА_2 суму 288000,00 грн., що еквівалентно 36000,00 доларів США на будівництво кафе (а.с.88,т.1).

Згідно розписки від 10.03.2011 року ОСОБА_2 отримала борг в сумі 288000,00 грн., що еквівалент 36000,00 доларів США від ОСОБА_1, згідно розписки від 21.01.2011 року в присутності ОСОБА_15 (а.с.23, т.2).

Аналізуючи вказані докази по справі, суд приходить до висновку, що зобов,язання по договору позики між сторонами виникли в січні 2011 року та в березні 2011 року ці зобов,язання були виконані ОСОБА_1, на цей час, як вже було встановлено судом, що доля ОСОБА_1 в ТОВ «Джетта СВ» складала 10%. Крім того, будівельні матеріали, які були використані на будівництво кафе ТОВ «Джетта СВ» та «Ніка СВ» не обліковувалися на балансі підприємств , таким чином, у суда не має достатніх підстав вважати куди та для чого були використані кошти по договору займу ОСОБА_1

Згідно розписки від 21.01.2011 року ОСОБА_2 після отримання боргу в сумі 288000,00 грн., що еквівалент 36000,00 доларів США від ОСОБА_1 майнових претензій до його долі в ТОВ «Джетта-СВ» мати не буде (а.с.24, т.2).

Даючи оцінку даному документу, суд приходить до висновку, що він не відноситься до жодного виду зобов,язань та не тягне за собою жодних наслідків для сторін, відповідно до норм цивільного та сімейного законодавства України та не може враховуватися судом, як належний доказ по справі, в сенсі ст. 57 ЦПК України.

Таким чином суд вважає, що і доводи представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6, що відповідно до даних розписок, позивач набув права особистої приватної власності на ринкову вартість долей в товариствах «Джетта СВ» та «Ніка СВ», є такими , що не обґрунтовані на законі.

Вартість активів ТОВ «Ніка СВ» на 01.07.2011 року ( 06.05.2011 року) на балансі підприємства скаладала 65 500 гривень, вартість зобов,язань підприємства - 64600 гривень, таким чином чиста вартість активів підприємства( балансова вартість) ТОВ «Ніка СВ» на 01.07.2011 року складає 65500-6900:100х5=2930 грв складає ринкова вартість долі ОСОБА_1

Таким чином, ? частка цієї вартості, яка підлягає стягенню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, складає 2930 : 2 = 1465,0 грн.

При цьому суд не може погодитись з доводами представників ОСОБА_2 та позивачки ОСОБА_2, що при визначені ринкової вартості долі ОСОБА_1.в статутному капіталі ТОВ «Ніка СВ» необхідно враховувати вартість будівельних матеріалів у розмірі 65 435 гривень.

Судом встановлено, що згідно фінансових документів підприємства ТОВ «Ніка СВ» (балансових відомостей, оборотно-сальдових відомостей, аналізу рахунків субконто), будівельні матеріали на балансі підприємства враховані не були, таким чином у суда не має підстави включати їх в активи підприємства та враховувати при визначені ринкової вартості долі ОСОБА_1

Виріщуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує вимоги ст. 88 ЦПК України, а також вимоги Закону України «Про судовий збір».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та звільнений від сплати судового збору, але ним було сплачено 250 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які відносилися до судових витрат ( ст. 79 ЦПК України), крім того ним також було сплачено витрати за проведення судової авто товарознавчої експертизи у розмірі 787, 92 гривні, а всього 1037, 92 гривні, які підлягають стягненню зі ОСОБА_2на його користь, так як позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволено повністю.

При подачі позовної заяви про розподіл майна ОСОБА_1 повинен був сплатити 1% вартості оцінки майнового спору. Згідно висновку судових авто товарознавчих експертиз визначена вартість автомобілів, які були предметом спору - 141 644, 58 гривень та 116 480, 12 гривень, таким чином загальна сума складає 258 124, 70 гривень, таким чином судовий збір, який необхідно стягнути на користь держави складає 2581, 25 гривень.

ОСОБА_2 при подачи позовної заяваи про розділ майна , а саме гаражу, було сплачено 1700 гривень, тобто максимальний розмір на час подання позову. Згідно висновку судової будівельно-товарознавчої експертизи вартість гаражу скаладає 43563 гривні, таким чином судовий збір, який було необхідно сплатити при подачі позову складав би 435, 63 гривні, таким чином ОСОБА_2 було переплачено судовий збір у розмірі 1264, 37 гривень. При таких обставинах, суд вважає за необхідне стягнути зі ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1316, 88 гривень ( 2581, 25 грв - 1264, 37 грв).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 10, 57, 58, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільно набутого під час шлюбу майна - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільно набутого під час шлюбу майна - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на залізобетонний гараж літ А-1 (площею 20,9 кв.м.), розташований на території спортивного споживчого кооперативу «Таврида» в м Маріуполі Донецької області, виділивши його в натурі ОСОБА_2, припинивши за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності.

Визнати право власності на автомобіль Suzuki Grand Vitara, державний номер НОМЕР_3 за ОСОБА_1, виділивши йому його в натурі, припинивши за ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на даний автомобіль.

Визнати право власності на автомобіль Nissan Tiida, державний номер НОМЕР_4 за ОСОБА_2, виділивши ОСОБА_2 його в натурі, припинивши за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на даний автомобіль.

З метою зрівняння долей в спільній сумісній власності на гараж в кооперативі «Таврида», двох автомобілів Suzuki Grand Vitara і Nissan Tiida, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості майна в розмірі 9 199,27 гривень ( дев,ять тисяч сто дев,яносто дев,ять грн двадцять сім копійок).

Визнати за ОСОБА_2 право особистої власності на 60500,00 доларів США, які знаходяться в Маріупольському відділенні № 1 ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» в розмірі 30 250,00 доларів США і в ПАТ КБ «Приватбанк» в розмірі 30 250,00 доларів США, як грошових коштів, придбаних нею до шлюбу, припинивши на них право власності ОСОБА_1.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10% ринкової вартості частки ОСОБА_1 в товаристві з обмеженою відповідальністю «Джетта СВ», стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ? ринкової вартості частки в розмірі 63 405,0 гривень (шістдесят три тисячи чотириста п,ять гривень).

Визнати спільною сумісною власністю 5% ринкової вартості частки ОСОБА_1 в товаристві з обмеженою відповідальністю «НІКА СВ» та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ? ринкової вартості частки в розмірі 1 465,0 гривень( одна тисяча чотириста шістдесят п,ять гривень).

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1- відмовити.

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір у розмірі 1316,88 гривень (одна тисяча триста шістнадцять гривень вісімдесят вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1037,92 ( одна тисяча тридцять сім гривень дев,яносто дві копійки).

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі через Приморський районний суд міста Маріуполя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Курбанова Н. М.