Постанова

від 26.11.2014 по справі 910/307/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 910/307/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А. - головуючого, суддівДанилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивача, відповідача-1, третіх осіб-2, 3 відповідача-2 прокуратури третьої особи-1 не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) Варицький Є.В. (дов. від 24.12.2013 р. № 00181/0/14-13) Томчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. НОМЕР_1) ОСОБА_8 (договір про надання послуг адвокатом від 22.10.2008 р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 р. у справі № 910/307/13 господарського суду міста Києва за позовомПершого Заступника прокурора Деснянського району міста Києва до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Київської міської ради; 2. Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" 1. Кооператив по експлуатації автостоянок "Дніпро"; 2. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 3. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві провизнання недійсним та скасування рішень Київської міської ради, визнання недійсною угоди про поновлення та внесення змін та доповнень до договору, визнання відсутності права користування

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник прокурора Деснянського району міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про:

- визнання недійсним та скасування пункту 37 рішення Київської міської ради IV сесії ХХІV скликання від 29.05.2003 р. № 486-2/646 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", яким затверджено проект відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва;

- визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради IV сесії V скликання від 15.03.2007 р. № 330/991 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва";

- визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради VІІ сесії VІ скликання від 14.07.2011 р. № 767/6154 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва";

- визнання недійсною угоди, укладеної між Київською міською радою та акціонерним товариством холдинговою компанією "Київміськбуд" від 11.10.2011 р. про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки;

- визнання відсутнім у публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" права користування земельною ділянкою, що розташована на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, площею 1,2579 га, кадастровий номер 8000000000:62:033:0024, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 21 117 681, 50 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.04.2013 р. у справі № 910/307/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 р., в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю у зв'язку з недоведеністю порушення Київською міською радою чинного законодавства України при прийнятті спірних рішень від 29.05.2003 р. № 486-2/646, від 15.03.2007 р. №330/991, від 14.07.2011 р. № 767/6154 та укладенні з акціонерним товариством холдинговою компанією "Київміськбуд" спірної угоди від 11.10.2011 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2014 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 р. у справі № 910/307/13 та рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2013 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції звернув увагу на необхідність встановлення, перш за все, наявності чи відсутності факту проходження державної землевпорядної експертизи затвердженого рішенням Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 проекту відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, а також здійснення належної правової оцінки правомірності передання Київською міською радою акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" спірної земельної ділянки в оренду на підставі вказаного рішення при наявності факту користування спірною земельною ділянкою кооперативом по експлуатації автостоянок "Дніпро" у зв'язку із розташуванням на ній належного останньому нерухомого майна.

За результатом нового розгляду справи № 910/307/13 господарський суд міста Києва рішенням від 16.06.2014 р. (суддя Удалова О.Г.) позовні вимоги першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва задоволено повністю.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, встановивши, що кооператив по експлуатації автостоянок "Дніпро" користується земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 9, на достатніх правових підставах та є добросовісним землекористувачем частини спірної земельної ділянки, тоді як затвердження проекту відведення спірної земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою відведення відбулось з порушенням вимог чинного законодавства України. У зв'язку з викладеним, на думку суду, пункт 37 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", а також укладені на його підставі рішення Київської міської ради від 15.03.2007 р. №330/991 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд", рішення Київської міської ради від 14.07.2011р. № 767/6154 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" та угода від 11.10.2011 р. про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, мають бути визнані недійсними та підлягають скасуванню, а отже і право публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користування спірною земельною ділянкою має бути визнано відсутнім.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 р. (колегія суддів: головуючий Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Самсін Р.І.) рішення господарського суду міста Києва рішенням від 16.06.2014 р. залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва рішенням від 16.06.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 р., та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, посилаючись на неповне та неналежне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків судів таким обставинам справи, що призвело до невірного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зокрема, скаржник посилається на те, що на момент погодження проекту відведення спірної земельної ділянки проходженню державної експертизи підлягали проекти землеустрою, а не проекти відведення, як у випадку з відведенням земельної ділянки по вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, а також зазначає, що кооперативом по експлуатації автостоянок "Дніпро" не було надано жодного правовстановлюючого документу на об'єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці, що, на думку скаржника, виключає наявність у останнього правових підстав для користування частиною спірної земельної ділянки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні касаційної інстанції 26.11.2014 р. прокурора та представників відповідача-2 та третьої особи-1, перевіривши оскаржувані судові акти на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 37 рішення Київської міської ради IV сесії ХХІV скликання від 29.05.2003 р. № 486-2/646 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проект відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва. Вирішено передати акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд", за умови виконання пункту 37.1 цього рішення, в короткострокову оренду на 2 роки земельну ділянку площею 1,26 га для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

14.11.2003 р. між Київською міською радою (орендодавець) та акціонерним товариством холдинговою компанією "Київміськбуд" (після зміни організаційно-правової форми та назви - публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд") (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. за № 486-2/646 передав, а орендар прийняв в короткострокову оренду на 2 роки земельну ділянку, місце розташування якої вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, розміром 1,2579 га для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою у межах, які перенесені у натурі (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.

Рішенням Київської міської ради IV сесії V скликання від 15.03.2007 р. №330/991 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва" вирішено поновити на 3 роки з 15.11.2006 р. договір оренди земельної ділянки на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва від 14.11.2003 р. № 62-6-00090, укладений між Київською міською радою та акціонерним товариством холдинговою компанією "Київміськбуд" на підставі пункту 37 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею".

Рішенням Київської міської ради VІІ сесії VІ скликання від 14.07.2011 р. №767/6154 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва" вирішено поновити на 5 років з 16.11.2009 р. договір оренди земельної ділянки від 14.11.2003 р. № 62-6-00090, із змінами, внесеними відповідно до договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.11.2003 р. № 62-6-00090, укладений між Київською міською радою та акціонерним товариством холдинговою компанією "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва на підставі пункту 37 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" та рішення Київської міської ради від 15.03.2007 р. № 330/991 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва".

11.10.2011 р. між Київською міською радою та акціонерним товариством холдинговою компанією "Київміськбуд" (публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд") укладено угоду про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, відповідно до умов якої вирішено поновити договір на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2011 р. № 767/6154 та Закону України "Про оренду землі" до 16.11.2014 р.

Предметом оскарження у даній справі є вищезазначені рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 (пункт 37 рішення), від 15.03.2007 р. №330/991, від 14.07.2011 р. № 767/6154 та угоди від 11.10.2011 р. про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва обґрунтовані тим, що надання Київською міською радою в оренду акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" земельної ділянки площею 1,2579 га (кадастровий номер 8000000000:62:033:0024) для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою було здійснено з порушенням норм чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для визнання пункту 37 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення користування землею", рішень Київської міської ради від 15.03.2007 р. № 330/991 та від 14.07.2011 р. №767/6154 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва", угоди про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 11.10.2011 р. недійсними, а також визнання відсутнім у публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" права користування такою земельною ділянкою.

Згідно з частиною 3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття Київською міською радою рішення від 29.05.2003 р. №486-2/646 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею") проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Згідно пункту 1.2 Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 11.03.1997 р. № 39, (чинного на час прийняття Київською міською радою рішення від 29.05.2003 р. № 486-2/646 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею"), об'єктами державної землевпорядної експертизи є передпроектні та проектні розробки, програми, техніко-економічне обгрунтування (ТЕО), схеми, проекти (проектна документація), пов'язані з регулюванням земельних відносин, проведенням землеустрою, використанням і охороною земель, веденням державного земельного кадастру та моніторингу земель.

Відповідно до пункту 4.3 Положення районними відділами земельних ресурсів погоджуються всі проектні розробки і технічна документація, що стосується використання і охорони земельних ресурсів району.

Як слідує з пункту 1.4 Положення, державна землевпорядна експертиза проводиться визначеними підрозділами або уповноваженими на те фахівцями Держкомзему України, Держкомзему Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів із залученням, у разі необхідності, вчених та спеціалістів інших державних органів, наукових та проектних установ.

Пунктом 4.2 Положення передбачено, що Держкомземом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями земельних ресурсів розглядаються, зокрема, усі види республіканських (Автономної Республіки Крим), обласних, міських програм, ТЕО, схем і проектів та іншої землевпорядної документації, в яких вирішуються питання, пов'язані з регулюванням земельних відносин, здійсненням землеустрою, організацією раціонального використання і охорони земель (робочі проекти на будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд для захисту сільськогосподарських угідь, крім ставків-мулонакопичувачів, та проекти на рекультивацію порушених земель кошторисною вартістю будівництва до 100 тис. гривень), веденням державного земельного кадастру та моніторингу земель.

Як вбачається з вищенаведеного, нормами чинного на момент погодження спірного проекту відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" законодавством було передбачено обов'язкове проведення державної землевпорядної експертизи для усіх проектів відведення земельних ділянок, проведення якої доручалось визначеним державним органам.

Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 05704-5122 від 29.05.2014 р. інформація щодо результатів проведення держаної експертизи проекту відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва на сьогодні в Департаменті відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи, досліджених судами попередніх інстанцій, публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" висновку державної землевпорядної експертизи, проведеної у встановленому законодавством порядку визначеним законодавством держаним органом, судам надано не було.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли, на думку колегії суддів касаційної інстанції, вмотивованого висновку про те, що в супереч вимогам статті 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, був затверджений Київською міською радою без проведення обов'язкової державної землевпорядної експертизи, що є істотним порушенням вимог законодавства, чинного на час прийняття Київською міською радою рішення від 29.05.2003 р. № 486-2/646 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею".

Викладені в касаційній скарзі доводи публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" стосовно того, що на момент погодження проекту відведення спірної земельної ділянки проходженню державної експертизи підлягали проекти землеустрою, а не проекти відведення, як у випадку з відведенням земельної ділянки по вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, спростовуються вищевикладеним.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, кооператив по експлуатації автостоянок "Дніпро" є землекористувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Кіото, 9 у Деснянському районі м. Києва, проте, з письмових пояснень останнього вбачається, що погодження з ним як з землекористувачем частини спірної земельної ділянки проекту відведення вказаної земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" здійснено не було.

Так, судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів № 619 від 26.10.1981 р. "Про організацію тимчасових стоянок для індивідуальних транспортних засобів в районі" було дозволено районному товариству "Автолюбитель УРСР" організувати і обладнати тимчасові відкриті платні автостоянки, зокрема, і на земельній ділянці по вул. Кіото біля ЖЕК-1005, пл. 0,5 га.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР "Про утворення у місті Києві Ватутінського і Харківського районів" від 30.12.1987 р., із складу Дніпровського району було виділено Ватутінський район, (який в подальшому був перейменований у Деснянський район), до складу якого повністю увійшов Лісовий масив, в тому числі вул. Кіото.

Згідно з розпорядженням Ватутінської районної державної адміністрації міста Києва № 346 від 31.03.1997 р. "Про реєстрацію кооперативу по експлуатації автостоянки "Дніпро" було вирішено:

- зареєструвати кооператив по експлуатації автостоянки "Дніпро", створений на базі автостоянки "Дніпро" у зв'язку з рішенням про вихід її із складу кооперативу "Славутич", та затвердити його статут;

- голові правління кооперативу по експлуатації автостоянки "Дніпро" Чекану П.І. в строк до 01.04.1997 р. забезпечити виконання робіт по демонтажу встановлених металевих гаражів; замовити та виготовити проектну документацію на спорудження по периметру автостоянки "Дніпро", в існуючих її межах, тимчасових легких навісів; право землекористування земельною ділянкою оформити згідно існуючого порядку.

31.03.2000 р. актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, закінчену будівництвом автостоянку "Дніпро" по вул. Кіото, 9 було прийнято в експлуатацію. Відповідно до пункту 2 вищевказаного акту будівництво було здійснено на підставі розпорядження Дніпровської районної ради народних депутатів № 619 від 26.10.1981 р.

Розпорядженням Ватутінської районної державної адміністрації міста Києва №300 від 31.03.2000 р. "Про введення в експлуатацію об'єктів цивільного призначення у Ватутінському районі" вирішено затвердити акти державних приймальних комісій про прийняття в експлуатацію у березні 2000 року об'єктів цивільного призначення згідно додатку № 1, а також - передати замовникам, а експлуатаційним організаціям - прийняти на баланс об'єкти у встановленому порядку згідно додатку № 1.

Згідно додатку № 1 до вказаного розпорядження забудовником, а також особою, на яку покладається експлуатація і прийняття на баланс тимчасової автостоянки "Дніпро", являться кооператив "Дніпро" (вул. Кіото, 9 у Ватутінському районі).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про основи містобудування" (в редакції, що діяла на момент складання акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту), до компетенції місцевих державних адміністрацій у сфері містобудування на відповідних територіях належить, зокрема, проведення робіт, пов'язаних з прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Суди зазначили, що відповідно до приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень даних про право власності особи на об'єкт нерухомого майна, збудований до набрання зазначеним Законом чинності, не породжує в особи цього права, а засвідчує офіційне визнання і підтвердження державою факту наявності в особи цього права. Право власності на збудований до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" об'єкт нерухомого майна виникає в порядку, який існував на час його будівництва.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що автостоянка "Дніпро", розташована на земельній ділянці по вул. Кіото, 9 у Ватутінському районі м. Києва, була введена в експлуатацію у встановленому законодавством порядку та перебуває на балансі кооперативу по експлуатації автостоянок "Дніпро".

Згідно з частиною 1 статті 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р., який діяв на момент прийняття автостоянки "Дніпро" в експлуатацію та передання її на баланс кооперативу по експлуатації автостоянок "Дніпро" (в редакції від 06.04.1999р.), при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Як вбачається з матеріалів справи у 2001 році кооператив по експлуатації автостоянок "Дніпро" розпочав процедуру оформлення права землекористування у встановленому законодавством порядку.

Згідно з витягом з бази даних Державного земельного кадастру станом на 17.01.2003 р., тобто на час оформлення та затвердження проекту відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд", землекористувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Кіото, 9, був кооператив по експлуатації автостоянок "Дніпро".

Частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції від 25.10.2001 р., що діяла на момент процедуру оформлення права землекористування кооперативом по експлуатації автостоянок "Дніпро"), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Суди зазначили, що Земельний кодекс України є одним із законів, норми якого встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування. Разом з тим, громадяни і юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою. Отже, підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. При цьому, Земельний кодекс України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

Пунктом 7 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Поряд з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, кооператив по експлуатації автостоянок "Дніпро" добросовісно сплачував податок за користування земельною ділянкою починаючи з 1997 року.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про плату за землю", (у редакції станом на 01.01.1997 р., яка діяла на момент реєстрації та початку діяльності кооперативу по експлуатації автостоянок "Дніпро"), об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про плату за землю", (у редакції станом на 01.01.1997 р.), власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 270.1.1 частини 270.1 статті 270 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пункту 269.1.2 частини 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платником податку є землекористувачі.

Таким чином, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, досліджені матеріали та проаналізовані норми законодавства, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди дійшли вмотивованого висновку про те, що кооператив по експлуатації автостоянок "Дніпро" користувався і користується земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 9, за наявності достатніх правових підстав та є добросовісним землекористувачем частини спірної земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене вбачається, що у відповідності до приписів 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, мав бути погоджений з кооперативом по експлуатації автостоянок "Дніпро" як із землекористувачем частини спірної земельної ділянки.

Разом з тим, судами встановлено, що документи, які підтверджують погодження проекту відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" з кооперативом по експлуатації автостоянок "Дніпро" як землекористувачем частині спірної ділянки в матеріалах справи відсутні.

Викладені в касаційній скарзі доводи публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про те, що кооперативом по експлуатації автостоянок "Дніпро" не надано жодного правовстановлюючого документу на об'єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці, у зв'язку з чим, на думку скаржника, у останнього відсутні правові підстави для користування частиною спірної земельної ділянки, спростовуються вищевикладеним.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: визнання угоди недійсною та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (стаття 152 Земельного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення користування землею" в частині пункту 37, яким затверджено проект відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, було прийнято з істотним порушенням чинного законодавства України, а отже, Київська міська рада, приймаючи таке рішення, діяла не у спосіб та в порядку, передбаченими законодавством.

Таким чином, є підстави вважати, що вимога першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва про визнання недійсним та скасування пункту 37 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 є цілком обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Поряд з цим, враховуючи те, що рішення Київської міської ради від 15.03.2007р. № 330/991 та від 14.07.2011 р. № 767/6154 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями для підприємств обслуговування і підземною автостоянкою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва", були прийняті на підставі пункту 37 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646, який визнано недійсним та підлягає скасуванню у встановленому чинним законодавством України порядку, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що вказані рішення Київської міської ради також підлягають визнанню недійсними та скасуванню як такі, що суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписами частин 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується також з висновком судів попередніх інстанцій про те, що угода від 11.10.2011 р. про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, укладена на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2011 р. № 767/6154, яке визнано недійсним та підлягає скасуванню у встановленому чинним законодавством України порядку, не відповідає нормам законодавства України, що є підставою для визнання такої угоди недійсною, та, відповідно, для задоволення позовних вимог першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва в цій частині.

Підсумовуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що право акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" на користування земельною ділянкою, розташованою на вул. Кіото, 5-9 у Деснянському районі м. Києва, площею 1,2579 га, кадастровий номер 8000000000:62:033:0024, виникло у останнього на підставі договору оренди земельної ділянки від 14.11.2003 р., термін дії якого скінчився ще 15.11.2005 р., враховуючи що рішення Київської міської ради від 15.03.2007 р. № 330/991 та від 14.07.2011 № 767/6154 разом з угодою від 11.10.2011р., якими поновлювалась дія вказаного договору, визнані судами попередніх інстанцій недійсними, суди, на думку колегії суддів касаційної інстанції, дійшли цілком вмотивованого висновку про відсутність у публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" такого права.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги виконання судами попередніх інстанцій при новому розгляді справи вказівок Вищого господарського суду України у відповідності до приписів статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було підтримано рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Натомість, доводи публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 р. у справі № 910/307/13 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова