Ухвала

від 20.11.2014 по справі 826/20564/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2014 р. м. Київ К/800/39618/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О. секретаря судового засідання Мосійчук І. М.,

представник позивача Пінтов В. В.

представник відповідача Грембовський В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю "Цифрові радіосистеми" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цифрові радіосистеми" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цифрові радіосистеми" (далі - ТОВ "Цифрові радіосистеми") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі) в якому просить визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2014 року позов ТОВ "Цифрові радіосистеми" задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі задоволено частково. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2014 року та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ "Цифрові радіосистеми" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі №100726552207 від 06 грудня 2013 року в частині донарахування грошового зобов'язання у сумі 60082, 50 грн., з яких за основним платежем 48082, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 12016, 50 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у Печерському районі та ТОВ "Цифрові радіосистеми" подали касаційні скарги.

ДПІ у Печерському районі просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Цифрові радіосистеми" у задоволенні позову.

ТОВ "Цифрові радіосистеми" просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року та залишити у силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Печерському районі проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Цифрові радіосистеми" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки складено акт №668/26-55-22-07/37003337 від 20 листопада 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Цифрові радіосистеми" вимог пп. 7.4.1, пп. 7.2.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.6 ст. 198, ст. 185 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 2210653, 00 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року на 760614, 00 грн.; п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2. ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на прибуток на 1515518, 00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Печерському районі прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 06 грудня 2013 року: №100626552207, яким ТОВ "Цифрові радіосистеми" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1515518, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 829, 00 грн.; №100726552207, яким ТОВ "Цифрові радіосистеми" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2210653, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 531810, 00 грн.; №100826552207, яким ТОВ "Цифрові радіосистеми" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 760614, 00 грн.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та вказав у своїй постанові, що ДПІ у Печерському районі не надано жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ "Цифрові радіосистеми" діяло без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускають його контрагенти, та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої податкової вигоди, а тому ТОВ "Цифрові радіосистеми" були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства та права на отримання податкового кредиту, але суд апеляційної інстанції в своїй постанові не погодився з висновком суду першої інстанції та задовольнив позовні вимоги частково, оскільки ТОВ "Цифрові радіосистеми" не було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді, який перевірявся ТОВ "Цифрові радіосистеми" мало господарські відносини з контрагентами ТОВ "Арком ЛТД", ТОВ "КПІ-СЕРВІС", ТОВ "КПІ-ТРЕЙДІНГ".

Згідно акта ДПІ у Печерському районі №736/22-08/37003337 від 17 вересня 2012 року, складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Цифрові радіосистеми" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Арком ЛТД" за період з 01 липня 2010 року по 31 липня 2012 року, ТОВ "Арком ЛТД" не мало основних засобів, не декларувало амортизаційних відрахувань та не подавало до податкових органів декларації з податку на прибуток підприємств, що в сукупності свідчить про відсутність у ТОВ "Арком ЛТД" матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Згідно акта Катеринопільської ОДПІ №84/22-017/30146161 від 29 листопада 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "КПІ-Сервіс" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП "Компанія "Сторакс" за період з 01 вересня 2010 року по 31 жовтня 2010 року, ТОВ "Ален-Груп" за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року та ТОВ "Прайм Ресурс" за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), на дату підписання акта - стан платника податку - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження. Операції ТОВ "КПІ-Сервіс" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Також, не встановлено факту реалізації ТОВ "КПІ-Сервіс" контрагентам-замовникам товарів (робіт, послуг).

За таких обставин ДПІ у Печерському районі зроблено висновок про те, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "КПІ-Сервіс" та контрагентами-замовниками вчинені без наміру створення правових наслідків, отже є нікчемними. Тому формування валових витрат та податкового кредиту за нікчемними правочинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.

Судом першої інстанції зазначено, що ДПІ у Печерському районі не надано достатніх доказів на підтвердження того, що контрагенти ТОВ "Арком ЛТД", ТОВ "КПІ-СЕРВІС", ТОВ "КПІ-ТРЕЙДІНГ" не мали можливості виконання господарських зобов'язань по договірним взаємовідносинам з ТОВ "Цифрові радіосистеми", або доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. На момент укладення договорів та видачі податкових накладних, та під час здійснення господарських операцій, контрагенти були зареєстровані у податкових органах як платники ПДВ.

Законодавством України не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, приймати рішення щодо реальності тих чи інших господарських операцій платника податку, або права визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат підприємства включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу).

Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Судом першої інстанції встановлено, що всупереч вимог Податкового кодексу України, ДПІ у Печерському районі складено акт, а не довідка, як це передбачено вимогами податкового законодавства.

Невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що ТОВ "Цифрові радіосистеми" не порушено вимог податкового законодавства, так як включення витрат до складу валових витрат підприємства та право на отримання податкового кредиту підтверджено необхідними документами, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі є протиправними.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року в частині відмови в задоволенні позову, в іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цифрові радіосистеми" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров