Постанова

від 27.11.2014 по справі 904/5673/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2014 року Справа № 904/5673/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Бахмат Р.М., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання: Назаренко С.Г.

Представники сторін:

від позивача: Саєнко І.М. представник, довіреність б/н від 05.01.14;

від відповідача: Білоус А.В. представник, довіреність б/н від 29.10.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія

"Скелябудінвест" та товариства з обмеженою відповідальністю

"РИМ 2000"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області

від 17.09.2014 р. у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000",

м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія

"Скелябудінвест", м. Дніпропетровськ

про стягнення 116 425,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рим 2000" звернулося до господарського суду Дніпропетровсьої області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Скелябудінвест", про стягнення заборгованості у розмірі 116 425,25 грн., з яких: основний борг в розмірі 100 526, 55 грн.; 3% річних в розмірі 3 054, 54 грн. та сума втрат від інфляції - 12 844,16 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 329,00 грн. та витрати, пов'язані з наданням правової допомоги у сумі 17 767,00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2014 р. ( суддя Євстигнеєва Н. М. ) позов задоволено частково - стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Скелябудінвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рим 2000" заборгованість за виконані роботи у сумі 100 526,55 грн., 3 % річних у сумі 2 883,6 грн., втрати від інфляції у сумі 12 844,16 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 325,08 грн., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2 000,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин, що позовні вимоги про стягнення суми заборгованості у розмірі 100 526,55 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Оскільки при проведенні розрахунку позивачем було допущено помилку ( невірно зазначена сума основного боргу, на яку нараховані три відсотки та період виникнення прострочення ) вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних, місцевий суд задовольнив частково за період з 17.07.2013 р. по 30.06.2014 р. Сума втрат від інфляції у розмірі 12 844,16 грн. стягнута у повному розмірі.

Також, господарський суд дійшов висновку, що максимально допустимим розміром стягнення з відповідача вартості послуг адвоката, наданих позивачеві, є 2 000,00 грн., оскільки справа для професійного адвоката не є складною, розрахунки за позовом не потребують значних зусиль та часу, а сума основного боргу складається з суми вартості трьох актів виконаних робіт, розрахунок трьох відсотків річних та суми від інфляції охоплює не значний період.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Скелябудінвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рим 2000" - 3 % річних у сумі 2 883,6 грн., втрат від інфляції у сумі 12 844,16 грн., витрат по сплаті судового збору у сумі 2 325,08 грн., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2 000,00 грн., як незаконне та необґрунтоване, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Скелябудінвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рим 2000" - 3 % річних у сумі 2 883,6 грн., втрат від інфляції у сумі 12 844,16 грн., витрат по сплаті судового збору у сумі 2 325,08 грн., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2 000,00 грн.

В обгрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що суд помилився у визначенні строку оплати, оскільки за умовами договору оплата здійснюється з моменту підписання актів по формам № КБ-2В і № КБ-3, а суд взяв до уваги строк підписання тільки актів по формам № КБ-2В. Задовольняючи вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката, суд послався на те, що в матеріалах справи наявні докази надання адвокатом Саєнко І. М. правової допомоги та доказів оплати позивачем витрат на правову допомогу адвоката, але ТОВ «Будівельна компанія "Скелябудінвест", вважає, що зазначені докази у справі відсутні.

Позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та заперечує проти її задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Скелябудінвест" колегією суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С., прийнято до розгляду. Розгляд скарги призначено на 30.10.2014 р.

20.10.2014 р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2014 р. у справі № 904/5673/14.

Розпорядженням секретаря судової колегії № 706 від 21.10.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєва О.С. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду № 50 від 20.10.2014 року, у відрядженні, та у зв'язку з перебуванням судді Бахмат Р.М.- члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду №50 від 20.10.2014 року, на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" у справі № 904/5673/14 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів Чередко А.Є., Пархоменко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою "РИМ 2000" прийнято до сумісного розгляду разом з апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Скелябудінвест".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рим 2000" ( Позивач ) вважає рішення господарського суду в частині стягнення: заборгованості у сумі 100 526, 55 грн., 3% річних у сумі 2 883, 6 грн., втрат від інфляції у сумі 12 844, 16 грн., витрат по сплаті судового збору у сумі 2 325,08 грн. та витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2 000,00 грн. є законним, обґрунтованим та справедливим. В цій частині вищевказане рішення господарського суду не оскаржується. В поданій апеляційній скарзі, заявник просить апеляційний суд вказане рішення господарського суду скасувати частково, та ухвалити нове рішення, яким клопотання пов'язане зі стягненням витрат стосовно надання правової допомоги адвокатом в розмірі 15 740,88 грн., задовольнити в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу заявник обґрунтовує наступним: ухвалюючи рішення в частині стягнення з Відповідача судових витрат, що підлягають сплаті в якості оплати послуг адвоката лише в розмірі 2 000, 00 грн., що на 15 740, 88 грн. менше від гарантованої ст. 49 ГПК України суми, господарський суд, порушив не лише процесуальні норми ГПК України, норми матеріального права, передбачені Законами України №5076-VI від 05.07.2012 р. та №2453-VI від 07.07.2010 p., але і рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 6-рп/2013, яке у відповідності до ст. 69 Закону України № 422/96-ВР від 16.10.1996 р. - «рівною мірою є обов'язковими до виконання». Заявник вважає, що зазначене рішення суду не відповідає також і приписам ч. 3 ст. 48 ГПК України, та ст. 10 Закону України «Правова допомога при реалізації права на справедливий суд». Сторони взаємно погодили прогресивну ставку в розмірі 15 %, від загальної сума позовних вимог по спору в наданні правової допомоги в господарському процесі, що становило 17 767, 00 грн., яку Позивач оплатив адвокату. Зазначені кошти у відповідності до приписів ст. 44 ГПК України відносяться до складу судових витрат за послуги адвоката та підлягають розподілу між сторонами судового процесу, в порядку, передбаченому приписами ст. 49 ГПК України.

Позивач, також вказує на те, що з урахуванням вимог ст. 49 ГПК України послуги адвоката при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судом позовні вимоги задоволено на 99,853 % від ціни позову. Відповідно: 99, 853 % від задоволеного позову - підлягає сплаті за послуги адвоката сума в розмірі 17 740,88 грн. що на 26,12 грн. менше від заявленої в позові суми витрат за надання правової допомоги. Рішенням суду, сума витрат за надання правової допомоги стягнуто лише 2 000, 00 грн., що на 15 740, 88 грн. менше від гарантованої ст. 49 ГПК України суми ( з розрахунку: 17 767, 00 - 2000,00 - 26, 12 = 15 740,88 грн. ).

У відзиві на апеляційну скаргу Позивача, Відповідач просить апеляційний суд залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рим 2000" без задоволення з підстав зазначених у апеляційній скарзі Відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 р., колегією суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С., розгляд апеляційних скарг у справі № 904/5673/14 відкладено на 18.11.2014 р.

Розпорядженням секретаря судової палати № 892 від 17.11.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєва О. С. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду № 50 від 20.10.2014 р., у відпустці, та керуючись ст. 4 6 ГПК України, п.п. 3.1.6, 3.1.7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 року, наказом голови суду № 7 від 17.01.2011 року, для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів Бахмат Р.М., Кузнецова В.О.

По справі оголошувалася перерва з 18.11.2014 р. по 27.11.2014 р.

Представник Відповідача - Білоус А.В. ( довіреність б/н від 29.10.2014 р. ), який був присутній у судовому засіданні 18.11.2014 р. і повідомлений судом про перерву розгляду справи на 27.11.2014 р., в судове засідання не з 'явився.

У судовому засіданні 27.11.2014 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг та доводи викладені у відзивах на апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Скелябудінвест" не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Скелябудінвест" ( Генпідрядник ) та товариством з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" ( Субпідрядник ) укладений Договір підряду № 321772, відповідно до п. 1.1. якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по монтажу слаботочних кабельних мереж, а Генпідрядник зобов'язується прийняти і оплатити ці роботи у відповідності з умовами договору.

Перелік робіт, вартість, строки та інші суттєві умови виконання робіт по будівництву об'єкта, вказуються сторонами у відповідних додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору ( п.1.2. договору ).

Згідно додаткової угоди №1 від 17.06.2013 р. до договору підряду № 321772 від 01.02.2011 р. Генпідрядник доручає, а Субпідрядник виконує облаштування внутрішньої комп'ютерної кабельної мережі у відділенні ПАТ КБ "ПриватБанк" за адресою: м. Кременчук, вул. Первомайська, 2в. Вартість робіт за цією додатковою угодою визначається на підставі договірної ціни ( додаток №1 до цієї угоди ) і складає 115 909,58 грн., у тому числі податок на додану вартість. Кінцевий строк виконання робіт - 31.07.2013 р. ( п. п. 1.1-1.3. додаткової угоди ).

Додатковою угодою № 2 від 17.06.2013 р. до договору підряду сторони домовились про виконання додаткових робіт, а саме: облаштування внутрішньої комп'ютерної кабельної мережі у відділенні ПАТ КБ "ПриватБанк" за адресою: м. Кременчук, вул. Первомайська, 2в на суму 15 871,55 грн. у тому числі податок на додану вартість.

Додатковою угодою № 3 від 17.06.2013 р. до договору підряду сторони домовились про виконання додаткових робіт, а саме: облаштування внутрішньої комп'ютерної кабельної мережі у відділенні ПАТ КБ "ПриватБанк" за адресою: м. Кременчук, вул. Первомайська, 2в на суму 3 518,3 грн. у тому числі податок на додану вартість.

Загальна вартість замовлених робіт за договором підряду з урахуванням додаткових угод до нього складає 135 299,14грн. За умовами договору підряду Субпідрядник виконує замовлені роботи в строк до 31.07.2013 р.

Згідно п. 5.1. договору здача-приймання виконаних робіт проводиться сторонами по акту приймання виконаних робіт, протягом трьох днів з моменту повідомлення Генпідрядника про готовність до здачі цих робіт.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" виконало комплекс робіт по монтажу слаботочних кабельних мереж на суму 135 299,43 грн., про що складені Акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт: Акт форми КБ-2В №321772.1 від 02.07.2013 р. на суму 115 909,58 грн.; Акт форми КБ-2В № 321772.2 від 02.07.2013 р. на суму 15 871,55 грн.; Акт форми КБ-2В № 385296.1 від 02.07.2013 р. на суму 3 518,3 грн. Вартість виконаних робіт підтверджується довідками про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 від 02.07.2013 р.

Згідно п. 3.4. договору підряду № 321772 від 01.02.2011 р. розрахунок за виконані роботи генпідрядник здійснює на основі актів прийняття виконаних робіт форми № КБ-2В і довідки № КБ-3, підписаних сторонами.

Оплата виконаних робіт здійснюється протягом десяти банківських днів з моменту підписання сторонами Акта форми № КБ-2В і довідки форми № КБ-3.

Вартість виконаних робіт частково оплачена Відповідачем на суму 34 772,88 грн., залишок несплаченої суми становить 100 526,55 грн.

21.03.2014 р. на адресу Відповідача направлено претензію за вих. № 169, яка отримана ним 04.04.2014р., але залишена без відповіді.

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Скелябудінвест" своєчасно не здійснило повного розрахунку за виконану роботу підряднику, у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 100 526,55 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 193 ГПК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ст. 526 ЦК України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( cт. 530 ЦК України ).

Обов'язок Замовника своєчасно оплатити виконані підрядником роботи у порядку і на умовах, визначених договором передбачено п. п. 2.9., 2.11. договору підряду.

Оплата виконаних робіт здійснюється протягом десяти банківських днів з моменту підписання сторонами Акта форми № КБ-2В і довідки форми № КБ-3 ( п. 3.6. договору ).

Акт форми КБ-2В № 321772.1 на суму 115 909.58 грн., Акт форми КБ-2В № 321772.2 на суму 15 871,55 грн., Акт форми КБ-2В № 385296.1 на суму 3 518,3 грн. підписані сторонами 02.07.2013 р., отже строк оплати виконаних робіт настав 16.07.2013 р.

Доказів оплати вартості виконаних робіт в сумі 100 526,55 грн. Відповідачем надано не було.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( cт. 610 ЦК України ).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 100 526,55 грн. та суми втрат від інфляції за період з жовтня 2013 р. по червень 2014 р. у розмірі 12 844,16 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія, також погоджується з висновком господарського суду про допущення Позивачем при проведенні розрахунку помилки ( невірно зазначена сума основного боргу, на яку нараховані три відсотки та період виникнення прострочення ), що є підставою для часткового задоволення вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних за період з 17.07.2013 р. по 30.06.2014 р. ( 100 526,55 грн. х 3% / 365 х 349 дн. = 2 883,6 грн. ).

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися із рішенням суду першої інстанції в частині зменшення суми стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000 грн., враховуючи наступне.

Відповідно до положень ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ч. 2 ст. 49 ГПК України передбачено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рим 2000" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Скелябудінвест", про стягнення заборгованості у розмірі 116 425 грн. 25 коп., з яких: основний борг в розмірі 100 526, 55 грн.; 3% річних в розмірі 3 054, 54 грн. та сума втрат від інфляції - 12 844,16грн. Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору склали 2 329, 00 грн., Розмір витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги склав 17 767, 00 грн.

На підтвердження понесених витрат за послуги адвоката у вказаному розмірі Позивач надав суду наступні документи: Договір про надання правової допомоги в господарському процесі від 07.09.2013 р., укладений між Позивачем ( Замовник ) та адвокатом Саєнко І.М. (Виконавець ); докази оплати за надання адвокатських послуг (витяг з транзитного рахунку №29240805000069 для поповнення СКР №26258085084072 від 24.03.2014р. року про сплату за надання адвокатських послуг у розмірі 17 684,44 грн., платіжне доручення № 10808 від 18.03.2014 р. на суму 17 767 грн. ), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Саєнко І.М. № 0610 від 16.10.1995 р.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанцій, врахувавши винні дії відповідача у виникненні спору, та керуючись приписами ст. 49 ГПК України стягнув в пропорційному обсязі задоволеним позовним вимогам судові витрати, що складаються з судового збору, водночас прийшов до висновку про стягнення витрат на оплату послуг адвоката у зменшеному розмірі, що свідчить про суперечливість висновку суду першої інстанції та не відповідає положенням ст. 49 ГПК України щодо порядку розподілу господарських витрат.

Так, зменшуючи вартості послуг адвоката, до 2 000,00 грн., місцевий суд виходив з того, що справа для професійного адвоката не є складною, розрахунки за позовом не потребують значних зусиль та часу.

Тобто при вирішення даного питання судом взято до уваги лише витрачення часу та не враховано інші обставини, а також те, що сторони в договорі передбачили фіксований розмір, а не погодинну оплату.

Так, відповідно до п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 р., витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Тому адвокатські послуги, надані адвокатом Саєнко І.М., є судовими витратами у розумінні ст. 44 ГПК України.

За умовами договору про надання правової допомоги в господарському процесі від 07.09.2013 р. сторони погодили прогресивну ставку в розмірі 15 % від загальної суми позовних вимог по спору в наданні правової допомоги в господарському процесі, що становить 17 767,00 грн., сплачені Позивачем та є його витратами.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, укладаючи договір про надання правової допомоги сторони можуть встановити будь-яку вартість послуг, що надаються адвокатом, незалежно від ціни позову, що не суперечить загальним засадам цивільного законодавства та принципу свободи договору ( п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

При визначенні розміру грошової суми, що підлягає стягненню з відповідача за надані позивачем послуги суд має враховувати складність справи, кваліфікацію, досвід адвоката, фінансовий стан клієнта, витрачений адвокатом час на виконання доручення та інші істотні обставини.

Відповідно до п. 2.1. Договору, правова допомога надається Замовнику шляхом правового аналізу та вивчення господарського спору ( договори, первинні бухгалтерські документи ), усних та письмових консультацій з правових питань, аналізу законодавчої бази, збору доказів та документів, що стосуються спору, складання та виготовлення необхідних процесуальних документів ( позов, претензія, листи, скарги та інш. ), безпосередньої участі і представництва інтересів замовника в судових засіданнях господарського суду.

П. 4.1. Договору сторони обумовили, що вартість правової допомоги визначається прогресивною ставкою, яка коливається з 10% до 30% від загальної суми позовних вимог. Сторони погодили прогресивну ставку в розмірі 15 %, що складає 17 767 грн., яку Замовник зобов'язався сплатити протягом 3-х банківських днів після підписання даного договору.

Колегія суддів, приймаючи до уваги кваліфікацію і досвід адвоката ( працює адвокатом 18 років ), виконання ним зобов'язань за договором - надання консультаційної послуги позивачу з юридичних питань, вивчення бухгалтерських документів, збирання та посвідчення необхідних документів, складання акту звірки, претензії, складання позовної заяви та участь в судовому засіданні, вважає, що встановлення у договорі вартості оплати послуг адвоката у розмірі 15 % від суми спору не є завищеною.

Разом з тим, сума 17 767 грн., яка сплачена позивачем адвокату, не відповідає п. 4.1 Договору, який передбачає оплату в процентному відношенні від суми позовних вимог.

Як вбачається з п. 4.1 Договору, в суму, з якої вираховується оплата, крім суми позовних вимог - 100 940 грн. 67 коп. ( 97 008 грн. 25 коп. основний борг, 2 088 грн. 97 коп. три відсотки річних, 1 843 грн. 45 коп. індексу інфляції ), безпідставно включено витрати Позивача на судовий збір - 2 060 грн. та правова допомога у розмірі 15 450 грн. 10 коп., які не відносяться до господарського спору.

Оскільки сума господарського спору складає 100 940 грн. 67 коп., то 15 % з цієї суми це 15 141 грн. 10 коп., яка й підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ч. 5 ст.49 ГПК України, але пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Позовні вимоги судом задоволені частково - на 99,85 % від заявленої суми, відповідно і стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає сума правової допомоги у розмірі 15 118 грн. 38 коп. ( 99,85 % від 15 450 грн. 10 коп. ).

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині стягнення витрат на послуги адвоката.

З огляду на наведене, викладені в апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Скелябудінвест" доводи, колегія суддів вважає такими, що не містять під собою правових підстав, для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Скелябудінвест" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2013 р. у справі № 904/5673/14 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Скелябудінвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" витрат на послуги адвоката змінити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Скелябудінвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" - 15 118,38 грн. витрат на послуги адвоката, про що видати наказ.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Скелябудінвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" суму судового збору за подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в розмірі 912 грн. 13 коп., про що видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 28.11.2014 року

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя Р.М. Бахмат

Суддя В.О. Кузнецов