Постанова

від 26.11.2014 по справі 810/3512/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3512/14 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й. Суддів:Ключковича В.Ю., Собківа Я.М., При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові вентилятори» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові вентилятори» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові вентилятори» пред'явило позов до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.06.2014 № 0006092204 та від 18.06.2014 № 0006112204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складено Акт перевірки від 19.02.2014 № 128/10-06-22-04/36432558 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Промислові вентилятори» (код ЄДРПОУ 36432558) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Еліт», (код ЄДРПОУ 24953992), ПП «Енерго-комплекс» (код ЄДРПОУ 31033654), ТОВ «Фірма Ліол» (код ЄДРПОУ 33493115), ТОА «Альта Логістик» код ЄДРПОУ 35077517) за період з 01.02.2011 по 31.03.2012» (надалі - Акт перевірки).

У ході перевірки встановлено наступні порушення вчинені позивачем, а саме: п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, н.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження сум ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточних звітних періодів на загальну суму 404 382,00 грн., що призвело до заниження сум ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками річних звітних періодів на загальну суму 404 382,00 грн.; п. 138.2. п, 138.4. п.138.6. п. 138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, ТОВ «Промислові вентилятори» занижено податок на прибуток на загальну суму - 495 576,00 грн.; п.п.1.2 п.1, п.п.2.2, п.п.2.13, п.п.2.14, п.п.2.15, п.п.2.16 п.2 та п.п.3.2 п.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №14704 (із змінами та доповненнями); ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного Кодексу України, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, договори укладені між ТОВ «Промислові вентилятори» та: ПП «Еліт» на загальну к» - 508375,00 грн. (в т.ч.: ПДВ - 84729,17 грн.), ПП «Енерго-комплекс» на загальну суму - 1437224,00 в т.ч.: ПДВ - 239537,31 грн.), ТОВ «Фірма «Ліол» на загальну суму - 166362,6 грн. (в т.ч.: ПДВ - CY. грн.), ТОВ «Альта Логістик» на загальну суму - 314335,00 грн. (в т.ч.: ПДВ - 52389,17 грн.).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.03.2014 № 0002742204 (форма Р), щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму - 743366 в т.ч. 495576 грн. за основним платежем та 247790 грн. за штрафними санкціями, від 13.03.2014 № 0002722204 (форма Р), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму - 606576 грн., в т.ч. 404382 грн. за основним платежем та 202194 грн. за штрафними санкціями.

В зв'язку із частковим задоволенням скарги позивача на вищевказані податкові повідомлення-рішення, відповідачем 18 червня 2014 року винесено нові податкові повідомлення рішення № 0006092204 на суму 495576 грн. за основним платежем та 3759 грн. за штрафними санкціями, та № 0006112204 на суму 404382 грн. за основним платежем та 162136 грн. за штрафними санкціями.

Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкових повідомлень-рішень відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що під час проведення перевірки позивачем не були надані первинні документи податковому органу та не було надано жодних заперечень, крім того, позивачем не подано суду документи щодо реального виконання договору.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не погоджується із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 18 лютого 2014 року через відділення поштового зв'язку позивач отримав письмовий Запит про надання копії первинних документів № 1239/10/10-06-22-04 від 07 лютого 2014 р. В даному запиті було зазначено, що документальна позапланова перевірка Відповідачем розпочата та зазначено «Уразі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.»

20 лютого 2014 р. Позивач подав до податкового органу належним чином завірені копії первинних документів бухгалтерського та фінансового обліку TOB «Промислові вентилятори» по взаємовідносинах з ПП «ЕЛІТ», ПП «ЕНЕРГО- КОМПЛЕКС», TOB «ФІРМА «ЛІОЛ» та TOB «АЛЬТА ЛОГІСТИК».

Відповідно до п. 44.7, ст. 44 Податкового кодексу України, «У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган мас право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.»

Як вбачається із матеріалів справи, документи, які підтверджують показники, відображені Позивачем у податковій звітності були подані 20 лютого 2014 р., а Акт перевірки отримано лише 27 лютого 2014 р, а тому вказані документи обов'язково повинні були бути враховані відповідачем та судом першої інстанції під час розгляду ними питання про прийняття рішення. До того ж Відповідач мав право провести позапланову документальну перевірку позивача після отримання документів, наданих відповідачу.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, зокрема в ухвалі від 11 червня 2014 року № К/800/43377/13 за позовом TOB «Бізнес Центр Конві» до ДПІ у Шевченсківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення. Зокрема в Ухвалі зазначено, що документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, правомірно враховані судом, оскільки надані в межах п'ятиденного строку, зокрема Акт перевірки було отримано платником податку 29 листопада 2012 року, а документи надані контролюючому органу 04 грудня 2012 року.

Отже, суд першої інстанції неправомірно не врахував надані позивачем документи.

Крім того, 04 березня 2014 р., керуючись п. 86.7 ст. 86 Податкового Кодексу України позивач подав письмові Заперечення до Акту перевірки № 128/10-06-22-04/36432558 від 19.02.2014 р. В Запереченнях до Акту перевірки платник податків не лише вказав про те, що первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах з: ПП «ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 24953992), ПП «ЕНЕРГО-КОМПЛЕКС» (код ЄДРПОУ 31033654), ТОВ «ФІРМА «ЛІОЛ» (код ЄДРПОУ 33493115), ТОВ «АЛЬТА ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 35077517) податковим органом не були враховані, а й вказав про порушення податковим органом права платника податків вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків, зокрема шляхом проведення зустрічної звірки кінцевих покупців Товару.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, основними видами діяльності позивача згідно Витягу з ЄДРПОУ є: - оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; - виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; - монтаж водопровідних мереж, систем палення та кондиціонування; - неспеціалізована оптова торгівля; - роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; - інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Відповідно до п. 4.3. ст. IV Статуту TOB «Промислові вентилятори», у відповідності з основним предметом і цілями діяльності товариство здійснює діяльність у галузі торгівлі, зокрема - оптова та роздрібна торгівля промисловими та побутовими вентиляторами, іншим вентиляційним обладнанням, загальнопромисловими електродвигунами та іншим електрообладнанням та обладнанням для вентиляційних систем.

28 липня 2011 p. Позивач уклав із ПП «Еліт» Договір купівлі-продажу № ПВ0031.

На умовах договору ПП «Еліт» передало у власність Позивачу електродвигуни, загальна вартість яких, відповідно до рахунку-фактури № 28 від 28 липня 2011 р., становить 508 375,00 грн. (в т.ч ПДВ 84 729,17 грн.).

Пунктом 2.4. Договору передбачена попередня оплата за Товар, у зв'язку із цим 29 липня 2011 р. Позивач розрахувався в повному обсязі, шляхом безготівкогового переказу грошової суми в розмірі вартості товарів на поточний рахунок ПП «Еліт», що підтверджується банківською випискою про рух коштів на рахунку TOB «Промислові вентилятори».

На виконання вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України ПП «Еліт» надало Позивачу податкову накладну № 33 від 29 липня 2011 р. при цьому фактична поставка електродвигунів відбулась 29 вересня 2011 p., що підтверджується видатковою накладною № 161 від 29 вересня 2011 р.

Вказаний товар було використано позивачем у своїй господарській діяльності шляхом його реалізації кінцевому споживачу ТОВ «Фобас», що підтверджується видатковою накладною № 1157 від 29.09.2011 року, Довіреністю № 142 віл 28.09.2011 р., випискою про рух коштів на рахунку позивача від 28.07.2011 року.

Копії вищевказаних первинних документів наявні в матеріалах справи.

01 лютого 2011 р. Позивач уклав із TOB «Фірма «Ліол» Договір поставки № ПВ 0005, за яким (п. 1.1. Договору) останнє зобов'язалось передати у власність Позивачу асинхронні електродвигуни АИР: трифазні електродвигуни змінного типу серії АИР; промислові та побутові вентилятори та інше вентиляційне обладнання, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити товар. Вартість товару поставленого за Договором становить 41 403,70 грн. (в т.ч. ПДВ становить 6 900,62 грн.).

Господарські операції щодо прийому-передачі товарів між Позивачем і TOB «Фірма «Ліол» було оформлено видатковою накладною №ЛІ-20110 від 01 лютого 2011 р., які були підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств.

На виконання вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України TOB «Фірма «Ліол» надало позивачу податкову накладну: №13 від 01 лютого 2011 р.

Всі електродвигуни, вентилятори та інші товари, придбані Позивачем у TOB «Фірма «Ліол», були використані Позивачем у своїй господарській діяльності шляхом реалізації кінцевим споживачам, а саме: ТОВ ВКФ «Зовнішторг-Мікрон», ФОП ОСОБА_5, ПП «СМІО», ТОВ «Промвентилятор», ПП «Восход-Україна», ТОВ «ЕЮМ-Сервіс», ТОВ «Завод вуглецевих композитних матеріалів», Котелевське ВАТ «Агротехніка», ПП «Амок», ТОВ «Промислова група В.Л.П.», Філія ВАТ «Укргідроенерго», що підтверджується належними чином оформленими первинними документами (довіреності, видаткові накладні, виписки про рух коштів на рахунку позивача), які містяться в матеріалах справи.

Також 01 лютого 2011 p. Позивач уклав з TOB «Фірма «Ліол» Договір про надання послуг № ПВ 0004 (копія - в додатках) за яким 14 лютого 2011 р. та 28 лютого 2011 р. TOB «Фірма «Ліол» надавало Позивачу послуги з балансування промислових вентиляторів, встановлення електродвигунів, ґрунтування вентиляторів на загальну суму 124 958 грн. 88 коп. (в т. ч. ПДВ 20 826 грн. 48 коп.). На підтвердження надання та отримання послуг сторонами було складено, підписано і скріплено печатками підприємств Акти надання послуг, відповідно № № Лі-2144 від 14 лютого 2011 р. та № Лі-2284 від 28 лютого 2011 р.

На виконання вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України TOB «Фірма «Ліол» надало Позивачу податкові накладні № 81 від 14 лютого 2011 р. та № 151 від 28 лютого 2011 р.

Оскільки Позивач отримав товар відповідно до видаткових накладних та послуги відповідно до актів надання послуг, а також податкові накладні від TOB «Фірма «Ліол», то відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України Позивач отримав право на віднесення зазначеної суми ПДВ до податкового кредиту.

За поставлений Товар та надані послуги Позивач розрахувався в повному обсязі, шляхом безготівкогового переказу грошової суми в розмірі вартості товарів та наданих послуг на поточний рахунок TOB «Фірма «Ліол», що підтверджується копіями виписок з банківського рахунку.

Копії вищевказаних первинних документів наявні в матеріалах справи.

Також про факт отримання Позивачем послуг по договору № ПВ 0004 від TOB «Фірма «Ліол» свідчать видаткові накладні та довіреності на отримання матеріальних цінностей, за якими Позивач поставив кінцевим покупцям вентилятори, а також комплекти вентиляторів осьових, які виготовились (укомплектувались, балансувались, ґрунтувались) в процесі надання послуг TOB «Фірма Ліол» , а саме: видаткова накладна № 127 від 03 березня 2011 р. (довіреність № 000417 від 03 березня 2011 p.), №123 від 03 березня 2011 р. (довіреність № 315 від 28 лютого 2011 р.) № 76 від 15 лютого 2011 р. (довіреність № 1126 від 14 лютого 2011 p.), № 80 від 16 лютого 2011 р. (довіреність № 10 від 09 лютого 2011 р.) № 73 від 14 лютого 2011 p., (довіреність № 956075 від 14 лютого 2011 p.), № 95 від 23 лютого 2011 р. (довіреність №391313 від 15 лютого 2011 р.).

01 березня 2011 р. між Позивачем та TOB «Альта Логістик» було укладено Договір про надання послуг № ПВ 0012, за яким TOB «Альта Логістик» надавало послуги по встановленню електродвигунів до вентиляторів, балансуванню і ґрунтуванню промислових вентиляторів, фарбування промислових вентиляторів полімерним покриттям, зборку промислових вентиляторів на загальну суму 314335,08 грн. (в т. ч. ПДВ 52 389 грн. 18 коп.) згідно з виставлених рахунків на оплату, (копії - в матеріалах справи).

На підтвердження надання-отримання послуг сторонами було складено, підписано і скріплено печатками підприємств Акти надання послуг, відповідно № 1003/2 від 10 березня 2011 р., № 1803/4 від 18 березня 2011 р., №3003/2 від 30 березня 2011 р., № 1104/2 від 11 квітня 2011 р., № 1804 від 18 квітня 2011 р., № 2904/2 від 29 квітня 2011 р.

На виконання вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України TOB «Альта Логістик» надало позивачу податкові накладні № 49 від 10 березня 2011 р., № 70 від 18 березня 2011 р., № 103 від 30 березня 2011 р., № 58 від 11 квітня 2011 р., № 79 від 18 квітня 2011 р., №130 від 29 квітня 2011 р..

За надані TOB «Альта Логістик» послуги позивач розрахувався в повному обсязі, шляхом безготівкогового переказу грошової суми в розмірі вартості товарів та наданих послуг на поточний рахунок TOB «Альта Логістик», що підтверджується копіями виписок з банківського рахунку.

Про факт отримання позивачем послуг по договору № ПВ 0012 від TOB «Альта Логістик» свідчать видаткові накладні та довіреності на отримання матеріальних цінностей, за якими Позивач продав і передав кінцевим покупцям вентилятори, а також комплекти вентиляторів осьових, які виготовились(укомплектувались, балансувались, ґрунтувались) в процесі надання послуг TOB «Альта Логістик», а саме: видаткова накладна № 215 від 06 квітня 2011 р. (довіреність № 677 від 06.04.2011 р.) № 242 від 15 квітня 2011 р. (довіреність № 60 від 15.04.2011 р.) № 261 від 19 квітня 2011 р. (довіреність № 848611 від 19 квітня 2011 р.) № 288 від 27 квітня 2011 р. (довіреність № 106 від 19 квітня 2011 р.) № 285 від 27 квітня 2011 р. (довіреність № 52 від 27 квітня 2011 р.), № 291 від 28 квітня 2011 р. (довіреність № 9 від 28 квітня 2011 р. № 293 від 29 квітня 2011 р. довіреність № 205 від 29 квітня 2011 р.), № 295 від 29 квітня 2011 р. (довіреність № 257 від 29 квітня 2011 р.) № 298 від 29 квітня 2011 р. (довіреність № 183 від 29 квітня 2011 р.).

Копії вищевказаних первинних документів наявні в матеріалах справи.

01 вересня 2011 р. позивач уклав із ПП «Енерго-Комплекс» Договір купівлі-продажу № ПВ 0046, за яким останнє зобов'язалось передати, а позивач прийняти та оплатити товар.

На підставі зазначеного договору позивач придбав у ПП «Енерго-Комплекс» наступні види товарів: вентилятори, вентиляційні системи, електродвигуни, а також інше вентиляційне обладнання, необхідне для господарської діяльності позивача. Вартість товару вказувалась в узгоджених сторонами рахунках на оплату товару. Господарські операції щодо прийому-передачі товарів між Позивачем і ПП «Енерго-Комплекс» були оформлені наступними видатковими накладними №12 від 1 вересня 2011 р., №13 від 1 вересня 2011 р., №4114 від 1 листопада 2011 р., № 4238 від 15 листопада 2011 р., № 3606 від 1 жовтня 2011 р., № 3605 від 1 жовтня 2011 р., № 3614 від 1 грудня 2011 р., №4113 від 1 листопада 2011 р., №4276 від 31 січня 2011 р., №4085 від 31 січня 2012 р., №4081 від 4 січня 2012 р. на загальну суму 809 398.27 грн. (в т.ч. ПДВ 134 899,71 грн.), які були підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств.

На виконання вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України надало позивачу наступні податкові накладні: №8 від 1 листопада 2011 р., № 9 від 1 грудня 2011 р., № 2 від 1 жовтня 2011 р., № 1 від 1 жовтня 2011 р., №145 від 15 листопада 2011 р., №9 від 1 листопада 2011 р. №13 від 1 вересня 2011 р. №12 від 1 вересня 2011 р., №75 від 31 січня 2012 р., №2 від 4 січня 2012 р., №76 від 31 січня 2011 р.

Товар, придбаний у ПП «Енерго-Комплекс», було використані позивачем у своїй господарській діяльності шляхом реалізації кінцевим споживачам, що підтверджується належними чином оформленими первинними документами (довіреності, видаткові накладні, виписки про рух коштів на рахунку позивача), які містяться в матеріалах справи.

Копії вищевказаних первинних документів наявні в матеріалах справи.

Також 01 вересня 2011 р. Позивач уклав із ПП «Енерго-Комплекс» Договір про надання послуг № ПВ0047. Відповідно до умов договору Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець («Енерго-Комплекс») приймає на себе зобов'язання по наданню послуг. Вартість послуг вказувалась в узгоджених сторонами рахунках на оплату.

01 вересня 2011 р., 15 вересня 2011 р., 30 вересня 2011 р., 25 жовтня 2011 р., 01 грудня 2011 р., 16 грудня 2011 р., 30 грудня 2011 р. ПП «Енерго-Комплекс» надав, а позивач прийняв послуги по встановленню електродвигунів до вентиляторів, балансуванню і ґрунтуванню промислових вентиляторів, зборку промислових вентиляторів на загальну суму 627 825 грн. 60 коп. (в т. ч. ПДВ 104 637 грн. 60 коп.).

На підтвердження надання-отримання послуг сторонами було складено, підписано і скріплено печатками підприємств Акти надання послуг, відповідно № 14 від 01 вересня 2011 р., № 117 від 15 вересня 2011 р., № 247 від 30 вересня 2011 р., №3712 від 25 жовтня 2011 р., № 3615 від 01 грудня 2011 р., № 3868 від 16 грудня 2011 р. № 4031 від 30 грудня 2011 р.

На виконання вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України ПП «Енерго-Комплекс» надало позивачу податкові накладні № 14 від 1 вересня 2011 р., № 117 від 15 вересня 2011 р., № 247 від 30 вересня 2011 р., № 156 від 25 жовтня 2011 р., № 10 від 01 грудня 1011 р., №138 від 16 грудня 2011 р., №289 від 30 грудня 2011 р.

За поставлений Товар позивач розрахувався в повному обсязі, шляхом безготівкового переказу грошової суми в розмірі вартості товарів та наданих послуг на поточний рахунок ПП «Енерго-Комплекс», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з банківського рахунку.

Про факт отримання Позивачем послуг по договору № ПВ 0047 від ПП «Енерго- Комплекс» свідчать видаткові накладні та довіреності на отримання матеріальних цінностей, за якими позивач продав і передав кінцевим покупцям вентилятори, а також комплекти вентиляторів осьових, які виготовились (укомплектувались, балансувались, ґрунтувались) в процесі надання послуг ПП «Енерго-Комплекс».

Для транспортування придбаного товару у ПП «EЛIT», TOB «Енерго-комплекс», TOB «Фірма «Ліол» на територію свого підприємства або ж кінцевим споживачам позивач користувався власним автомобілем марки Citroen Berlingo FG LI, N1 1.6 HDI, який знаходився на балансі підприємства, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами (копія накладної № 239 від 06 липня 2011 р., копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 105 за 2011 р., 2012 р. і копія фінансового звіту суб'єкта малого підприємства на 31 грудня 2011 р.) та послугами перевізників, зокрема таких як TOB «Ін-тайм», TOB «Делівері», TOB «Нова Пошта», «Нічний експрес» та ін.

Отримання Позивачем послуг по перевезенню вантажів зазначеними перевізниками підтверджується рахунками на оплату послуг, актами здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг по перевезенню вантажів, банківськими виписками про перерахування коштів за транспортні послуги на рахунок перевізника, накладними на вантаж, договорами з перевізниками, копії яких містяться в матеріалах справи.

Копії вищевказаних первинних документів наявні в матеріалах справи.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагентів його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагентів для виконання передбачених вказаним договором операцій, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Також колегія суддів не погоджується із висновками відповідача щодо нікчемності правочинів, оскільки відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами, порушені кримінальні справи не можуть братися адміністративним судом під час дослідження питання щодо здійснення гопосодарьских операцій, оскільки такі документи є неналежними доказами та неможуть спростовувати або підверджувати реальність саме господарських операцій.

Крім того, вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2013 року по кримінальній справі № 361/1883/13-к та від 24.04.2013 року по кримінальній справі № 361/1917/13-к, що набрали законної сили встановлено рух товарно-матеріальних цінностей з постачальником ФОП ОСОБА_6 - ПП «Енерго- Комплекс», ФОП ОСОБА_7 - ПП «Енерго-Комплекс» та будь яких обставин, що стосуються господарської діяльності ПП «Енерго- Комплекс» з ТОВ «Промислові вентилятори» не досліджувалось та фактів не встановлювалось.

Таким чином, відповідач з невідомих причин ставить в залежність правовідносини ПП «Енерго-Комплекс» та ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_6, до правовідносин Позивача та ПП «Енерго-Комплекс».

Крім того, колегія суддів зазначає, що відносини ПП «Енерго-Еомплекс» з постачальниками товарів не можуть ставити під сумнів ту обставину, що ПП Енерго-Комплекс» своєчасно та в повному обсязі здійснило поставку товарів TOB Промислові вентилятори» та надало послуги з балансування промислових вентиляторів, встановлення електродвигунів, ґрунтування вентиляторів, зборці промислових вентиляторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з ПП «Еліт», ПП «Енерго-Комплекс», ТОВ «Фірма «Ліол», ТОВ «Альта Логістик» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій, а податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові вентилятори» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові вентилятори» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 18.06.2014 № 0006092204 та від 18.06.2014 № 0006112204.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: В.Ю. Ключкович

Я.М. Собків

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.