Постанова

від 17.11.2014 по справі 816/1997/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 р. Справа № 816/1997/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Диканськогорайонного управління юстиції Кутової Ольги Володимирівни на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2014р. по справі № 816/1997/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Диканськогорайонного управління юстиції Кутової Ольги Володимирівни , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марини Євгеніївни

третя особа - ОСОБА_3

про визнання рішення незаконним,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", позивач) звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Диканського районного управління юстиції Кутової Ольги Володимирівни (далі - перший відповідач), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марини Євгеніївни (далі - другий відповідач), в якому просив суд:

- визнати незаконним рішення № 11961631 державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марини Євгеніївни про відмову у державній реєстрації права власності ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, по відношенню до предмета іпотеки;

- зобов'язати державних реєстраторів на нерухоме майно реєстраційної служби Диканського районного управління юстиції та Державної реєстраційної служби України здійснити державну реєстрацію права власності ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на підставі договору іпотеки № З-72-2006 від 27.09.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Диканського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 2349, по відношенню до предмета іпотеки, а саме: земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що розташована на території Стасівської сільської ради Диканського району, Полтавської області, АДРЕСА_1, яка має загальну площу - 5 612 кв.м., у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2014р. зазначений позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Диканського районного управління юстиції Кутової Ольги Володимирівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 11961631 від 27 березня 2014 року. Зобов'язано Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Диканського районного управління юстиції Кутову Ольгу Володимирівну повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", прийняту 05 березня 2014 року за реєстраційним номером № 5700717 з урахуванням підстав скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Перший відповідач - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Диканського районного управління юстиції Кутова Ольга Володимирівна, не погодившись з постановою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення вимог п.5 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», просить оскаржувану постанову скасувати.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суд від 30.09.2014р. до участі у справі у якості третьої особи залучено ОСОБА_3.

Колегія суддів заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 вересня 2006 року між Банком "Фінанси та Кредит", ТОВ, правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Банк) та ОСОБА_3 (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір №К-72-2006, згідно якого банк, надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності кредитні ресурси в сумі 250 000 доларів США, з оплатою за процентною ставкою 15% річних.

Вищевказане зобов'язання було забезпечене іпотекою згідно укладеного договору іпотеки №3-72-2006 від 27 вересня 2006 року між банком та позичальником, який був посвідчений приватним нотаріусом Диканського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та реєстрований в реєстрі за № 2942.

Згідно іпотечного договору позичальник передав в іпотеку банку наступне нерухоме майно: земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що розташована на території Стасівської сільської ради, Диканського району, Полтавської області, АДРЕСА_1, яка має загальну площу - 5 612 кв.м., кадастровий номер: 5321084901:01:001:0012 (Предмет іпотеки).

Зважаючи на невиконання позичальником своїх зобов'язань по вищевказаному кредитному договору, банком 12 липня 2011 року відповідно до положень ст. ст. 12, 35 Закону України "Про іпотеку" позичальнику направлено вимогу про усунення порушення виконання вищевказаного зобов'язання, та надано тридцятиденний строк для сплати боргу. Також даною вимогою позичальника було попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги.

Вказане повідомлення 17 липня 2011 року було отримане позичальником, але борг сплачено не було, у зв'язку з чим банк, з метою недопущення подальшого порушення позичальником своїх зобов'язань, у відповідності до застереження, яке міститься в пп. 9.3.1 вказаного договору іпотеки, звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

З метою реєстрації за позивачем права власності на предмет іпотеки 25 лютого 2014 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було направлено пакет документів до реєстраційної служби Диканського районного управління юстиції.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної служби України Дурицької Марії Євгенівни від 27 березня 2014 року №11961631 в державній реєстрації було відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його незаконним та зобов'язання вчинити дії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 27 березня 2014 № 11961631 є неправомірним, оскільки не містить підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права власності, наведених у ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV)

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обов'язковість процедури реєстрації речових прав встановлена ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону, за приписами якої права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону № 1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 8 зазначеного Закону орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 9 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації.

За приписами ст. 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Таким чином, державний реєстратор під час розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен перевірити подані документи та встановити наявність чи відсутність підстав, які перешкоджають проведенню державної реєстрації прав.

За приписами п. 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2013 р. N 868, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема, щодо наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицька М.Є., розглянувши заву про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит", прийняв рішення про відмову у державній реєстрації, у зв'язку з тим, що згідно відомостей з Державного реєстру прав власності зареєстровано обтяження щодо всього нерухомого майна, яке належить іпотекодавцю.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія якого міститься в матеріалах справи, щодо зазначеного нерухомого майна встановлено обтяження та проведено державну реєстрацію такого обтяження.

Так, згідно запису про обтяження № 314512 державним реєстратором Реєстраційної служби Диканського районного управління юстиції Полтавської області Костромицькою О.В. проведено державну реєстрацію заборони на нерухоме майно (земельна ділянка АДРЕСА_1., власник - ОСОБА_3) на підставі договору іпотеки серія та номер 3424, виданого 20.08.2008р.(а.с. 52)

Відповідно до п.5) ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

Згідно п. 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином, враховуючи, що на момент подання позивачем заяви про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, вже було проведено державну реєстрацію обтяжень, встановлених щодо зазначеної земельної ділянки, колегія суддів вважає, що державним реєстратором обґрунтовано відмовлено позивачу у державній реєстрації прав відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права власності, наведених у ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв'язку з наявністю в договорі іпотеки №3-72-2006 від 27 вересня 2006 року застереження про те, що задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Так, державний реєстратор, вирішуючи питання про можливість проведення державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку, встановив, що заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, що є безумовною підставою для відмови в державній реєстрації права власності, незважаючи на наявність в договорі іпотеки застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, державний реєстратор обґрунтовано керувався положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», надавши їм перевагу над вимогами ч.1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Колегія суддів, перевіривши спірне рішення суб'єкта владних повноважень, дійшла висновку, що зазначене рішення прийняте з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні.

Враховуючи викладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Диканськогорайонного управління юстиції Кутової Ольги Володимирівни задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2014р. по справі № 816/1997/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в позові публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Диканськогорайонного управління юстиції Кутової Ольги Володимирівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марини Євгеніївни про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст постанови виготовлений 24.11.2014 р.