Рішення

від 24.11.2014 по справі 922/4180/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р.Справа № 922/4180/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, м. Харків до ТОВ "Юність і К", м. Харків про розірвання договору, стягнення коштів та виселення за участю представників:

прокурора - Зливка К.О., посв.№013773 від 06.12.2012р.

позивача - Воронова Ю.В., дов. № 7 від 08.02.2014р.

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність і К", про розірвання договору оренди від 27.03.2007 року № 3169, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юність і К" (далі - відповідач), а також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати в сумі 53 728,04 грн.; виселити відповідача з нежитлового приміщення площею 247,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, пров. Лиманський, 1, а також зобов'язати відповідача передати нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, пров. Лиманський, 1, Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 3169 від 27.03.2007 року щодо здійснення плати за оренду нежитлового приміщення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 вересня 2014 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 922/4180/14 та призначено справу до слухання у судовому засіданні на 20 жовтня 2014 року.

20 жовтня 2014 року ухвалою господарського суду Харківської області розгляд даної справи відкладено до 03 листопада 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 листопада 2014 року розгляд справи відкладено до 24 листопада 2014 року.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд долучити до матеріалів справи копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача. Даний Витяг судом долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду (вх. № 41808 від 24 листопада 2014 року).

Представник позивача в судовому засіданні також підтримав позовні вимоги, просив суд долучити до матеріалів справи письмові пояснення, які судом долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 41803 від 24 листопада 2014 року.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомляв, свою правову позицію з приводу позовних вимог до суду також не надав.

Судом перевірено адресу відповідача: згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та осіб фізичних осіб підприємців, станом на 15 серпня та 31 жовтня 2014 року, місцезнаходження відповідача - 61009, Харківська область, місто Харків, Червонозаводський район, провулок Лиманський, будинок 1, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи. Відповідно до вимог частини 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлення суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважаються, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи) направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів.

Окрім того про обізнаність відповідача про час та місце розгляду справи свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з відміткою "за истечением срока хранения" (арк. спр. 79-84).

Таким чином, суд вважає, що учасники судового процесу повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи

Так, наявні в матеріалах справи ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

В судовому засіданні 24 листопада 2014 року прокурор та представник позивача не виявили наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27 березня 2007 року між Управлінням освіти Червонозаводської районної у місті Харкові ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юність і К" (орендар) було укладено договір № 3169 оренди нежитлового приміщення (будівлі), з доповненнями та змінами, які вносились додатковими угодами до даного договору. Додатковою угодою від 01 січня 2012 року затверджено нову редакцію договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 3169 від 27 березня 2007 року та змінено орендодавця з Управління освіти Червонозаводської районної у місті Харкові ради на Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Відповідно п. п. 1.1, 1.2 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 247,00 кв.м., далі "майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пров. Лиманський, 1, та знаходиться на балансі Управління освіти адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради (у подальшому іменоване "балансоутримувач"). Майно передається в оренду з метою використання: підсобне приміщення.

Згідно п.п. 2.1, 2.3 договору, набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна. У разі припинення цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержано, згідно з актом приймання-передачі, в термін, що вказаний в листі про не пролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.

Факт передачі приміщення Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради відповідачу підтверджується матеріалами справи, а саме актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01 січня 2012 року (арк. спр. 44).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору, вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 329 300,00 грн. станом на 17 липня 2012 року. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23 грудня 2011 року № 566/11 (далі - методика).Орендна плата за січень 2012 року становить - 4 116,25 грн. без ПДВ. Ставка орендної плати складає 15%.

Згідно п.п. 3.3, 3.5 договору, нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі. Орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

У відповідності до п. 3.7 договору, орендна плата перераховується: 30% на поточний рахунок балансоутримувача, 70% до міського бюджету.

Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у випадку зміни Методики її розрахунку, централізованих цін і тарифів, затверджених у встановленому порядку, які безпосередньо впливають на розрахунок орендної плати (п. 3.8. договору).

Згідно п. 10.1 договору, цей договір діє до 31 грудня 2012 року.

Додатковою угодою до договору оренди нежитлового приміщення № 3169 від 27 березня 2007 року сторони погодили, що цей договір діє з 31 грудня 2012 року по 31 грудня 2013 року (арк. спр. 47).

Зі спливом 30-ти денного строку (з 31 грудня 2013 року - термін дії договору оренди) договір оренди, в силу п. 10.5 договору оренди, був подовжений на той саме термін та на тих саме умовах, тобто до 31 грудня 2014 р. Вказану обставину також підтвердили прокурор та представник позивача під час розгляду справи в суді.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом всього терміну дії договору № 3169 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 27 березня 2007 року належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, однак, в порушення умов спірного договору, відповідач не сплачував орендну плату на користь позивача, в зв'язку з чим, у останнього утворилась заборгованість з орендної плати перед позивачем за період з березня 2013 року по серпень 2014 року і складає 53 728,04 грн. (пояснення вх. № 38467, арк. спр. 70).

Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, оскільки Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець за спірним договором оренди) є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю та кошти, отримані від оренди такого майна, повинні надходити до державного бюджету.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами ст. 19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, які повідомлені прокурором та позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 3169 від 27 березня 2007 року, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 53 728,04 грн. за договором оренди № 3169 від 27 березня 2007 року за період з березня 2013 року по серпень (включно) 2014 року нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, прокурор та позивач просять суд розірвати договір № 3169 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 27 березня 2007 року (з відповідними змінами, внесеними додатковою угодою від 01 січня 2012 року), а також виселити відповідача з орендованих приміщень та передати його позивачеві, у зв'язку із систематичним порушенням з його боку зобов'язань по оплаті орендної плати.

Відповідно до пункту 10.3 договору в редакцій додаткової угоди від 01 січня 2012 року, цей договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду, у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього договору.

Згідно пункту 10.6 договору в редакцій додаткової угоди від 01 січня 2012 року, його дія припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі чи знищення об'єкта оренди;

- достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду);

- банкрутства орендаря;

- ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем;

- скасування (припинення) державної реєстрації фізичної особи-підприємця;

- смерті орендаря;

- інших причин, передбачених діючих законодавством.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; це створює неможливість для другої сторони досягнення цілей договору, у даному випадку своєчасного надходження коштів до бюджету за оренду майна.

Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, він систематично порушував умови договору в частині внесення орендної плати, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість з її оплати за спірним договором, стягнення якої є предметом розгляду даної справи.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора про розірвання договору № 3169 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 27 березня 2007 року (в редакції додаткової угоди від 01 січня 2012 року), правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно статті 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно ч.1. ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктами 2.3 та 4.13 договору оренди сторонами узгоджено питання повернення майна у разі припинення договору та в термін, що вказаний у листі про не пролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.

Листом від 25 лютого 2014 року за вих. № 2382 позивач вимагав від відповідача звільнити приміщення та повернути його позивачу, вказаний лист було одержано відповідачем 28 лютого 2014 р. (арк. спр. 45, 46) проте залишено без реагування.

За таких обставин, господарський суд вважає позовну вимогу прокурора щодо виселення відповідача з орендованого приміщення та передачу його позивачеві обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Отже, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, з огляду на те, що предметом розгляду даної справи є чотири позовні вимоги, з яких одна - майнового характеру та три - немайнового, суд покладає судові витрати у розмірі 5 481,00 грн. на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 174, 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629, 651, 759, 762, 782, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 22, 29, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 3169 від 27 березня 2007 року (в редакції додаткової угоди від 01 січня 2012 року), укладений між Управлянням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юність і К" (61009, місто Харків, провулок Лиманський, будинок 1, код ЄДРПОУ 34471092).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність і К" (61009, місто Харків, провулок Лиманський, будинок 1, код ЄДРПОУ 34471092) на користь Управляння комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість з орендної плати у розмірі 53 728,04 грн.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Юність і К" (61009, місто Харків, провулок Лиманський, будинок 1, код ЄДРПОУ 34471092) з нежитлового приміщення площею 247,00 кв.м., що розташоване за адресою: місто Харків, провулок Лиманський, будинок 1.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Юність і К" (61009, місто Харків, провулок Лиманський, будинок 1, код ЄДРПОУ 34471092) передати Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) нежитлове приміщення площею 247,00 кв.м., що розташоване за адресою: місто Харків, провулок Лиманський, будинок 1.

Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю "Юність і К" (61009, місто Харків, провулок Лиманський, будинок 1, код ЄДРПОУ 34471092) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 5 481,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 28.11.2014 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/4180/14