Постанова

від 26.11.2014 по справі 907/557/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2014 р. Справа № 907/557/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого -судді: Данко Л.С.,

Суддів: Гриців В.М.,

Давид Л.Л.

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» за № 91 від 26.09.2014 р. (вх. № 01-05/4669/14 від 02.10.2014 р.),

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2014 року

у справі № 907/557/14 (суддя Л.М.Якимчук),

порушеній за позовом

Позивача: Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" (04070, м. Київ, вул. Еллінська, буд. 8),

До відповідача-1: Дочірнього підприємства "Голден Фудс" (89650, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Сторожниця, вул. Заводська, 12),

До відповідача-2: Районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10),

До відповідача-3: Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області (88008, вул. Ш.Петефі, 14, м. Ужгород, Закарпатської області),

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватне підприємство "Єврофлекс" (79019, Львівська обл., м. Львів, вул. Жовківська, 22),

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною є юридичною особою (02090, м. Київ, Дніпровський район, вул. Лобачевского, буд. 23-В) в особі Обласного управління "Закарпаттяекоресурси" Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 30).

Про звільнення майна з-під арешту та виключення його з акту опису й арешту майна.

За участю представників сторін:

від апелянта/позивача: Пилат Т.І. - п/к за довіреністю № 722/юр від 17.01.2014 р.,

від відповідача-1: не прибув,

від відповідача-2: не прибув,

від відповідача-3: не прибув,

від третьої особи-1: Сич Л.І. - п/к за довіреністю від 28.10.14 р. № 1366 ,

від третьої особи-2: не прибув.

Представникам, які прибули у судове засідання, роз'яснено права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України. Права та обов'язки їм зрозумілі. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

За клопотанням сторін здійснюється фіксація судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП "Документообіг господарських судів" від 02.10.2014 р., дану справу передано на розгляд судді доповідачу Данко Л.С. Розпорядженням В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2014 р. (том ІІ, а.с. 52) в склад колегії для розгляду справи № 907/557/14 введено суддів: Галушко Н.А. та Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 р. апеляційну скаргу Апелянта прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 29.10.2014 р., про що сторони були належним чином, під розписку, повідомлені: Апелянт/позивач - 13.10.2014 р. рекомендованою поштою № 79010 07392004, відповідач-1 - кореспонденція № 79010 07391997 - повернулася на адресу ЛАГС без вручення адресату з зазначенням працівником пошти «За терміном зберігання», відповідач-2 - 10.10.2014 р. рекомендованою поштою № 79010 07391989, відповідач-3 - 10.10.2014 р. рекомендованою поштою № 79010 07391970, третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: - 14.10.2014 р. - № 79010 07391962, третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: - 10.10.2014 р. - № 79010 07391954 (том ІІ, а.с. 55-59, 79 -81).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 29.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 26.11.2014 р., про що сторони та треті особи були повідомлені відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГС України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами).

Розпорядженням В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. в склад колегії для розгляду справи № 907/557/14 замість суддів: Галушко Н.А. та Орищин Г.В. (перебування у відпустці) введено суддів: Гриців В.М. та Давид Л.Л.

Від Апелянта/позивача представник прибув, в процесі розгляду справи подав додаткові пояснення до апеляційної скарги за вх. № 440 від 29.10.2014 р., доводи наведені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, звільнити з-під арешту майно та виключити його з акту опису й арешту № 42948369 від 14.04.2014 р., що знаходиться в іпотеці та заставі ПАТ «Піреус Банк МКБ», а саме: 1. Комплекс, завод по випуску продуктів харчування, загальною площею 2 276,46 кв.м., розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, буд. 12 «а», що складається з: Виробничої бази (літ.а), загальною площею 1 897,1 кв.м.; Адміністративного корусу (літ. А'А"), загальною площею 326,7 кв.м.; Сторожової (літ. Б), загальною площею 14,4 кв.м.; Компресорної (літ. В), загальною площею 23,27 кв.м.; Складу (літ. Г), загальною площею 15.0 кв.м.; Огорожі (№); Споруди (літ. І); ІІ, Нежитловіа будівля, арт. Свердловина, загальною площею 11,9 кв.м., розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, буд. 12 «а», що складається з: Службової будівлі (літ.а), загальною площею 11,9 кв.м.; Огорожі (№); ІІІ. Башта Рожновського, розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, буд. 12 «а», що складається з: Башти Рожновського (літ. І). Також звільнити з-під арешту рухоме майно, а саме: виробниче обладнання, що наведено в Додатку № 1 до Договору застави № 167/12 від 17.05.2012 року та знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, буд. 12 «а». Всі судові витрати покласти на Відповідача-1.

Відповідач-1, повторно, повноважного представника у судове засідання не направив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи та про відкладення розгляду справи. Кореспонденція № 79010 07391997 - повернулася на адресу ЛАГС без вручення адресату з зазначенням працівником пошти «За терміном зберігання» (том ІІ, а.с. 79 -81), а.с. 113/зворот).

Відповідач-2, повторно, повноважного представника у судове засідання не направив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи та про відкладення розгляду справи (том ІІ, а.с. 56, а.с. 113/зворот).

Відповідач-3, повторно, повноважного представника у судове засідання не направив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи та про відкладення розгляду справи (том ІІ, а.с. 55, а.с. 113/зворот), надіслав Відзив по справі від 13.11.2014р. за № 2694/4-1150 (вх. № 01-04/6768/14 від 17.11.2014 р., просить з підстав зазначених у відзиві, залишити рішення місцевого суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи-1 прибув, через канцелярію суду подав заперечення на апеляційну скаргу (том ІІ, а.с. 104-106), заперечення (вх. № 01-04/7050 від 26.11.2014 р.) та клопотання про витребування матеріалів кримінального провадження № 42014100070000194 щодо службових осіб ПАТ «Піреус Банк МКБ» щодо заволодіння майном ДП «Голден Фудз», що знаходиться в Подільському районному управлінні ГУ МВС України в місті Києві (слідчий Вінник А.О.), просить рішення місцевого суду залишити без змін.

Представник третьої особи-2 в дане судове засідання не прибув, в процесі розгляду справи, через канцелярію суду подав Заперечення на апеляційну скаргу (том ІІ, а.с. 99-100), просить рішення місцевого суду залишити без змін.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 907/557/14, з огляду на таке.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представників відповідачів 1, 2, 3 та третьої особи-2 бути присутніми у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засіданні.

Наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 р. № 75 (із змінами та доповненнями) затверджена Інструкція з діловодства в господарських судах України (далі за текстом - Інструкція).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам або іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.08р. № 01-8/482 ).

З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції на адресу сторін у справі було направлено ухвалу про порушення провадження у справі № 907/557/14 від 06.10.2014 року (том ІІ, а.с. 55-59, 79-81) та ухвалу про відкладення розгляду справи, що підтверджується штампом суду з відміткою про відправку документа (том ІІ, а. с. 113/зворот).

З огляду на наведене колегія суддів ухвалила подані Апелянтом/позивачем до апеляційної скарги, та подані третіми особами 1 та 2 документи до заперечень на апеляційну скаргу (довідки з ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію юридичних осіб, витяг з кримінального провадження) долучити до матеріалів справи, розглядати справу без участі представників відповідачів 1, 2, 3 та третьої особи-2 за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухавши думку представників, які прибули в дане судове засідання, щодо клопотання третьої особи-1 про витребування доказів, прийшла до висновку, клопотання Приватного підприємства «Єврофлекс» від 25.11.2014 р. № 1496 (вх. № 01-04/7049/14 від 26.11.14 р.) про витребування матеріалів кримінального провадження № 42014100070000194 щодо службових осіб ПАТ «Піреус Банк МКБ», які заволоділи майном ДП «Голден Фудз», що знаходиться в Подільському районному управлінні ГУ МВС України в місті Києві (слідчий Вінник А.О.) - відхилити, оскільки зазначене клопотання подано з порушенням приписів ст. 38 ГПК України. Крім того, матеріали кримінального провадження № 42014100070000194 щодо службових осіб ПАТ «Піреус Банк МКБ», які заволоділи майном ДП «Голден Фудз» не є вироком суду в кримінальному провадженні або постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, та не слугують підставою для звільнення від доказування, в розумінні ст. 35 ГПК України

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, рішення місцевого суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.09.2014 р. у справі № 907/557/14 в задоволенні позовних вимог Позивача відмовлено повністю (том ІІ, 38-39, 47).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду Апелянт/позивач (Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ") звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 91 від 26.09.2014 р. (вх. № 01-05/4669/14 від 02.10.2014 р.) з додатковими поясненнями (вх. № 440 від 29.10.2014 р.), просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 17.09.2014 р. у справі № 907/557/14 і прийняти нове рішення, яким звільнити з-під арешту майно та виключити його з акту опису й арешту № 42948369 від 14.04.2014 р., яке знаходиться в іпотеці та заставі АТ «Піреус Банк МКБ», а саме: 1. Комплекс, завод по випуску продуктів харчування, загальною площею 2 276,46 кв.м., розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, буд. 12 «а», що складається з: Виробничої бази (літ.а), загальною площею 1 897,1 кв.м.; Адміністративного корпусу (літ. А'А"), загальною площею 326,7 кв.м.; Сторожової (літ. Б), загальною площею 14,4 кв.м.; Компресорної (літ. В), загальною площею 23,27 кв.м.; Складу (літ. Г), загальною площею 15.0 кв.м.; Огорожі (№); Споруди (літ. І); ІІ, Нежитлова будівля, арт. свердловина, загальною площею 11,9 кв.м., розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, буд. 12 «а», що складається з: Службової будівлі (літ.а), загальною площею 11,9 кв.м.; Огорожі (№); ІІІ. Башта Рожновського, розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, буд. 12 «а», що складається з: Башти Рожновського (літ. І). Також звільнити з -під арешту рухоме майно, а саме: виробниче обладнання, що наведено в Додатку № 1 до Договору застави № 167/12 від 17.05.2012 року та знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, буд. 12 «а».

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, так як судом першої інстанції не досліджено в повному обсязі матеріали та обставини справи, що мають суттєве значення для розгляду справи в сукупності.

Так, Апелянт/позивач в апеляційній скарзі стверджує, що накладенням арешту органами ДВС у межах проведення виконавчих дій на спірне майно порушується його переважне право на звернення стягнення за рахунок заставленого майна, яке знаходиться в іпотеці та заставі банку відповідно до Кредитного договору № 167 від 16.06.2009 року про відкриття невідновлювальної відкличної кредитної лінії, Договору іпотеки від 16.06.2009 року та Договору застави № 167/4 від 02.07.2009 року (останній розірвано 26.09.2012 року та укладено новий, за № 167/12 від 17.05.2012 року). Зазначає, що загальна сума заборгованості Відповідача-1 (боржника за Кредитним договором) перед Позивачем становить 45 808270,93 грн., що перевищує вартість заставного майна, тому просить суд звільнити з-під арешту спірне майно та виключити його з акту опису й арешту № 42948369 від 14.04.2014 року на підставі ст.ст. 1, 7, 33 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 1, 19, 20 Закону України "Про заставу", ст. 36 Закону України «Про іпотеку», ст. 572 ЦК України, ст. ст. 52, 54, ч. 2 ст. 57, ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 12,14, 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», так як Заставодержатель має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмету забезпечення, а арешт заставленого майна органами ДВС в межах зведеного виконавчого провадження ВП № 42948369 по виконанню ухвали суду № 907/1093/13 від 03.12.2013 р. та судового наказу № 907/8/14 від 24.03.2014 р. має на меті наступну реалізацію майна боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, що на переконання Апелянта, призводить до порушення речового права Позивача на чуже майно. При цьому Апелянт посилається на рішення судів: Львівського апеляційного господарського суду у справі № 14/136 від 10.07.2006 р., від 10.07.2006 р. у справі № 14/137, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2003 р. у справі № 34/276, постанову ВГС України у справі № 5011-9/10891/2012 від 18.06.2013 р.

Колегією суддів встановлено, що Апелянт/позивач: Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" є юридичною особою, правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ", код ЄДРПОУ 20034231, місцезнаходження юридичної особи: 04070, м. Київ, вул. Еллінська, буд. 8, що підтверджується випискою з ЄДРЮО та ФОП, Статутом ПАТ "Піреус Банк МКБ " (нова редакція)(том І, а.с. 58, 59).

Відповідач-1: Дочірнє підприємство "Голден Фудс" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 31972380, місцезнаходження юридичної особи: 89650, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Сторожниця, вул. Заводська, 12, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 386887, витягом з ЄДРЮО та ФОП (том ІІ, а.с. 21, 22-23).

Відповідач-2: Районний відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, орган виконання судових рішень, місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10.

Відповідач-3: Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, орган виконання судових рішень, код ЄДРПОУ 34888449, місцезнаходження: м. Ужгород, Закарпатської області, пл. Ш.Петефі, 14.

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватне підприємство "Єврофлекс" є юридичною особою, місцезнаходження: 79019, Львівська обл., м. Львів, Шевченківський р-н., вул. Жовківська, 22, код ЄДРПОУ 30338348, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 376344 (том ІІ, а.с. 108).

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною є юридичною особою, місцезнаходження юридичної особи: 02090, м. Київ, Дніпровський р-н., вул. Лобачевского, буд. 23-В, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ № 156313, діє в особі філії: Обласного управління "Закарпаттяекоресурси" Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, місцезнаходження філії: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 30.

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено місцевим господарським судом 16.06.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Піреус банк МКБ", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Піреус банк МКБ" (Позивач - у справі) та Дочірнім підприємством "Голден Фудс" (Відповідач-1 - у справі) було укладено Кредитний договір № 167 (том І, а.с. 24-31) з Додатком до нього № 1 «Перелік забезпечення…» (том І, а.с. 32), за умовами якого, Позивач відкриває Відповідачу-1 невідновлювальну відкличну кредитну лінію з максимальним лімітом у сумі 2 600 000,00 Євро (Кредит в сумі 1 638 000,00 Євро надається на рефінансування існуючої позики у ВАТ «Універсал Банк» + 962 000,00 Євро - на поповнення обігових коштів) на строк з 16.06.2009 року до 15.06.2011 року, включно, із щомісячною сплатою відсотків відповідно до умов цього договору (пункт 1.1).

На забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 за вказаним Кредитним договором між його сторонами укладено Договір іпотеки від 16.06.2009 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. та зареєстрований у Реєстрі за № 2730 з наступним внесенням до цього Договору іпотеки 19.07.2010 р. змін та доповнень, які посвідчені 19.07.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. та зареєстрований у Реєстрі за № 2963, 2964 (том І. а.с. 39).

Згідно умов Договору іпотеки від 16.06.2009 р., Відповідач-1 передає Позивачу в іпотеку нерухоме майно, зазначене у пункті 2.1 цього Договору, а Позивач приймає його в іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами Відповідача-1.

Предметом іпотеки за вищевказаним Договором є: 1. Комплекс, завод по випуску продуктів харчування, загальною площею 2 276,46 кв.м., розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, буд. 12 «а», що складається з: виробничої бази (літ. а), загальною площею 1 897,1 кв.м.; адміністративного корпусу (літ. А'А"), загальною площею 326,7 кв.м.; сторожової (літ. Б), загальною площею 14,4 кв.м.; компресорної (літ. В), загальною площею 23,27 кв.м.; складу (літ. Г), загальною площею 15.0 кв.м.; огорожі (№); споруди (літ. І), які належать Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САВ № 247978, виданого Сторожинецькою сільською радою 07.09.2007 р. на підставі Рішення Виконавчого комітету Сторожинецької сільської ради 10-ї сесії 5-го скликання від 27.06.2007 року і зареєстрованого Ужгородським районним державним підприємством технічної інвентаризації 08.09.2007 р. за реєстровим № 20208229, про що зроблений запис № 1000 в книзі № 5, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15857521 від 08.09.2007 р. (п.п. 2.1.1. п. 2.1. Договору іпотеки).

Згідно з п/п. 2.1.2. п.2.1. Договору, в іпотеку передано: нежитлову будівлю, загальною площею 11,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, буд. 12 «а», що складається , відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22868498 від 28.05.2009 р. з: службової будівлі (літ.а), загальною площею 11,9 кв.м.; огорожі (№), яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САВ № 247979, виданого Сторожинецькою сільською радою 07.09.2007 р. на підставі Рішення Виконавчого комітету Сторожинецької сільської ради 10-ї сесії 5-го скликання від 27.06.2007 року і зареєстрованого Ужгородським районним державним підприємством технічної інвентаризації 08.09.2007 р. за реєстровим № 20208027, про що зроблений запис № 999 в книзі № 5, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15857522 від 08.09.2007 р.

Згідно з п/п. 2.1.3. п. 2.1. Договору, в іпотеку передано: Башту Рожновського, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, буд. 12 «а», що складається відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22868372 від 28.05.2009 р. з: Башти Рожновського (літ. І), яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САВ № 247977, виданого Сторожинецькою сільською радою 07.09.2007 р. на підставі Рішення Виконавчого комітету Сторожинецької сільської ради 10-ї сесії 5-го скликання від 27.06.2007 року і зареєстрованого Ужгородським районним державним підприємством технічної інвентаризації 08.09.2007 р. за реєстровим № 20208123, про що зроблений запис № 998 в книзі № 5, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15857523 від 08.09.2007 р.

Невід'ємною частиною предмету іпотеки є всі наступні поліпшення, переобладнання, перепланування, реконструкція, що будуть проведені в Предметі іпотеки, а також житлові та нежитлові будівлі та/або споруди, що будуть збудовані на земельній ділянці, на якій розташований Предмет іпотеки. Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма принадлежностями, поліпшеннями, складовими частинами, що існують на момент укладення цього Договору та виникнуть у майбутньому (абзаци перший та другий п/п 2.1.4. п. 2.1.).

А також разом за цим Договором передаються в заставу Іпотекодержателю інженерні комунікації, зокрема, лінії електропостачання, санітарно-технічні системи та інші системи інженерних комунікацій, які знаходяться в Предметі іпотеки, стаціонарно встановлене в Предметі іпотеки обладнання і механізми, тобто все, що знаходиться в Предметі іпотеки та інші елементи інфраструктури (зовнішні інженерні мережі), що розташовані за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, буд. 12 «а», а також: електропостачання цеху чіпсів та снеків; облаштування бетонної стяжки двору; кабельна мережа; очисні споруди; облаштування їдальні та кімнати для куріння; прокладання трубопроводів; газопроводів по газопостачанню тепло генератора; естакада д/тех.. обладнання; ворота з дистанційним керуванням цеху чіпсів; лоток для виведення стічних вод у каналізацію; облаштування площадки; встановлення усіх телефонних ліній; грозозахист та заземлення; трубопровідна мережа; з'єднання до протипожежної системи, що розташовані за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, буд. 12 «а» (п/п 2.1.5. п. 2.1. Договору іпотеки).

Нерухоме майно, що визначено у п. 2.1.1. цього Договору, знаходиться на земельній ділянці площею 0,6468 га, в т.ч. 0,6468 га під будівлями, наданої Іпотекодавцю в оренду для здійснення господарської діяльності строком до 13 березня 2053 року, відповідно до Договору оренди від 12.03.2008 року, зареєстрованого в Закарпатському РФДП УДК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 2124886301-0408071000002 від 15.04.2008 р. Земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно визначене у п. 2.1.1. Договору іпотеки на праві власності за Іпотекодавцем у встановленому порядку - не реєструвалась (п.п. 2.1.7 п. 2.1. Договору іпотеки). Земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно визначене у п. 2.1.2. Договору, придбана Лошаком Олегом Васильовичем згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2008 р. (абзац третій п. 2.1.7 Договору іпотеки). Земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно визначене у п. 2.1.3. Договору, належить на праві власності Фермерському господарству «Коник» (абзац четвертий п. 2.1.7 Договору іпотеки).

Між тими самими сторонами 02.07.2009 року було укладено Договір застави № 167/4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. та зареєстрований у Реєстрі за № 2453 (том І, а.с. 41-45), за умовами якого, Заставодавець (Відповідач-1), з метою забезпечення своєчасного та повного виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором № 167, передає в заставу власне рухоме майно, а саме: виробниче, офісне та технічне обладнання, що зазначене у ст. 2 цього Договору, а Заставодержатель (Позивач) приймає це рухоме майно в заставу на умовах, визначених у цьому Договорі.

Перелік рухомого майна, яке передається у заставу, зазначено у Додатку № 1 до Договору застави № 167/4 (том І, а.с. 46-53).

Статтею 2 Договору застави передбачено, що предметом застави є рухоме майно, що належить Відповідачу-1 на праві власності, а саме: виробниче, офісне та технічне обладнання, що наведено у Додатку 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною.

Згаданий Договір розірвано відповідно до Договору про розірвання договору застави № 167/4 від 26.06.2012.

В наступному, між сторонами укладено Договір застави № 167/12 від 17.05.2012 року (том І, а.с. 177-182) та Додаток № 1 до цього Договору (том І, а.с. 183-184), 26.06.2012 р. сторони уклали Договір № 1 про внесення змін та доповнень до Договору застави № 167/12 від 17.05.2012 р. (том І, а.с. 185-218), 19.06.2013 р. сторони уклали Договір № 2 про внесення змін та доповнень до Договору застави № 167/12 від 17.05.2012 р. (том І, а.с. 219 - 310).

За умовами Договору застави № 167/12 від 17.05.2012 року з наступними змінами і доповненнями, Заставодавець (Відповідач-1), з метою забезпечення своєчасного та повного виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором № 167 від 16.06.2009 року, передає Заставодержателю (Позивачу) в заставу власне рухоме майно, а саме: виробниче обладнання, що зазначене у п. 2.1 цього Договору, а Заставодержатель (Позивач) приймає це рухоме майно в заставу та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.

Відповідно до пункту 2.1 згаданого Договору, предметом застави є рухоме майно, що належить Заставодавцю на праві власності, а саме: виробниче обладнання, що наведено у Додатку 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною.

Як встановлено місцевим господарським судом, в межах зведеного виконавчого провадження ВП № 42948369 з виконання ухвали господарського суду Закарпатської області від 03.12.2013 року по справі № 907/1093/13 (том І, а.с. 86) , якою затверджено мирову угоду укладену між Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, в особі Закарпатського обласного управління «Закарпаттяекоресурси» та Дочірнім підприємством «Голден Фудс» та судового наказу № 907/8/14 від 24.03.2014 року, старшим державним виконавцем Районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Росохою Й.О., проведено опис майна, яке належить боржнику (Відповідачу-1 - у даній справі), та накладено на нього арешт, що підтверджується Актом опису й арешту майна від 14.04.2014 року № 42948369 (том І, а.с. 17-22).

До вказаного Акту увійшло майно, що передане Позивачу у даній справі в іпотеку та заставу відповідно до Договорів іпотеки від 16.06.2009 року та застави № 167/12 від 17.05.2012 року, що і слугувало підставою для звернення Позивача до суду з даним позовом про звільнення майна з-під арешту та виключення його з акту опису й арешту майна від 14.04.2014 року № 42948369.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до положень ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" на державного виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника.

Згідно положень ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй , а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

За правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.1976 № 6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису").

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Статтею 396 ЦК України передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Отже, виходячи із змісту зазначених норм власник або особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, а умовою задоволення матеріально - правових вимог позивача має бути встановлення факту належності позивачеві права на спірне майно та безпідставність включення такого майна до опису боржника та накладення на нього арешту.

Місцевим судом встановлено, що вимоги ПАТ "Піреус банк МКБ" по даній справі не ґрунтуються ні на праві власності на описане та арештоване майно, ні на праві володіння ним.

Описане та арештоване майно належить ТзОВ "Голден Фудс", що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється ПАТ "Піреус банк МКБ ".

Належить зазначити, що нерухоме майно визначене у п/п. 2.1.1. п. 2.1. Договору іпотеки, належать Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САВ № 247978, виданого Сторожинецькою сільською радою 07.09.2007 р. на підставі Рішення Виконавчого комітету Сторожинецької сільської ради 10-ї сесії 5-го скликання від 27.06.2007 року і зареєстрованого Ужгородським районним державним підприємством технічної інвентаризації 08.09.2007 р. за реєстровим № 20208229, про що зроблений запис № 1000 в книзі № 5, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15857521 від 08.09.2007 р.; нерухоме майно, визначене в п/п 2.1.2. п. 2.1. Договору іпотеки, належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САВ № 247979, виданого Сторожинецькою сільською радою 07.09.2007 р. на підставі Рішення Виконавчого комітету Сторожинецької сільської ради 10-ї сесії 5-го скликання від 27.06.2007 року і зареєстрованого Ужгородським районним державним підприємством технічної інвентаризації 08.09.2007 р. за реєстровим № 20208027, про що зроблений запис № 999 в книзі № 5, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15857522 від 08.09.2007 р.; нерухоме майно передане в іпотеку та визначене у п/п 2.1.3 п. 2.1. Договору іпотеки, належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САВ № 247977, виданого Сторожинецькою сільською радою 07.09.2007 р. на підставі Рішення Виконавчого комітету Сторожинецької сільської ради 10-ї сесії 5-го скликання від 27.06.2007 року і зареєстрованого Ужгородським районним державним підприємством технічної інвентаризації 08.09.2007 р. за реєстровим № 20208123, про що зроблений запис № 998 в книзі № 5, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15857523 від 08.09.2007 р.

Разом з тим, ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю (ч. 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження").

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 зазначеного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частинами 6, 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами , права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Статтею 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Таким чином, з урахуванням положень частини 3-ї ст. 33, ст. 36, частини 1-ї ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання .

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що іпотекодержатель, чиє право або вимога стосовно предмета іпотеки зареєстровані у встановленому порядку має, по-перше, пріоритет над вимогами інших осіб, права чи вимоги яких на іпотечне майно не зареєстровані, по-друге, вправі реалізувати своє переважне право (вимогу) в будь-який час з моменту виникнення права на звернення стягнення на предмет іпотеки, за умови чинності іпотечного договору.

Щодо рухомого майна переданого Дочірнім підприємством «Голден Фудз» Позивачу: ПАТ «Піреус Банк МКБ» у заставу на підставі Договору застави № 167/12 від 17.05.2012 року (том І, а.с. 177-182), що наведено у Додатку № 1 до цього Договору (том І, а.с. 183-184), із змінами і доповненнями внесеними 26.06.2012 р. Договором № 1 (том І, а.с. 185-218) та 19.06.2013 р. Договором № 2 до Договору застави № 167/12 (том І, а.с. 219 - 310) то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (Заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Зазначені положення кореспондуються зі ст. 572 Цивільного кодексу України, згідно якої, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

У п. 6.1. Договору застави № 167/12 від 17.05.2012 р. сторони, укладаючи вільно зазначений договір, обумовили підстави та випадки (п/п. 1-8 п. 6.1. Договору застави) звернення стягнення на Предмет застави для одержання Заставодержателем задоволення своїх вимог з вартості Предмету застави переважно перед іншими кредиторами. У п. 6.2. Договору застави сторони зазначили, що звернення стягнення на Предмет застави здійснюється на вибір Заставодержателя (1) за рішенням суду; (2) згідно з домовленістю сторін про задоволення вимог Заставодержателя, що міститься в цьому договорі. Право вибору способу задоволення вимог Заставодержателя, визначених цим Договором, належить Заставодержателю.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази звернення Позивача/апелянта до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави 167/12 від 17.05.2012 р., не надано відповідного витягу з реєстрацією запису щодо звернення стягнення, чи документів про оформлення права власності Банку на підставах позасудового способу звернення стягнення передбаченого ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" тощо. Не долучено таких доказів Апелянтом до апеляційної скарги, в матеріалах справи такі докази - відсутні.

Набуття заставодержателем права звернення на заставлене майно прямо кореспондується з правом заставодержателя звернутись до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту, оскільки в разі припинення права застави (іпотеки), майно що перебуває під арештом може бути використане для задоволення вимог інших кредиторів, а у випадку реалізації заставодержателем права звернення на заставлене майно виникає потреба у звільненні майна з-під арешту з необхідністю реалізації прав заставодержателя у відповідний спосіб.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку, що реєстрація спірного обтяження державною виконавчою службою не порушує переважного права Позивача на звернення стягнення на заставлене майно, що належить Відповідачу-1, оскільки Позивач наділений вищим пріоритетом на задоволення власних вимог до вказаного відповідача за рахунок майна, яке є предметом Договору застави.

(Аналогічної позиції у подібних правовідносинах дотримується Вищий господарський суд України в постановах від 26.02.2013 р. у справі № 5017/1897/12, від 17.06.2014 р. у справі № 914/3795/13).

Окрім того, суд вважає за необхідне вказати наступне.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" № 6 від 27.08.1976 р. (з наступними змінами та доповненнями) зазначається, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що грунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що пред'явлення позовів про звільнення майна з-під арешту є способами захисту права власності особи від незаконних посягань на майно. Цей спосіб судового захисту застосовується у випадку, коли особа, яка вважає себе власником спірного майна, не може здійснювати свої правомочності власника через те, що майно було арештоване державним виконавцем. Істотною ознакою даної категорії спорів є наявність безпосереднього спору про право на арештоване майно.

Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (з наступними змінами і доповненнями)(п. 5 постанови).

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено місцевим судом, позовні вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ" не стосуються спору щодо права власності на заставлене майно та нерухоме майно, що перебуває в іпотеці, а направлені виключно на оспорювання законності накладення арешту на дане майно в процесі здійснення виконавчого провадження.

Частиною 4 ст. 5 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що рухоме майно може бути предметом декількох обтяжень, якщо інше не встановлено законом або правочином, на підставі якого виникло попереднє зареєстроване обтяження. Договір, на підставі якого виникло приватне обтяження, не може забороняти встановлення публічного обтяження.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 вказаного Закону на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Отже, враховуючи те, що:

- державний виконавець, накладаючи арешт на заставне майно та майно, що перебуває в іпотеці, діяв у спосіб та у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження;

- матеріалами справи повністю підтверджено, що позивач не є власником майна, на яке накладено арешт;

- належним чином зареєстровані права Банку як Заставодержателя та Іпотекодержателя виникли раніше, ніж винесені судом рішення у справах № 907/1093/13 та № 907/8/14 (ухвала від 03.12.2013 р. у справі № 907/1093/13 та судовий наказ № 907/8/14 від 24.03.2014 року), примусове виконання яких і стало підставою для опису та арешту майна, тобто Позивач має переважне право перед стягувачами у цих справах на задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна та майна, яке передано в іпотеку;

- відсутність доказів щодо дійсної вартості предметів іпотеки та застави на час розгляду даної справи, відтак і відсутність можливості встановити співвідношення такої вартості із сумою заборгованості Відповідача-1 перед Позивачем - місцевий суд дійшов до правомірного висновку про наявність підстав для відмови у позові повністю, з огляду на те, що будь-які права та охоронювані законом інтереси Позивача не порушені ні Дочірнім підприємством "Голден Фудс", ні Районним відділом державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, так як накладення арешту на спірне майно не позбавляє Позивача переважного права на звернення стягнення за рахунок заставленого майна та майна, що перебуває в іпотеці.

Інші твердження Скаржника наведені в апеляційній скарзі до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів заслухала пояснення сторін, дослідила матеріали даної справи, встановила обставини, що мають значення для вирішення спору в сукупності, прийшла до висновку, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Піпеус Банк МКБ» слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Закарпатської області від 17.09.2014 року у справі № 907/557/14 - без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на Апелянта/позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 17.09.2014 року у справі № 907/557/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/позивача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Давид Л.Л.

В судовому засіданні 26.11.2014 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 28.11.2014 р.