Постанова

від 20.11.2014 по справі 804/17265/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 р. Справа № 804/17265/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю: представник позивача - Селищева О.В.

представник відповідача - Донцов Є.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМК» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМК» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогою: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007452201 від 17 вересня 2014 року прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕМК» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 356 190,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕМК» (код за ЄДРПОУ 36960741) від 15.08.2014 за №5701/22-01/36960741 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке винесено без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав до суду письмові заперечення, що ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки від 15.08.2014 за №5701/22-01/36960741 та зазначив, що приймаючи до уваги відсутність у контрагентів позивача основних засобів, трудових ресурсів, офісних та складських приміщень, транспорту, обладнання, сировини, матеріалів, що унеможливлює виконання умов укладених договорів, також не надання контрагентами позивача фінансової звітності, ТОВ «ЕМК» не було підтверджено факт реального здійснення господарських відносин із контрагентами, безпідставно сформовано витрати та податковий кредит за рахунок контрагентів/постачальників, що призвело до заниження податку на прибуток в період, що перевірявся.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його задоволення.

Згідно акту перевірки від 15.08.2014 за №5701/22-01/36960741 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМК» 03.11.1997р. (надалі за текстом - ТОВ «ЕМК», позивач) 27.01.2010р. зареєстровано як юридична особа та з 28.01.2010р. перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі за текстом -ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, відповідач) як платник податку.

Згідно Довідки АА №830971 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - Види діяльності ТОВ «ЕМК» за КВЕД: організація будівництва будівель; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; електромонтажні роботи; неспеціалізована оптова торгівля.

Як вбачається із матеріалів справи, у період з 21.07.2014р. по 08.08.2014р. на підставі наказу від 16.07.2014р. №1024, направлень від 21.07.2014р. №№ 945/22-01, 947/17-02, 949/22-03, згідно п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.

Вказаною перевіркою встановлені порушення:

- п.п. 135.5.4 п.135.3 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 1084952 грн., в т.ч. 2 квартал 2012 року - 433023 грн., 3 квартал 2012 - 170226 грн., 4 квартал 2012 року - 51266 грн., 2013 рік - 430437 грн.;

- п.п. «б» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України - не підтвердження господарських операцій з придбання та реалізації ТМЦ, робіт, послуг на загальну суму ПДВ 824734 грн.;

- п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020, а саме: при заповнені та наданні до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкових розрахунків за ф. 1ДФ за 1-3 квартали 2011 року, 3 квартал 2012 року та за 3 квартал 2013 року відображено дані не у повному обсязі та необхідно подати уточнюючі розрахунки.

За результатами перевірки податковим органом був складений акт від 15.08.2014 за №5701/22-01/36960741 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕМК» (код за ЄДРПОУ 36960741) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.».

На підставі Акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007452201 від 17 вересня 2014 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕМК» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 356 190,00 грн., у тому числі: 1 084 952 грн. - за основним платежем, 271 238 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд вважає, що висновки зазначені в акті перевірки від 15.08.2014 за №5701/22-01/36960741, а отже і податкове повідомлення-рішення № 0007452201 від 17 вересня 2014 року є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряє мого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Так, судом встановлено, що 05.04.2013р. між ТОВ ТОВ «ЕМК» (замовник) та ТОВ «Інтер-Технологія» (підрядник) було укладено договір №05-04/2, за умова якого підрядник зобов'язується виконати у відповідності до узгодженої проектно-кошторисної документації електромонтажні роботи з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника за адресою: Донецька обл., м.Маріуполь, пр.Металургів, 160. Загальна вартість договору складає 61713,45 грн. (з ПДВ), загальна сума договору може бути змінена у разі: внесення змін об'єму та складу робіт; виконання робіт з недоробками та дефектами, що зафіксовані в акті приймання робіт за наявності вини підрядника; зміни строків виконання робіт.

Відповідно до умов договору сторонами були складені Договірна ціна станом на 27.03.2013р., Локальний кошторис станом на 09.04.2013р., підсумкова відомість ресурсів, довідка про вартість виконаних будівельних послуг та затрат.

За фактом виконання робіт за умовами договору сторонами було складено Акти № 1, №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року, підсумкова відомості ресурсів (видатки по прийнятим нормам), Акти приймання-передачі матеріалів, Акт приймання-передачі змонтованого обладнання.

На виконання зазначеної угоди ТОВ «Інтер-Технологія» було надано позивачу: податкова накладна №317 від 30.08.2013р.

Також, 22.04.2013р. між ТОВ «ЕМК» (замовник) та ТОВ «Інтер-Технологія» (підрядник) було укладено договір №22-04/1, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати у відповідності до узгодженої проектно-кошторисної документації електромонтажні роботи з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника за адресою: м.Керч, вул. Орджонікідзе, 39. Загальна вартість договору складає 62686,80 грн. (з ПДВ), загальна сума договору може бути змінена у разі: внесення змін об'єму та складу робіт; виконання робіт з недоробками та дефектами, що зафіксовані в акті приймання робіт за наявності вини підрядника; зміни строків виконання робіт.

Відповідно до умов договору сторонами були складені Договірна ціна станом на 27.03.2013р., Локальний кошторис станом на 09.04.2013р., підсумкова відомість ресурсів, довідка про вартість виконаних будівельних послуг та затрат.

За фактом виконання робіт за умовами договору сторонами було складено Акти № 1, №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року, підсумкова відомості ресурсів (видатки по прийнятим нормам), Акти приймання-передачі матеріалів.

На виконання зазначеної угоди ТОВ «Інтер-Технологія» було надано позивачу: податкова накладна №352 від 30.08.2013р.

26.04.2014р. між ТОВ «ЕМК» (замовник) та ТОВ «Інтер-Технологія» (підрядник) було укладено договір №26-04/2, за умова якого підрядник зобов'язується виконати у відповідності до узгодженої проектно-кошторисної документації електромонтажні роботи з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника за адресою: м.Симферополь, пр.Перемоги, 243. Загальна вартість договору складає 699355,89 грн. (з ПДВ), загальна сума договору може бути змінена у разі: внесення змін об'єму та складу робіт; виконання робіт з недоробками та дефектами, що зафіксовані в акті приймання робіт за наявності вини підрядника; зміни строків виконання робіт.

Відповідно до умов договору сторонами були складені Договірні ціні, Локальні кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних послуг та затрат.

За фактом виконання робіт за умовами договору сторонами було складено Акти №№ 204, 205, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 212 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року, підсумкова відомості ресурсів (видатки по прийнятим нормам), Акт приймання-передачі матеріалів.

На виконання зазначеної угоди ТОВ «Інтер-Технологія» було надано позивачу відповідні податкові накладні.

Також, як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ «ЕМК» (замовник) та ТОВ «Інтер-Технологія» (підрядник) було укладено договір №28-04/1 від 28.04.2013р., за умова якого підрядник зобов'язується виконати у відповідності до узгодженої проектно-кошторисної документації комплекс ремонтно-будівельних робіт з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника за адресою: м.Симферополь, вул.Ялтинська, 169. Загальна вартість договору складає 57212,09 грн. (з ПДВ) та може бути змінена у порядку встановленому договором.

Відповідно до умов договору сторонами були складені Договірна ціна станом на 28.04.2013р., Локальний кошторис станом на 28.04.2013р., довідка про вартість виконаних будівельних послуг та затрат.

За фактом виконання робіт за умовами договору сторонами було складено Акти №№ 213, 214 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року, підсумкові відомості ресурсів (видатки по прийнятим нормам), Акт приймання-передачі матеріалів.

На виконання зазначеної угоди ТОВ «Інтер-Технологія» було надано позивачу відповідну податкову накладну.

В податковому обліку суми витрат по придбанню робіт від ТОВ «Інтер-Технологія» включені позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік.

Судом встановлено, що між ТОВ ЕМК» (генеральний підрядник) та ТОВ «Грейз ІК» (субпідрядник) було укладено договір субпідряду №28/02-12 від 28.03.2012р., предметом якого є зобов'язання субпідрядника за замовленням генерального підрядника виконати роботи по виготовленню та монтажу металопластикових та алюмінієвих конструкцій за адресою: м.Сімферополь, вул.Ялтинська, 169, маг. «АТБ» (об'єкт будівництва). Загальна вартість робіт за договором складає 427136 грн. (з ПДВ).

Відповідно до умов договору сторонами були складені: договірна ціна, локальний кошторис на виконання відповідних робіт, підсумкова відомість до кошторису, довідка про вартість виконаних будівельних послуг та затрат.

Актами приймання виконаних будівельних робіт №180512, №180512-1, №010612 засвідчено факт виконання робіт за умовами укладеного договору.

На виконання зазначеної угоди ТОВ «Грейз ІК» було надано позивачу відповідні податкові накладні.

Також між ТОВ ЕМК» (генеральний підрядник) та ТОВ «Грейз ІК» (субпідрядник) було укладено договір субпідряду №21/05-12 від 21.05.2012р., предметом якого є зобов'язання субпідрядника за замовленням генерального підрядника виконати роботи по виготовленню та монтажу металопластикових та алюмінієвих конструкцій за адресою: м.Маріуполь, вул. Металургів, 69, маг. «АТБ» (об'єкт будівництва). Загальна вартість робіт за договором складає 34800 грн. (з ПДВ).

Відповідно до умов договору сторонами були складені: договірна ціна, локальний кошторис на виконання відповідних робіт, підсумкова відомість до кошторису, довідка про вартість виконаних будівельних послуг та затрат.

Актом приймання виконаних будівельних робіт №0708 засвідчено факт виконання робіт за умовами укладеного договору.

На виконання зазначеної угоди ТОВ «Грейз ІК» було надано позивачу відповідні податкові накладні.

17.12.2012р. між ТОВ «ЕМК» (замовник) та ТОВ «Виробничо-торгівельне підприємство «Харківелектромонтаж» (підрядник) було укладено договір №СП171212 від 17.12.2012р., предметом якого є виконання у відповідності до узгодженої проектно-кошторисної документації електромонтажних робіт з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника за адресою: с. Мартусовка, Бориспільський р-н, Київської обл. Загальна вартість договору складає 23297,65 грн. (з ПДВ) та може бути змінена у випадках та порядку встановленому договором.

Відповідно до умов укладеного договору сторонами були складені: договірна ціна, локальний кошторис на виконання відповідних робіт, підсумкова відомість до кошторису, довідка про вартість виконаних будівельних послуг та затрат, акт приймання-передачі матеріалів.

Актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за лютий 2013р. засвідчено факт виконання робіт за умовами укладеного договору.

На виконання зазначених угод ТОВ «Виробничо-торгівельне підприємство «Харківелектромонтаж» було надано позивачу відповідні податкові накладні.

20.01.2013р. між ТОВ ЕМК» (замовник) та ТОВ «Виробничо-торгівельне підприємство «Харківелектромонтаж» (підрядник) було укладено договір №СП200113 від 21.05.2012р., предметом якого є виконання у відповідності до узгодженої проектно-кошторисної документації електромонтажних робіт з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника за адресою: м.Донецьк, вул.Полоцька. Загальна вартість договору складає 63660,00 грн. (з ПДВ) та може бути змінена у випадках та порядку встановленому договором.

Відповідно до умов договору сторонами були складені: договірна ціна, локальний кошторис на виконання відповідних робіт, підсумкова відомість до кошторису, довідка про вартість виконаних будівельних послуг та затрат, акт приймання-передачі матеріалів.

Актами приймання виконаних будівельних робіт №1, №2 за лютий 2013р. засвідчено факт виконання робіт за умовами укладеного договору.

24.05.2012р. між ТОВ «ЕМК» (замовник) та ТОВ НВП «Ньютек» (підрядник) було укладено договір №СП240512, предметом якого є виконання робіт відповідно проектної документації та умов договору, з обладнання передзаводської частини ПАТ «Макеевкокс». Загальна вартість договору складає 29756,50 грн. (з ПДВ) та може бути змінена у випадках та порядку встановленому договором.

Відповідно до умов укладеного договору сторонами були складені: договірна ціна, локальний кошторис на виконання відповідних робіт, підсумкова відомість до кошторису, довідка про вартість виконаних будівельних послуг та затрат, акт приймання-передачі матеріалів.

Актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за лютий 2013р. засвідчено факт виконання робіт за умовами укладеного договору.

На виконання зазначених угод ТОВ НВП «Ньютек» було надано позивачу податкову накладну №557 від 31.05.2012р.

Також, між ТОВ «ЕМК» (замовник) та ТОВ НВП «Ньютек» (підрядник) було укладено договір №СП110412 від 11.04.2012р., предметом якого є виконання у відповідності до узгодженої проектно-кошторисної документації будівельно-монтажних робіт з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника за адресою: м.Маріуполь, пр..Металургів, 69, прим.129,130. Загальна вартість договору складає 850836 грн. (з ПДВ) та може бути змінена у випадках та порядку встановленому договором.

Відповідно до умов укладеного договору сторонами були складені: договірна ціна, локальний кошторис на виконання відповідних робіт, підсумкова відомість до кошторису, довідка про вартість виконаних будівельних послуг та затрат, акт приймання-передачі матеріалів.

Актами приймання виконаних будівельних робіт засвідчено факт виконання робіт за умовами укладеного договору.

На виконання зазначених угод ТОВ НВП «Ньютек» було надано позивачу відповідні податкові накладні.

Також, як вбачається із матеріалів справи між ТОВ «ЕМК» (замовник) та ТОВ НВП «Ньютек» (підрядник) було укладено ряд договорів на проведення електромонтажних, будівельно-монтажних робіт, будівельно-ремонтних робіт №СП060812-2 від 06.08.2012р., №СП200312 від 28.03.2012р., №СП090712-1 від 09.07.2012р., №СП120412 від 12.04.2012р., №170912 на надання послуг від 17.09.2012р., №270412 на надання послуг від 27.04.2012р., №2804 на надання послуг від 28.04.2012р., предметами яких є виконання у відповідності до узгодженої проектно-кошторисної документації робіт з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника за адресою замовника, визначеною договором.

Відповідно до умов укладених договорів сторонами були складені: договірна ціна, локальний кошторис на виконання відповідних робіт, підсумкова відомість до кошторису, довідка про вартість виконаних будівельних послуг та затрат, акт приймання-передачі матеріалів.

За фактом виконання робіт, передбачених умовами договору, сторонами складено та підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт, що містяться в матеріалах справи.

На виконання зазначених угод ТОВ НВП «Ньютек» було надано позивачу відповідні податкові накладні.

Судом встановлено, що між ТОВ «ЕМК» (замовник) та ТОВ «Б.К.Борисфен» (підрядник) було укладено ряд договорів на проведення комплексу ремонтно-будівельних, електромонтажних робіт, комплексу робіт з реконструкції об'єкту, №011113/2 від 01.11.2013р., №041113/2 від 04.11.2013р., №041113/1 від 04.11.2013р., №011113/1 про надання послуг від 01.11.2013р., предметами яких є виконання у відповідності до узгодженої проектно-кошторисної документації робіт з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника за адресою замовника, визначеною у договорі.

Відповідно до умов укладених договорів сторонами були складені: договірна ціна, локальний кошторис на виконання відповідних робіт, підсумкова відомість до кошторису, довідка про вартість виконаних будівельних послуг та затрат, акт приймання-передачі матеріалів.

За фактом виконання робіт, передбачених умовами договору, сторонами складено та підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт, що містяться в матеріалах справи.

На виконання зазначених угод ТОВ «Б.К.Борисфен» було надано позивачу відповідні податкові накладні.

Між ТОВ «ЕМК» (замовник) та ТОВ «Капіталінвест Груп» (виконавець) було укладено договір на надання послуг №18/02/13 від 18.02.2013р., предметом якого є надання послуг, визначених специфікацією.

Відповідно до умов укладеного договору сторонами були складені: специфікація №! на надання послуг з оформлення технічної документації об'єкту, №2 на надання комплексних послуг з приєднання до електричних мереж, №3 на надання компенсації комунальних послуг.

За фактом виконання робіт, передбачених умовами договору, сторонами складено та підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що містяться в матеріалах справи.

20.02.2013р. між ТОВ «ЕМК» (покупець) та ТОВ «Капіталінвест Груп» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №20/02/13, за умовами якого продавець зобов'язується передати товар, визначений у специфікаціях.

За умовами укладеного договору сторонами складено специфікації та видаткові накладні на придбаваємий товар, зокрема товари для виконання будівельних, ремонтних та монтажних робіт.

За фактичним виконанням умов договору ТОВ «Капіталінвест Груп» було надано позивачу відповідні податкові накладні.

22.02.2013р. між ТОВ «ЕМК» (замовник) та ТОВ «Капіталінвест Груп» (виконавець) було укладено договір на надання послуг №22/02/13, за умовами якого виконавець зобов'язується надати послуги з виготовлення та монтажу світлової вивіски і виготовлення і монтажу світлового білборду.

Актами здачі-приймання робіт засвідчено факт виконання умов укладеного договору.

Також, між ТОВ «ЕМК» (покупець) та ТОВ «ЮМАС» (постачальник) було укладено договір поставки №200601 від 20.06.2013р. на поставку товару, визначено специфікаціями.

За умовами укладеного договору сторонами складено специфікація на поставку товару від 26.06.2013р. та видаткові накладні на товар, зокрема товари для виконання будівельних, ремонтних та монтажних робіт.

За фактичним виконанням умов договору ТОВ «ЮМАС» було надано позивачу відповідні податкові накладні.

05.04.2012р. між ТОВ «ЕМК» (покупець) та ТОВ «Трансторг» (постачальник) було укладено договір №42/ТР, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити металеві двері (продукція).

За умовами укладеного договору ТОВ «Трансторг» надано покупцю видаткову накладну.

За фактичним виконанням умов договору ТОВ «Трансторг» було надано позивачу відповідну податкову накладну №56 від 21.05.2012р.

Судом встановлено, що між ТОВ «ЕМК» (замовник) та ТОВ «Укрбудівниця» (підрядник) було укладено ряд договорів на проведення в порядку та на умовах договору, відповідно до узгодженої проектно-кошторисної документації електромонтажних, будівельно-ремонтних робіт №011012 від 01.10.2012р., №2013212 від 20.12.2012р., №1009 про надання послуг від 10.09.2012р., на об'єкті замовника, за адресою, визначеною у договорі.

Відповідно до умов укладених договорів сторонами були складені: договірна ціна, локальний кошторис на виконання відповідних робіт, підсумкова відомість до кошторису, довідка про вартість виконаних будівельних послуг та затрат.

За фактом виконання робіт, передбачених умовами договору, сторонами складено та підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт, що містяться в матеріалах справи.

На виконання зазначених угод ТОВ «Укрбудівниця» було надано позивачу відповідні податкові накладні.

Слід зазначити, що позивачем були надані відповідні ліцензії наведених контрагентів позивача на ведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, що також підтверджує реальну можливість виконання умов укладених договорів.

В податковому обліку суми витрат по придбанню робіт від зазначених контрагентів включені позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларації з податку на прибуток підприємства за 2012, 2013 роки.

Окрім того, позивачем в обґрунтування необхідності укладання вище наведених договорів, реальності виконання умов укладених договорі були надані договори підряду, укладені позивачем із ТОВ «Будпромсервіс», ТОВ «Істрейт», ТОВ «АТБ-маркет», ТОВ «Вента. ЛТД», ТОВ «АТБ-торгстрой», ПАТ «Макеевкокс», ТОВ «Ріал Істейт», за умовами яких ТОВ «ЕМК» виступає у якості підрядника та зобов'язується виконати власними силами та, при необхідності, з залученням третіх осіб будівельні та ремонтні роботи за адресами, що визначені умовами договорів та відповідають адресам об'єктів ремонтних та будівельних робіт за умовами вищенаведених договорів.

Факт реального виконання робіт за умовами укладених договорів також підтверджено Актами приймання-передачі будівельних майданчиків, що передачі замовником, укладеними договірними цінами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до перевірки були надані всі первинні документи, що підтверджують фактичне виконання ТОВ «Інтер-Технологія»,ТОВ «Грейз ІК», ТОВ «Виробничо-торгівельне підприємство «Харківелектромонтаж», ТОВ НВП «Ньютек», ТОВ «Б.К.Борисфен», ТОВ «Капіталінвест Груп», ТОВ «ЮМАС»,ТОВ «Трансторг» та ТОВ «Укрбудівниця» робіт за умовами укладених договорів, отже і понесені витрати, що свідчить про наявність підстав для їх формування та відповідного відображення у податковому обліку.

Стосовно висновку ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про порушення позивачем норм податкового законодавства, у зв'язку з тим, що під час проведення перевірки ТОВ «ЕМК» не надано товарно-транспортних накладних, що на думку контролюючого органу свідчить про відсутність факту придбання товару - суд зазначає наступне.

Відсутність документів або неповне їх заповнення, що засвідчують транспортування товару від контрагента до ТОВ «ЕМК» дає підстави лише вважати про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних за операціями з окремими контрагентами не свідчить про відсутність фактичної поставки товарів за цими операціями, оскільки перевезення товарів не завжди передбачає обов'язкове оформлення товарно-транспортних накладних.

Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповід альність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені ТОВ «ЕМК» правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В своєму акті від 15.08.2014 за №5701/22-01/36960741 відповідач посилається на акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №2403/26-55022002/38652098 від 21.11.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтер-Технологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин за період з 01.08.2013р. по 31.10.2013р.», акт Бориспольської ОДПІ від 04.04.2014р. №165/22-2-38007086 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Б.К. Борисфен» щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2012р. по 28.02.2014р.», акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 18.11.2013р. №310/04-63-22-03/35381314 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрбудівниця» з питань правомірності проведення господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2012р. по 30.09.2013р.», акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 20.01.2013р. №142/226/35341341 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Грейз ІК» щодо документального підтвердження господарських відносин питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий-вересень 2012 року», акт ДПІ у Московському районі м. Харкова від 04.06.2013р. №438/22.2-05/25183042 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВТП «Харківелектромонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Київський машинобудівний завод» за період з 01.02.2012р. по 28.02.2012р.», якими зазначено про відсутність документального підтвердження господарських відносин, також не встановлено/підтверджено відсутність об'єктів оподаткування при здійсненні операцій з постачання та продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення ст.ст. 22, 185 Податкового Кодексу України, та, як висновок, податковим органом зазначено про відсутність реального здійснення фінансово-господарських операцій за участю ТОВ «ЕМК».

Щодо використання податковим органом вищевказаних актів перевірки суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до роз'яснення Вищою арбітражного суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000р. N 02-5/35 акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Зазначене вище підтверджено також п. 3 листа Вищого господарського суду від 24.07.2001 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів», в якому також зазначено, що «акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин».

У зв'язку з цим, вказані акти перевірки, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем норм діючого законодавства не можна застосовувати до ТОВ «ЕМК», оскільки вони не мають обов'язкового характеру для данного суб'єкта господарювання.

Крім того, згідно листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11від 02.06.2011р. - «не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюги яких декларувався рухтоварів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства контрагенти позивача ТОВ «Інтер-Технологія», ТОВ «Грейз ІК», ТОВ «Виробничо-торгівельне підприємство «Харківелектромонтаж», ТОВ НВП «Ньютек», ТОВ «Б.К.Борисфен», ТОВ «Капіталінвест Груп», ТОВ «ЮМАС»,ТОВ «Трансторг» та ТОВ «Укрбудівниця» були зареєстровані як юридичні особи, що підтверджено наданими Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин контрагенти були зареєстрованими у встановленому законом порядку.

Враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, отже і наявність підстав для формування витрат, в діях позивача відсутні порушення: п.п. 135.5.4 п.135.3 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 1084952 грн., п.п. «б» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України - не підтвердження господарських операцій з придбання та реалізації ТМЦ, робіт, послуг на загальну суму ПДВ 824734 грн.

В судовому засіданні був повністю доведений представниками позивача факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та підстав для формування витрат, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по вищезазначеним податковим накладним, та правомірно включив суми витрат по придбанню робіт від зазначених контрагентів до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларації з податку на прибуток підприємства за період, що перевірявся.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0007452201 від 17 вересня 2014 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕМК» (код ЄДРПОУ 36960741) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 356 190,00 грн., прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМК» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007452201 від 17 вересня 2014 року прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕМК» (код ЄДРПОУ 36960741) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 356 190,00 грн.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений протягом п'яти днів.

Суддя Е.О. Юрков