Рішення

від 28.11.2014 по справі 130/238/14-ц

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/189/2014

130/238/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2014 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

з участю секретаря Бондар С.В.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

позивача ОСОБА_3,

відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування вартості безпідставно набутого майна, -

у с т а н о в и в :

позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому вказала, що 02 грудня 2011 р. вона продала відповідачам земельні ділянки розміром 0,2500 га, кадастровий номер 0521080200:01:001:0022 та 0,0029 га, кадастровий номер 0521080200:01:001:0023, які знаходяться в АДРЕСА_1. На зазначених земельних ділянках на час укладення договору купівлі-продажу був розташований житловий будинок з господарськими будівлями та багаторічні насадження (плодові дерева в кількості 45 яблунь та 45 груш). Позивач зазначає, що земельні ділянки та житловий будинок з господарськими будівлями були відчужені нею за окремими договорами купівлі-продажу відповідачам. Щодо плодових дерев, то жодних усних чи письмових договорів з відповідачами позивач не укладала, а відтак позивач вважає, що дані багаторічні насадження перейшли у власність відповідачів без достатньої правової підстави. Вартість плодових дерев, загальною кількістю 90 штук, із врахуванням доходу, який вони приносили під час їх використання, попередньо визначена позивачем у сумі 20000 грн.. Тому до проведення по справі товарознавчої експертизи позивач просила стягнути з відповідачів зазначену суму та судові витрати.

В подальшому, збільшивши свої позовні вимоги, позивач зазначила, що безпосередньо, перед укладенням договору купівлі-продажу земельних ділянок та житлового будинку з господарськими будівлями було складено звіт про експертно-грошову оцінку земельних ділянок. При складенні даного звіту не було враховано вартість плодових дерев та кущів, що в свою чергу потягло зменшення вартості земельних ділянок на суму 99657 грн., відповідно до звіту з незалежної оцінки вартості плодових дерев від 05 травня 2014 р., проведеного СПД ОСОБА_6. На підставі викладеного позивач просила стягнути з відповідачів 99657 грн. у відшкодування вартості безпідставно набутого майна - яблунь 76 штук, груш 27 штук, черешні 1 штука, горіх 1 штука, кизил -1 кущ, що знаходяться на вищезазначених земельних ділянках, вартість експертизи в сумі 1200 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн. та 997,6 грн. судового збору.

В судовому засіданні позивач та її представник повністю підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідачі та їх представник позов не визнали. Пояснили, що дійсно 02 грудня 2011 р. придбали у позивача вищезазначені земельні ділянки. Про те, що спірні земельні ділянки та житловий будинок з господарськими будівлями продається, відповідачі дізналися через оголошення в пресі, в якому, зокрема, було зазначено, що разом з будинком продається сад. На їхню думку, поняття сад включає в себе присадибну ділянку, засаджену плодовими деревами та кущами. При укладенні договорів купівлі продажу позивач ніяким чином не обумовлювала продаж плодових дерев і кущів окремо від земельних ділянок, на яких вони розташовані. Тому відповідачі вважають, що спірні багаторічні насадження набуті ними відповідно до договору купівлі-продажу земельних ділянок на законних підставах. Просили повністю відмовити в задоволенні позовних вимог та стягнути на їх користь по 1000 грн. витрат на правову допомогу.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Згідно з копією договору купівлі-продажу земельних ділянок від 02 грудня 2011 р., позивач передала земельні ділянки, розміром 0,2500 га, кадастровий номер 0521080200:01:001:0022 та 0,0029 га, кадастровий номер 0521080200:01:001:0023, які знаходяться в АДРЕСА_1.. Цільове призначення земельної ділянки 0,2500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельної ділянки 0,0029 га - для ведення особистого селянського господарства. Зазначена кількісна характеристика земельної ділянки, кадастровий номер якої 0521080200:01:001:0023 - 0,0029 га, в тому числі 0,0029 га садів. Відповідно до п.2.1 договору продаж земельних ділянок за домовленістю сторін вчинюється за 18000 грн., які продавець отримала повністю від покупця під час укладення договору. Таку вартість земельних ділянок визначено сторонами за взаємним погодженням за відсутністю примусу як з будь-якої зі сторін, так і з боку третіх осіб, а також збігу будь-яких важких обставин. Сторони засвідчили, що вони обізнані стосовно рівня ринкових цін на аналогічні земельні ділянки, на їх розсуд визначена в цьому договорі вартість саме цих ділянок є справедливою і відповідає їх дійсній вартості (а.с.5-6).

Згідно з витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_4 є власником присадибних земельних ділянках, площею 0,1632 га та 0,0029 га, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.56, 57).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 02 грудня 2011 р. позивач передала у власність відповідачам житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1 на вищезазначених земельних ділянках (а.с.7-8).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Олександрівської сільської ради від 20 січня 2014 р., позивач до 2011 р. проживала на території Олександрівської сільської ради та мала у власності приватизовану присадибну земельну ділянку загальною площею 0,2529 га, на якій росли багаторічні насадження (плодові дерева), і яка була продана в грудні 2011 р. ОСОБА_4 (а.с.11).

Відповідно до копії сторінки газети "Всім" №27 від 07 липня 2010 р., позивач в оголошенні зазначила про продаж 2-х поверхового цегляного будинку, з гаражем, господарськими будівлями, літньою кухнею, газом, городом, садом, криницею, які знаходяться в с. Олександрівка Жмеринського району (а.с.20).

Ці докази суд у відповідності із ст.ст.58, 59 ЦПК України вважає належними та допустимими, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування та одержані у встановленому законом порядку. Вони ніким із сторін в судовому засіданні оспорені не були, а тому суд керувався ними при прийнятті рішення.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно зі звітом з незалежної оцінки вартості плодових дерев, що розташовані на присадибних земельних ділянках, площею 0,1632 га та 0,0029 га, та знаходяться за адресою АДРЕСА_1 від 05 травня 2014 р., оцінювач ОСОБА_6 на підставі здійсненої оцінки та з урахуванням ринкового попиту робить висновок про те, що ринкова вартість плодових дерев, що розташовані за вищевказаною адресою становить 99657 грн.(а.с.32-47).

Будучи допитаним в якості свідка, в судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що огляд об'єктів оцінки (107 плодових дерев, що розташовані на присадибних земельних ділянках, площею 0,1632 га та 0,0029 га, та знаходяться за адресою АДРЕСА_1) ним було проведено в присутності сторін 07 квітня 2014 р.. Оцінка проводилась по заяві ОСОБА_3, він на той момент не мав ліцензії експерта.

Багаторічні насадження були оцінювачем в загальному оглянуті без проведення замірів, які установлювались за згодою сторін. При складенні звіту ним були використані стандарти №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" та №2 "Оцінка нерухомого майна", Норми професійної діяльності оцінювача, прийняті Радою УТО від 11 квітня 1995 р., методики та стандарти, які рекомендовані Фондом держмайна України. Дані методики та стандарти використовувались з урахуванням досвіду оцінки об'єктів на території Вінницької області.

Відповідно до копії сертифікату №14139/12 від 29 грудня 2012 р. ОСОБА_6 має право здійснювати оцінку об'єктів у матеріальній формі (а.с.49).

20 серпня 2014 р. ОСОБА_6 листом повідомив суд про те, що термін дії його сертифіката судового експерта закінчився, не поновлений і в теперішній час ним судові товарознавчі експертизи не проводяться. Для виконання товарознавчої експертизи щодо вартості плодових дерев необхідно звернутись до судових експертів відповідної кваліфікації (а.с.77).

На думку суду, висновок оцінювача ОСОБА_6 не можна вважати висновком експерта, його звіт та пояснення, що представлені в судовому засіданні, не можуть бути визнані як допустимий доказ, оскільки оцінювач провів оцінку не згідно з ухвалою суду, а по заяві особи; оцінювач не має право проводити товарознавчу експертизу та не попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Здійснена ОСОБА_6 оцінка плодових дерев носить суб'єктивний характер, що він і підтвердив при його допиті, а тому суд не приймає її до уваги.

08 жовтня 2014 р. провідним судовим експертом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було складено повідомлення про неможливість надання висновку та проведення товарознавчої експертизи по справі у зв'язку з відсутністю відомостей про характеристики об'єктів дослідження. Зобов'язання ж суду щодо застосування експертом своїх знань в галузі сільськогосподарських наук, а саме садівництва, не входить до компетенції експерта-товарознавця (а.с.92).

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи, зокрема, на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Кожна сторона, згідно ст.10 цього ж Кодексу, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок доказування передбачений також і ст.60 ЦПК України.

Будь-які інші докази позивачем та її представником в судовому засіданні представлені не були.

Відповідно до ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно з ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.3 ст. 373 ЦК України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно з ч.1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ст. 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Оскільки насадження, що розміщені на земельній ділянці, неможливо відділити від цієї земельної ділянки без втрати її цільового призначення або істотного знецінення, то відповідно насадження, що ростуть на ній, є складовою частиною цієї земельної ділянки як неподільної речі (у випадку відокремлення - буде втрата насаджень).

З аналізу вищевикладених положень вбачається, що багаторічні насадження - це земельна ділянка з розташованими на ній насадженнями. Багаторічні насадження не можуть розглядатися як окремий об'єкт відносин права власності на земельну ділянку, оскільки, насадження та земельна ділянка під ними є одним цілим об'єктом - земельною ділянкою.

В судовому засіданні представником позивача було представлено також копію звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що належать ОСОБА_3 та розташовані по АДРЕСА_1, який став підставою домовленості сторін про ціну земельних ділянок при укладенні договорів купівлі-продажу від 02 грудня 2011 р. в підтвердження того, що вартість плодових дерев не була включена до загальної вартості проданих земельних ділянок (а.с.106-125).

Допитана в судовому засіданні по її ж клопотанню в якості свідка позивач показала, що під час проведення оцінки земельної ділянки перед укладенням договору купівлі-продажу вартість земельної ділянки була занижена, оскільки не було враховано вартість багаторічних насаджень. Проте суд не може прийняти доводи позивача в цій частині, оскільки згідно з п.2.1 договору купівлі-продажу земельних ділянок від 02 грудня 2011 р., таку вартість земельних ділянок визначено сторонами за взаємним погодженням за відсутністю примусу як з будь-якої зі сторін, так і з боку третіх осіб, а також збігу будь-яких важких обставин. Сторони засвідчили, що вони обізнані стосовно рівня ринкових цін на аналогічні земельні ділянки, на їх розсуд визначена в цьому договорі вартість саме цих ділянок є справедливою і відповідає їх дійсній вартості. Тим більш, що в кількісній характеристиці земель вказано, що відчужується сад (а.с.5).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати відповідачів на правову допомогу в сумі 2000 грн. підтверджені відповідною квитанцією (а.с.105) і підлягають стягненню з позивача на користь відповідачів в рівних долях.

Керуючись ст.ст. 57, 58, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 79 ЗК України, ст.ст. 181, 187, 328, 371 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування вартості безпідставно набутого майна - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.номер НОМЕР_1, мешканки с. Северинівка Жмеринського району на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1000 (одній тисячі) грн. кожному.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області на протязі десяти днів з дня його проголошення - через Жмеринський міськрайонний суд.

Головуючий К.Шепель