Рішення

від 28.11.2014 по справі 636/4486/14-ц

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/4486/14-ц

2/636/2242/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2014 року

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді - Панаід І.В.,

при секретарі - Зайцевій Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, за зустрічним позовом - ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання права на обов'язкову частку в спадщині, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі за первісним позовом - ОСОБА_1, ОСОБА_2, звернулися до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер їх батько ОСОБА_4

На випадок своєї смерті 04 лютого 2010 року ОСОБА_4 склав заповіт. Відповідно до якого заповів все належне йому майно своїм синам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках.

Після смерті батька позивачі звернулися до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину, однак у цьому їм було відмовлено у зв'язку з тим, що окрім позивачів на спадщину претендує відповідач - ОСОБА_3, яка вважає, що має право на обов'язкову частку у спадщині, не залежно від наявності заповіту. Крім того, на деякі земельні ділянки, що входять до складу спадщини відсутні оригінали Державних актів. У зв'язку з цим Позивачі не можуть оформити та юридично закріпити за собою право власності на спадкове майно, що належить їм за заповітом. Тому в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла необхідність, в порядку ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідач ОСОБА_3, в процесі розгляду справи подала зустрічний позов, відповідно до якого просила: стягнути з ОСОБА_1, та ОСОБА_2 на її користь матеріальну компенсацію в розмірі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) гривень з кожного, замість належної їй частки в спадковому майні, що залишилось після смерті ОСОБА_4

Позивачі за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надали заяву про слухання справи без їх участі, позовні вимоги підтримали, та просили суд позов задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову не заперечували.

Відповідач за первісним позовом - ОСОБА_3, в судове засідання не з'явилась, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надала заяву про слухання справи без її участі, зустрічний позов просила задовольнити в повному обсязі. Проти задоволення первісного позову не заперечувала.

Суд відповідно до ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутності не з'явившихся осіб за наявними доказами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд вважає первісний та зустрічний позов такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим 25 жовтня 2013 року виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, про що складено відповідний актовий запис №19 (а.с. 14).

Після смерті його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно.

За житття ОСОБА_4 належала квартира АДРЕСА_2 що підтверджується договором купівлі-продажу від 24 березня 1999 року реєстр. №Н8-169, зареєстрованим в Чугуївському міжміському бюро технічної інвентаризації 30 квітня 1999 року, за реєстром №128/1 (а.с.15). Належність ОСОБА_4 вказаної квартири підтверджується також технічним паспортом від 17.05.2014 року (а.с. 16) та довідкою-характеристикою КП «Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації» №525 від 17.05.2014 року (а.с.17).

Також ОСОБА_4 на праві власності належали наступні земельні ділянки: земельна ділянка площею 5,4006 гектарів у межах згідно з планом, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Вишнівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, кадастрові номери 6320282000:01:000:0591, 6320282000:01:000:0770, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №069266, виданого 06 вересня 2004 року на підставі розпорядження Балаклійської райдержадміністрації від 27 липня 2004 року №225, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №111 (а.с.18); земельна ділянка площею 0,1183 га у межах згідно з планом, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Іванівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, діл. №622 (за межами населеного пункту), кадастровий номер 6325483400:03:000:0694, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №372662, виданого на підставі розпорядження Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області від 19 грудня 2011 року №948, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №632548341005670 (а.с. 19); земельна ділянка площею 4,7801 га у межах згідно з планом, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Вишнівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, зем. частка (пай) (за межами населеного пункту), кадастровий номер 6320282000:02:000:0628, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №960682, виданого на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.11.2006 року зар. за №2-4021 держ. нотар. Балаклійської держ. нотар. контори Харківської обл. Голуб В.М. ВЕІ №873227, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №632020001001566 (а.с.20); земельна ділянка площею 0,4552 га у межах згідно з планом, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Вишнівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, зем. частка (пай) діл. №111 (за межами нас.п.), кадастровий номер 6320282000:01:000:0854, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №960681, виданого на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.11.2006 року зар. за №2-4021 держ. нотар. Балаклійської держ. нотар. контори Харківської обл. Голуб В.М. ВЕІ №873227, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №632020001001567 (а.с.21); земельна ділянка площею 6,1149 гектарів у межах згідно з планом, кадастровий номер 6325483400:01:000:0212, розташована на території Іванівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №095845, виданого на підставі розпорядження Чугуївської райдержадміністрації від 16.03.2007 року №203, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №010968200003 (а.с.33).

Згідно статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно статті 1233 Цивільного кодексу України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно статті 1235 Цивільного кодексу України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

На випадок своєї смерті 04 лютого 2010 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений секретарем Іванівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, зареєстрований в реєстрі за №05 (а.с.23). Заповіт станом на 12.12.2013 року не скасовано та не змінено.

Відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_4 все належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде йому належати за законом на день його смерті та на що він матиме право, заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках.

Згідно ч. 1, 3, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13, «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв ОСОБА_1, так як на момент його смерті проживав разом з ним за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Іванівської сільської ради Чугуївського району Харківської області від 12.12.2013 року №604 (а.с.24).

ОСОБА_2 спадщину прийняв подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Вищезазначене також підтверджується відповіддю наданою Чугуївської державною нотаріальною конторою № 4931/01-16 від 17.11.2014 р. (а.с. 63).

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до Глави 10 п. 4.9, 4.10 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" свідоцтво про право на спадщину видається на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

П. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року N7 встановлено, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Позивачі звернулись до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину, однак у видачі свідоцтв їм було відмовлено у зв'язку з тим, що окрім Позивачів на спадщину претендує Відповідач - ОСОБА_3, яка вважає, що має право на обов'язкову частку у спадщині, не залежно від наявності заповіту. Крім того, на деякі земельні ділянки, що входять до складу спадщини відсутні оригінали Державних актів.

Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»: Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Згідно статті 1241 Цивільного кодексу України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N7, перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

При визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу.

За згодою особи, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини.

Той зі спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї.

Відповідно до п. 7 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», захист права на обов'язкову частку в спадщині може здійснюватись шляхом пред'явлення вимог про визнання права на обов'язкову частку в спадщині (ст. 1241 ЦК), перерозподіл спадщини (ст. 1280 ЦК), визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину (ст. 1301 ЦК).

Спадкування обов'язкової частки в спадщині здійснюється на підставах встановлених законом, шляхом прийняття спадщини в порядку, передбаченому статтями 1268 - 1269 ЦК.

ОСОБА_3, є дружиною померлого ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5, виданим Іванівською сільською радою Чугуївського району Харківської області 06 грудня 2003 року, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №11 (а.с.55).

ОСОБА_3 є інвалідом 3 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_6 серії НОМЕР_7, виданим 20.05.2014 року (а.с.56), тобто є непрацездатною особою.

Відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України, непрацездатна вдова (вдівець) спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Отже, ОСОБА_3 має право на обов'язкову частку у спадковому майні, що залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_4 незалежно від наявності заповіту.

Після смерті ОСОБА_4 його дружина - ОСОБА_3 прийняла спадщину, так як на момент його смерті проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1, та подала відповідну заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняли його дружина - ОСОБА_3, та сини - ОСОБА_1, та ОСОБА_2

Оскільки ОСОБА_3 не заперечує проти виплати їй матеріальної компенсації в розмірі 15 000 (п'ятнадцяти тисяч) гривень замість належної їй частки в спадковому майні, що залишилось після смерті її чоловіка, суд вважає за можливе задовольнити в повному обсязі як первісний так і зустрічний позов.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, крім того, право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пункт 22-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ " № 7 від 16.04.2004 року та статті 1225 ЦК України і 131 ЗК України вказують, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно Наказу Міністерства юстиції України №914/5 від 26.05.2009 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів», Рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3 , 4 , 8 , 10 , 11 , 15 , 60 , 169 , 209 , 213, 214, 215 , 223 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, та зустрічний позов - ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання права на обов'язкову частку в спадщині - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем с. Першотравневе Балаклійського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 5,4006 гектарів у межах згідно з планом, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Вишнівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, кадастрові номери 6320282000:01:000:0591, 6320282000:01:000:0770, що належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №069266, виданого на підставі розпорядження Балаклійської райдержадміністрації від 27 липня 2004 року №225, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. Іванівка Чугуївського району Харківської області .

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем с. Першотравневе Балаклійського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 4,7801 га у межах згідно з планом, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Вишнівської сільської ради Балаклійського району Харківської області зем. частка (пай) (за меж.нас.п.), кадастровий номер 6320282000:02:000:0628, що належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №960682, виданого на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.11.2006 року зар. за №2-4021 держ. нотар. Балаклійської держ. нотар. контори Харківської обл. Голуб В.М. ВЕІ №873227, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. Іванівка Чугуївського району Харківської області .

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем с. Першотравневе Балаклійського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 0,4552 га у межах згідно з планом, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Вишнівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, зем. частка (пай) діл. №111 (за межами нас.п.) кадастровий номер 6320282000:01:000:0854, що належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №960681, виданого на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.11.2006 року зар. за №2-4021 держ. нотар. Балаклійської держ. нотар. контори Харківської обл. Голуб В.М. ВЕІ №873227, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. Іванівка Чугуївського району Харківської області .

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем м. Ташкент Узбекистан, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності на квартиру №4 (чотири), що знаходиться за адресою: Харківська область, Чугуївський район, село Іванівка, вулиця Жовтнева, будинок 15 (п'ятнадцять), що належить ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу від 24 березня 1999 року реєстр. №Н8-169, зареєстрованого Чугуївському міжміському бюро технічної інвентаризації 30 квітня 1999 року, за реєстром №128/1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. Іванівка Чугуївського району Харківської області .

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем м. Ташкент Узбекистан, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності на земельну ділянку площею 0,1183 га у межах згідно з планом, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Іванівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, діл. №622 (за межами нас.пункту) кадастровий номер 6325483400:03:000:0694, що належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №372662, виданого на підставі розпорядження Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області від 19 грудня 2011 року №948, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. Іванівка Чугуївського району Харківської області .

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем м. Ташкент Узбекистан, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності на земельну ділянку площею 6,1149 гектарів у межах згідно з планом, кадастровий номер 6325483400:01:000:0212, розташовану на території Іванівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №095845, виданого на підставі розпорядження Чугуївської райдержадміністрації від 16.03.2007 року №203, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. Іванівка Чугуївського району Харківської області .

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Першотравневе Балаклійського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки селища Чкаловське Чугуївського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, матеріальну компенсацію в розмірі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) гривень замість належної їй частки в спадковому майні, що залишилось після смерті ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. Іванівка Чугуївського району Харківської області .

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Ташкент Узбекистан, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки селища Чкаловське Чугуївського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, матеріальну компенсацію в розмірі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) гривень замість належної їй частки в спадковому майні, що залишилось після смерті ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. Іванівка Чугуївського району Харківської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -