Постанова

від 26.11.2014 по справі 910/6829/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 910/6829/14

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участю представників сторін О. Дубенської (дов. від 25.07.2014), Н. Матвійчук (дов від 10.04.2014), І. Рубель (дов. від 10.09.2014), Л. Лебедєвої (дов. від 26.11.2014), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Центр народознавства "Козак Мамай" на рішення Господарського суду міста Києва від 23 липня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2014 року у справі № 910/6829/14 за позовом приватного підприємства "Центр народознавства "Козак Мамай" до Державної казначейської служби України, Державної виконавчої служби України, третя особа - відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про стягнення 188 290 грн 71 коп.,

УСТАНОВИВ: У квітні 2014 року приватне підприємство "Центр народознавства "Козак Мамай" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України, Державної виконавчої служби України про стягнення 188 290 грн 71 коп. шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві під час здійснення виконавчого провадження ВП № 35283568.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 червня 2014 року до участі у справі третьою особою залучено відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві.

Державна виконавча служба України позов не визнала.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 липня 2014 року (судді В. Босий, В. Ломака, С. Стасюк), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2014 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Приватне підприємство "Центр народознавства "Козак Мамай" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 4 2 , 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте Державна казначейська служба України право на подання відзиву на касаційну скаргу не використала і її представник у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Господарськими судами встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 квітня 2010 року у справі № 6/225 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нігма" до приватного підприємства "Центр народознавства "Козак Мамай" про стягнення 4 217 960 грн 26 коп. було затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі і головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві 21 листопада 2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35283568 щодо примусового виконання цієї ухвали.

У зв'язку з невиконанням приватним підприємством "Центр народознавства "Козак Мамай" ухвали господарського суду в добровільному порядку, головним державним виконавцем 28 листопада 2012 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, яка у розмірі 188 290 грн 71 коп. виконана 17 квітня 2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 грудня 2012 року у справі № 6/225 задоволено скаргу приватного підприємства "Центр народознавства "Козак Мамай" на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві і скасовано постанову головного державного виконавця від 21 листопада 2012 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 35283568. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 4 березня 2013 року зазначену ухвалу господарського суду міста було скасовано і у задоволенні скарги відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 12 червня 2013 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 березня 2013 року скасовано, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 24 грудня 2012 року залишено в силі.

Зазначені обставини зумовили звернення приватного підприємства "Центр народознавства "Козак Мамай" до господарського суду про відшкодування шкоди.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили з того, що позивач не довів рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди, фактів неправомірності рішення, дій або бездіяльності відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві при здійсненні виконавчого провадження ВП №35283568; крім того, суму виконавчого збору було стягнуто з рахунку боржника в період чинності постанови Київського апеляційного господарського суду від 4 березня 2013 року; позов подано до неналежного відповідача

Таких висновків суди дійшли без урахування всіх обставин справи та вимог закону.

Постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 21 листопада 2012 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 35283568 з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 19 квітня 2010 року у справі № 6/225 була скасована в судовому порядку з мотивів невідповідності ухвали про затвердження мирової угоди вимогам виконавчого документа, встановленими статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, ухвала Господарського суду міста Києва від 19 квітня 2010 року у справі № 6/225, якою затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі, не мала статусу виконавчого документа і державний виконавець мав відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нігма" у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Також господарські суди не звернули уваги на факти прийняття старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві постанови від 27 червня 2013 року про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 19 квітня 2010 року у справі № 6/225 з мотивів наявності обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, і постанови від 27 червня 2013 року, прийнятою в порядку контролю за законністю виконавчого провадження, про скасування виконавчого документа - постанови про стягнення з приватного підприємства "Центр народознавства "Козак Мамай" виконавчого збору.

За цих обставин помилковим є висновок господарських судів, щодо правомірності вчинення виконавчих дій у справі № 6/225 у період чинності ухвали Київського апеляційного господарського суду від 4 березня 2013 року, оскільки протилежне, на момент розгляду спору про відшкодування шкоди, було вже встановлено як господарським судом, так і державною виконавчою службою.

Статтею 56 Конституції України наголошується, що саме держава має відшкодовувати шкоду, завдану особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, оскільки вони діють від імені держави. Господарські суди застосували до спірних правовідносин положення статті 1173 Цивільного кодексу України, за змістом якої шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів. Суб'єктами відповідальності за цією статтею є органи державної влади або місцевого самоврядування, а не їх посадові чи службові особи.

Відшкодування шкоди на підставі цієї статті здійснюється з відповідних бюджетів. Конституційний суд України у рішенні від 3 жовтня 2001 року № 12-рп/2001 (справа про відшкодування шкоди державою) зазначив, що не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання органів державної влади.

Частиною 3 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" встановлено, що шкода, заподіяна державним виконавцем юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України. Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 385/2011, визначено, що Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади. Районні у містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є органами державної виконавчої служби, а державний виконавець є представником влади (статті 3 і 4 Закону України "Про виконавче провадження").

Позивач вважає, що відповідати за шкоду, завдану йому незаконними рішеннями органу державної виконавчої служби, має також Державна казначейська служба України, як орган центральної виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. За змістом частини сьомої статті 84 Господарського процесуального кодексу України якщо у справі беруть участь кілька відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них. Відмовляючи в позові з мотивів його подання не до тої особи стосовно Державної виконавчої служби України, господарські суди не вирішили питання щодо вимог до іншого відповідача - Державної казначейської служби України.

Неправильне застосування господарськими судами до спірних правовідносин статті 1173 Цивільного кодексу України, статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", статей 42, 33, 43, і 84 Господарського процесуального кодексу України зумовлюють скасування рішення та постанови в даній справі та передачу справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу приватного підприємства "Центр народознавства "Козак Мамай" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23 липня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2014 року у справі № 910/6829/14 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець