Постанова

від 27.11.2014 по справі 30/387

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року Справа № 30/387 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуКомунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.08.2014 у справі№ 30/387 Господарського суду міста Києва за позовомКомунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" доКомунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" простягнення 12 269,68 грн.

за участю представників сторін від:

позивача : Калінчук В.В. (дов. від 14.01.14),

відповідача : не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулося з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", в якому, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, просило стягнути з відповідача 19 208,20 грн. заборгованості. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 4800 від 05.08.2009 щодо своєчасної та повної оплати орендної плати. При цьому посилався на приписи статей 526, 610, 629, 764, 785 Цивільного кодексу України, статей 20, 193 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2011, позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 19 208,20 грн. боргу, 192,08 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення судом першої інстанції 07.12.2011 видано відповідний наказ.

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" у червні 2014 року звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу дублікату наказу від 07.12.2011. Обґрунтовуючи свою заяву підприємство вказувало на те, що ним наказ пред'явлено до виконання вчасно, однак під час його перенаправлення з ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві до ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві оригінал наказу від 07.12.2011 було втрачено. При цьому підприємство посилалось на приписи статті 23 Закону України "Про виконавче провадження", статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014, винесеною суддею Домнічевою І.О., заяву Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" повернуто заявнику без розгляду. Вмотивовуючи ухвалу, суд виходив із того, що заявник звернувся із заявою про видачу дублікату наказу після закінчення строку встановленого для пред'явлення його до виконання, без клопотання про відновлення такого строку. При цьому суд керувався приписами статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Гончарова С.А. - головуючого, Самсіна Р.І., Шаптали Є.Ю., постановою від 06.08.2014 перевірену ухвалу місцевого господарського суду скасував, прийняв нову ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" про видачу дублікату наказу. Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, апеляційний суд виходив із того, що повернення заяви про видачу дублікату наказу без розгляду Господарським процесуальним кодексом України не передбачено. Водночас відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу, суд апеляційної інстанції зазначав про те, що заявником не надано доказів на підтвердження втрати наказу у відповідності до вимог частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та зобов'язати місцевий господарський суд видати дублікат наказу від 07.12.2011 у цій справі. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на помилковий висновок судів щодо пропуску строку пред'явлення наказу до виконання, з огляду на обставини переривання цього строку у зв'язку із пред'явленням наказу до виконання. Водночас скаржник зазначає про доведеність матеріалами справи факту втратити судового наказу від 07.12.2011. При цьому посилається на порушення судами приписів статті 23 Закону України "Про виконавче провадження", статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів процесуального законодавства, відзначає наступне.

Як установлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" 19 208,20 грн. боргу, 192,08 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання вказаного судового рішення стягувачеві видано наказ від 07.12.2011. Апеляційним судом також установлено, що 20.12.2011 позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції із заявою про примусове виконання вказаного наказу і постановою від 21.12.2011 було відкрито виконавче провадження № 30445289. Установлено апеляційним судом і те, що 25.02.2014 відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції листом № 601/7 повідомив позивача про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.11.2012, у зв'язку з направленням виконавчого документа для подальшого виконання до Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві. Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві листом від 12.08.2013 № 51101 повідомив позивача про те, що наказ від 07.12.2011 на виконання до відділу не надходив. Як убачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулось до місцевого суду із заявою про видачу дублікату наказу від 07.12.2011 у цій справі через його втрату. Згідно з частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу. Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України, приписами якої визначений вичерпний перелік ухвал, котрі можуть бути оскаржені до апеляційного суду, унормовано, що окремо від рішення місцевого господарського суду, в апеляційному порядку, можуть бути оскаржені ухвали, зокрема, про відмову у видачі дублікату наказу. Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". За приписами статті 116 цього ж Кодексу виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент видачі наказу у справі) визначені строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, зокрема виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання упродовж року, якщо інше не передбачено законом. Порядок видачі дублікату наказу, у разі його втрати , унормований статтею 120 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу ; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. При цьому, особа може реалізувати право на звернення із заявою про видачу дублікату наказу в межах строку встановленого для пред'явлення наказу до виконання, який на момент видачі наказу від 07.12.2011 становив один рік. У разі пропуску такого строку стягувач може звернутися до суду із заявою про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання. Отже, необхідними умовами для видачі господарським судом дублікату наказу є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дублікату до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Дослідивши усі обставини справи, суд апеляційної інстанції установив, що позивач звернувся із заявою про видачу дубліката наказу після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, а саме 18.06.2014, в той час як строк пред'явлення наказу до виконання закінчився, з урахуванням того, що строк перервався у день звернення за виконанням, проте клопотань про поновлення пропущеного строку позивачем не заявлено. Довід скаржника про порушення апеляційним судом приписів статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" визнається безпідставним, оскільки положення вказаної норми стосуються строків пред'явлення виконавчого документа до виконання державному виконавцеві, в той час, як приписи статті 120 Господарського процесуального кодексу України слід розглядати в контексті саме звернення до суду із заявою про видачу дублікату наказу. Водночас, відмовляючи у видачі дублікату наказу суд апеляційної інстанції установив, і це підтверджується матеріалами справи, що Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" не надано доказів, які б підтверджували факт втрати наказу від 07.12.2011, що у відповідності до приписів частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою умовою для видачі дублікату наказу. При цьому, апеляційним судом оцінено лист відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 12.08.2013 № 51101 та обґрунтовано відхилено його з посиланням на те, що він не підтверджує факт втрати наказу у даній справі. Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства спростовуються матеріалами справи. Відповідно до статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Відтак, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2014 у справі № 30/387 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець