Ухвала

від 17.11.2014 по справі 2а-8082/09/1170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2014 року м. Київ К/9991/58334/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.03.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011

у справі №2-а-8082/09/1170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімпром»

до 1) Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області, 2) Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області

за участю Прокуратури Кіровоградської області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.03.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, щодо не надання Олександрійському управлінню Державного казначейства в Кіровоградській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 98280 грн., що підлягає відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтохімпром» з Державного бюджету України за серпень 2009 року. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімпром» суму податку на додану вартість у розмірі 98280 грн. за серпень 2009 року.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 вказаної статті встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено судами попередніх інстанцій відповідачем-1 проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за період серпень 2009, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2009 по 31.12.2009, за результатами якої складено довідку №319/2350/30545076 від 12.10.2009, якою підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 98280 грн.

Однак, після закінчення перевірки податковим органом не надано органу державного казначейства висновок, із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи підтвердження податковим органом під час перевірки сум бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2009 року у сумі 98280 грн. та відсутність будь-яких інших обґрунтованих доводів щодо неправомірності формування позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ за вказаний період, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дали їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області відхилити, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.03.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун