Постанова

від 19.03.2010 по справі 2а-8082/09/1170

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2010 року Справа № 2а-8082/09/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого-судді Ю.П. Пасічник

при секретарі - Ю.П. Пасічник

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТОВ "Нафтохімпром" < Позивач в особі > < 3-тя особа позивача >

до Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція < Відповідач в особі > < 3-тя особа відповідача > Олександрійське управління державного казначейства < Відповідач в особі > < 3-тя особа відповідача >

про відшкодування податку на додану вартість

обставини справи:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів та з урахуванням доповнень до адміністративного позову (а.с. 53) просив визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо ненадання висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 98280 грн., що підлягає відшкодуванню позивачеві з держбюджету; стягнути з держбюджету через відповідача-2 на користь позивача суму податку на додану вартість у розмірі 98280 грн. за серпень 2009 року; стягнути з держбюджету через відповідача-2 на користь позивача 4172,99 грн. відсотків за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009 року; присудити судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємство має право на одержання суми бюджетного відшкодування, оскільки ним виконані всі вимоги ОСОБА_1 України «Про податок на додану вартість»під час декларування суми бюджетного відшкодування. Відповідачем-1 здійснено позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача за результатами якої складено довідка від 12.10.2009р., якою підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 98280 грн. за серпень 2009 року. Разом з тим відповідач-1 не надав відповідного висновку органу держказначейства для відшкодування суми ПДВ з держбюджету, а тому вказана бездіяльність має бути визнана протиправною, а сума ПДВ підлягає стягненню з держбюджету. Крім того, позивачем з посиланням на норми спільного наказу ДПА України та Головного управління державного казначейства №209/72 від 02.07.97р., нараховано відсотки за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4172,99 грн., які він також просить стягнути з держбюджету.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач-1 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав, правом надати заперечення на позов не скористався.

Відповідач-2 надав письмові заперечення на позов, якими позовні вимоги в частині стягнення відсотків за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість не визнав в повному обсязі з тих підстав, що Закон України «Про податок на додану вартість», в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин не містить норми яка передбачає право на нарахування відсотків за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Щодо стягнення суми податку на додану вартість відповідач-2 зазначив, що відшкодування вказаної суми можливо за умови надання висновку податкового органу за наслідками перевірки обставин, які б свідчили про наявність у позивача законних підстав для відшкодування податку на додану вартість.

Представник прокуратури позов заперечив в повному обсязі.

В судовому засіданні 18.03.2010 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 23.03.2010р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-2, прокурора всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

в с т а н о в и в :

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 ОСОБА_1 України «Про податок на додану вартість», сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду га сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого ОСОБА_1, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж ОСОБА_1 виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Приписами підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 ОСОБА_1 України «Про податок на додану вартість»встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

По закінченні законодавчо встановлених строків невідшкодовані платнику податку суми вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 18.09.2009р. до відповідача-1 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року із додатками, в тому числі додатком №4 - Заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, в якій відображене рішення платника про бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 98280 грн. на розрахунковий рахунок платника.

Відповідачем-1 проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 1 3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 р. № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

За результатами перевірки позивача, відповідачем-1 складено Довідку №319/2350/30545076 від 12.10.2009р. (а.с. 5-10) пунктом 4.1. якої підтверджено заявлену ТОВ «Нафтохімпром»суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009 року в розмірі 98280 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до відшкодування з державного бюджету суму податку на додану вартість за серпень 2009 в розмірі 98280 грн.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 ОСОБА_1 України «Про податок на додану вартість»податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В даному випадку вказаного обов’язку щодо надання висновку відповідач-1 не виконав і відповідно позивачеві не відшкодовано з державного бюджету суму податку на додану вартість, що є протиправною бездіяльністю, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо ненадання висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 98280 грн., що підлягає відшкодуванню позивачеві з держбюджету та стягнення з держбюджету через відповідача-2 на користь позивача суму податку на додану вартість у розмірі 98280 грн. за серпень 2009 року підлягають задоволенню.

Позовна вимога в частині стягнення з держбюджету через відповідача-2 на користь позивача 4172,99 грн. відсотків за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009 року задоволенню не підлягає враховуючи наступне.

ОСОБА_1 України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачаються можливість нарахування 120% річних облікової ставки НБУ на суму бюджетної заборгованості.

При цьому посилання позивача на норми спільного наказу ДПА України та Головного управління державного казначейства №209/72 від 02.07.97р. «Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість»судом до уваги не приймаються враховуючи наступне.

По-перше, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, норми зазначеного спільного наказу застосуванню не підлягають оскільки вони суперечать нормам ОСОБА_1 України «Про податок на додану вартість».

По-друге, виходячи зі змісту п. 6.3. спільного наказу ДПА України та Головного управління державного казначейства №209/72 від 02.07.97р. «Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість»право на нарахування відсотків на суму бюджетної заборгованості виникає лише після повного перерахунку коштів з бюджету. В даному випадку кошти з бюджету на рахунок позивача не перераховувалися, а тому у позивача відсутнє право на нарахування таких відсотків.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. В зв'язку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачеві судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 983 грн. та 1,70 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції, щодо не надання Олександрійському управлінню Державного казначейства в Кіровоградській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 98280 грн., що підлягає відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром" з Державного бюджету України за серпень 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Кіровоградській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром" , код ЄДРПОУ 30545076(28000, м. Олександрія, Кіровоградська область, рахунок №26007001020030 в ВАТ АКБ "Автокразбанк" м. Олександрія , МФО 323679) суму податку на додану вартість у розмірі 98280 грн. за серпень 2009 року.

Присудити позивачеві з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 983 грн. та 1 грн. 70 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено 22.03.2010 року.

Суддя-підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2