Ухвала

від 24.11.2014 по справі 825/3621/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2014 року м. Київ К/800/13880/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Бушак О.А.,

від відповідача - Паншина І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.10.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014

у справі № 825/3621/13-а

за позовом Приватного підприємства "Колос Ч"

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.05.2013 №0002742200, №0002752200 та №0002732200.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Колос Ч" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за січень-листопад 2012 року у складі податкового кредиту операцій з ТОВ "ЕЛТІС" та в деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди з вищевказаним контрагентом, за результатами якої складено акт №912/22/30380981 від 15.04.2013, в якому встановлено порушення:

- п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 698682,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму ПДВ 51752,00 грн.;

- пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а саме: занижено суму податку на прибуток підприємств, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 787956,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 27.05.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення: №0002742200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1048024,00 грн. (698682,00 грн. - за основним платежем та 349342,00 грн. - за штрафними санкціями); №0002732200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 51752,00 грн.; №0002732200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1181934,00 грн. (787956,00 грн. - за основним платежем та 393978,00 грн. - за штрафними санкціями).

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ЕЛТІС", на виконання умов укладеного договору транспортного експедирування від 03.01.2012 №25, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); товарно-транспортними накладними; податковими накладними.

Позивачем в повному обсязі було здійснено оплату послуг, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2012 та на 28.02.2013, а також платіжними дорученнями.

Господарська операція з ТОВ "ЕЛТІС" була відображена в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується журналом-ордером та відомістю по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками.

Необхідність укладення договору транспортної експедиції, також, підтверджується договорами з придбання та реалізації зернових, на підтвердження виконання яких наявні накладні; видаткові накладні; довіреність №3 від 11.01.2012р. Господарські операції за вказаними договорами було відображено в бухгалтерському обліку підприємства, що підтверджується журналами-ордерами та відомостями по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками.

На момент здійснення позивачем господарської операції, ТОВ "ЕЛТІС" було належним чином зареєстровано в якості суб'єкта господарювання, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було платником податку на додану вартість.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угоди позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

За наведених обставин, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку з чим судами правомірно скасовані спірні податкові повідомлення-рішення від 27.05.2013.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль