Ухвала

від 10.11.2014 по справі 32/232-11/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 32/232-11/232 10.11.14

За позовом Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України

до 1) Управління капітального будівництва Міністерства оборони України

2) Міністерства оборони України

3) Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України

про примусове виконання договірних зобов'язань в натурі

За розглядом заяви № 741-305 від 25.09.2014р. "Про продовження строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату судового наказу" 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Стригун О.А. (за довіреністю від 27.01.2014);

від відповідача 1: Ілюха А.І. (за наказом №167);

від відповідача 2: не з'явились;

від відповідача 3: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2010 року у справі № 32/232-11/232 позовні вимоги Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України задоволено повністю, зобов'язано Управління капітального будівництва Міністерства оборони України передати Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України 6 квартир у м. Києві загальною площею 479,60 кв.м.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року у справі № 32/323-11/232 апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2010 року у вищевказаній справі - без змін.

10.01.2011 року на виконання рішення Господарським судом міста Києва від 29.09.2010 року у справі № 32/232-11/232 було видано відповідні накази.

У вересні 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява №741-305 від 25.09.2014р. "Про продовження строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату судового наказу" 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України в якій заявник просить суд:

- визнати поважною причину пропуску строку, який надається для пред'явлення виконавчого документа до виконання;

- продовжити строк для пред'явлення до виконання судового наказу № 32/232-11/232, 10.01.2011 року на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2010 року у справі № 32/232-11/232, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року про забезпечення зобов'язання Управління капітального будівництва Міністерства оборони України передати Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України 6 (шість) квартир у м. Києві загальною площею 479,60 кв.м;

- видати дублікат судового наказу № 32/232-11/232, 10.01.2011р.

В обґрунтування заяви заявник вказує, що судовий наказ від 10.01.2011 року № 32/232-11/232 ним було передано до відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, потім судовий наказ передано до ліквідаційної комісії УКБ МО України, однак головою ліквідаційної комісії боржника оригінал судового наказу для пред'явлення для відкриття виконавчого провадження до державної виконавчої служби повернуто не було.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 року розгляд заяви № 741-305 від 25.09.2014р. "Про продовження строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату судового наказу" 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України у справі призначено на 10.11.2014р., судом, в тому числі, запропоновано відповідачам надати до суду письмові пояснення з приводу викладених у відповідній заяві обставин.

У відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши заяву 1-го окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України (правонаступник Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відповідної заяви виходячи з наступного.

З ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України випливає, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В Інформаційному листі «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 Вищий господарський суд України на запитання: «Чи достатньо для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання про це або наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена?» довів Господарським судам України те, що згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

Таким чином, при розгляді заяви про відновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів. Крім того, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним судом України в постанові від 17.01.2006р. N 3/376(5/323).

У відповідності до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Так, з правової конструкції вказаної частини статті 119 слідує, що пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.

За таких обставин, господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому ж, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Дослідивши подану до суду заяву та додані до неї матеріали суд прийшов до висновку, що обставини, наведені позивачем у заяві № 741-305 від 25.09.2014р. «Про продовження строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дубліката судового наказу» не є, в аспекті вимог ст.ст. 33, 34, 53, 119 Господарського процесуального кодексу України, поважними для поновлення строку пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва № 32/232-11/232 від 10.01.2011р. до виконання.

Крім того, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Так, з положень вказаної статті випливає, що при наявності підстав для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання необхідним є встановлення також обставин пропущення стягувачем строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Зі змісту заяви № 741-305 від 25.09.2014р. «Про продовження строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дубліката судового наказу» витікає, що в січні 2011 року стягувач вже звертався до ВДВС Солом'янського районного управління юстиції м. Києва з наказом Господарського суду міста Києва № 32/232-11/232 від 10.01.2011р., що, зважаючи на обставини дійсності відповідного наказу до виконання з 10.01.2011р. по 14.12.2013., свідчить про вчинення стягувачем дій щодо подання наказу Господарського суду міста Києва № 32/232-11/232 від 10.01.2011р. в межах строків дійсності для пред'явлення відповідного виконавчого документа до виконання.

Враховуючи те, що заявником не було надано суду достатніх доказів про наявність обставин, достатніх для визнання причин пропуску встановленого законом процесуального строку поважними, а також не наведено належних тому обставин, з урахуванням обставин звернення стягувача до ВДВС Солом'янського районного управління юстиції м. Києва з наказом Господарського суду міста Києва № 32/232-11/232 від 10.01.2011р., суд приходить до висновку про неможливість задоволення заяви і відновлення пропущеного строку після звернення заявником про таке із відповідною заявою після закінчення строку пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва № 32/232-11/232 від 10.01.2011р. до виконання.

Щодо викладених в заяві вимог про видачу дублікату наказу суд зазначає наступне.

Положеннями статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Так, з правової конструкції ст. 120, в тому числі, випливає, що суд може видати дублікат наказу, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Як свідчать матеріали справи, наказ Господарського суду м. Києва № 32/232-11/232 від 10.01.2011р. дійсний для пред'явлення до виконання в строк до 14.12.2013 року.

За таких обставин, з урахуванням того, що стягувач звернувся із заявою про видачу дублікату наказу 29.09.2014 року, тобто після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу Господарського суду м. Києва № 32/232-11/232 від 10.01.2011р. до виконання, зважаючи не те, що заявником не було надано суду достатніх доказів про наявність обставин, достатніх для визнання причин пропуску встановленого законом процесуального строку для пред'явлення наказу Господарського суду м. Києва № 32/232-11/232 від 10.01.2011р. до виконання поважними, необґрунтованими, в силу ст. 120 Господарського процесуального кодексу Україн, є заявлені позивачем вимоги про видачу дублікату наказу, з чого слідує про відсутність правових підстав для задоволення судом заяви стягувача на даній стадії.

З огляду на все вищевикладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви № 741-305 від 25.09.2014р. «Про продовження строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дубліката судового наказу» 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України по справі № 32/232-11/232 - відмовити.

2. Копію даної ухвали направити відповідачу-2 і відповідачу-3 у справі № 32/232-11/232.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Цюкало