Постанова

від 21.04.2015 по справі 32/232-11/232

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа№ 32/232-11/232

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання - Філімоновій І.Є.

розглянувши апеляційну скаргу 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2014р.

у справі №32/232-11/232 (суддя - Цюкало Ю.В.)

за заявою 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України

про продовження строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу

за позовом 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України

до 1) Управління капітального будівництва Міністерства оборони України

2) Міністерства оборони України

3) Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України

про примусове виконання договірних зобов'язань в натурі

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України до Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Міністерства оборони України, Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України про зобов'язання Управління капітального будівництва Міністерства оборони України виконати договірні зобов'язання в натурі шляхом передачі Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної службу України 6 квартир у м. Києві загальною площею 479,60 кв.м.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2010 року у справі № 32/232-11/232 позовні вимоги Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України задоволено повністю, зобов'язано Управління капітального будівництва Міністерства оборони України передати Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України 6 квартир у м. Києві загальною площею 479,60 кв.м.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року у справі № 32/323-11/232 апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2010 року у вищевказаній справі - без змін.

10.01.2011 року на виконання рішення Господарським судом міста Києва від 29.09.2010 року у справі № 32/232-11/232 було видано відповідні накази.

У вересні 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява №741-305 від 25.09.2014р. "Про продовження строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату судового наказу" 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України в якій заявник просить суд:

- визнати поважною причину пропуску строку, який надається для пред'явлення виконавчого документа до виконання;

- продовжити строк для пред'явлення до виконання судового наказу № 32/232-11/232, 10.01.2011 року на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2010 року у справі № 32/232-11/232, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року про забезпечення зобов'язання Управління капітального будівництва Міністерства оборони України передати Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України 6 (шість) квартир у м. Києві загальною площею 479,60 кв.м;

- видати дублікат судового наказу № 32/232-11/232, 10.01.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.11.2014 року 32/232-11/232 було відмовлено в задоволенні заяви № 741-305 від 25.09.2014р. "Про продовження строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дубліката судового наказу" 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України по справі № 32/232-11/232.

Відповідна ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що у заяві про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду м. Києва відсутні поважні причини пропуску процесуального строку наданого позивачу для пред'явлення наказу до виконання.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва суду від 10.11.2014 р., позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.11.2014 року у справі № 32/232-11/232та постановити нову, якою поновити пропущений строк для пред'явлення наказу по справі №32/232-11/232 та видати дублікат наказу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала Господарського суду м. Києва прийнята з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року, на підставі поданої апеляційної скарги, було відновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, порушено по ній провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Іоннікова І.А., Тарасенко К.В. та призначено розгляд скарги на 21.04.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скарги задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.11.2015 р. у справі № 32/232-11/232 скасувати та прийняти нове рішення, задовольнивши у повному обсязі заяву про продовження строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату судового наказу.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної заперечував проти доводів апелянта, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу місцевого господарського суду.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом м. Києва при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 10.11.2015 року у справі № 32/232-11/232 прийнята з вірним застосуванням норм процесуального права, є обґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Пунктом 2 частини 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає.

Згідно зі ст. 119 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Згідно зі ст. 53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

Таким чином клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Звертаючись із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення вказаного наказу до виконання, заявник стверджує, що в січні 2011 року стягував вже звертався до ВДВС Солом'янського районного управління юстиції м. Києва з наказом Господарського суду міста Києва № 32/232-11/232 від 10.01.2011р., що, зважаючи на обставини дійсності відповідного наказу до виконання з 10.01.2011р. по 14.12.2013., свідчить про вчинення стягувачем дій щодо подання наказу Господарського суду міста Києва № 32/232-11/232 від 10.01.2011р. в межах строків дійсності для пред'явлення відповідного виконавчого документа до виконання.

Проте як вірно зазначено місцевим господарським судом, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували поважність причин не вчинення вказаних дій, або будь-яких інших дій, направлених на забезпечення своєчасного, в межах встановленого законодавством строку, виконання наказу, а також не доведено належним чином обставин зазначених у письмових поясненнях, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про висновку про неможливість задоволення заяви і відновлення пропущеного строку на пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва № 32/232-11/232 від 10.01.2011р. до виконання.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана відповідачем ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Посилання скаржника на порушення норм процесуального права при винесенні ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 102 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.11.2014 року у справі № 32/232-11/232 залишити без змін.

Матеріали справи № 32/232-11/232 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко