Постанова

від 11.11.2014 по справі 808/5501/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11 листопада 2014 року (11 год. 15 хв.) Справа № 808/5501/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лисяк Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдоррем - Сервіс»

про: накладення арешту на кошти на інші цінності, що знаходяться у банку.

01.09.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдоррем - Сервіс» (далі - відповідач), в якому позивач із урахуванням уточнень просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, які знаходяться на розрахункових рахунках в установах банку на загальну суму 98 919,53 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

Станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковувався податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 355,58 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 73 427,55 грн. 28.10.2014 судом отримана заява представника позивача про збільшення позовних вимог в частині податку на додану вартість, у зв'язку з чим загальна сума, пред'явлена до стягнення, становить 98 919,53 грн.

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 355,58 грн. виник в результаті подачі відповідачем податкової декларації.

Податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 95 563,95 грн. виник в результаті подачі відповідачем податкових декларацій за лютий-вереснь 2014 року, а також винесення позивачем податкових повідомлень-рішень від 17.02.2014 № 0000132204, від 28.02.2014 № 0000991500 на суму 563,59 грн.; від 23.06.2014 № 0001681500 на суму 712,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача 20.03.2014 направлено податкову вимогу форми «Ю» від 03.12.2013 № 77-15.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 03.09.2014 було відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

11.11.2014 судом була отримана заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності та підтримку позовних вимог. Разом із заявою позивач надав докази надіслання на адресу відповідача копій заяви про уточнення позовних вимог від 24.10.2014 № 4188/10/08-31-10 та заяви про збільшення позовних вимог від 24.10.2014 № 4189/10/08-31-10.

27.10.2014 судом було отримано клопотання відповідача, в якому він просив суд розглянути справу за його відсутності, про результати розгляду справи повідомити шляхом надіслання прийнятого рішення на його поштову адресу. Крім того, 25.09.2014 до суду надійшли заперечення представника відповідача, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки останнім на адресу позивача направлено лист від 23.09.2014 № 1/23/914 про розстрочення заборгованості у сумі 95 683,13 грн., узгодженої станом на 09.09.2014. Відповідачем зазначено, що накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача призведе до неможливості здійснення повноцінної господарської діяльності, та, можливо, стане наслідком неплатоспроможності відповідача.

У судове засідання 11.11.2014 особи, які беруть участь у справі, не прибули.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідача зареєстровано як юридичну особу 03.06.2013, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 10-11).

Відповідно до зворотного боку облікових карток (а.с. 6), наданих позивачем, за відповідачем на момент звернення до суду обліковувалась заборгованість у загальному розмірі 76 783,13 грн., в тому числі з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 355,58 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 73 427,55 грн. 28.10.2014 позивачем збільшено позовні вимоги в частині податку на додану вартість, у зв'язку з чим загальна сума, пред'явлена до стягнення, становить 98 919,53 грн.

Зазначена заборгованість виникла в результаті наступного.

Податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 355,58 грн. утворився в результаті подання останнім 07.02.2014 податкової декларації з податку на прибуток на загальну суму 3 509,00 грн. (а.с. 13). З урахуванням переплати по податку на прибуток підприємств у розмірі 153,42 грн. (а.с. 4), наявної за відповідачем, сума заборгованості становить 3 355,58 грн. (3 509,00 грн. - 153,42 грн. = 3 355,58 грн.).

Також, за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 95 563,95 грн. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2014 по справі № 808/970/14 подання позивача до товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдоррем-Сервіс» про стягнення коштів за податковим боргом задоволено, стягнуто кошти за податковим боргом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 16515,22 грн. з рахунків позивача. Інкасові доручення (розпорядження) від 18.04.2014 № 126, від 18.04.2014 № 127, від 18.04.2014 № 128, від 18.04.2014 № 129 повернуто відповідно до п.п. 12.7, 12.8, 12.11 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку боржника (а.с. 14-17).

Відповідачем до контролюючого органу подано податкові декларації від 04.02.2014, від 19.02.2014, від 14.03.2014, від 25.03.2014, від 17.04.2014, від 20.08.2014, 16.09.2014, 19.09.2014 (а.с. 18-28), в результаті чого сума самостійно визначених відповідачем податкових зобов'язань становить 83 311,00 грн.

14.02.2014 позивачем в порядку здійснення податкового контролю проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету. За результатами перевірки позивачем складено Акт від 14.02.2014 № 11/15/38069273 (а.с. 29).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яке полягає в несвоєчасності сплати податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 28.02.2014 № 0000991500 та від 28.02.2014 № 0001001500 (а.с. 30-31). Податковим повідомленням-рішенням 28.02.2014 № 0000991500 відповідачу визначено суму штрафу за затримку на 291 календарний день сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 563,59 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 28.02.2014 № 0001001500 відповідачу визначено суму штрафу за затримку на 36 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у сумі 140,00 грн. Податкові повідомлення-рішення отримано уповноваженою особою відповідача 29.02.2014 (а.с. 32).

Крім того, 12.06.2014 позивачем в порядку здійснення податкового контролю проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету. За результатами перевірки позивачем складено Акт від 12.06.2014 № 26/15/38069273 (а.с. 35).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем п. 57.1 ст. 57 ПК України, яке полягає в несвоєчасності сплати податку на додану вартість платником.

На підставі акту перевірки від 12.06.2014 № 26/15/38069273 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2014 № 0001681500 (а.с. 36). Вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідачу визначено суму штрафу за затримку на 133 121 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 712,00 грн. Податкове повідомлення-рішення отримано уповноваженою особою відповідача 08.07.2014 (а.с. 37).

Згідно з пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до положень п. 54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 -54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд вважає податкові зобов'язання, визначені даними податковими повідомленнями-рішеннями, узгодженими.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так, дослідивши викладені вище обставини справи, судом встановлено, що з урахуванням часткової сплати суми податкового боргу у розмірі 4 260,00 грн. за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 355,58 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 95 563,95 грн.

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Судом встановлено, що зазначений строк сплив.

Позивачем на адресу відповідача направлялась податкова вимога від 03.12.2013 № 77-15 (а.с. 45) та була отримана уповноваженою особою відповідача Микитенко 19.12.2013, про що свідчить відповідна позначка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 45).

Відповідно до положень пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатись до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з метою виявлення майна, яке належить відповідачу, направлені запити до відповідних державних органів, в результаті чого отримані: відповідь Управління ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 21.12.2013 № 10/13-3199 про відсутність зареєстрованих за відповідачем транспортних засобів (а.с. 42), відповідь Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 16.12.2013 № 7366 про відсутність зареєстрованої за відповідачем сільськогосподарської та дорожньо-будівельної техніки (а.с. 43), інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав від 03.01.2014 № 15802206 про відсутність відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо відповідача (а.с. 44).

Отже, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу у розмірі 98 919,53 грн.

Щодо наданих представником відповідача заперечень проти позовної заяви, суд зазначає, що вони стосуються лише питання розстрочення суми грошових зобов'язань контролюючим органом у порядку ст. 100 ПК України.

Відповідно до п. 100.1 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

За приписами п. 100.2 ст. 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

З наведених вище правових норм вбачається, що питання щодо розстрочення грошових зобов'язань належить до компетенції податкового органу. Крім того, відповідач, звернувшись 23.09.2014 до відповідача із відповідною заявою про розстрочення грошових зобов'язань, фактично узгодив суму заявленого до стягнення податкового боргу. Інших заперечень проти адміністративного позову на обґрунтування правової позиції від відповідача не надходило.

Право звернення контролюючого органу до адміністративного суду з вимогами про накладення арешту на майно та цінності платника податків, які знаходяться в банку, прямо передбачено ПК України (пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку та належать платнику податків, який має несплачений податковий борг в сумі 98 919,53 грн., є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдоррем - Сервіс» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдоррем - Сервіс» (69076, м. Запоріжжя, просп. Ювілейний, буд. 26-А, приміщення 34, код ЄДРПОУ 38069273), в межах суми у розмірі 98 919,53 грн. (дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять гривень п'ятдесят три гривні), що знаходяться у банках, обслуговуючих платника податків.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус