Рішення

від 01.12.2014 по справі 927/1627/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

01 грудня 2014 року Справа № 927/1627/14

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рондо Трейд" ,

юридична адреса: вул. Родімцева, 2А, кв. 3, м. Чернігів, 14000;

фактична адреса: АДРЕСА_3

Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ,

юридична адреса: АДРЕСА_4;

фактична адреса: АДРЕСА_3

Про стягнення 198444,40грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

від позивача: Мітус Л.Д. - директор,

від відповідача: не з'явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Рондо Трейд" подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 198444,40грн. боргу, в тому числі 126200,00 грн. основного боргу, 14975,13грн. пені, 35997,86грн. інфляційних втрат та 21271,41грн. 3% річних згідно договору поставки №ИО-12 від 04 січня 2012 року.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2014 року розгляд справи було відкладено на 11 листопада 2014 року, але у зв'язку з перебуванням судді Моцьора В.В. на лікарняному з 31 жовтня по 21 листопада 2014 року, розгляд справи було відкладено на 25 листопада 2014 року, про що сторони повідомлені телефонограмою від 06 листопада 2014 року.

24 листопада 2014 року від відповідача по справі через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням відповідача на лікарняному. Окрім того, в клопотанні відповідач зазначив, що відповідно до укладеного сторонами договору №ИО-12 від 04 січня 2012 року строки оплати погоджені не були, позивач власноруч без погодження на те відповідача встановив в п. 5.1 договору строк оплати в 30 днів з моменту отримання товару. Також відповідач зазначив, що даний факт ставить під сумнів правильність нарахування штрафних санкцій.

У судовому засіданні 25 листопада 2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Ухвалою від 25 листопада 2014 року розгляд справи відкладався.

27 листопада 2014 року від позивача по справі через канцелярію суду надійшло пояснення №125 від 26 листопада 2014 року з розрахунками, які долучені судом до матеріалів справи. В даному поясненні позивач зауважив, що при укладенні договору №ИО-12 від 04 січня 2012 року сторони домовились, що кількість днів відстрочки платежу буде узгоджена після реалізації та оплати першої партії товару, тому що, за твердженням ФОП ОСОБА_1, вона з даною групою товарів не працювала. У подальшому, коли кількість днів відстрочки платежу була узгоджена у розмірі 30 днів, зміни були зафіксовані в екземплярі договору позивача, а зміни в екземпляр відповідача ФОП ОСОБА_1 пообіцяла внести пізніше, тому що в той момент був відсутній юрист, в якого знаходився даний договір. Позивач також зазначив про ч.1 ст.692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Враховуючи викладені обставини та те, що відповідач 14 листопада 2014 року здійснив оплату заборгованості в сумі 2000,00грн., позивач подав суду уточнений розрахунок заборгованості, а саме: основний борг - 124200,00грн., пеня -14975,13грн., 3% річних - 21248,87грн., інфляційні втрати - 22283,41грн.

Суд, виходячи зі змісту даного пояснення, а також змісту раніше поданої позовної заяви, розцінює його, як заяву про зменшення розміру позовних вимог. Суд прийняв зменшення розміру позовних вимог, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Справа розглядається з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні 01 грудня 2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач представника у судове засідання не направив, заяв, клопотань не надіслав, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Зважаючи на дотримання розумного строку вирішення господарського спору, господарський суд доходить висновку про можливість у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

04 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рондо Трейд" (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки №ИО-12 (далі - договір) (а.с. 12 т.1).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі.

Згідно з умовами п. 1.2 договору передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється по даному договору, визначаються у накладних, які оформлюються сторонами при прийому-передачі кожної партії товару. Партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору ціна по кожній партії товару, що поставляється, встановлюється продавцем в прас-листі (не є додатком до даного договору), формується в національній валюті України та зазначається в накладних, специфікаціях та рахунках-фактурах. Ціна товару включає 20% ПДВ.

Згідно п. 5.1 договору оплата за товар здійснюється в безготівковому порядку, шляхом переводу суми за кожну партію товару на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 днів з моменту отримання товару.

Пунктом 5.2 договору визначено, що моментом виконання покупцем своїх зобов'язань по здійсненню розрахунків за поставлений товар є дата надходження відповідної суми на банківський рахунок продавця.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2012 року (п. 6.1 договору).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором, у період з 16 січня по 05 листопада 2012 року поставив відповідачу товар на суму 2233044,45грн., що підтверджується накладними №1 від 16 січня 2012, №3 від 30 січня 2012 року та видатковими накладними за період з 14 березня по 05 листопада 2012 року (а.с. 1192-220 т.1).

Відповідач отримав товар, про що свідчить підпис уповноваженої особи та печатка товариства на накладних, проте, взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, оплативши позивачу вартість товару на суму 2108844,45грн, про що свідчать виписки по рахунку (а.с. 47-191 т.1).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами сплатити заборгованість за товар згідно з договором поставки №ИО-12 від 04 січня 2012 року (претензія-вимога №1 від 02 квітня 2013 року, №2 від 07 травня 2013 року, №3 від 24 жовтня 2013 року, №4 від 04 березня 2014 року, №1 від 29 квітня 2014 року, №88 від 06 червня 2014 року) (а.с. 15-18, 21-22, 24-26 т.1).

Відповідач отримував дані претензії, про що свідчить підпис уповноваженої особи на даних претензіях, та надавав відповіді: на претензію №1 від 02 квітня 2013 року, зобов'язавшись сплатити заборгованість по оплаті товару в сумі 305355,63грн. в термін з травня по листопад 2013 року (а.с. 19 т.1); на претензію №4 від 04 березня 2014 року, зобов'язавшись сплатити заборгованість по оплаті товару в сумі 157400грн. в термін з березня по листопад 2014 року (а.с. 22 т.1); на лист №88 від 06 червня 2014 року, зобов'язавшись провести оплату при наявності коштів (а.с. 27 т.1).

Окрім того, відповідач гарантійним листом від 21 лютого 2013 року гарантував позивачу здійснити виплату за отриману продукцію в сумі 348355,97грн. у терміни з 01 березня по 10 травня 2013 року (а.с. 14 т.1). Станом на 15 травня 2013 року сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становила 305355,97грн. (а.с. 20 т.1).

Станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача по оплаті вартості товару, поставленого за договором №ИО-12 від 04 січня 2012 року становить 124200,00грн.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті вартості товару в сумі 124200,00грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення 14975,13грн. пені за період з 14 квітня 2014 року по 13 жовтня 2014 року, 21248,87грн. 3% річних за період з 30 лютого 2012 року по 13 жовтня 2014 року, 22283,41грн. інфляційних втрат за період січень-вересень 2014 року.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно умов п. 5.1 договору сторони передбачили, що оплата за товар здійснюється протягом 30 днів з моменту отримання товару.

Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару.

Відповідно до ст.ст.546,549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов п.7.2 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасних розрахунків за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунки здійснені позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 14975,13грн. пені, 21248,87грн. 3% річних, 22283,41грн. інфляційних втрат є правомірними і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач станом на день прийняття рішення не надав суду доказів, які б спростували вищевикладені обставини.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 3968,89грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_4; фактична адреса: АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рондо Трейд" (юридична адреса: вул. Родімцева, 2А, кв. 3, м. Чернігів, 14000; фактична адреса: АДРЕСА_3, код 38053834) 124200,00грн. основного боргу, 14975,13грн. пені, 21248,87грн. 3 % річних, 22283,41грн. інфляційних втрат та 3968,89грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Моцьор

.