Рішення

від 16.06.2009 по справі 27/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/95

16.06.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого інноваційного комерційного підприємства «Інно-Дніпро»

доПриватного підприємства «Металекс»

простягнення  41 330, 39 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  не з'явились;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство «Інно-Дніпро»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Металекс»про повернення авансу у сумі 40 033, 95 грн. та стягнення штрафу у розмірі 1 296, 44 грн. за договором поставки № 5 від 02.01.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.02.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2009 року розгляд справи відкладено до 18.03.2009 року та зобов'язано позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу відповідача зазначену в довідці з ЄДРПОУ.

У судовому засіданні 18.03.2009 року оголошено перерву до 31.03.2009 року з підстав задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 31.03.2009 року подав додаткові докази та надав усні пояснення, відповідно до яких зазначив, що відповідач не повертає аванс у розмірі 40 033, 95 грн., проти якого відповідач не здійснив поставку металобрухту.

Представник відповідача надав усні заперечення на позов та заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з додатковими доказами, поданими позивачем у даному судовому засіданні.

Крім того, сторони спільно заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

З огляду на вищевикладене, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 16.06.2009 року представник позивача подав клопотання, відповідно до якого зазначив, що досудове врегулювання спору шляхом надсилання боржнику претензії не є обов'язковим згідно чинного законодавства. Крім того, п. 5.5 Договору встановлено, що у разі затримки відвантаження товару більше ніж на 7 календарних днів, відповідач  повинен  негайно повернути авансу. За думкою позивача термін «негайно»означає повернення коштів у строк, що дорівнює добі-другій.

Представник відповідача у судове засідання 16.06.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

02.01.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим інноваційним комерційним підприємством «Інно-Дніпро»(надалі –покупець) та Приватним підприємством «Металекс»(надалі –постачальник) було укладено договір поставки № 5 (надалі –Договір), за умовами якого постачальник передає в обумовлені строки у власність покупця, а покупець приймає та оплачує брухт та відходи чорних металів, згідно умов договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору оплата за відвантажений товар, виходячи з розрахунку 80% вартості за один вагон, здійснюється протягом 3-х банківських днів з пред'явлення продавцем покупцю копії залізничної накладної з відміткою станції відправника щодо прийому вантажу до перевезення.

Згідно із п. 5.3 Договору за домовленістю сторін можлива передоплата на підставі рахунку чи специфікації.

Згідно специфікації № 15 від 21.08.2007 року позивач перерахував на рахунок відповідача 03.10.2007 року –20 000, 00 грн., 23.10.2007 року –20 000, 00 грн. та 09.11.2007 року –10 000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що у випадку отримання попередньої оплати і затримки відвантаження товару більш ніж на 7 календарних днів постачальник зобов'язаний, після спливу цього строку, негайно повернути отриману суму.

За твердженням позивача, відповідач на зазначену суму поставку не здійснив. Станом на 03.10.2007 року заборгованість позивача перед відповідачем складала 9 966, 05 грн., а тому на розгляду справи у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у сумі 40 033, 95 грн., у вигляді передоплати, проти якої відповідач не здійснив поставки металобрухту.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.   

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як було зазначено вище, відповідно до п. 5.5 Договору у випадку отримання попередньої оплати і затримки відвантаження товару більш ніж на 7 календарних днів постачальник зобов'язаний, після спливу цього строку, негайно повернути отриману суму.

В чинному законодавстві відсутнє визначення терміну «негайно».

В свою чергу, згідно із ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, зобов'язання у даному разі повинно виконуватись згідно вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, за якою якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки ст. 530 Цивільного кодексу України не передбачено, у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, то відповідна позовна заява, копію якої позивач згідно вимог ст. ст. 56, 63 ГПК України надіслав відповідачу, суд вважає вимогою позивача у розумінні ст. 530 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач приймав участь у розгляді справи, тобто з вимогою відповідача про повернення попередньої оплати згідно договору № 5 від 02.01.2007 року був обізнаний.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повернення попередньої оплати відповідачем не надано, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 40 033, 95 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 296, 44 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, позовна заява була направлена відповідачу 30.01.2009 року, то з урахуванням поштового обігу та положень ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був повернути попередню оплату у строк до 09.02.2009 року, а тому 3% річних повинні нараховуватися починаючи з 10.02.2009 року.

Враховуючи, що позивач нараховує 3% річних за період до подачі позовної заяви та зважаючи, що згідно ст. 83 ГПК України суд не має права виходити за межі позовних вимог, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 296, 44 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 530, 693, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

   2.  Стягнути з Приватного підприємства «Металекс»(01103, м. Київ, вул. Щорса, 129; код ЄДРПОУ 31241826), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого інноваційного комерційного підприємства «Інно-Дніпро»(51925, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Прохідний тупик, 3-1; код ЄДРПОУ 19436929) суму попередньої оплати у розмірі  40 033 (сорок тисяч тридцять три) грн. 95 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 400 (чотириста) грн. 32 коп., та 114 (сто чотирнадцять) грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 07.07.2009 року