Ухвала

від 26.11.2014 по справі 821/2454/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

26 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2454/14

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О. судді -Домусчі С.Д. судді - Шеметенко Л.П. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сила" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.08.2014 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сила" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Агро-Сила" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області та просило скасувати податкову вимогу від 12.12.2013р. №215-22, скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 12.12.2013р., та визнати протиправною бездіяльність відповідача з ненадання ТОВ "Агро-Сила" рішення №39 від 12.12.2013р. про опис майна.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21серпня 2014 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просила її скасувати та прийняти нову , якою задовольнити позов.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не з'явилися , а тому суд відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності за боржником ТОВ „Агро-Сила", станом на 08.12.2013р. обліковувався податковий борг в сумі 80325,00 грн. по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, який виник у зв'язку з несплатою узгоджених у судовому порядку грошових зобов'язань, що нараховані згідно з актом перевірки від 17.12.2009р. №1077/21/03/23/34088313 "Про дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій", на підставі якого податковим органом прийнято рішення від 21.12.2009р. №0013832307 про застосування штрафних санкцій на суму 80325,00 гривень.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 06.11.2013р. (№К/9991/46489/11), постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.06.2010р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011р. у справі № 2-а-1891/10/2170 скасовано, ТОВ „Агро-Сила" у позові щодо скасування рішення ДПІ у м.Херсоні від 21.12.2009р. №0013832307 про застосування штрафних санкцій на суму 80325,00 гривень було відмовлено. На підставі постанови ВАСУ від 06.11.2013р. (№К/9991/46489/11) ДПІ у м.Херсоні застосовувала заходи стягнення податкового боргу з ТОВ „Агро-Сила", які визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VІ.

Відповідно до п/п14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплачено(платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання су довим рішенням законної сили.

Згідно п.57.3 ст.57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що податковим органом ТОВ "Агро-Сила" було направлено податкову вимогу від 12.12.2013р. №215-22 на суму - 80325,00 грн. , та прийняте рішення № 39 від 12.12.2013р. про опис майна у податкову заставу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду Херсонської області від 19.06.2014р. , яка на цей час ще не набула законної сили, у справі №821/1944/14 позов ДПІ у м. Херсоні був задоволений та з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сила" (ідентифікаційний код 34088313) було стягнуто кошти у банках, що його обслуговують, та кошти за рахунок готівки у сумі 80325,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання, обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючі органи є органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п/п. 15.2.1. п.15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на час виникнення правовідносин ), у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Згідно п. 102.4 ст. 102 ПК України (в ред.,діючої на момент стягнення )у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Указом Президента України від 12.06.1995р. №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції , що податковим органом були дотримані строки стягнення грошового зобов'язання, що виникло на підставі застосування штрафних санкцій згідно з вимогами Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", були визначені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ,а з моменту набрання чинності Податковим кодексом України, визначаться відповідно до цього Кодексу.

Згідно із пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення- рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2. статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п/п 89.1.1. та 89.1.2. пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сила"залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.08.2014 р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Шеметенко Л.П.