Ухвала

від 24.03.2015 по справі 821/2454/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 року м. Київ К/800/227/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сила» на постанову та ухвалуХерсонського окружного адміністративного суду від 21.08.2014 року Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року у справі№ 821/2454/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сила» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області проскасування податкової вимоги та рішення про опис майна, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.08.2014 року у справі № 821/2454/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, ст. 209 Податкового кодексу України, п. 59.1 ст. 59, ст. 88, п. 89.3 ст. 89 ст. ст. 7, 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності за боржником ТОВ «Агро-Сила» станом на 08.12.2013 року обліковувався податковий борг в сумі 80 325,00 грн. по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, який виник у зв'язку з несплатою узгоджених в судовому порядку грошових зобов'язань, що нараховані згідно із актом перевірки від 17.12.2009 року № 1077/21/03/23/34088313 «Про дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій», на підставі якого податковим органом прийнято рішення від 21.12.2009 року № 0013832307 про застосування штрафних санкцій на суму 80 325,00 гривень.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 06.11.2013 року (№ К/9991/46489/11) постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011 року у справі № 2-а-1891/10/2170 скасовано, ТОВ «Агро-Сила» в позові щодо скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 21.12.2009 року № 0013832307 про застосування штрафних санкцій на суму 80 325,00 грн. відмовлено. На підставі вказаної постанови суду касаційної інстанції податковим органом застосовувані заходи стягнення податкового боргу з ТОВ «Агро-Сила».

Згідно із п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 57.3 статті 57 цього Кодексу передбачено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом товариству направлено податкову вимогу від 12.12.2013 року № 215-22 на суму 80 325,00 грн., та прийняте рішення № 39 від 12.12.2013 року про опис майна у податкову заставу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду Херсонської області від 19.06.2014 року, яка на момент вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій не набула законної сили, у справі № 821/1944/14 позов податкового органу задоволений та з рахунків ТОВ «Агро-Сила» стягнуто кошти у банках, що його обслуговують, та кошти за рахунок готівки в сумі 80 325,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання, обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на час виникнення правовідносин) у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Згідно із п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України (в редакції, діючій на момент стягнення) в разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно із п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п. п. 88.1, 88.2. ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (пп. пп. 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України).

В обґрунтування касаційної скарги позивач стверджує, що сума штрафних санкцій, визначена рішенням від 21.12.2009 року № 0013832307, не була податковим або грошовим зобов'язанням, а тому не могла бути узгоджена шляхом судового оскарження та відповідно не є податковим боргом.

Вказані доводи товариства підлягають відхиленню, враховуючи наступне.

В преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Указом Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби.

Тобто, вказаний Закон поширюється на спірні відносини, які виникли у зв'язку із несплатою в добровільному порядку суми штрафних санкції, застосовних до позивача контролюю органом.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

Решта доводів касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сила» відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.08.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року у справі № 821/2454/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак