Постанова

від 27.11.2014 по справі 22/17-64/163-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р. Справа№ 22/17-64/163-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: представник - Кучакова Ю.В. - за довіреністю,

від відповідача: представник - Бойков А.С. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2014 р.

у справі № 22/17-64/163-2012 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

до Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-13", м. Київ

про стягнення боргу за спожиту теплову енергію в сумі 199 187,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-13" про стягнення боргу за спожиту теплову енергію в сумі 199 187,16 грн.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2014 р. у справі №22/17-64/163-2012 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-13" про стягнення боргу за спожиту теплову енергію в сумі 199 187,16 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийняти рішенням, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при прийнятті рішення судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, дано неправильну юридичну оцінку обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує правомірність рішення суду першої інстанції та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Також до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові доповнення до апеляційної скарги, від відповідача - відзив на доповнення до апеляційної скарги.

У судових засіданнях 09.10.2014 р. та 06.11.2014 р. оголошувались перерви.

Представник позивача в судових засіданнях вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.1998 р. між АЕК "Київенерго" (правонаступником якого є ПАТ «Київенерго» та ЖБК "Хімік-13" укладено договір № 1630051 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

У розділі 1 договору визначений його предмет - постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.

У відповідності до п. 2.2.1. Договору, енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількостях та обсягах згідно з додатком №1 до договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до Договору, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ). Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 3 додатку № 4 (Порядок розрахунків за теплову енергію).

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 року (п. 8.1. Договору).

За п. 8.4 Договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Приписами ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем було належним чином надано послуги відповідачу відповідно до умов Договору.

Пунктом 3.5 Додатку № 4 до Договору сторони домовились, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 додатку) "енергопостачальна організація" нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Колегія суддів зазначає, що у періоді, за який заявлено вимогу про стягнення заборгованості, для нарахування плати за відпуск теплової енергії позивачем застосовувались тарифи згідно Розпорядження КМДА № 1192 від 15.10.2009 р. "Про затвердження тарифів на опалення і постачання гарячої води для населення", які введені в дію з 01.10.2009 р. та про що відповідача повідомлено листом за вих. № 048-21-12373/1630051/6 від 02.11.2009 р., а також тарифи, введені в дію з 01.01.2010 р. Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації від 30.11.2009 р. № 1333 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення", про які відповідача повідомлено листом за вих. № 048-21-14497/1630051/6 від 09.12.2009 р.

Відповідно до ст. 35 Кодексу, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Так, у матеріалах справи наявна копія постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 21.03.2014 р. у справі № 2-а-118/11 (Провадження № 2-а/761/4/2014), якою визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття Розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 978 від 31 серпня 2009 року "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; № 979 від 31 серпня 2009 року "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; № 980 від 31 серпня 2009 року "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення"; № 981 від 31 серпня 2009 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; № 1141 від 30 вересня 2009 року "Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979, № 980 та №981"; № 1192 від 15 жовтня 2009 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; № 1193 від 15 жовтня 2009 року "Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979, № 980"; № 1292 від 17 листопада 2009 року "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; № 1332 від 30 листопада 2009 року "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення"; № 1333 від 30 листопада 2009 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; № 1334 від 30 листопада 2009 року "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; № 1335 від 30 листопада 2009 року "Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979"; № 191 "Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року N 978, N 979"; № 392 від 31 травня 2010 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; № 1164 від 24 грудня 2010 року "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року №978, № 979, від 14 серпня 2009 року №902, від 02 березня 2010 року №114"; № 1221 від 29 грудня 2010 року "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури"; № 1222 від 29 грудня 2010 року "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України"; № 1241 від 30 грудня 2010 року "Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року №978 та від 31 серпня 2009 року №979"; № 75 від 25 січня 2011 року "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2010 року № 1221"; № 80 від 25 січня 2011 року "Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.06.2009 №758 та від 29.12.2010 №1220"; № 99 від 27 січня 2011 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням"; № 101 від 27 січня 2011 року "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України" (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22 лютого 2011 року № 234); № 857 від 31 травня 2011 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням"; № 858 від 31 травня 2011 року "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення"; № 859 від 31 травня 2011 року "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усім форм власності для здійснення розрахунків з бюджетними та іншими споживачами".

Судом першої інстанції вірно встановлено, що підставою для нарахування відповідачу плати за відпуск теплової енергії у заявленому розмірі являються тарифи згідно Розпорядження КМДА № 1192 від 15.10.2009 р. "Про затвердження тарифів на опалення і постачання гарячої води для населення", які введені в дію з 01.10.2009 р., та тарифи, введені в дію з 01.01.2010 р. Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації від 30.11.2009 р. № 1333 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення", які визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття.

Вказану постанову Шевченківського районного суду міста Києва залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 р. у справі № 2-а-118/11 (2-а/761/4/2014).

При цьому, позивачем не подано суду жодних пояснень щодо тарифів, які являються чинними та підлягають застосуванню у спірному періоді, не надано обґрунтованого розрахунку позовних вимог, виконаного на підставі діючих тарифів, а тому позовні вимоги про стягнення основної заборгованості належним чином не доведені та не підлягають задоволенню.

Крім того, заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 15112,05 грн., 4319,05 грн. 3 % річних та 11592,88 грн. інфляційних втрат розраховано на підставі суми заборгованості, яка, на думку позивача, була наявна у спірному періоді, є похідними вимогами від вимоги про стягнення основної заборгованості. А тому, у зв'язку з відмовою у позовній вимозі про стягнення основної заборгованості, вимоги про стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Також, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правильно звернено увагу позивача на те, що він не позбавлений права звернутись у встановленому законом порядку з вимогами до відповідача з інших підстав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2014 р. у справі № 22/17-64/163-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 22/17-64/163-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді П.В. Авдеєв

М.Л. Яковлєв