Ухвала

від 27.11.2014 по справі 810/4280/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4280/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінікал Трал Лоджистік Україна» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення та стягнення коштів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 125120105/2014/00252 від 27.06.2014 та № 125120105/2014/00260 від 03.07.2014.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач Київська міжрегіональна митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2011 між компанією «Sanofi-Aventis Recherche & Developpement» (далі - Замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Санові-Авентіс» (далі - Виконавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Клінікал Трал Лоджистік» (далі - Отримувач) був укладений контракт № 1. Відповідно до умов даного контракту, Замовник зобов'язується поставити Отримувачу лікарські засоби, обладнання та супровідні матеріали для проведення клінічних випробувань.

Впродовж червня-липня 2014 року позивачем відповідачу - Київській митниці Міндоходів були подані митні декларації від 27.06.2014 № 125120105/2014/00252, від 03.07.2014 № 125120105/2014/00260 та відповідні супровідні документи для розмитнення товарів, які поставлялись в рамках контракту № 1 від 25.04.2011:

27.06.2014 плацебо (інвойс № О506 від 20.06.2014, лист-повідомлення від 28.05.2014 № 18.01-03КВ821);

03.07.2014 лікарські засоби SAR 231893 (інвойс № 804-010 від 08.05.2014, лист-повідомлення від 24.06.2014 № 18.01-03КВ995).

Позивач задекларував товар за ставкою ПДВ 7 %, відповідач - Київська митниця Міндоходів відмовив у декларуванні товару за ставкою ПДВ - 7 %, прийнявши картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 125120105/2014/00252 від 27.06.2014 та № 125120105/2014/00260 від 03.07.2014.

Підставою для відмови в декларуванні товарів за ставкою 7 % стало те, що надані позивачем документи, а саме, висновки щодо проведення клінічного випробування від 12.09.2013 № 1019/КД та від 06.06.2012 № 575/КД та листи-повідомлення від 24.06.2014 № 18.01-03КВ995 та від 28.05.2014 № 18.01-03КВ821 не є дозвільними документами, що дають підстави для розмитнення лікарських засобів за ставкою ПДВ 7 %.

Позивач розмитнив товар за ставкою 20 %, відповідно до митних декларацій від 28.06.2014 № 125120105/2014/313529 та від 07.07.2014 № 125120105/2014/314030.

Різниця сплачених коштів між ставкою ПДВ 7 % та ставкою ПДВ 20 % становить 547000, 36 гривень (230257, 35 гривень + 316743, 01 гривня).

Згідно пункт 193.1 статті 193 Податкового кодексу України Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах, 7 % по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про лікарські засоби», клінічні випробування лікарських засобів проводяться з метою встановлення або підтвердження ефективності та нешкідливості лікарського засобу. Порядок проведення експертизи матеріалів клінічних випробувань встановлюється центральним органом виконавчої влади, що затверджує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Згідно з пунктом 3.5 Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.09.2009 № 690, усі клінічні випробування розпочинаються після отримання позитивного Висновку, затвердженого ЦОВВ, та протоколу комісії(й) з питань етики при ЛПЗ, де безпосередньо має проводитися клінічне випробування щодо погодження даного клінічного випробування, що є підставою для початку його проведення.

Відповідно до положень Регламенту «Про взаємодію Управління розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я МОЗ України та ДП «Державний експертний центр МОЗ України»», затвердженого наказом Міністерство охорони здоров'я, від 09.02.2012 № 98 (в редакції від 07.03.2012 № 158) за результатами проведеної експертизи матеріалів клінічного випробування / суттєвої поправки Центр готує позитивний висновок щодо проведення клінічного випробування або мотивовану відмову (негативний висновок) у проведенні клінічного випробування, позитивний висновок щодо суттєвої поправки або мотивовану відмову щодо внесення суттєвою поправкою змін (негативний висновок) та подає до Управління для розгляду з метою його подальшого затвердження.

Після розгляду наданих висновків начальник Управління у термін, визначений Порядком проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.09.2009 № 690, затверджує підписом позитивний висновок щодо проведення клінічного випробування або мотивовану відмову у проведенні клінічного випробування, позитивний висновок щодо суттєвої поправки або мотивовану відмову щодо внесення суттєвою поправкою змін.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були отримані такі висновки від 12.09.2013 № 1019/КД (дупілумаб) та від 06.06.2012 № 575/КД (міпомерсен і плацебо).

Згідно з пунктом 3.1 Порядку ввезення на територію України незареєстрованих лікарських засобів, стандартних зразків, реагентів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 26.04.2011 № 237, незареєстровані лікарські засоби можуть ввозитись на митну територію України без права реалізації у випадках, в тому числі: клінічних випробувань.

Підставою для ввезення та розмитнення незареєстрованих лікарських засобів відповідно до зазначеного Порядку є отримання повідомлення (повідомлення - лист із зазначенням інформації щодо можливості або неможливості ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів, стандартних зразків, реагентів, засвідчений підписом керівника уповноваженого підрозділу Міністерства охорони здоров'я України або його заступників, який видається за наслідками відповідного опрацювання наданих заявником документів на безоплатній основі), форма якого є додатком до цього Порядку.

Порядок та процедура отримання повідомлення передбачена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 07.05.2013 № 362 «Про затвердження інформаційних карток адміністративних послуг Міністерства охорони здоров'я України».

Так, при ввезенні на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів з метою проведення клінічних випробувань та державної реєстрації до МОЗ України подаються:

лист-звернення заявника із зазначенням мети ввезення в довільний формі;

лист-підтвердження державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я» із зазначенням мети ввезення та необхідної кількості незареєстрованого лікарського засобу, торговельного найменування (за наявності міжнародного непатентованого найменування), форми випуску, виробника, походження та його належності до наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів та інформації щодо погодження протоколу клінічного випробування;

копія рішення про затвердження програми клінічних випробувань та їх проведення;

копія сертифіката якості, що видається виробником на лікарський засіб, що ввозиться;

копія інвойсу або проформи-інвойсу.

Встановлено, що позивачем були отримані листи-повідомлення, які є підставами для ввезення на територію України незареєстрованих лікарських засобів. У листах - повідомленнях вказана мета ввезення - для проведення клінічних випробувань.

Крім того, позивачем надано висновки про можливість проведення клінічних випробувань, які також не були взяті відповідачем - Київською митницею Міндоходів до уваги.

В обґрунтування заперечень на адміністративний позов відповідач - Київська митниця Міндоходів посилається на лист Міністерства доходів і зборів України від 18.06.2014.

В листі зазначено, що занижена ставка ПДВ (7%) може бути застосована лише за наявності відповідного дозволу Міністерства охорони здоров'я на проведення клінічних випробувань.

У разі відсутності дозволу на проведення клінічних випробувань ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання з метою проведення клінічних випробувань можливе на підставі листа-повідомлення, виданого Міністерством охорони здоров'я України, при цьому оподаткування ПДВ має здійснюватись за ставкою 20 %.

Колегія суддів погоджується із змістом вказаного листа, однак не погоджується із висновком Митниці, зробленим на підставі цього листа.

З викладених вище нормативно-правових актів у сфері надання дозвільних документів на проведення клінічних випробувань, слід відмітити, що у чинному законодавстві України, як на момент виникнення спірних взаємовідносин, так і на момент розгляду справи, відсутній будь-який порядок та форма такого дозвільного документу як «дозвіл на проведення клінічних випробувань».

На підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що таке двояке трактування поняття «дозвіл на проведення клінічних випробувань» призводить до того, що жодний суб'єкт господарювання, який ввозить незареєстровані лікарські засоби не зможе скористатися ставкою ПДВ 7 % при розмитненні товару. Тим більше, Міністерство охорони здоров'я України не може видати документ з назвою «дозвіл на проведення клінічних випробувань», у зв'язку з відсутністю такого виду документу.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інтсанції, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у розмитнені товару за ставкою ПДВ 7 %, тому ці рішення - карти відмови підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Крім того, належним способом захисту порушених прав позивача в даному адміністративному позові є визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митних декларації.

У зв'язку з цим, визнання протиправними дій Київської митниці Міндоходів щодо відмови в митному оформленні товарів за ставкою ПДВ 7 % не підлягають задоволенню з огляду на те, що зазначені дії виявились саме у прийнятті оскаржуваних рішень.

Щодо позовних вимог про стягнення коштів у розмірі 547 000, 36 гривень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.

До митних платежів відносяться: а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції (пункт 27 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом «а» пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалася в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом Національного банку України, встановленим на день, коли відбулася їх сплата.

Так, як позивач не звертався до Київської митниці Міндоходів щодо повернення надміру сплачених сум митних платежів, у відповідності до вимог наведеної статті, та відповідачем не приймалися рішення щодо повернення позивачу надмірно сплачених сум митних платежів, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення цих сум передчасними.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.