Ухвала

від 03.06.2015 по справі 810/4280/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2015 р. м. Київ К/800/65000/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Клінікал Трал Лоджистік Україна" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення та стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клінікал Трал Лоджистік Україна" звернулось до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в митному оформленні товарів за ставкою 7% ПДВ, скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 27.06.2014 №125120105/2014/00252, від 03.07.2014 №125120105/2014/00260, стягнення з Державного бюджету України коштів у розмірі 547 000,36 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Київською міжрегіональною митницею Міндоходів протиправно, на підставі хибних висновків щодо не підтвердження позивачем належними документами наявності у нього дозволу на проведення клінічних випробувань лікарських засобів та медичних виробів, що ввозилися на митну територію України, відмовлено у митному оформленні товарів із застосуванням ставки податку на додану вартість у розмірі 7% шляхом виставлення оскаржуваних карток відмови, що призвело до надмірної сплати позивачем податку на додану вартість у розмірі 547 000,36 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.06.2014 №125120105/2014/00252; від 03.07.2014 №125120105/2014/00260; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У поданій касаційній скарзі Київська міжрегіональна митниця Міндоходів із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

25.04.2011 між компанією «Sanofi-Aventis Recherche & Developpement» (далі - Замовник), товариством з обмеженою відповідальністю «Санові-Авентіс» (далі - Виконавець) і товариством з обмеженою відповідальністю «Клінікал Трал Лоджистік» (далі - Отримувач) укладено контракт №1, відповідно до умов якого Замовник зобов'язується поставити Отримувачу лікарські засоби, обладнання та супровідні матеріали для проведення клінічних випробувань.

Впродовж червня-липня 2014 року позивачем Київській митниці Міндоходів подано митні декларації від 27.06.2014 №125120105/2014/00252, від 03.07.2014 №125120105/2014/00260 та відповідні супровідні документи для розмитнення товарів, які поставлялись в рамках контракту № 1 від 25.04.2011:

27.06.2014 плацебо (інвойс № О506 від 20.06.2014, лист-повідомлення від 28.05.2014 № 18.01-03КВ821); 03.07.2014 лікарські засоби SAR 231893 (інвойс № 804-010 від 08.05.2014, лист-повідомлення від 24.06.2014 № 18.01-03КВ995).

Позивач задекларував товар за ставкою ПДВ 7 %. У той же час, Київська митниця Міндоходів відмовила у декларуванні товару за ставкою ПДВ - 7 % шляхом винесення карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за від 27.06.2014 №125120105/2014/00252 та від 03.07.2014 №125120105/2014/00260.

Підставою для відмови в декларуванні товарів за ставкою 7 % стало те, що надані позивачем документи, а саме висновки щодо проведення клінічного випробування від 12.09.2013 №1019/КД та від 06.06.2012 №575/КД та листи-повідомлення від 24.06.2014 №18.01-03КВ995 та від 28.05.2014 №18.01-03КВ821 не є дозвільними документами, що дають підстави для розмитнення лікарських засобів за ставкою ПДВ 7 %.

Позивач розмитнив товар за ставкою 20 % відповідно до митних декларацій від 28.06.2014 № 125120105/2014/313529 та від 07.07.2014 № 125120105/2014/314030.

Різниця сплачених коштів між ставкою ПДВ 7 % та ставкою ПДВ 20 % становить 547000, 36 гривень (230257, 35 гривень + 316743, 01 гривня).

Вказуючи на протиправність винесення відповідачем карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.06.2014 №125120105/2014/00252 та від 03.07.2014 №125120105/2014/00260, а також надмірність сплати податку на додану вартість, товариство з обмеженою відповідальністю "Клінікал Трал Лоджистік Україна" звернулось до суду із вказаним позовом.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправними карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд першої інстанції, позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності відмови митного органу у розмитненні товару за ставкою ПДВ 7% як такої, що винесено за наявності факту надання позивачем документів, які підтверджують наявність підстав для оподаткування ввезеного товару за зменшеною ставкою відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України ставки податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування у розмірі 7 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Статтею 7 Закону України «Про лікарські засоби» встановлено, що клінічні випробування лікарських засобів проводяться з метою встановлення або підтвердження ефективності та нешкідливості лікарського засобу. Порядок проведення експертизи матеріалів клінічних випробувань встановлюється центральним органом виконавчої влади, що затверджує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Згідно з пунктом 3.5 Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.09.2009 №690, усі клінічні випробування розпочинаються після отримання позитивного Висновку, затвердженого ЦОВВ, та протоколу комісії(й) з питань етики при ЛПЗ, де безпосередньо має проводитися клінічне випробування щодо погодження даного клінічного випробування, що є підставою для початку його проведення.

Відповідно до положень Регламенту «Про взаємодію Управління розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я МОЗ України та ДП «Державний експертний центр МОЗ України»», затвердженого наказом Міністерство охорони здоров'я, від 09.02.2012 № 98 (в редакції від 07.03.2012 № 158) за результатами проведеної експертизи матеріалів клінічного випробування / суттєвої поправки Центр готує позитивний висновок щодо проведення клінічного випробування або мотивовану відмову (негативний висновок) у проведенні клінічного випробування, позитивний висновок щодо суттєвої поправки або мотивовану відмову щодо внесення суттєвою поправкою змін (негативний висновок) та подає до Управління для розгляду з метою його подальшого затвердження.

Після розгляду наданих висновків начальник Управління у термін, визначений Порядком проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.09.2009 № 690, затверджує підписом позитивний висновок щодо проведення клінічного випробування або мотивовану відмову у проведенні клінічного випробування, позитивний висновок щодо суттєвої поправки або мотивовану відмову щодо внесення суттєвою поправкою змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено факт отримання позивачем висновків від 12.09.2013 № 1019/КД (дупілумаб) та від 06.06.2012 № 575/КД (міпомерсен і плацебо).

Згідно з пунктом 3.1 Порядку ввезення на територію України незареєстрованих лікарських засобів, стандартних зразків, реагентів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 26.04.2011 № 237 незареєстровані лікарські засоби можуть ввозитись на митну територію України без права реалізації у випадках, в тому числі: клінічних випробувань.

Підставою для ввезення та розмитнення незареєстрованих лікарських засобів відповідно до зазначеного Порядку є отримання повідомлення (повідомлення - лист із зазначенням інформації щодо можливості або неможливості ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів, стандартних зразків, реагентів, засвідчений підписом керівника уповноваженого підрозділу Міністерства охорони здоров'я України або його заступників, який видається за наслідками відповідного опрацювання наданих заявником документів на безоплатній основі), форма якого є додатком до цього Порядку.

Порядок та процедура отримання повідомлення передбачена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 07.05.2013 № 362 «Про затвердження інформаційних карток адміністративних послуг Міністерства охорони здоров'я України».

Так, при ввезенні на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів з метою проведення клінічних випробувань та державної реєстрації до МОЗ України подаються:

лист-звернення заявника із зазначенням мети ввезення в довільний формі;

лист-підтвердження державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я» із зазначенням мети ввезення та необхідної кількості незареєстрованого лікарського засобу, торговельного найменування (за наявності міжнародного непатентованого найменування), форми випуску, виробника, походження та його належності до наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів та інформації щодо погодження протоколу клінічного випробування;

копія рішення про затвердження програми клінічних випробувань та їх проведення;

копія сертифіката якості, що видається виробником на лікарський засіб, що ввозиться;

копія інвойсу або проформи-інвойсу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем отримано листи-повідомлення, які є підставами для ввезення на територію України незареєстрованих лікарських засобів. У листах - повідомленнях вказана мета ввезення - для проведення клінічних випробувань. Позивачем також надано висновки про можливість проведення клінічних випробувань.

За вказаних обставин, враховуючи те, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено отримання інших, окрім наданих позивачем митному органу, документів, які б дозволяли застосування лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання у межах клінічних випробувань, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності відмови митного органу у застосуванні зниженої ставки податку на доданку вартість при оподаткуванні ввезених позивачем на митну територію України товарів згідно з митними деклараціями від 27.06.2014 №125120105/2014/00252 та від 03.07.2014 №125120105/2014/00260, у зв'язку з чим вказує на обґрунтованість позиції судів щодо наявності підстав для задоволення позову у відповідній частині.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: