Постанова

від 02.12.2014 по справі 917/894/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р. Справа № 917/894/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Горбачова Л.П. ,

при секретарі Полубояриній Н.В.,

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Сепік Ю.В. (директор) за наказом №3-к від 01.06.2010 року; Гусаров В.О. за дов. б/н від 15.10.2014 року,

відповідача за первісним позовом - Шевченко О.С. за дов. №294 від 18.06.2014 року; Титаренко І.В. (директор),

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "СМ-Транс" (вх.№2528П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від "10" липня 2014р. у справі № 917/894/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-Транс", м. Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод", м. Пирятин, Полтавська обл.,

про стягнення 75 786,62 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод", м. Пирятин, Полтавська обл.,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-Транс", м. Дніпропетровськ,

про розірвання договору №22/11 від 22.11.2013р. про виконання робіт по "Приведенню профілю колії № 22 при ст. Пирятин до норм та вимог", укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМ-Транс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" та стягнення 143765,35 грн. збитків

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 10 липня 2014 року (суддя Ківшик О.В.) у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-Транс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" 75786,62 грн. заборгованості відмовлено. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-Транс" задоволено. Розірвано укладений 22.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМ-Транс" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" (замовник) Договір підряду № 22/11. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-Транс" (вул. Привокзальна, 14/35, м. Дніпропетровськ, 64020), ідентифікаційний код юридичної особи 36961950 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" (вул. Урожайна, 12, м. Пирятин, Полтавська обл., 37001), ідентифікаційний код юридичної особи 00687340: 143765,35 грн. збитків та 4093,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

ТОВ "СМ-Транс" з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.07.2014 року по справі №917/894/14 повністю та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов ТОВ "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" до ТОВ "СМ-Транс" залишити без задоволення, а позов ТОВ "СМ Транс" до ТОВ ""Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод" задовольнити в повному обсязі. Судові витрати покласти на ТОВ "Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014р. про прийняття апеляційної скарги до провадження розгляд апеляційної скарги призначено на "16" жовтня 2014 р. о 10:30 год. у складі колегії суддів: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Горбачова Л.П.

14.10.2014р. апелянтом до суду надано уточнення (вх.№8982) до апеляційної скарги, в яких просить скасувати повністю рішення господарського суду Полтавської області від 10.07.2014 року по справі №917/894/14 та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов ТОВ "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" до ТОВ "СМ-Транс" залишити без задоволення, а позов ТОВ "СМ Транс" до ТОВ ""Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод" задовольнити в повному обсязі. Судові витрати у розмірі 2960,00 грн. покласти на ТОВ "Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод".

15.10.2014р. відповідач за первісним позовом надав суду відзив (вх.№9039) на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити ТОВ «СМ-Транс» у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, рішення господарського суду Полтавської області від 10.07.2014р. залишити без змін.

16.10.2014.р. від позивача за первісним позовом надійшло клопотання (вх.№9077) про доручення до матеріалів справи документів.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення та залучення до матеріалів справи наданих позивачем за первісним позовом документів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2014р. розгляд справи було відкладено на 04.11.2014р. о 12:30 год.

30.10.2014р. до суду від відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення (вх.№9743), в яких він зазначає, що ТОВ «Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод» направило рекомендованими листами претензії від 06.12.2013р. та від 16.12.2013р. на адресу апелянта, яку зазначено у тексті договору. Також вказує на те, що доводи апелянта стосовно неправомірності проведення оглядів про хід та якість виконання робіт по приведенню колії №22 станції Пирятин Лубенської філії ПАТ «Київо-Дніпровські МППЗТ» підрядником ТОВ «СМ-Транс» згідно з договором підряду №22/11 за відсутності представників апелянта є необґрунтованими та такими, що не передбачені нормами чинного законодавства та не передбачені умовами договору. Просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду Полтавської області від 10.07.2014р. залишити без змін.

До вказаних пояснень відповідач за первісним позовом надав додаткові документи, які просить долучити до матеріалів справи.

Розпорядженням секретаря судової палати №3 від 03.11.2014р. у зв`язку з відпусткою судді Барбашової С.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Горбачова Л.П., суддя Тарасова І.В.

04.11.2014р. до суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання (вх.№9928), в якому він просить залучити до матеріалів справи оригінали квитанцій поштового відправлення кур'єрською службою, як доказ в підтвердження факту відправлення листів-претензій №1,№2 від 06.12.2013р., від 16.12.2013р..

Колегія суддів, розглянувши заявлене відповідачем за первісним позовом клопотання, дійшла висновку про його задоволення та залучення до матеріалів справи вказаних оригіналів поштових квитанцій.

У судовому засіданні 04.11.2014р. було оголошено перерву до 27.11.2014р. до 11:00 год.

Розпорядженням голови суду від 26.11.2014р. у зв'язку з хворобою судді Тарасової І.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Горбачова Л.П.

27.11.2014р. від позивача за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням (вх.№11318), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи: копію Витягу з технічної документації та договору оренди, Витяг з Наказу №47 від 27.01.2009р. (витяг), Лист від 15.07.2009р. №9/9-1056 «Щодо внесення ремонтно-будівельних робіт до капітального чи поточного ремонту»; бланк ТТН №1-ТН.

Надані позивачем за первісним позовом документи залучені до матеріалів справи.

27.11.2014р. представник позивача за первісним позовом (апелянта) вимоги апеляційної скарги, з урахуванням уточнень до неї, підтримав у повному обсязі, просив суд скасувати повністю рішення господарського суду Полтавської області від 10.07.2014 року по справі №917/894/14 та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов ТОВ "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" до ТОВ "СМ-Транс" залишити без задоволення, а позов ТОВ "СМ Транс" до ТОВ ""Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод" задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає її незаконною та необґрунтованою, просить суд рішення господарського суду Полтавської області від 10.07.2014 року по даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

22.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМ -Транс" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" (замовник) було укладено Договір підряду №22/11, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "СМ -Транс" (підрядник) зобов'язувалося виконати, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" (замовник) прийняти і оплатити роботи з приведення профілю колії № 22 при ст.Пирятин до норм та вимог (а.с. 24-а.с.27, том 1).

Пунктами 1.2, 1.3 Договору підряду №22/11 сторони узгодили, що обсяг, характер та вартість робіт визначається кошторисною документацією. Строки виконання робіт - протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту зарахування попередньої оплати (авансового платежу) на розрахунковий рахунок підрядника.

Відповідно до п.2.1 договору вартість робіт за даним договором визначається на підставі договірної ціни, узгодженої сторонами, і складає 110068,00 грн.

Згідно з п.2.2, п.2.3 договору замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі 50% від договірної ціни. Розрахунки за виконані обсяги робіт за договором замовник здійснює протягом п'яти банківських днів з дня підписання актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2).

Відповідно до п.2.5 договору несвоєчасне приймання робіт з боку замовника не може бути підставою для затримання оплати пред'явлених до здачі-приймання робіт.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що підрядник зобов'язаний якісно та в строк виконати роботу відповідно даного договору, безоплатно усунути усі недоліки, якщо погіршення якості робіт виникло з вини підрядника.

Згідно з п.4.2 договору замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником згідно з договором.

Відповідно до п.5.1, п.5.2, п.5.3, п.5.4 договору здача - приймання виконаних робіт оформлюється актами форми КБ-2в, що підписуються уповноваженими представниками сторін даного договору. Роботи приймаються протягом трьох робочих днів з моменту повідомлення підрядника про готовність робіт до приймання. Замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником. День пред'явлення до приймання виконаних робіт є днем передання замовнику акту здачі-приймання виконаних робіт. Замовник протягом трьох днів з дня отримання акту здачі-приймання підписує його або направляє підрядникові в цей же строк вмотивовану відмову від приймання. Підписані акти передаються підряднику в одному екземплярі, другий залишається у замовника. У випадку вмотивованої відмови замовника, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних дороблень та строків їх виконання. При цьому недоліки усуваються за рахунок підрядника.

Згідно з п.6.2, п.6.3 договору за прострочення оплати виконаних робіт замовник сплачує підрядникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. За необґрунтовану затримку чи відмову від приймання робіт, підписання приймально-здавального акту замовник сплачує підрядникові пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за кожен день прострочення.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що підрядник гарантує високу експлуатаційну якість виконаних робіт протягом 12 місяців після підписання актів приймання виконаних робіт на об'єкті замовника.

У відповідності до п.7.3, п.7.4 договору у випадку виникнення претензій стосовно якості протягом гарантійного строку замовник викликає повноваженого представника підрядника для складання двостороннього акту про виявлені недоліки. У випадку проведення незалежної експертизи, витрати щодо її проведення оплачуються винною стороною.

Згідно з п.9.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до закінчення усіх умов та обов'язків, прийнятих на себе сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було складено локальний кошторис №2-1-1 на ремонт колії №22 при ст. Пирятин (приведення профілю колії до норм та вимог) та узгоджено Договірну ціну на будівництво в розмірі 110068,00 грн. (а.с.28-30, том 1).

Товариством з обмеженою відповідальністю "СМ-Транс" (підрядник) було пред'явлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" (замовник) рахунок - фактуру №164 від 22.11.2013р. на оплату вартості вказаних вище будівних робіт в сумі 110068,00 грн. (а.с.38, том 1).

Відповідно до платіжного доручення №2435 від 22.11.2013р. передбачений п.2.2 договору підряду №22/11 аванс у розмірі 50% від договірної ціни, що складає 55034,00 грн. перерахований підрядникові (а.с.45, том 1).

Згідно зі ст.8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов. У ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включаються кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів господарювання - юридичних осіб та (або) до фізичних осіб - підприємців. У разі якщо для провадження певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, необхідні особливі вимоги щодо будівель, приміщень, обладнання, інших технічних засобів, такі вимоги включаються до ліцензійних умов. У ліцензійних умовах встановлюється вимога до суб'єкта господарювання щодо необхідності подання повідомлення органу ліцензування про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, у визначений цим Законом строк.

Статтею 9 Закону встановлено, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: 1) банківська діяльність; 2) професійна діяльність на ринку цінних паперів; 3) із надання фінансових послуг; 4) зовнішньоекономічна діяльність; 5) діяльність у галузі телебачення і радіомовлення; 6) діяльність у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії; 7) діяльність у сфері освіти; 9) виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами; 10) діяльність у сфері телекомунікацій; 11) будівельна діяльність;12) надання послуг з перевезення пасажирів, вантажу повітряним транспортом.

Згідно з Наказом №147 Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 27.01.2009р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури», затверджено ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, що додаються. Зокрема, п.4.01.00 Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, передбачено ліцензійні умови щодо розробки ґрунтів, улаштування ґрунтованих споруд, п.6.00.00 - будівництва транспортних споруд.

В листі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.07.2009р. №9/9-1056 «Щодо віднесення ремонтно - будівельних робіт до капітального чи поточного ремонту» зокрема, роз'яснено, що капітальний ремонт -це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшенням експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта.

Враховуючи викладене, капітальний ремонт відноситься до ліцензійних видів господарської діяльності.

На виконання умов Договору підряду №22/11 ТОВ «СМ Транс» було виконано у грудні 2013 року підрядні будівельні роботи з ремонту колії №22 при ст. Пирятин (приведення профілю колії до норм та вимог) на суму 110068,00 грн., про що складено Акт № 4РК приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, що підписані представником підрядника, скріплені печаткою останнього (а.с.46-а.с.51, том 1).

Супровідним листом №06/02-1 від 06.02.2014р. Акт №4РК приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року направлено замовнику (а.с.43, том 1), що підвереджується описом вкладення форми № 107 від 06.02.2014 р., чеком Укрпошти № 3177 від 06.02.2014р. Дана кореспонденція 11.02.2014р. отримана представником замовника (а.с. 44, том 1).

Відповідачем за первісним позовом в порушення умов Договору підряду № 22/11 оплату решти вартості отриманих результатів робіт не здійснив, в результаті чого утворилась заборгованість за даним договором у розмір 55034,00 грн.

Господарський суд Полтавської області, приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що позивачем за первісним позовом не доведено належне виконання прийнятих на себе зобов'язань за Договором підряду №22/11 від 22.11.2013р.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з п.5.4 договору підряду №22/11 від 22.11.2013р. замовник протягом трьох днів з дня отримання акту здачі-приймання підписує його або направляє підрядникові в цей же строк вмотивовану відмову від приймання. Підписані акти передаються підряднику в одному екземплярі, другий залишається у замовника. У випадку вмотивованої відмови замовника, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних дороблень та строків їх виконання. При цьому недоліки усуваються за рахунок підрядника.

У відповідності до умов договору підряду №22/11 від 22.11.2013р. позивачем за первісним позовом було складено Акт №4РК приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, які направлено замовнику (а.с.43, том 1), що підвереджується описом вкладення форми № 107 від 06.02.2014 р., чеком Укрпошти № 3177 від 06.02.2014р. Дана кореспонденція 11.02.2014р. отримана представником замовника (а.с. 44, том 1).

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Колегія суддів зазначає, що наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні перегляду рішень господарських судів у справах зі спорів про стягнення заборгованості за договором підряду (постанова ВСУ від 02.10.2012 у справі №23/236) та Вищий господарський суд України при касаційному перегляді судових рішень у спорах згаданої категорії (постанови ВГСУ від 19.03.2014 у справі №911/3120/13 та від 02.04.2014 у справі №904/5647/13).

Відповідно до норм чинного цивільного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник, який в порушення вимог ст.882 ЦК України безпідставно (немотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Матеріали справи не містять вмотивованої відмови замовника від приймання виконаних підрядником робіт за договором підряду №22/11 від 22.11.2013р., а також складеного двостороннього Акту з переліком недоліків та строків їх виконання.

Тобто відповідачем за первісним позовом в порушення умов договору, а саме: п. 5.3, 5.4, не складено двосторонній Акт з переліком недоліків та строків їх усунення.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2013р. комісією у складі представників ТОВ «Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод» - директора ТОВ «СПКЗ» Титаренко І.В., головного інженера ТОВ «СПКЗ» Сердюка О.А., інженера-будівельника ТОВ «СПКЗ» Власенко М.І. проведено огляд виконаних робіт, про що складено Акт перевірки виконаних робіт згідно договору №22/11 від 22 листопада 2013 року підрядником ТОВ «СМ-Транс», в якому зазначено, що комісія дійшла висновку, що роботи не будуть виконані в строк передбачений договором та виконувалися неналежним чином і після закінчення виконання робіт колія не буде придатною до експлуатації, якщо не виправити порушення в виконанні цих робіт (а.с.98, том 2).

Зазначений акт складений представниками замовника, без залучення підрядника, і ґрунтується на припущеннях комісії, зокрема, що «підрядник фізично не зможе виправити колію і здати роботи».

В ході судового розгляду справи з'ясовано, що замовником не перевірялися виконані підрядником роботи за договором підряду після закінчення строку на виконання робіт, передбаченого умовами вказаного договору.

У судовому засіданні відповідач за первісним позовом вказує на те, що направляв позивачу за первісним позовом претензії №1, №2 від 06.12.2013р., від 16.12.2013р. з переліками недоліків та вимогами щодо їх усунення, при цьому останній стверджує, що не отримував претензії відповідача за первісним позовом.

Всупереч нормам ч.ч.1,4 ст.882 ЦК України та умовам договору підряду відповідач за первісним позовом не прийняв виконані позивачем за первісним позовом роботи, не вказав в акті про відмову від їх підписання, як і не надав письмового обґрунтування відмови в підписанні акта чи повідомлення про виявлені недоліки, як того вимагають ч.4 ст.882 ЦК України та п.5.4 договору підряду.

Відповідно до п.2.5 договору несвоєчасне приймання робіт з боку замовника не може бути підставою для затримання оплати пред'явлених до здачі-приймання робіт.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що аналіз умов договору в їх системному зв'язку вказує на те, що роботи, виконані підрядником вважаються фактично виконаними, а їх результат - фактичним результатом таких робіт, вартість яких визначається сторонами в Акті здачі-приймання виконаних робіт.

Як вбачається з Акту здачі-приймання виконаних робіт загальна вартість фактично виконаних робіт позивачем за первісним позовом складає відповідно до розрахунку 110068,00 грн.

Пунктом 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.879 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Оскільки відповідно до умов договору підряду сторони дійшли згоди про те, що розрахунок за виконані роботи за договором замовником здійснюється протягом п'яти банківських днів з дня підписання Акту приймання - передачі виконаних робіт, який був направлений позивачем за первісним позовом та отриманий відповідачем за первісним позовом, то колегія суддів вважає, що відповідачем за первісним позовом в порушення умов договору не проведено оплату.

Щодо посилань відповідача за первісним позовом на Акт про закриття колії №22 від 17.01.2014р. Лубенської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (а.с.115, том 1), то останній не є стороною договору підряду №22/11 від 22.11.2013р., а зазначені в Акті недоліки не пов'язані з роботами, виконання яких передбачено умовами договору підряду №22/11 від 22.11.2013р.

В ході судового розгляду справи позивачем за первісним позовом було зазначено, що в порушення п.9.4 договору підряду №22/11 від 22.11.2013р. відповідачем за первісним позовом без згоди контрагента було передано Лубенській філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» фінансову інформацію (локальний кошторис №2-1-1 до договору підряду), на підставі якої головним інженером Лубенській філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» у листі №611 від 28.10.2014р. зроблено висновок про те, що експлуатація колії №22 по ст.Пирятин була б можлива без спорудження бетонного укріплення (а.с.222, том 3).

При цьому позивач за первісним позовом зазначив, що головний інженер Лубенській філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» не є експертом, уповноваженим давати експертні висновки.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог щодо стягнення з відповідача за первісним позовом вартості фактично виконаних позивачем за первісним позовом робіт за договором підряду №22/11 від 22.11.2013р у розмірі 55034,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат колегія суддів дійшла висновку про їх задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалося вище, в силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пункт 6.2 договору підряду передбачає, що за прострочення оплати виконаних робіт замовник оплачує підряднику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ.

Згідно з п.6.3 договору підряду за необґрунтовану затримку або відмову від робіт, підписання акта здачі-приймання виконаних робіт замовник виплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за кожен день прострочки.

Таким чином, перевіривши розрахунок розміру пені, заявленої до стягнення суду першої інстанції, колегія суддів встановила, що позивач за первісним позовом нарахував відповідачу за первісним позовом пеню за прострочку виконання грошового зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 26.12.2013 р. по 07.05.2014 р. в сумі 2815,03 грн.

Відповідно до розрахунку пені за необґрунтовану затримку або відмову від прийняття виконаних робіт(підписання Акта приймання виконаних робіт) за період з 19.12..2013р. по 07.05.2014р. становить 15409,80 грн.

Також судова колегія вважає, що позивачем за первісним позовом обґрунтовано нараховано 601,60 гривень 3% річних та 1926,19 інфляційних втрат, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, перевіривши період нарахування вказаних сум 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія дійшла висновку про те, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних в сумі 601,60 грн. та інфляційних втрат в сумі 1926,19 грн. нарахованих за період з 19.12.2013р. по 07.05.2014р. підлягають задоволенню.

Щодо задоволення господарським судом Полтавської області зустрічної позовної заяви про розірвання укладеного 22.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМ-Транс" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" (замовник) Договір підряду № 22/11 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-Транс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" 143765,35 грн. збитків, то колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим та таким, що не підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог щодо стягнення з відповідача за первісним позовом вартості фактично виконаних позивачем за первісним позовом робіт за договором підряду №22/11 від 22.11.2013р у розмірі 55034,00 грн., а також те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено порушення умов спірного договору, тому відсутні підставі для розірвання договору підряду.

Щодо стягнення заявлених позивачем за зустрічним позовом збитків, то колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з приписами ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач за зустрічним позовом повинен довести наявність у нього збитків, протиправних винних дій відповідача за зустрічним позовом у вигляді неналежного виконання договірних зобов'язань, та причинного зв'язку між збитками позивача за зустрічним позовом та діями відповідача за зустрічним позовом, і. як наслідок, вимога про відшкодування збитків може пред'являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

З огляду на викладене, збитками (шкодою) у розумінні положень цивільного законодавства є реальні витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неодержані доходи, які він би отримав у разі якщо його право не було би порушено. Зобов'язання відшкодування завданої шкоди (збитків) є наслідком неправомірної поведінки особи, яка порушує законні цивільні права іншої особи.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що внаслідок протиправної поведінки відповідача за зустрічним позовом, а саме: неналежне виконання підрядником умов Договору підряду № 22/11 внаслідок істотних відступів останнього від умов вказаного Договору підряду № 22/11 та не усунення їх, про що вказувалося замовником у претензіях № 1 та № 2, беручи до уваги мету даного договору - приведення виїзної колії №22 для приданого для використання маневрового пристрою лебідки, замовник був позбавлений можливості використання колії та поніс додаткові витрати, зокрема, у зв'язку з необхідністю приведення під'їзної колії № 22 у придатний для цільового використання стан.

На підтвердження факту спричинення збитків позивач за зустрічним позовом посилається на необхідність приведення під'їзної колії № 22 у придатний для цільового використання стан, а саме: проведено роботи з ремонту колії, вартість яких складає 75302,35 грн., та необхідністю витрат на організацію вантажоперевезень з метою продовження власної господарської діяльності, за для чого було укладено договір № 12/2013 від 17.12.2013 р. із Товариством "ПКЗ-Агро" щодо організації перевезення вантажу, відповідно до якого вартість витрат на перевезення за період з моменту закриття колії до моменту введення її в експлуатацію становила 68463,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження витрат позивача за зустрічним позовом у розмірі 75302,35 грн., оскільки з матеріалів справи не вбачається а позивачем за зустрічним позовом не доведено, які саме були виконані роботи працівниками ТОВ «Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод», яким чином роботи передбачені договором підряду №22/11 від 22.11.2013р. пов'язані із роботами виконаними у зв'язку приведенням колії №22 при ст.Пирятин до норм та вимог. З бухгалтерської довідки по витратах понесених ТОВ «СПКЗ» на ремонт виїзної колії №22 Лубинської філії ПрАТ «Київ -Дніпровське МППЗТ» за період березень - травень місяць 2014р. вбачається, що в даній довідці зазначені загальногосподарські роботи (а.с.10-а.с.11, том 2).

В наданих позивачем за зустрічним позовом в підтвердження виконання робіт по ремонту профілю колії №22 при ст.Пирятин нарядах на виконання робіт (а.с.13-а.с.34, том 2) не зазначено об'єкт, на якому ці роботи мають бути виконані та відсутні докази виконання ремонтних робіт саме на колії №22 при ст.Пирятин, а у разі їх виконання саме на цьому об'єкті, докази списання матеріалів, виплати заробітної плати працівникам саме за ремонт цього об`єкту.

Таким чином, дана бухгалтерська довідка, підписана директором та головним бухгалтером ТОВ «Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод», не містить інформації щодо видів робіт, зокрема, робіт, які були передбачені спірним договором підряду.

Позивач за зустрічним позовом також визначив розмір спричинених йому збитків у сумі 68463,00 грн., посилаючись на організацію вантажоперевезень з метою продовження своєї господарської діяльності, для чого між ТОВ «Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод» та Товариством "ПКЗ-Агро" було укладено договір №12/2013 від 17.12.2013р. щодо організації перевезення вантажу.

Однак з договору №12/2013 від 17.12.2013р. не вбачається, що відвантаження відбувалося саме в межах колії №22.

В ході судового розгляду справи позивачем за зустрічним позовом було зазначено, що до матеріалів справи надано всі товарно-транспортні накладні в підтвердження спричинених йому збитків.

Однак, як вбачається з матеріалів, а саме: з товарно - транспортних накладних, наданих позивачем за зустрічним позовом, в графі «вантаж отримав» відсутні підпис та інформація про особу, яка одержала вантаж: посада та прізвище, ім'я та по-батькові. В матеріалах справи знаходяться копії лише першої сторінки товарно - транспортних накладних.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази понесених витрат за цим договором.

Позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно наявності вини в діях відповідача за зустрічним позовом, позивачем за зустрічним позовом також не доведено наявність причинного зв'язку між діями відповідача за зустрічним позовом та спричиненими збитками, оскільки матеріалами справи взагалі не встановлено виконання працівниками позивача за зустрічним позовом робіт з усунення недоліків за договором підряду №22/11 від 22.11.2013р., та відвантаження в межах колії №22, а відтак не доведеним є і розмір спричинених збитків.

Згідно зі ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладені обставини, норми закону та умови договору підряду №22/11 від 22.11.2013р., колегія суддів дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про розірвання укладеного 22.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМ-Транс" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" (замовник) Договір підряду №22/11 та стягнення 143 765,35 грн. збитків.

У відповідності до п.4 ст.129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 10.07.2013 року по справі №917/894/14 прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому оскаржуваний судовий акт підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст.85, 99, 101, п.2 ст.103, п.1, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 10.07.2014 року по справі №917/894/14 скасувати. Прийняти нове рішення, яким первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-Транс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" 75786,62 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" (вул. Урожайна, 12, м. Пирятин, Полтавська обл., 37001), ідентифікаційний код юридичної особи 00687340 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-Транс" (вул.Привокзальна, 14/35, м.Дніпропетровськ, 64020), ідентифікаційний код юридичної особи 36961950) заборгованість за виконані роботи за договором №22/22 від 22.11.2013р. у розмірі 55034,00 грн., 2815,03 грн. -пені, 15409,80 грн. - пені, 601,60 грн. - 3% річних, 1926,19 грн. - інфляційних витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" (вул. Урожайна, 12, м. Пирятин, Полтавська обл., 37001), ідентифікаційний код юридичної особи 00687340 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-Транс" (вул.Привокзальна, 14/35, м.Дніпропетровськ, 64020), ідентифікаційний код юридичної особи 36961950) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1827,00 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2960,15 грн.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільське господарське підприємство комбікормовий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-Транс" відмовити.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 02.12.14 р.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Горбачова Л.П.