Ухвала

від 30.01.2014 по справі 205/4598/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1697/14 Справа № 205/4598/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Залімська Н. В. Доповідач - Максюта Ж.І. Категорія 45

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого: Максюти Ж.І.,

суддів : Кочкової Н.О., Слоквенка Г.П.

при секретарі: Кулику О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області

на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2013 року

по цивільній справі за позовом прокурора міста Дніпропетровська до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_3, треті особи Державне підприємство «Дніпропетровське лісове господарство», Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про скасування рішення міської ради № 172/112 від 15.06.2011 року та визнання недійсним договору оренди землі площею 0,5000 га,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013 року прокурор м. Дніпропетровська звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

У ході розгляду справи представник відповідача Дніпропетровської міськради заявив клопотання про закриття провадження по справі через те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна бути розглянути господарським судом.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2013 року провадження по цивільній справі № 2/205/2404/13/205/4598/13ц за позовом Прокурора м. Дніпропетровська до Дніпропетровської міськради, ОСОБА_3, треті особи Державне підприємство «Дніпропетровське лісове господарство», Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про скасування рішення міської ради № 172/112 від 15.06.2011 р. та визнання недійсним договору оренди землі площею 0.5000 га - закрито, з тих підстав, що вказана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з вказаною ухвалою заступник прокурора Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги, вимог заяви, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу судді скасувати, а справу направити для продовження розгляду в суді першої інстанції, відповідно до ст. 311 ЦПК України, з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що Договір оренди землі від 08.09.2011 року був укладений з ОСОБА_3 як з фізичною особою, а не як з фізичною особою-підприємцем, що підтверджується м матеріалами справи. Разом з тим, за п. 1.2 договору цільове використання земельної ділянки (УКЦВЗ) 11.04.(для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води). Отже орендована ОСОБА_3 земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_1 використовувалася для здійснення підприємницької (господарської) діяльності, тому розгляд такої справи, згідно зі ст.. 15 ЦПК України і ст.. 12 ГПК України відноситься до компетенції господарського суду, а не суду в порядку цивільного судочинства.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком, так як, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, слід виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ, віднесено до компетенції судів господарської чи адміністративної юрисдикції. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а як в бачається в вищевказаному позові має місце спір про право, зокрема право на користування земельною ділянкою (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до роз'ясень, які містяться у п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду країни з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК України, статті 2, 5 ЗК України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання правочину недійсним.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Це стосується, серед інших, зокрема позовів про надання чи передачу земельної ділянки у користування чи не вирішення цього питань, припинення права користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші).

Оскільки у позовній заяві Прокурор ставить серед інших, вимогу визнати недійсним договір оренди землі площею 0.5000 га за № 121010004000229 від 08.09.2011 року, укладений між Дніпропетровською міською радою і гр. ОСОБА_3, така вимога підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Разом з тим, що стосується інших вимог, а саме, зобов'язати ОСОБА_3 повернути територіальній громаді м. Дніпропетровськ земельну ділянку, слід звернути увагу на те, що згідно із ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

В такому випадку, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Також необхідно врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Таким чином, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд не дотримався вимог процесуального права, постановив помилкову ухвалу, яку потрібно скасувати, а питання передати на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області - задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2013 року - скасувати , а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: