Постанова

від 19.11.2014 по справі 826/9876/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2014 р. м.Київ К/800/65805/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Швед Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської регіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Артера» до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Приватне підприємство «Артера» звернулося до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, в якому позивач просив визнати протиправними дії, бездіяльність відповідача щодо порушення процедури проведення митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, а саме ненаправлення у встановленій законодавством формі запиту до спеціалізованого підрозділу; визнати протиправними дії митниці щодо позбавлення права на застосування пільги (преференції) у звільненні від сплати податку на додану вартість; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації № 100270000/2013/40421.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року, позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо ненаправлення у встановленій чинним законодавством формі запиту до спеціалізованого підрозділу; визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації №100270000/2013/40421; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із порушення відповідачем вимог Порядку виконання митних формальностей при здійснення митного оформлення із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, оскільки посадова особа митниці звернулася до відповідного структурного підрозділу зі службовою запискою, а не з відповідним запитом за встановленою формою. Приходячи до висновку про протиправність картки відмови у прийнятті митної декларації суди зазначили про безпідставність висновків митниці щодо невідповідності ввезеного позивачем товару вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2011 року № 867.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Київська регіональна митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та невірне застосування норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність дій митниці.

Приватне підприємство «Артера» у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 травня 2013 року Приватним підприємством «Артера» надано до митниці митну декларацію №100027000/2013/199441 для митного оформлення товару «Пелюшки гігієнічні універсальні ТМ «ARO» (60х90) см, поглинаючий шар яких виготовлено з целюлози, арт.96292632, 20 шт/пак - 3639 пак. Торговельна марка - ARO Виробник - Ontex N.V. Країна виробництва - ВЕ.» із застосуванням преференції « 202» на підставі ст.197 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2011 року №867 «Питання звільнення виробів медичного призначення від оподаткування податком на додану вартість».

На підтвердження митної вартості товару декларантом надано: контракт від 17 жовтня 2011 року №0710/2011, додаток до контракту від 01 квітня 2013 року №1, CMR від 06 травня 2013 року №9178353, інвойс від 06 травня 2013 року №2600203981, переклад на українську мову, експортну декларацію країни відправлення від 06 травня 2013 року №MRN13BEE0000018021575, свідоцтво про державну реєстрацію МОЗ від 11 серпня 2009 року №8854/2009.

Під час проведення перевірки митної декларації та поданих до митного оформлення товаросупровідних документів у митниці виникли сумніви щодо належності імпортованого позивачем товару - «Пелюшки гігієнічні універсальні ТМ «ARO» до виробів медичного призначення, що звільняються від оподаткування ПДВ згідно переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2011 року №867, у зв'язку з чим прийнято рішення про проведення митного огляду товару з метою перевірки відповідності відомостей, що зазначені на упаковці, маркуванні товару з відомостями, що зазначені в митній декларації, поданій до митного оформлення та інших документах.

У ході проведення вказаного огляду відповідачем встановлено, що товар який являє собою пелюшки відповідно до маркування арт.96292632, торговельна марка ARO», виробник «Ontex N.V.», країна виробництва BE., на виробах нанесено маркування у вигляді графічних символів СР 8854/2009 від 11 серпня 2009 року, які упаковані в п/е, картонні коробки на піддони, на первинній упаковці присутній надпис «Імпортер «Метро Кеш енд Кері». Додатково на упаковці промарковані маркувальні етикетки «Імпортер в Україні ТОВ «Онекс Україна». Зазначені висновки працівника митниці відображені в акті від 14 травня 2013 року №100270000/23013/40882.

У цей же день відповідач звернувся до відділу митних платежів зі службовою запискою №26-89/2149 щодо митного оформлення пелюшок гігієнічних універсальних із застосуванням преференції « 202». У відповідь відділ митних платежів службовою запискою від 15 травня 2013 року №11-35/1504 повідомив, що товар не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2011 року №867.

22 травня 2013 року митницею складено картку відмови у прийнятті митної декларації №100270000/2013/40421.

Відповідно до пп.197.1.27 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України (у чинній на момент виникнення спірних відносин редакції) звільнялися від оподаткування операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік затверджено відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2011 року №867, згідно якого звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання товарів, зокрема, за кодом УКТЗЕД 4818 40* «Пелюшки для немовлят, підгузники». При цьому, примітка «*» означає для медичного використання, що мають відповідне маркування.

Тобто, з метою застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість товар повинен відповідати наступним вимогам: бути зареєстрованим у Державному реєстрі виробів медичного призначення; міститися у затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2011 року №867 переліку; мати відповідне маркування про його медичне використання.

На упаковці ввезеного позивачем та пред'явленого до митного оформлення товару назва товару зазначена як «Пелюшки поглинаючі одноразові універсальні, 60х90», таке ж найменування товару вказано у митній декларації №100027000/2013/199441; на зворотній стороні упаковки виріб маркований як «Пелюшки для немовлят 60х90 см», а також зазначено номер свідоцтва про державну реєстрацію СР 8854/2009 від 11 серпня 2009 року.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, свідоцтво про державну реєстрацію №8854/2009 видано на медичні вироби «Пелюшки гігієнічні дитячі ТМ «ARO» (60х60)см» та «Пелюшки гігієнічні універсальні ТМ «ARO» (60х90)см», виробник Ontex N.V. Genthof,5 B-9255 Buggenhont, ВЕLGIUM». Згідно вказаного свідоцтва зазначені вироби внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволено для застосування в медичній практиці.

Виходячи з положень п.1 Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2004 року № 1497, державна реєстрація медичних виробів є підставою для їх ввезення на митну територію, реалізації та застосування в Україні.

Проте, лише сам факт реєстрації товару як виробу медичного призначення не є підставою для звільнення від оподаткування операцій з його ввезення на територію України.

На зворотній стороні упаковки виріб маркований як «Пелюшки для немовлят 60х90 см», що не відповідає свідоцтву № 8854/2009, це по-перше; по-друге, застуванням товару визначено його зручність у повсякденному житті, незамінність при зміні підгузників, проведенні масажу і повітряних ванн, при відвідуванні лікаря, на прогулянці, в гостях та на дачі, для захисту постільної білизни під час сну, що свідчить про універсальність використання виробу; маркування про призначення виробу для медичного використання на упаковці відсутнє, відповідних документів щодо медичного призначення цього виробу немає.

Посилання позивача на факт маркування товару як «пелюшки для немовлят» та нанесення на титульну сторону упаковки зображення немовляти є безпідставними, не ґрунтуються на законі та не свідчать про наявність обставин щодо звільнення від оподаткування.

За вказаними обставинами є обґрунтованим висновок відповідача про те, що товар, заявлений позивачем до митного оформлення за МД №100270000/2013/199441 в гр.31 як «пелюшки гігієнічні універсальні ТМ «ARO» (60х90 см.)» не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2011 року № 867 і підстави для застування преференції « 202» згідно ст.197 Податкового кодексу України відсутні.

Згідно ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.ч.10-12 ст.264 Митного кодексу України відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта. Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що дії митниці щодо прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації є правомірними, суди першої та апеляційної інстанції прийшли до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову у цій частині, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин в заявленому позові щодо скасування карки відмови необхідно відмовити з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідачем рішення судів попередніх інстанцій оскаржені у повному обсязі, проте обґрунтування відносно задоволених позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності митниці у зв'язку з ненаправленням у встановленій чинним законодавством формі запиту до спеціалізованого підрозділу не містить, тому в указаній частині рішення судом касаційної інстанції не переглядається.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні судових рішень в частині вимог щодо оскарження картки відмови у прийнятті митної декларації порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року скасувати в частині визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації №100270000/2013/40421; ухвалити нове рішення; у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Артера» у цій частині відмовити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді