Ухвала

від 20.11.2014 по справі 2а-11415/11/0170/3

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року м. Київ К/9991/75606/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом заступника прокурора м. Ялти Автономної Республіки Крим до Кореїзської селищної ради Автономної Республіки Крим (далі - Кореїзська селищна рада), треті особи: ОСОБА_4, Державна адміністрація парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загального призначення "Місхорський", "Масандрівський", "Лівадійський" про визнання незаконним та скасування рішення за касаційною скаргою Прокуратури Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року

в с т а н о в и л а :

У вересні 2011 року заступник прокурора м. Ялти Автономної Республіки Крим в Окружному адміністративному суді Автономної Республіки Крим пред'явив позов до Кореїзької селищної ради, треті особи: ОСОБА_4, Державна адміністрація парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загального призначення "Місхорський", "Масандрівський", "Лівадійський" про визнання незаконним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Кореїзької селищної ради від 18 грудня 2009 року № 1737, законність і обґрунтованість якого є предметом спору у цій справі, яким затверджено проект землеустрою та земельну ділянку передано у власність ОСОБА_4, суперечить вимогам Земельного кодексу України та нормам статей 7, 38 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", прийнято відповідачем з перевищенням наданих законодавством повноважень.

Крім того, надана вказаним рішенням ради земельна ділянка віднесена до земель природно-заповідного фонду, які згідно із статтею 150 Земельного кодексу України віднесені до особливо цінних земель і вилучення таких земель допускається тільки для конкретно встановлених законом потреб за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Просив визнати незаконним та скасувати рішення Кореїзької селищної ради від 18 грудня 2009 року № 1737 щодо затвердження проекту землеустрою з відводу земельних ділянок та передачі ОСОБА_4 у власність земельної ділянки.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2012 року, залишеною без зміни ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Прокуратура Автономної Республіки Крим подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що оскаржувані рішення у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить їх скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що 06 вересня 2006 року ОСОБА_4 звернулася до Кореїзської селищної ради із заявою про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку у АДРЕСА_1

Рішенням Кореїзької селищної ради від 28 листопада 2006 року № 215 надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) у АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0600 га.

20 листопада 2009 року ОСОБА_4 звернулася до Кореїзської селищної ради з заявою про затвердження проекту землеустрою для надання у власність земельної ділянки загальною площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за цією ж адресою.

18 грудня 2009 року рішенням Кореїзької селищної ради № 1737 57-ї затверджено проект землеустрою з відводу земельних ділянок та передано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку (кадастровий номер

№ 0111947100:01:003:0309) площею 0,0600 га з земель Кореїзької селищної ради, не переданих у власність і не наданих у користування в межах населеного пункту (рядок 12.3 шифр 96 форми 6-зем), в т.ч. по угіддям: відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом" та "інші відкриті землі" (графи 67, 71 форми 6-зем) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

19 серпня 2011 року Прокуратурою м. Ялти Автономної Республіки Крим внесено протест на рішення Кореїзської селищної ради від 18 грудня 2009 року № 1737 з огляду на те, що передана ОСОБА_4 вказаним рішенням земельна ділянка знаходиться у межах Місхорського парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Рішенням від 29 серпня 2011 року № 44 Кореїзької селищної ради протест Прокуратури м. Ялти Автономної Республіки Крим про скасування рішення Кореїзської селищної ради від 18 грудня 2009 року № 1737 "Про затвердження проекту землеустрою з відводу та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_4 за АДРЕСА_1", відхилено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, оскільки земельна ділянка, яка була надана ОСОБА_4, розташована в межах населеного пункту і її надання віднесене до повноважень селищної ради.

З цим погодився й суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає, що такий висновок судів є правильним з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як видно з матеріалів справи, між сторонами виник спір про наявність у Кореїзької селищної ради повноважень щодо розпорядження землями у межах Місхорського парку, який відноситься до об'єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - парку пам'ятки садово-паркового мистецтва "Місхорський". На думку прокурора при прийнятті рішення від 18 грудня 2009 року № 1737 "Про затвердження проекту землеустрою з відводу та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_4 за АДРЕСА_1", рада не мала таких повноважень.

16 лютого 2010 року набрав чинності Закон України від 21 січня 2010 року

№ 1826-VI "Про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд" (далі - Закон № 1826-VI), яким, зокрема, статтю 7 Закону від 16 червня 1992 року № 2456-ХІІ "Про природно-заповідний фонд України" (далі - Закон

№ 2456-ХІІ), після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту: "Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду". У зв'язку з цим частини четверту і п'яту вирішено вважати відповідно частинами п'ятою і шостою (підпункт 3 пункту 2 розділу І Закону).

З урахуванням вимог частини першої статті 58 Конституції України колегія суддів дійшла висновку, що оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, то було б помилковим застосування положення частини четвертої статті 7 Закону № 2456-ХІІ, оскільки на час прийняття Селищною радою спірного рішення (18 грудня 2009 року № 1737) нова редакція вказаної норми матеріального права ще не діяла, а отже, й не могла бути врахована останньою.

На час прийняття цього рішення межі Місхорського парку не були встановлені в натурі, а діючим на той момент законодавством не передбачалося визначення меж об'єктів природно-заповідного фонду на підставі проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Зазначені обставини та норми матеріального права вірно враховано судами попередніх інстанцій під час вирішення даного спору.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову Прокуратури Автономної Республіки Крим у цій справі, а суд апеляційної інстанції правильно залишив в законній силі його рішення.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування або зміни немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів та встановлених обставин справи.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу прокуратури Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року у справі за позовом заступника прокурора м. Ялти Автономної Республіки Крим до Кореїзської селищної ради, треті особи: ОСОБА_4, Державна адміністрація парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загального призначення "Місхорський", "Масандрівський", "Лівадійський" про визнання незаконним та скасування рішення - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.