Рішення

від 11.11.2014 по справі 910/14623/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14623/14 11.11.14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за первісним позовом прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композитних матеріалів "Древопласт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта"

про стягнення 30 398,18 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Скакун О.М. - службове посвідчення № 025912 віл 29.04.2014 року;

від позивача: Кошман А.С. - представник за довіреністю № 19 від 06.06.2014 року;

від відповідача: Ємельянов В.Б. - представник за довіреністю № б/н від 08.09.2014 року;

Зелінський Є.М. - керівник, відповідно до витягу з ЄДРПОУ № 19243638.

від третьої особи: Федько В.М. - представник за довіреністю № 12-38 від 20.01.2014 року.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів "Древопласт"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

про зобов'язання зарахувати заборгованість

Представники сторін:

від позивача: Ємельянов В.Б. - представник за довіреністю № б/н від 08.09.2014 року;

Зелінський Є.М. - керівник, відповідно до витягу з ЄДРПОУ № 19243638;

від відповідача: Кошман А.С. - представник за довіреністю № 19 від 06.06.2014 року.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композитних матеріалів "Древопласт" про стягнення 30 398,18 грн.

Прокуратура свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що нею проведено перевірку дотримання вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у діяльності Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та в ході перевірки встановлено, що 29.10.2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» в особі дирекції оброблення та перевезення пошти УДППЗ «Укрпошта» та товариством з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композитних матеріалів "Древопласт" укладено договір оренди нерухомого майна №3923 із змінами та доповненнями в подальшому.

На виконання умов договору передано відповідачу в строкове платне користування державне нерухоме майно - загальною площею 98,70 кв.м, розміщене за адресою: просп. Повітрофлотський, 75, м. Київ, 031351 (36,00 кв.м - на першому поверсі та 62,70 кв.м. - на другому поверсі будівлі), що перебуває на балансі дирекції оброблення та перевезення пошти УДППЗ «Укрпошта».

Проте, відповідач свої зобов'язання виконує неналежним чином.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, прокурор звернувся в суд про стягнення з останнього заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 30 398,18 грн., з них 28 382,11 грн. - сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 815,34 грн. - сума штрафу та пеня - 1200,73 грн. на користь Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.07.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.09.2014 року.

08.09.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до умов якої просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 50 321,09 грн., пеню в розмірі 3 249,94 грн., індекс інфляції в розмірі 2 741,68 грн., штраф в розмірі 1 509,63 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.09.2014 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта", розгляд справи відкладено на 29.09.2014 року.

24.09.2014 р. від представника відповідача через загальний відділ діловодства суду надійшов зустрічний позов, в якому товариство з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композитних матеріалів "Древопласт" просив суд зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву зарахувати в рахунок заборгованості з орендної плати з урахуванням штрафу та пені, а також в рахунок наступних платежів за оренду державного майна відповідно до п. 3.10 договору оренди № 3923 від 29.10.2007 р. суму 75 233,48 грн., внесену за майно в період з 22.05.2012 р. по 13.12.2013 р., яке відповідачем за первісним позовом не використовувалось через обставини, за які він не відповідає.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.09.2014 року порушено провадження у справі та прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів "Древопласт" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про зобов'язання зарахувати заборгованість, розгляд призначено на 29.09.2014 року.

У судовому засіданні 29.09.2014 року оголошено перерву до 14.10.2014 року.

10.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач за зустрічним позовом подав додаткові докази по справі.

14.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач за первісним позовом подав додаткові докази по справі.

В судове засідання 14.10.2014 року прокурор не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 29.09.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.10.2014 року розгляд справи відкладено на 28.10.2014 року.

23.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач за зустрічним позовом подав додаткові пояснення по зустрічній позовній заяві.

В судовому засіданні 28.10.2014 року представник відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним позовом) подав додаткові пояснення по справі.

Представник третьої особи подав доповнення до пояснень.

В судовому засіданні оголошено перерву до 11.11.2014 року.

07.11.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач за зустрічним позовом подав додаткові пояснення по зустрічній позовній заяві.

Прокурора первісні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник третьої особи за первісним позовом позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача за первісним позовом заперечували проти позову та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача за зустрічним позовом позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача за зустрічним позовом заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 6 434,98 грн. підлягають припиненню, а в іншій частині позов не підлягає задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

29.10.2007 року між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі дирекції оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (балансоутримувач), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композитних матеріалів "Древопласт" "Древопласт ЛТД" (орендар) укладений додатковий договір № 3849 про внесення змін та доповнень до договору нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.04.2002 року №39.

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно), загальною площею 98,70 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 75, (36,00 кв.м - на першому поверсі та 62,70 кв.м - на другому поверсі будівлі), що знаходиться на балансі дирекції оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» "Укрпошта" (надалі - балансоутримувач), вартість якого за експертною оцінкою станом на 28.02.2002 р. становить 163 660,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення: виробництва продукції з поліетилену - 36,00 кв.м; офісних приміщень - 62,70 кв.м;

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір є укладений строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 29 жовтня 2007 року до 29 вересня 2010 року включно.

В подальшому договорами про внесення змін до договору оренди продовжено дію договору, а саме:

- 3923/01 від 01.10.2010 року, договір оренди №39 від 01.04.2002 року продовжено на 2 (два) року, що діє з 29 вересня 2010 року до 29 вересня 2012 року включно;

- 3923/03 від 20.06.2013 року, договір оренди №39 від 29.10.2007 року продовжено строком на 2 (два) року 11 (одинадцять) місяців, що діє з 29.09.2012 року до 29.08.2015 року.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п.3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2007р. 2957,66 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2007 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень місяць 2007 року.

Відповідно до п.3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

В подальшому п.3.1 договору оренди змінено сторонами, а саме:

- договором №3923/02 про внесення змін від 27.01.2012 року п.3.1 викладено в наступній редакції: орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 20011р. 5 669,10 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2011 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за місяць 2011 року;

- договором №3923/03 про внесення змін від 20.06.2013 року п.3.1 викладено в наступній редакції: орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 20012р.: 10 201,73 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди січень 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2013 року.

Також, укладеним між сторонами договором № 3823/03 від 20.06.2013 року про внесення змін до договору оренди нерухомо майна № 3949 від 12.07.2007 р., згідно з п. 1 сторони домовились в розділі 1 "Предмет договору" договору оренди № 3923 від 29.10.2007 р. замінити з «за експертною оцінкою станом на 28.02.2002р. становить 163 660,00 грн.» на «за висновком про вартість станом на 31.12.2012 р. становить 802 000,00 грн.".

Відповідно до п. 2 договору № 3923/03 від 20.06.2013 р. сторони домовились в пункті 1.1 розділу 1 "Предмет договору" договору оренди № 3923 від 29.10.2007 р. та в акті приймання-передачі від 29.10.2007 р. № 3923 слова "дирекція оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" замінити на "Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" Київська міська дирекція".

Згідно з п.3.6 договору, перерахування здійснюється орендарем самостійно до 10 числа, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету, 30% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 5.2 договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В запереченнях щодо позовних вимог за первісним позовом, ТОВ "Древопласт ЛТД", зокрема, зазначало, що УДППЗ "Укрпошта" заборонила в'їзд транспортних засобів ТОВ "Древопласт ЛТД", а також його замовників і постачальників на територію, яка прилягає до орендованого приміщення, що унеможливило відвантаження готової продукції та розвантаження необхідної для виробництва сировини. Вказане спричинило тимчасову відмову від співпраці з ТОВ "Древопласт ЛТД" контрагентів останнього.

Вищевикладене підтверджується:

- листом УДППЗ "Укрпошта" № 71-22-112 від 13.05.2013 р., яким УДППЗ "Укрпошта" повідомляло ТОВ "Древопласт ЛТД", зокрема, про те, що з 20.05.2013 р. стоянка автомобілів на території ЦОКК № 1, окрім автомобілів УДППЗ "Укрпошта", заборонена;

- листом УДППЗ "Укрпошта" № 71-22-125 від 22.05.2013 р., яким УДППЗ "Укрпошта" повідомляло ТОВ "Древопласт ЛТД", зокрема, про те, що прибудинкова територія ЦОКК № 1 (двір) використовується лише для технологічного процесу обробки кореспонденції у відповідності до діючих нормативних документів та встановлених вимог захисту інформації, в зв'язку з чим проїзд та стоянка стороннього транспорту на території двору ЦОКК № 1 заборонені;

- листами ТОВ "ВТК «Полімерцентр" № 198/2 від 28.05.2013, ТОВ "Махо-Н" від 28.05.2013 р., ТОВ "ВКП "Машинобудівник ЛТД" від 28.05.2013 р., ТОВ "Деал" від 28.05.2013 р., ТОВ "Алексал" від 07.06.2013 р., які містили повідомлення про відмову від співпраці з ТОВ "Древопласт ЛТД".

Також, УДППЗ "Укрпошта" обмежила пересування співробітників ТОВ "Древопласт ЛТД", включаючи заборону на користування місцями загального користування (туалет, умивальник).

У зв'язку з чим, ТОВ "Древопласт ЛТД" направило УДППЗ "Укрпошта" листи № 19 від 23.05.2013 р., № 25 від 07.06.2013 р., № 66 від 16.12.2013 р., №4 від 15.01.2014 р., з проханням дозволити доступ персоналу ТОВ "Древопласт ЛТД" до місць загального користування (умивальники, туалет) та встановити порядок допуску автотранспорту ТОВ "Древопласт ЛТД" та його клієнтів і постачальників до прибудинкової території ЦОКК № 1.

Лише листом № 17/26-228 від 13.12.2013 р. УДППЗ "Укрпошта" надала дозвіл ТОВ "Древопласт ЛТД" на проїзд та тимчасову стоянку з 7:00 години до 21:00 години в робочі дні автомобілів Хундай, державний номерний знак АА 4801 НВ, та Тойота Авенсис, державний номерний знак 21752 КТ, а також повідомила про необхідність здійснювати заявку в телефонному режимі для пропуску автомобілів клієнтів ТОВ "Древопласт ЛТД".

Крім того, 23.05.2013 р. було відключено постачання електроенергії, що унеможливило здійснення господарської діяльності ТОВ "Древопласт ЛТД".

Вищевказане підтверджується актом складеним та підписаним представниками ТОВ "Древопласт ЛТД" від 23.05.2013 р.

Лише 05.08.2014 р. було відновлено постачання електроенергії ТОВ "Древопласт ЛТД", що підтверджується актом від 05.08.2014 р., складеним комісією в складі представника балансоутримувача Семененко А.І. та представників ТОВ "Древопласт ЛТД" Опришко В.М. та Чувіляєва І.Н.

ТОВ "Древопласт ЛТД" зверталося до РВ ФДМУ по м. Києву з листами № 35 від 25.07.2013 р., № 41 від 05.09.2013 р., № 59 від 20.11.2013 р., № 7 від 29.01.2014 р. та повідомляло про обмеження, застосовані УДППЗ "Укрпошта", які порушують права ТОВ "Древопласт ЛТД", як орендаря, а також просило зменшити розмір орендної плати та зобов'язати УДППЗ "Укрпошта" не перешкоджати користуванню орендованим майном.

Проте, у відповідь РВ ФДМУ по м. Києву направило ТОВ "Древопласт ЛТД" лист № 30-05/4329 від 23.04.2014 р., яким повідомило про наявність заборгованості з орендної плати та нарахування пені.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 796 ЦК України, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Умовами Договору розмір земельної ділянки, якою вправі користуватись ТОВ "Древопласт ЛТД" не визначений, отже, ТОВ "Древопласт ЛТД" має право користуватись усією земельною ділянкою, яку складає прибудинкова територія ЦОКК № 1 (двір).

Частиною 6 статті 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Отже, визначальною умовою звільнення від орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає . Обставини, що є причиною неможливості використовувати орендоване майно орендарем, можуть бути створені як орендодавцем, балансоутримувачем , іншими особами, так можуть бути пов'язані з існуванням об'єктивних обставин, що не залежать від волі орендаря (наприклад, створення 3-ми особами перешкод в користуванні орендованим приміщенням; прийняття компетентним органом влади рішення про заборону використання приміщення, тощо).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що УДППЗ "Укрпошта", в порушення умов договору неправомірно перешкоджало ТОВ "Древопласт ЛТД" користуватись орендованим майном, у зв'язку з чим останнім орендоване майно не могло бути використане через обставини, за які товариство з обмеженою відповідальністю "Древопласт ЛТД" не відповідає.

При цьому, РВ ФДМУ по м. Києву, як орендодавець, дій, спрямованих на усунення порушення прав ТОВ "Древопласт ЛТД", як орендаря, не вчинило.

Тому, суд вважає, що ТОВ "Древопласт ЛТД" не повинно було сплачувати орендну плату за період з 22.05.2013 р. по 13.12.2013 р., проте сплатило, зокрема, грошові кошти в розмірі 43 886,18 грн. в якості оплати частини орендної плати, що становить 70% і належить РВ ФДМУ по м. Києву. Викладене підтверджується довідкою про стан розрахунків між підприємствами ТОВ "Древопласт ЛТД", РВ ФДМУ по м. Києву та КМД УДППЗ "Укрпошта" за період з 22.05.2013 р. по 13.12.2013 р., а також платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

З розрахунку позовних вимог РВ ФДМУ по м. Києву також вбачається, що останнє не заперечує факт здійснення оплати 70% орендної плати за вищевказаний період.

Таким чином, суд вважає, що станом на січень 2014 р. ТОВ "Древопласт ЛТД" мало переплату з 70% орендної плати у розмірі 43 886,18 грн., тому, враховуючи, що загальний розмір орендної плати за січень - липень 2014 року (включаючи борг 2013 року в розмірі 12 550,51 грн.) становить 50 321,05 грн., заборгованість ТОВ "Древопласт ЛТД" перед РВ ФДМУ по м. Києву з оплати орендної плати за січень-липень 2014 р. становить 6 434,87 грн.

Тому, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення з ТОВ "Древопласт ЛТД" основного боргу в розмірі 43 886,07 грн. необґрунтованою, та такою, що задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено основну суму боргу в розмірі 6 434,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням №234 від 28.10.2014 року.

Відповідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача за договором у розмірі 6 434,98 грн. спростовано, оскільки, відповідачем сплачено заборгованість, тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 6 434,98 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Також, позивач просив суд стягнути з ТОВ "Древопласт ЛТД" пеню в розмірі 3 249,94 грн., індекс інфляції в розмірі 2 741,68 грн., штраф в розмірі 1 509,63 грн.

Оскільки, вищезазначені вимоги є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, тому вони також не підлягають задоволенню.

Щодо зустрічної позовної заяви, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Право на захист цивільних прав та інтересів встановлено ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільного права визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України, згідно якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Отже, із приписів вищенаведених правових норм випливає, що захист прав особи здійснюється способом, що визначений законодавством.

Також, суд зазначає, що згідно з статтею 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Одним з загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (ст. 6 Господарського кодексу України).

Разом з тим, зобов'язання РВ ФДМУ по м. Києву зарахувати в рахунок заборгованості з орендної плати з урахуванням штрафу та пені, а також в рахунок наступних платежів за оренду державного майна суму 75 233.48 грн., внесену за оренду майна в період з 22.05.2013 р. по 13.12.2013 р., не тільки суперечить встановленим чинним законодавством способам захисту порушених прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Відповідно до п. 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги ТОВ "Древопласт ЛТД" щодо зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву зарахувати в рахунок заборгованості з орендної плати з урахуванням штрафу та пені, а також в рахунок наступних платежів за оренду державного майна відповідно до п. 3.10 договору оренди № 3923 від 29.10.2007 р. суму 75 233,48 грн., внесену за майно в період з 22.05.2013р. по 13.12.2013 р., яке ТОВ "Древопласт ЛТД" не використовувалось через обставини, за які останнє не відповідає, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р., приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014, № 719-VII, який опублікований 21.01.2014 року, з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Так, враховуючи положення статті 49 ГПК України та беручи до уваги, те, що відповідачем за первісним позовом здійснено часткове погашення боргу після звернення позивача до суду з позовною заявою та порушення провадження у справі, тому судовий збір за первісним позовом покладається на позивача та відповідача пропорційно в розмірі 1 827,00 грн. в доход Державного бюджету України.

Судовий збір за зустрічним позовом, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення по первісному позову в розмірі 6 434,98 грн.

2. В іншій частині первісного позову відмовити.

3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 50-Г, код 19030825) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 593 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто три) грн. 51 коп. витрат на сплату судового збору.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композиційних матеріалів "Древопласт" (03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, будинок 75, код ЄДРПОУ 23381269) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий судовий збір в розмірі 233 (двісті тридцять три) грн. 49 коп.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 02.12.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий