Постанова

від 01.02.2011 по справі 2а-10515/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року 11:28 Справа № 2а-10515/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

при секретарі судового засідання - Сірик К.Л.

за участю:

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Запорізької торгово - промислової палати

до: Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про: визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.12.2010 №0001380805/1

ВСТАНОВИВ:

17.12.2010 Запорізька торгово - промислова палата звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.12.2010 №0001380805/1.

Ухвалою суду від 20.12.2010 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст.108 КАС України для приведення її у відповідність до ст.106 КАС України.

Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.01.2011 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-10515/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 25.01.2011. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 01.02.2011.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 01.02.2011 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначає, що право підприємства на податковий кредит підтверджується відповідними первинними документами, які були складені відповідно до чинного законодавства та надані до СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі. Вважає неправомірними висновки податкової про порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Просить позов задовольнити та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8749,50грн.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у запереченнях. Зазначив, що позивачем на порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-BP завищено податковий кредит у сумі 5833,33грн. по господарській опера ції з придбання товарів (послуг) у підприємства ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя», яка є недісним правочином. Вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення - рішення таким, що винесене на підставі діючого законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі службового посвідчення серія УЗП №172508, виданого 10.01.2006 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі), головним державним податковим ревізором-інспектором сектору податкового контролю юридичних осіб відділу податкового супроводження підприємств паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, інспектором податкової служби 1 рангу ОСОБА_4 на підставі п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-ХІІ від 04.12.1990) та відповідно до наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі від 05.10.2010 №1175 проведено документальну невиїзну перевірку Запорізької торгово-промислової палати (далі - ЗТПП) з питань перевірки відомостей, отриманих ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» (код ЄДРПОУ 34407425) за період з 01.06.2009 по 30.06.2010.

За результатами проведеної перевірки податковою складено акт від 01.11.2010 №465/08-05/02944840.

В акті перевірки зазначено, що Запорізькою торгово-промисловою палатою, на виконання запиту СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі від 24.09.2010 № 9941/10/08-05 про надання пояснення та документального підтвердження щодо здійснених господарських операцій з отримання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, надано копії документів (договір від 14.04.2009 №1/249/09; акти виконаних робіт; податкові накладні; реєстр отриманих податкових накладних; платіжні доручення) та пояснення.

Запорізькою торгово-промисловою палатою з ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» укладено договір на виконання проектних та пошукових робіт від 14.04.2009 за №1/249/09. Здійснення даної господарської операції підтверджено відповідними первинними документами: актами приймання - передачі, накладними на науково-технічну документацію, податковими накладними, складеними відповідно до чинного законодавства, платіжними дорученнями. Всі зобов'язання за договором від 14.04.2009№1/249/09 виконані належним чином: роботи, податкові накладні, оплата грошовими коштами відбулася, заборгованість перед виконавцем станом на 31.12.2009 відсутня.

Запорізькою торгово - промисловою палатою включено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість, у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що використовуються у власній господарській діяльності та оприбутковано вартість робіт, частина якої у сумі 21 583 грн. 47 коп з січня 2010 року амортизується за нормою амортизації першої групи основних фондів, сума амортизаційних відрахувань відображена у рядку 07 декларації з податку на прибуток, інша частина - 7 583 грн. 20 коп. знаходиться у складі інвестиційних сум та не відображена у декларації з податку на прибуток.

На сторінці 19 акту вказано, що укладений ЗТПП договір №1/249/09 від 14.04.2009 є двостороннім правочином, дії сторін по укладанню якого не спрямовані на на буття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків та які не спрямовані на реальне на стання правових наслідків у відповідності до ст. 216 ЦК України.

При цьому податкова посилається на висновки акту ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя перевірки ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» від 21.06.2010 №1086/23-02/34407425, а саме: товар (послуги) по правочинах, здійснених ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запорі жжя», не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655, 656 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, перевіряючі дійшли висновку, що договір на виконання проектних та пошукових робіт від 14.04.2009 №1/249/09, укладений Запорізькою торгово-промисловою палатою з ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», не спрямований на реальне настання правових наслідків. Таким чином, взаємовідносини Запорізької торгово - промислової палати з ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» з отримання робочої документації відкритого експозиційного майданчика та зовнішніх мереж зливової каналізації виставочного комплексу Запорізької торгово-промислової палати по вул.Перемоги 70 б, у м.Запоріжжі, з виконанням узгодження робочої документації з ВАТ «ПП «Запорізький Промбудпроект», та зовнішніх мереж зливової каналізації з місцевими службами м.Запоріжжя є недійсним правочином.

У зв'язку з тим, що операції купівлі-продажу з ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» не спричиняють реального настання правових наслідків, акти приймання - здачі виконаних робіт ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» не можуть бути підставою для збільшення балансової вартості основних засобів, а податкові накладні, виписані ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» не є підставою для збільшення суми податкового кредиту податку на додану вартість Запорізької торгово - промислової палати. Тобто, придбання вищевказаних послуг за цими актами приймання - здачі виконаних робіт та податковими накладними, не пов'язані з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності Запорізької торгово - промислової палати.

При розгляді матеріалів перевірки податковою встановлено, що операції з придбання товарів (послуг) у ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» вплинули на формування податкового кредиту з податку на додану вартість Запорізької торгово - промислової палати за липень 2009 року та грудень 2009 року. Так, на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», узагальнюючий перелік яких, з відображенням номенклатури поставки товарів (послуг) продавця, обсягів поставки, загальної суми поставки, з урахуванням податку на додану вартість, та суми податку на додану вартість по операціям з отримання послуг від ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», наведено на сторінках 19, 20 акту перевірки, Запорізькою торгово - промисловою палатою до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість на загальну суму 5 833 гривень, у тому числі за липень 2009 року - 2 100 гривень, за грудень 2009 року - 3 733 грн.

Податковою зроблено висновок, що позивачем в порушення підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно завищено податковий кредит та занижено суму податку на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 5 833 грн., у тому числі за липень 2009 року - 2 100 гривень, за грудень 2009 року - 3 733 грн.

На підставі матеріалів перевірки податковою винесене податкове повідомлення - рішення № 0001380805/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 8749,50 гривень, у тому числі 5 833 гривень за основним платежем, 2 916 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем 19.11.2010 направлена до відповідача первинна скарга (ви хідний номер 02.2.2/1232), яка була залишена без задоволення, а зазначене повідомлення - рі шення без змін. На підставі прийнятого по первинній скарзі рішення відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення №000138805/1 від 07.12.2010.

Подальше оскарження податкового повідомлення - рішення в апеляційному порядку позивач не здійснював та звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), (далі Закон №168/97-ВР від 03.04.1997) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) плат ником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, про тягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності плат ника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господар ської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5. Закону №168/97-ВР від 03.04.1997 не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку с придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

В акті перевірки зазначено, що всі господарські операції між ЗТПП та ТОВ «ТБ «Будмонтаж За поріжжя» підтверджені первинними документами, які були надані до СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, а саме: акти здачі-приймання проектно-пошукової, науково-технічної проду кції №1 від 19.11.2009 та №№ 2, 3 від 20.11.2009, платіжні доручення №530 від 19.06.2009, №3351 від 03.12.2009 та №3483 від 16.12.2009 року, податкові накладні №19061311 від 19.06.2009, №№19061312, 19061313 від 20.11.2009.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі на обґрунтування своєї позиції посилається на неправомірність віднесення до податкового кредиту сум по податко вим накладним, отриманих від ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» у зв'язку з тим, що укладений ЗТПП договір від 14.04.2009 №1/249/09 з ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» є недійсним правочином, а тому податкові накладні ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» не можуть бути підставою для збільшен ня суми податкового кредиту, тобто витрати по цим податковим накладним не пов'язані з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності ЗТПП.

При цьому перевіряючі посилаються виключно на висновки акту перевірки ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» від 21.06.2010 №1086/23-02/34407425, що складений ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя. Проте у зазначеному акті перевірки ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» не конкретизується з якими контра гентами укладалися угоди та не зазначені їх номери. Крім того, первинні документи ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» не перевірялися, а висновки акту базувалися на встановленні факту розбіжностей між сумою задекларованого податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань підприємств постачальників, не знаходженням ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» за своїм місцезнаходженням,відсутністю трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень та транспорту для здійснення господарської діяльності.

Як було встановлено матеріалами справи згідно з умовами договору від 14.04.2009 № 1/249/09, а також на виконання вимог ст. 662 ЦК України ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» передало ЗТПП товар - робочу документацію відкритого експози ційного майданчика та зовнішніх мереж зливової каналізації виставочного комплексу ЗТПП по вул. Перемоги, 70-б, у м.Запоріжжі з виконанням узгодження робочої документації з ВАТ «ПІ «Запорізький Промбудпроект» та зовнішніх мереж зливової каналізації - з міськими службами м. Запоріжжя, а ЗТПП сплатила вартість цього товару.

Таким чином правочин, який вчинений між ЗТПП та ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» виконаний сторонами.

Здійснення даної господарської операції підтверджено відповідними первинними доку ментами: актами приймання-передачі, податковими накладними, складеними відповідно до чинного законодавства, платіжними дорученнями. Всі зобов'язання за договором №1/249/09 ви конані належним чином; роботи, податкові накладні отримані; оплата грошовими коштами від булася; заборгованість перед виконавцем станом на грудень 2010 року в обліку Запорізької ТПП від сутня.

Згідно зі ст. 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» господарська операція -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

В Акті перевірки не наведено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам. Усі первинні документи з обліку господарської операцій з «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств та завірені печатками підприємств.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.2.6 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як встановлено п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Згідно п.п.7.2.4 цього пункту право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Таким єдиним випадком є факт відсутності у платника податку на додану вартість податкової накладної, тобто не підтвердження сум сплаченого податку податковими на кладними.

Як зазначено в акті перевірки від 21.06.2010 №1086/23-02/34407425 відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.07.2006 №11568828, виданого ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя, індивідуальний податковий номер - 344074208260, ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» був зареєстрований платником податку на додану вартість з 03.07.2006. Відповідно до акту ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 26.11.2009 №666/34407425, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» анульоване 26.11.2009.

Таким чином, відповідно до статті 9 Закону від 03.04.1997 №168/97-ВР, на момент вчинення зазначеного вище правочина ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя) було зареєстроване в установленому Законом порядку в якості платника ПДВ з присвоєним податковим органом індивідуальним податковим номером, який використовується для справляння цього податку.

Крім того, пункт 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердже ного Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 (надалі - Порядок №165) встановлено, що податкова накладна вважаєть ся недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Частиною 1 пункту 2 вказаного Порядку №165 визначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присво єно податковий номер платника податку на додану вартість.

Враховуючи зазначені вище норми Закону №168 та Порядку №165, платники податку не мають права включати до податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбан ням товарів, робіт (послуг) лише у випадках, коли такі сплачені суми податку:

не підтверджені податковими накладними;

підтверджені недійсними податковими накладними, тобто, податковими накладними, що видані особами, які не є платниками податку на додану вартість.

В усіх інших випадках платники податків мають право включати до податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що використову ються у власній господарській діяльності, на підставі отриманих податкових накладних.

Крім того, згідно пункту 10.1. статті 10 Закону від 03.04.1997 №168/97-ВР особою відповідальною за перерахування податку до бюджету є саме ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», як відповідальна особа, що має «об'єкт оподаткування операції з поставки товарів та послуг на митній території України» відповідно до підпункту 3.1.1 статті 3 Закону від 03.04.1997 №168/97-ВР.

Придбаваючи роботи з розробки робочої документації, Запорізька ТПП сплатила поста чальнику ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» у вартості придбаних робіт суму ПДВ, яку ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» повинен був перерахувати до державного бюджету.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Позивач не може відповідати за дії іншої юридичної особи.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та статей 1 і 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ведення податкового обліку покладено на кожного окре мого платника податку.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на йо го контрагентів.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого спірного рішення.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Як вбачається з позовної заяви позивачем подано позов про визнання спірного рішення нечинним та його скасування.

Встановлені ж статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності). Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

За загальним правилом суд розглядає адміністративні спори не інакше, як за позовною заявою, і не може виходити за межі позовних вимог.

Однак, відповідно до п. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У даному випадку суд вважає за необхідне, застосувати принцип верховенства права, передбачений ст. 8 КАС України, а також користуючись правом суду, передбаченим п. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі від 07.12.2010 №0001380805/1.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Запорізької торгово - промислової палати до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.12.2010 №0001380805/1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі від 07.12.2010 №0001380805/1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Запорізької торгово - промислової палати (69005, м.Запоріжжя, бул.Центральний, буд.4, код ЄДРПОУ 02944840) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 04.02.2011