Рішення

від 23.06.2009 по справі 44/209

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/209

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  44/209

23.06.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа експрес»

До          Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецько –українське видавництво 7 плюс 7 медіа»

про          стягнення 200 000, 00 грн.          

Суддя  Чеберяк П.П.

Представники:  

від позивача             Кононенко В.О.-  представник

від відповідача   Ковалюк Г.В. –представник

          Рішення прийняте 23.06.2009р., оскільки в судових засіданнях 21.05.2009р. та 09.06.2009р. оголошувалась перерва.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 200 000, 00 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2009 року порушено провадження у справі № 44/241 та призначено розгляд справи на 21.05.2009 року.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не визнає позовні вимого та просить суд відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що розмір статутного фонду ТОВ «НІмецько –українське видавництво 7 плюс 7 медіа»відповідно до ч. 6.1 ст. 6 вищевказаного статуту складає 29 000, 00 грн. Сума укладеного договору на пріоритетне рекламно –інформаційне обслуговування в пресі №210109 ВІД 21.01.2008 року, яка становить 200 000, 00 грн., перевищує розмір статутного фонду ТОВ «Німецько –українське видавництво 7 плюс 7 медіа», тому цей договір повинен бути затвердженим Загальними зборами учасників ТОВ «Німецько –українське видавництво 7 плюс 7 медіа».

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Німецько –українське видавництво 7 плюс 7 медіа»(агентством)  та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Експрес»(замовником) був укладений договір № 210108 на пріоритетне рекламно –інформаційне обслуговування в пресі.

Згідно з п. 1.1 договору замовник доручає, а агентство приймає на себе відповідальність за підготовку та проведення рекламних кампаній у друкованих засобах масової інформації України стосовно товарів і послуг, визначених замовником.

Відповідно до п. 4.3 розрахунки між сторонами здійснюються у формі передоплати за кожну рекламну кампанію. Агентство не пізніше, ніж 5 робочих днів до початку рекламної кампанії виставляє замовнику замовлення разом з рахунком -  фактурою на всю вартість рекламної кампанії. Замовник повинен оплатити їх протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку –фактури. Датою здійснення замовником платежу за послуги агентства по цьому договору буде вважатися дата, вказана банком  замовника у графі «Проведено банком»на платіжному дорученні на перерахування суми агентству.

30.01.2008р. відповідач виставив позивачу для оплати рахунок –фактуру № СФ –0000262 за розміщення реклами в журналі «7+7я» у 2008 році на суму  200 000, 00 грн., який був сплачений позивачем платіжним дорученням № 21 від 30.01.2008р. у сумі 100 000, 00 грн. та № 54 від 29.02.2008р. у сумі 100 000, 00 грн.

Згідно з п. 3.4.4 агентство зобов'язується  після виконання рекламної кампанії або надання окремих послуг надавати замовнику акт про надані послуги, а при необхідності також зразки продукції, матеріали публікації та моніторингу.

Разом з тим, відповідач не виконав взяті на себе за договором зобов'язання.

Станом на 01.10.2008р. сторонами був складений акт звірки розрахунків.  У ході такої звірки було з'ясовано, що відповідачем  на перераховану суму (200 000 грн. послуг не надано).

Відповідно до п. 5.6 договору на будь –якому етапі рекламної кампанії замовник вправі відмовитися від її подальшого проведення, при цьому агентство зобов'язане протягом 10 –ти днів з дня з дня отримання від замовника письмової вимоги повернути невитрачені кошти без застосування будь –якої неустойки до замовника.

Після неодноразових звернень позивача до відповідача з вимогою повернути невикористані кошти, 08.10.2008р. позивач звернувся до відповідача  з письмовою претензією в якій вимагав повернути борг, однак відповідач відповідь на претензію не надіслав, кошти не повернув.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно ст. 1212 ЦК України  особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Судом не приймаються до уваги твердження відповідача про те, що вказаний договір мав бути затверджений загальними зборами учасників товариства, оскільки його сума перевищує розмір статутного фонду, а тому в позові має бути відмовлено. Крім того, відповідачем не надано доказів визнання вказаного договору недійсним.

          Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість  вимог позивача, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст. 1, 32, 33, 44, 47, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецько –українське видавництво 7 плюс 7 медіа»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51- В; м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, код ЄДРПОУ 33499410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа експрес»(03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 47, код ЄДРПОУ 33151834) 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. боргу, 2000 (дві тисячі) грн. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                       П.П.Чеберяк

Дата підписання рішення 03.07.2009р.