Постанова

від 26.11.2014 по справі 826/14576/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/14576/13-а ( в 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції:Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді: Старової Н.Е.,

суддів: Літвіної Н.М., Мєзєнцева Є.І.,

при секретарі: Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-МАСТЕР» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-МАСТЕР» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ДАК-МАСТЕР» звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС від 01.06.2013 року №0007652202.

Ухвалою від 06.11.2013 року замінено неналежного відповідача - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2014 року в задоволенні позову було відмовлено повністю.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити у відповідності до вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.

Представник відповідача, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб що з'явилися до судового засідання, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-МАСТЕР» слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі м. Києва з 16.05.2013 року по 17.05.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-МАСТЕР» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Асіті Трейд» за жовтень, листопад, грудень 2011 року, за результатами якої складено Акт №471/22.2/37240807 від 17.05.2013 року.

Перевірка проводилась на підставі Наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДАК-МАСТЕР» (код за ЄДРПОУ 37240807)» від 15.05.2013 року №1579, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва, та повідомлення від 15.05.2013 року №575/22-2, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 , пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 , ст. 79 ПК України .

В результаті перевірки контролюючим органом встановлено порушення вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 , п. 198.1 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1 ст. 200 , п. 201.4 , п. 201.10 ст. 201 ПК України , внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 987 846 грн., зокрема, по періодам: жовтень 2011 року - 335 040 грн., листопад 2011 року - 44 672 грн., грудень 2011 року - 608 134 грн.

01.06.2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва, на підставі Акта перевірки №471/22.2/37240807 від 17.05.2013 року, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0007652202, яким згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, та, відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, за порушення вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 , п. 198.1 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1 ст. 200 , п. 201.4 , п. 201.10 ст. 201 ПК України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1 234 808 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 987 846 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 246 962 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, які своїми рішеннями від 02.08.2013 року №2838/10/26-15-10-04-04 та від 27.08.2013 року №3751/6/99-99-10-01-15 відповідно, залишили скарги без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

В пп.«а» п. 198.1 ст. 198 ПК України , вказано, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В абз.2 п. 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України , витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Важливим є те, що згідно абз.1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених р.II цього Кодексу . Разом із тим, відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

В пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підтвердження своєї позиції ТОВ «ДАК-МАСТЕР» було надано копії документів (договір поставки, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури), які є в матеріалах справи, та на думку суду апеляційної інстанції підтверджують реальність правовідносин позивача з ТОВ «Асіті Трейд» за спірний період. Крім того, надані документи містять необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та відповідають вимогам належності та допустимості доказів, згідно положень ст.70 КАС України.

Вищий адміністративний суд України у листі «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та КАС України» від 02.06.2011 року, вказує на те, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ до податкового кредиту є факт придбання товарів(послуг) із метою їх використання в господарській діяльності.

Колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції щодо того, що надані позивачем первинні документи не дають змоги встановити факт товарності та реальності здійснення господарських операцій позивачем, та вважає, що позивач має право на податковий кредит, так як згідно наданих доказів, які містяться в матеріалах справи, ТОВ «ДАК-МАСТЕР» було сплачено ПДВ в складі ціни придбаних товарів(послуг), а задекларовані суми ПДВ підтверджуються у встановленому порядку.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.07.2013 року по справі №К/9991/89907/11, вказано те, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, має підтверджуватись належними та допустими доказами, дослідженими в судовому засіданні, та не може грунтуватись на припущеннях. Проте, судом першої інстанції взято до уваги документи, які були використані при перевірці позивача, зокрема, Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Асіті Трейд» з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01.11.2011 року по 31.01.2013 року» від 01.03.2013 року №17/22-90/37318569, де ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС зазначено, що службовою запискою від 27.02.2013 року №775/ДПІ/07-10/3, надано висновок щодо наявності ознак «фіктивності», та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Асіті Трейд», яким встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, непричетність директора до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Але таке обгрунтування не може бути підставою визнання, укладених між ТОВ «ДАК-МАСТЕР» та ТОВ «Асіті Трейд» правочинів нікчемними, та не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки під час фінансово-господарських взаємовідносин у періоді, який перевірявся податковим органом, позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податків, установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними, та за відсутності рішення суду щодо зловживань з боку їх посадових осіб чи інших порушень закону.

Окремо слід зауважити, що чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, а відповідач, взагалі, не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) в акті перевірки із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності), без відповідного рішення суду про визнання таких правочинів недійсними.

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову . Відповідачем не спростовано в порядку, передбаченому ч.2 ст.71 КАС України , що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, а факти купівлі, виконання робіт та надання послуг оформлені документально, та спрямовані на реальне здіснення господарської діяльності і настання правових наслідків.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково погодився з висновками відповідача стосовно правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0007652202 від 01.06.2013 року щодо ТОВ «ДАК-МАСТЕР», та приходить до висновку, що вказане податкове повідомлення-рішення слід скасувати.

Стосовно заявленої вимоги в апеляційній скарзі, відносно виклику та допиту в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2, директора ТОВ «Асіті Трейд», то колегія суддів вказує на відсутність потреби у здійсненні таких заходів, оскільки можливо встановити обставини справи, та дати їм належну оцінку без виклику ОСОБА_2

Враховуючи вищевказане, на думку суду апеляційної інстанції оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2014 року, та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-МАСТЕР» слід задовольнити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст.41, 159, 160 , 195 , 196 , 19 8, 20 2, 205 , 20 7, 254 КАС України , -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-МАСТЕР» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2014 року - скасувати, та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-МАСТЕР» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0007652202 від 01.06.2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України .

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Літвіна Н. М.

Мєзєнцев Є.І.