Постанова

від 01.12.2014 по справі 826/14468/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 грудня 2014 року 09 год. 25 хв. № 826/14468/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НЕТКО» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 05 березня 2014 року № 0001552207, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «НЕТКО» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, Головного управління Міндоходів у місті Києві та Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування акта перевірки від 18 лютого 2014 року № 57/1-26-50-22-07-32552939, податкового повідомлення-рішення від 05 березня 2014 року № 0001552207, рішення про результати розгляду первинної скарги від 16 квітня 2014 року № 3445/10/26-15-10-06-15 і рішення про результати розгляду повторної скарги від 06 травня 2014 року № 805/6/99-99-10-01-15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2014 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ТОВ «НЕТКО» в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування акта перевірки від 18.02.2014р. № 57/1-26-50-22-07-32552939, рішення про результати розгляду первинної скарги від 16.04.2014р. № 3445/10/26-15-10-06-15 і рішення про результати розгляду повторної скарги від 06.05.2014р. № 805/6/99-99-10-01-15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 20147 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14468/14 за позовом ТОВ «НЕТКО» в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2014р. № 0001552207, закінчено підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.02.2014р. № 57/1-26-50-22-07-32552939, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НЕТКО» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток і податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Стім-А» (ідентифікаційний код 38203656) за період з 01.10.2012р. по 28.02.2013р., документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на тому, що позиція контролюючого органу щодо нереальності та недійсності правочинів укладених між ТОВ «НЕТКО» і ТОВ «Стім-А» (що здійснювалися згідно договорів від 25.08.2012р. № 102 та від 02.10.2012р. № 103 щодо виконання певних специфічних робіт) ґрунтується на неналежних доказах і спростовується наявними у позивача первинними і розрахунковими документами, а тому відповідно суперечить нормам чинного законодавства.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 15.10.2014р. № 5504/9/2650-10-07 та додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівником ДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НЕТКО» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Стім-А» (ідентифікаційний код 38203656) за період з 01.10.2012р. по 28.02.2013р., за результатами якої складений Акт від 18.02.2014р. № 57/1-26-50-22-07-32552939. Згідно висновків цього Акта перевірки позивач неправомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок нереальних правочинів з контрагентом ТОВ «Стім-А» (зокрема, відсутність у зазначеного підприємства-постачальника необхідних умов для ведення нормальної господарської діяльності підтверджується висновками Акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 10.06.2013р. № 4/22-20/38203656 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стім-А»), чим порушив вимоги норм п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України. За наслідками проведення вказаної документальної перевірки позивача податковою інспекцією винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.03.2014р. № 0001552207.

В судових засіданнях, призначених у даній справі, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в призначених судових засіданнях заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні.

03 листопада 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що в лютому 2014 року працівником ДПІ згідно із нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, та на підставі Наказу ДПІ від 04.02.2014р. № 307 і направлення на перевірку від 06.02.2014р. № 306/22-07, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НЕТКО» (ідентифікаційний код 32552939) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток і податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Стім-А» (ідентифікаційний код 38203656) за період з 01.10.2012р. по 28.02.2013р., за результатами якої складений Акт від 18.02.2014р. № 57/1-26-50-22-07-32552939 (далі - Акт перевірки).

В тексті цього акта перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи зазначено наступне. В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені взаємовідносини ТОВ «НЕТКО» з суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «Стім-А» згідно договору від 02.10.2012р. № 103, за умовами якого Виконавець (ТОВ «Стім-А») зобов'язується надати на користь Замовника (ТОВ «НЕТКО») платні послуги з сервісного обслуговування обладнання структурованої кабельної системи і систем відео спостереження.

Відповідно до наданих до перевірки актів приймання-передавання робіт і податкових накладних, датованих жовтнем, листопадом і груднем 2012 року та лютим 2013 року (перелік останніх міститься на стор. 5 Акта перевірки), обсяг наданих ТОВ «Стім-А» послуг становить 674 446,96 грн. (в т.ч. ПДВ - 112 407,86 грн.). Згідно платіжних доручень та банківських виписок, встановлено що розрахунки проводились у безготівковій формі.

За результатами таких господарських операцій ТОВ «НЕТКО» віднесло до складу податкового кредиту загальну суму податку на додану вартість 112 407,86 грн., в т.ч. за жовтень 2012 року в сумі 27 981,40 грн., за листопад 2012 року - 51 651,75 грн., за грудень 2012 року - 12 191,35 грн., за лютий 2013 року - 20 583,36 грн.). При цьому згідно наданих пояснень перевіряєме підприємство не відносило суми витрат по правочинам з ТОВ «Стім-А» до складу валових витрат.

При цьому під час проведення перевірки перевіряючим були враховані висновки, викладені в Акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 10.06.2013р. № 4/22-20/38203656 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стім-А» (ідентифікаційний код 38203656) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, з якими сформований податковий кредит за період з 01.07.2012р. по 30.04.2013р. За висновками цього Акта від 10.06.2013р. № 4/22-20/38203656 встановлена відсутність у названого підприємства можливості для провадження реальної господарської діяльності.

На підставі вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «НЕТКО» правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок безтоварних правочинів з ТОВ «Стім-А», та про порушення позивачем норм п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на додану вартість на загальну суму 112 407,86 грн. (в т.ч. за жовтень 2012 року в сумі 27 981,00 грн., за листопад 2012 року - 51 652,00 грн., за грудень 2012 року - 12 191,00 грн., за лютий 2013 року - 20 583,00 грн.).

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач направив на адресу ДПІ письмові заперечення від 21.02.2014р. № 5 на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 28.02.2014р. № 2088/10/26-51-22-07 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення ТОВ «НЕТКО» відповідно - без задоволення.

05 березня 2014 року ДПІ підставі вказаного Акта перевірки прийняла спірне у даній справі податкові повідомлення-рішення (форми «Р») за № 0001552207, яким визначило ТОВ «НЕТКО» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 140 509,00 грн., в т.ч. 112 407,00 грн. - основний платіж, 28 102,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16.04.2014р. № 3445/10/26-15-10-06-15 та Міністерства доходів і зборів України від 06.05.2014р. № 8051/6/99-99-10-01-15, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг ТОВ «НЕТКО» на податкове повідомлення-рішення від 05.03.2014р. № 0001552207, таке рішення податкової інспекції було залишено без змін, а скарги підприємства відповідно - без задоволення.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів .

Разом з тим сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення) яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що протягом другого півріччя 2012 року між ТОВ «НЕТКО» (Замовник) і ТОВ «Стім-А» (Виконавець) були укладені письмові договори на виконання певних робіт і надання послуг, а саме:

- договір від 25.08.2012р. за № 102, за умовами якого Виконавець (ТОВ «Стім-А») зобов'язується виконати на користь Замовника (ТОВ «НЕТКО») на умовах, визначених цим Договором, роботи з програмування обладнання HiPath 4000, а Замовник, в свою чергу, - прийняти результати виконаних робіт і оплатити їх вартість. При цьому під роботами розуміються роботи (послуги) з програмування обладнання згідно специфікації обладнання (Додаток № 1 до Договору), що виконуються Виконавцем з використанням своїх матеріалів, засобів вимірювальної техніки та інструментів. Строки виконання робіт та види робіт передбачені у п. 4.1 і п. 4.2 цього Договору. Вартість робіт вказана в узгодженій сторонами специфікації робіт (Додаток № 2 до Договору).

Водночас в п. 2.1 зазначеного Договору вказано, що вартість робіт за Договором складає 335 776,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 55 962,80 грн.).

Розрахунки між сторонами проводяться в безготівковій формі на підставі виставлених рахунків, та передбачено сплату авансовими платежами;

- договір від 02.10.2012р. за № 103, за умовами якого Виконавець (ТОВ «Стім-А») зобов'язується надати Замовнику (ТОВ «НЕТКО») на умовах, визначених цим Договором, послуги з сервісного обслуговування обладнання структурованої кабельної системи і системи відео спостереження, а Замовник, в свою чергу, - прийняти результати наданих послуг та оплатити їх вартість. Послуги надаються на об'єктів за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 21-А.

Згідно п. 3.1 і п. 3.2 зазначеного Договору ціна послуги за даним Договором визначається на підставі тарифів згідно Додатку № 2 до цього Договору. Вартість послуг за місяць визначається виходячи з ціни, що вказана в п. 3.1 Договору, кількості годин, фактично відпрацьованих спеціалістом Виконавця у звітному місяці, і кількості спеціалістів, скерованих Виконавцем для надання договірних послуг. Дана вартість наданих послуг зазначається у Додатку № 1 до Договору.

Факт надання послуг щомісяця затверджується підписаним уповноваженими представниками сторін актом приймання-здавання послуг. Розрахунки між сторонами проводяться в безготівковій формі на підставі виставлених рахунків, та передбачено сплату авансовими платежами (п. 3.4 - 3.6, 4.1 даного Договору);

До матеріалів справи позивачем були надані копії описаних вище договорів без додатків, та договір від 25.08.2012р. за № 102 - не в повному обсязі. Також за результатами дослідження тексту акта документальної перевірки ТОВ «НЕТКО» судом встановлено, що договір від 25.08.2012р. за № 102 позивачем до перевірки не надався, та документальні докази надання такого договору з точним переліком наданих до перевірки первинних і розрахункових документів (в т.ч. у вигляді листа-відповіді на письмовий запит ДПІ від 03.07.2013р. № 983/10/22-07 з питання підтвердження взаємовідносин ТОВ «НЕТКО» з ТОВ «Стрім-А») - жодною із сторін до матеріалів справи не надані.

На підтвердження фактів виконання ТОВ «Стрім-А» робіт та надання послуг за вказаними договорами позивач надав до суду копії наступних документів:

- актів надання послуг від 25.10.2012р. № 156 і від 27.11.2012р. № 216 на загальну суму 335 776,80 грн. (з ПДВ), оформлених сторонами на підставі договору від 25.06.2012р. № 102 за результатами виконання ТОВ «Стрім-А» робіт з «програмування згідно технічного завдання, затвердженого покупцем»;

- актів надання послуг від 30.11.2012р. № 177, від 31.12.2012р. № 256, від 28.02.2013р. № 13 на загальну суму 338 670,36 грн. (з ПДВ), оформлених сторонами на підставі договору від 02.10.2012р. № 103 за результатами надання ТОВ «Стрім-А» послуг з «сервісного обслуговування обладнання структурованої кабельної системи і системи відео спостереження»;

- податкових накладних від 25.10.2012р. № 4 на суму 167 888,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 27 981,40 грн.), від 27.11.2014р. № 8 на суму 167 888,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 27 981,40 грн.), від 17.12.2012р. № 4 на суму 73 148,10 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 191,35 грн.), від 08.11.2012р. № 1 на суму 85 213,26 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 202,21 грн.), від 14.11.2012р. № 5 на суму 56 808,84 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 468,14 грн.), від 07.02.2013р. № 2 на суму 61 752,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 292,00 грн.), від 12.02.2013р. № 3 на суму 61 748,16 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 291,36грн.);

- сторінок статуту ТОВ «Стім-А», виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідки з органу статистики відносно ТОВ «Стім-А» станом на 23.07.2012р. і 16.08.2012р. - незавірених підприємством-контрагентом.

За результатами дослідження змісту наданих документів суд прийшов до висновку про відсутність можливості перевірити обставини стосовно ходу виконання робіт (надання послуг) за спірними договорами, укладеними позивачем з ТОВ «Стім-А», зокрема, щодо того: які особи конкретно контролювали виконання цих робіт; кому саме та яким чином підприємству-контрагенту був забезпечений доступ до об'єктів для виконання робіт і надання послуг (в т.ч. на території інших підприємств), шляхом, зокрема, надання перепусток, подання списків осіб охороні тощо, та яким чином позивач здійснював поточний контроль за станом виконання робіт.

Інших первинних та інших документів, оформлених на виконання договорів з ТОВ «Стім-А», зокрема: технічних завдань, рахунків на оплату робіт і послуг, посилання на які містяться безпосередньо в текстах договорів та актах надання послуг; платіжних документів та/або виписки з банку по особовому рахунку ТОВ «НЕТКО» з відомостями про перерахування позивачем сум коштів на користь контрагента в якості оплати за виконані роботи (надані послуги), позивач суду не пред'явив та жодних пояснень щодо причин відсутності таких документів не надав.

В своїх письмових поясненнях від 03.11.2014р. позивач посилався на наявність взаємозв'язку між спірними договорами та господарською діяльністю ТОВ «НЕТКО. Так, за даними витягу з Єдиного державного реєстру станом на 17.06.2014р. до основних видів господарської діяльності позивача за КВЕД відносяться наступні: діяльність приватних охоронних служб (80.10), обслуговування систем безпеки (80.20), комплексне обслуговування об'єктів (81.10), комп'ютерне програмування (62.01). Зокрема, протягом 2012 року позивач в якості підрядної організації уклав договори із замовниками робіт та послуг - ДП «Антонов» (договір поставки і монтажу комунікаційного обладнання від 27.01.2012р. № 090-ПМО, за умовами якого позивач мав виконати поставку та роботи зі складання, монтажу і введення певного телекомунікаційного обладнання виробництва фірми «Siemens» (Німеччина) і мультиплексорів ВОТY виробництва фірми Albis Technologies (Швейцарія) в експлуатацію (в т. з підключенням, програмуванням, тестуванням та випробуванням) та ТОВ «Бі Мобайл» (договір щодо надання послуг, пов'язаних з веденням господарської діяльності ТОВ «Бі Мобайл», від 01.10.2012р. № 101-СО, за умовами якого позивач мав надавати послуги з сервісного обслуговування обладнання структурованої кабельної системи, системи відеоспостереження та системи моніторингу). Для виконання частини договірних зобов'язань за вказаними договорами позивач залучив третю організацію - ТОВ «Стім-А» уклавши з нею спірні договори від 25.08.2012р. за № 102 і від 02.10.2012р. за № 103.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду додаткові документи: копію статуту ТОВ «НЕТКО»; копії договорів від 27.01.2012р. № 090-ПМО та від 01.10.2012р. № 101-СО, первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами-замовниками ДП «Антонов» і ТОВ «Бі Мобайл»; копії податкової звітності ТОВ «НЕТКО» по податку на прибуток і податку на додану вартість за перевіряємий період; копію фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТОВ «НЕТКО» станом на 31.12.2013р.

Разом з тим, позивачем не були пред'явлені суду копії первинних документів з придбання ТОВ «НЕТКО», оприбуткування, обліку та списання з підприємства обладнання виробництва фірм «Siemens» і «Albis Technologies», та відповідно документального підтвердження факту наявності на ТОВ «НЕТКО» такого обладнання станом день укладення спірного договору від 25.08.2014р. № 102 з ТОВ «Стім-А».

Також з наданих позивачем первинних документів по взаємовідносинам з ДП «Антонов» (а саме - акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.11.2012р. № ОУ-0000005) вбачається, що договірні зобов'язання ТОВ «НЕТКО» по введенню в експлуатацію телекомунікаційного обладнання (в т.ч. з програмування такого обладнання) були виконанні ще до складання акта надання послуг від 27.11.2012р. № 216 за спірним договором з ТОВ «Стім-А».

Більш того позивачем в ході розгляду даної справи не надав документальних доказів на підтвердження виробничої необхідності залучення контрагента для виконання робіт і надання послуги власними силами.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що рух активів (товарів і капіталу), господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з підприємством ТОВ «Стім-А» такими матеріалах справи не підтверджується.

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з названим контрагентом-постачальником належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, суд дійшов висновку про правомірність донарахування контролюючим органом позивачу суми податку на додану вартість із застосуванням штрафної (фінансової) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням від 05.03.2014р. № 0001552207.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТКО» відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова