Рішення

від 09.06.2009 по справі 18/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/166

09.06.09

За позовом          ТОВ «Автоімпекс»;

До                    ТОВ «Алнекс –Транс ЛТД»;

Про                    стягнення 37 774,33 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Паращук М.Л., представник, довіреність №0513/1 від 13.05.2009 р.;

Від відповідача:           не з”явились

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 р. порушено провадження у справі №18/166, справа призначена слуханням на 14.05.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 14.05.2009 р. до 09.06.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 14.05.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 24 094,72 грн. (18 288,60 грн. основного боргу + 5 806,12 грн. інфляційних втрат), 12 114,69 грн. п'ятдесяти відсотків річних, 1 564,92 грн. пені, 377,74 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач—Товариство з обмеженою відповідальністю „Алнекс –Транс ЛТД”, повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

20.07.2007 р. між сторонами укладений договір поставки №177/07, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 3.3. договору оплата товару здійснюється у безготівковій формі протягом 25 календарних днів з моменту погодження рахунку-фактури.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що простроченою вважається заборгованість, яка перевищує 25 календарних днів з моменту поставки за кожною видатковою накладною.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 18 288,60 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-№ТмК171439 від 12.07.2007 р. на суму 6 459,86 грн.;

-№ТмК171778 від 25.07.2007 р. на суму 11 579,98 грн.;

-№ТмК171827 від 27.07.2007 р. на суму 248,76 грн.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, поставлений позивачем товар не оплатив. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 18 288,61 грн. Наявна заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 13.10.2008 р., підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками господарюючих суб'єктів підприємницької діяльності.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 1 564,92 грн. пені, передбачена п. 7.6. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, позивачем нарахована сума суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 24 094,72 грн. (18 288,60 грн. основного боргу + 5 806,12 грн. інфляційних втрат) та 12 114,69 грн. п'ятдесяти відсотків річних.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алнекс – Транс ЛТД»(юридична адреса: інд. 03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 14/22; поштова адреса: інд. 02140, м. Київ, вул. Б.Гмирі, 15, кв. 71; код ЄДРПОУ 22890307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоімпекс»(юридична адреса: інд. 02088, м. Київ, пров. Геофізиків, 12; поштова адреса: інд. 03170, а/с 11; код ЄДРПОУ 30440055) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 24 094 (двадцять чотири тисячі дев'яносто чотири) грн. 72 коп., 12 114 (дванадцять тисяч сто чотирнадцять) грн. 69 коп. п'ятдесяти відсотків річних, 1 564 (одна тисяча п'ятдесят чотири) грн. 92 коп. пені, 377 (триста сімдесят сім) грн. 74 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко