Рішення

від 02.12.2014 по справі 278/2556/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/2556/14-ц Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.

Категорія 47 Доповідач Жигановська О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Жигановської О.С.

суддів: Коломієць О.С., Якухно О.М.

при секретарі судового

засідання Добровольській Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Житомирської районної державної адміністрації, управління Держземагенства в Житомирському районі Житомирської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування державного акту на земельну ділянку

за апеляційною скаргою Житомирської районної державної адміністрації на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з названим позовом. Просила визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №706405, кадастровий номер 1822055600:01:000:1155, виданий на ім'я ОСОБА_3, площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, треті особи - управління держземагенства у Житомирському районі Житомирської області, Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_3, Житомирська обласна державна адміністрація, визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Житомирської РДА від 21.10.2011 року № 1023 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки №НОМЕР_1 ОСОБА_3 площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду Житомирської області від 24 липня 2013 року постанову суду 1 інстанції скасовано, а ухвалою Вищого адміністративного суду постанову апеляційного суду скасовано, та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року залишено в силі. Тому, виходячи із наведеного, державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку, що був виданий на підставі скасованого рішенням суду, яке набрало законної сили, розпорядження, має бути визнаним недійсним та скасованим.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Житомирська районна державна адміністрація подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення із Житомирської РДА на користь ОСОБА_2 судових витрат у розмірі 121,80 грн. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України , колегія суддів вважає, шо апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно із ст. 216 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виходячи із роз'яснень п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається із матеріалів справи, за подачу позову ОСОБА_2 сплатила судовий збір у сумі 243, 60 грн., що підтверджується квитанцією банку (а.с. 1) за одну позовну вимогу немайнового характеру, а її позов задоволено в повному обсязі. Доводи апелянта, про те, що стягнення судових витрат є приводом для нераціонального витрачання коштів із державного бюджету, а Житомирська РДА є неналежним відповідачем по справі є безпідставними, оскільки, як встановлено рішенням суду, саме діями Житомирської РДА - видача неправомочним органом оспорюваного державного акту, порушено вимоги чинного законодавства та права позивачки.

Рішення суду в частині вирішення спору по суті позовних вимог, включаючи і вищезгадані висновки суду 1-їінстанції, сторонами не оскаржуються, а тому не є предметом апеляційного розгляду.

Разом з тим, стягуючи з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 121,80 грн. понесених судових витрат, суд 1-ї інстанції не врахував того, що ОСОБА_3 є інвалідом 2-ї групи і згідно із п.9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового звільняється.

Враховуючи наведене, рішення місцевого суду в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового в цій частині.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Житомирської районної державної адміністрації задовольнити частково. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2014 року скасувати в частині розподілу судових витрат та ухвалити нове рішення в цій частині.

Стягнути з Житомирської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 243,60 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: