Рішення

від 09.06.2009 по справі 25/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.09                                                                                           Справа№ 25/86

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об”єктів дорожнього господарства “Укрдіпродор” –“Західдіпрошлях” (м.Львів)

до відповідача:Мостобудівельного управління №1 Відкритого акціонерного товариства “Західшляхбуд” (м.Стрий)

про :стягнення заборгованості в сумі 56 522,85 грн.

           Суддя :                                                                                          В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є. Башак

Представники:

 від позивача:Заярний О.Є.-представник, довіреність від 20.01.2009 року

 від відповідача:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об”єктів дорожнього господарства “Укрдіпродор” –“Західдіпрошлях” (м.Львів) до Мостобудівельного управління №1 Відкритого акціонерного товариства “Західшляхбуд” (м.Стрий)  про стягнення заборгованості в сумі 56 522,85  грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області  від 13.04.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на  27.04.2009 року. Ухвалою від 27.04.2009 року розгляд справи відкладено до 06.05.2009 року, у зв”язку з неявкою представаника відповідача. Ухвалою від 06.05.2009 року розгляд справи відкладено до 15.05.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 15.05.2009 року розгляд справи відкладено до 25.05.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 25.05.2009 року розгляд справи відкладено до 09.06.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимоги  ухвал суду  про порушення провадження у справі від 13.04.2009 року, про відкладення від 27.04.2009 року, від 06.05.2009 року, від 15.05.2009 року, від 25.05.2009 року виконав частково, явку повноважного представника  в судове  засідання  забезпечив.

25.05.2009 року за вх.№10520 позивач надав пояснення по суті спору, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 56 522,82 грн. та судові витрати.

Представник позивача позов підтримав,  просив задоволити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та поясненні до позовної заяви.

Відповідач вимоги  ухвал суду  про порушення провадження у справі від 13.04.2009 року, про відкладення від 27.04.2009 року, від 06.05.2009 року, від 15.05.2009 року, від 25.05.2009 року не виконав,  відзиву на позов не подав, явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.69 ГПК україни, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №4238097 від 25.04.2009 року.

Відповідач проти позову у встановленному чинним законодавством України порядку не заперечив, відзив на позов не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Позов розглянуто за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Рішення виготовлено, підписано та оголошено  09.06.2009 року.

Розглянувши документи і матеріали справи, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Згідно договору №1832 від 04.05.2007 року, укладеного між Мостобудівельним управлінням №1 Відкритого акціонерного товариства “Західшляхбуд” (надалі –відповідач) та Львівською філією Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об”єктів дорожнього господарства “Укрдіпродор” –“Західдіпрошлях” (надалі –позивач) останнім були виконані пошукові та проектні роботи  по розробці проектно-кошторисної документації капітального ремонту автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) на ділянці від км 348+000 до км 621+500. Шляхопровід на км 536+842 відповідно до технічного завдання та термінів, визначених календарним графіком.

Відповідач, за твердженням позивача, зобов”язаний був оплатити позивачу вартість виконаних робіт, згідно кошторисної вартості (договірної ціни) в сумі 129 919,20 грн. Крім  того, ПДВ 21 653,20 грн. За свідченням позивача, станом на момент звернення з позовом роботи виконанні в повному обсязі.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору, завершена проектна продукція в повному об”ємі була передана відповідачу по накладній №39 від 15.06.2007 року з актами здачі-приймання №48 від 23.05.2007 року та №58 від 15.06.2007 року.

Позивач 05.03.2008 року звернувся до відповідача з претензією про погашення боргу в розмірі 39 919,20 грн., 08.10.2008 року повторно звернувся із зазначеною вимогою, однак, відповідач  вказані претензії залишив без відповіді та без задоволення.

Крім того, позивачем нараховані інфляційні нарахування в розмірі 14 735,16 грн. та 3% річних в розмірі 1 868,49 грн.

Як стверджує позивач, відповідач акт звірки взаєморозрахунків не підписав, не надав жодних заперечень та пояснень.

Згідно уточнення, поданого позивачем 25.05.2009 року до канцелярії господарського суду Львівської області, загальна сума боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 56 522,82 грн.

У порушеннях  норм чинного законодавства та умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, докази погашення боргу суду не представив.

При прийняті рішення суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК україни, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 629 ЦК України,  договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК україни, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і хоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення  боргу,  відзив або заперечення на позов не представив, проти позовних вимог у встановленному чинним законодавством України порядку не заперечив, явку повноважного представника в судові засідання  не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог з урахуванням  уточненя розміру позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив  і  не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об”єктів дорожнього господарства “Укрдіпродор” –“Західдіпрошлях” (м.Львів) до Мостобудівельного управління №1 Відкритого акціонерного товариства “Західшляхбуд” (м.Стрий)   в частині стягнення заборгованості в сумі 56 522,82 грн. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжні доручення №36 від 26.03.2009 року на суму 565,23 грн. про сплату державного мита та №35 від 26.03.2009 року на суму 118,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України,  ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, ст. ст. 24, 25 Закону України “Про теплопостачання”, суд -   

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Мостобудівельного управління №1 Відкритого акціонерного товариства “Західшляхбуд” (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Сколівська,17, р/р 26003301400228 в ПІБ м.Стрий, МФО 325503, ЗКПО 03450146) на користь Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об”єктів дорожнього господарства “Укрдіпродор” –“Західдіпрошлях” (79053, м.Львів, вул.В.Великого,54, п/р 26005301000402 ЗРФ АКБ “Трансбанк” м.Львів, МФО 385435, ЗКПО 2630250)  –  56 522 (п”ятдесят шість тисяч п”ятсот двадцять дві) грн. 82 коп. –боргу, 565 (п”ятсот шістдесят п”ять) грн. 23 коп. –сплаченого держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                                                             Пазичев В.М.