54/141
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 54/141
03.06.09
За позовом Приватного підприємства "Еллада-Дринк"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Винодел Молдови Компані"
2) Відокремленого структурного підрозділу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Винодел Молдови Компані"
про стягнення 18 904,28 грн.
Суддя Демченко Т.С.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Приватне підприємство "Еллада-Дринк" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Винодел Молдови Компані" (відповідач-1) та Відокремленого структурного підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю "Винодел Молдови Компані" (відповідач-2) про стягнення 16 861,73 грн. основного боргу та 2 042,55 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару, поставленого позивачем за договором поставки № 37/7 від 14.07.2008 р.
Ухвалою суду від 17.04.2009 р. порушено провадження у справі № 54/141, розгляд справи призначено на 15.05.2009 р.
Представники відповідачів у судове засідання 15.05.2009 р. не з'явилися, витребуваних документів суду не надали, про причини неявки не повідомили. Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження не виконав та не надав витребуваних судом документів, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 03.06.2009 р.
Представники сторін в судове засідання 03.06.2009 р. не з'явилися. Представником позивача подані витребувані судом документи та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідачі про причини неявки суд не повідомили, відзиву та витребуваних документів не надали. Про час та місце розгляду справи відповідачі були повідомлені належним чином, оскільки ухвала суду про провадження у справі, направлялася на адреси відповідачів, вказані у позовній заяві.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд
ВСТАНОВИВ:
14.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еллада - Дринк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Винодел Молдови Компані" в особі Відокремленого структурного підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю "Винодел Молдови Компані" був укладений договір поставки № 37/7, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язався поставити та передати у власність відповідача визначений договором товар, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснювати оплату у строки, встановлені договором (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 2.2. договору право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент приймання товару на складі відповідача.
Укладений між сторонами договір за своєю правової природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтями 655, 656 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Як передбачено ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купiвлi-продажу.
На виконання умов договору 30.07.2008 р. позивач поставив відповідачу товар на суму 59 086,80 грн. Факт поставки товару підтверджується накладною № UBU-00106534 від 30.07.2008 р., підписаною представниками обох сторін та скріпленою відбитками печаток позивача і відповідача-2.
Таким чином, факт передачі товару позивачем та її прийняття відповідачем вважається судом доведеним.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що відповідач отримує товар від позивача на умовах відстрочки платежу на строк не більше 30 банківських днів. Таким чином, відповідач повинен був оплатити товар до 11.09.2008 р.
За видатковою накладною № ВМ-0000130 від 22.09.2008 р. відповідач повернув позивачу раніше поставлений товар на загальну суму 42 225,07 грн. Згідно з актом звірки взаємних розрахунків від 30.11.2008 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 16 861,73 грн.
За таких обставин, борг відповідача перед позивачем у сумі 16 861,73 грн. є належним чином доведеним та підтвердженим. З огляду на зазначене, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Позивач просить стягнути з відповідача 2 042,55 грн. пені за період з 10.09.2008 р. по 31.01.2009 р. В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на п. 5.2. договору, яким передбачено, що за недотримання строків оплати товару відповідач сплачує позивачу неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню за період з 12.09.2008 р. по 31.01.2009 р. у сумі 1 874,65 грн. за нижченаведеним розрахунком суду:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
59 086,8012.09.2008 - 22.09.20081112,0 %426,20
16 861,7323.09.2008 - 31.01.200913112,0 %1 448,45
Всього
1 874,65
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав, своїм правом на судовий захист не скористався.
З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 18 736,38 грн.
Як передбачено ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, якими є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації).
Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до ч. 5 ст. 55, ч. 4 ст. 64 ГК України суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.
Таким чином, стороною у справі є сама юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, а отже, стягнення заборгованості має здійснюватись саме з юридичної особи.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Винодел Молдови Компані" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18, код ЄДРПОУ 32108133, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства "Еллада - Дринк" (99016, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15, код ЄДРПОУ 30195093) 16 861 (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят одну) гривню 73 коп. основного боргу, 1 874 (одну тисячу вісімсот сімдесят чотири) гривні 65 коп. пені, 187 (сто вісімдесят сім) гривень 36 коп. державного мита та 116 (сто шістнадцять) гривень 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Т.С. Демченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2009 |
Оприлюднено | 31.07.2009 |
Номер документу | 4168366 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Демченко Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні