Провадження №2/522/2692/14
Справа № 1522/25927/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.11.2014 року , Приморський районний суд м. Одеси, у складі :
головуючого судді - Турецького О.С.,
при секретарі - Гасуляк С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Приморського районного суду м. Одеси, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_7, про визнання недійсними додаткових угод, визнання майнових прав та відшкодування збитків, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, який було неодноразово уточнено.
21.11.2013 року ОСОБА_1 уточнив і доповнив позов, позовні вимоги, та надав до суду заяву від 25.11.2014 року, якою просив розглянути справу з урахуванням письмових пояснень.
Згідно останніх уточнень, позивач просив суд:
1.Визнати договір дарування 420/699 частини земельної ділянки, що розташована в м. Одесі, АДРЕСА_7, загальною площею 0,0699 га від 10 грудня 2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 2679 таким, що вчинений під впливом обману з боку ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту та ОСОБА_2.
2.Визнати Додаткову угоду № 3 до договору № 326 «про дольову участь у будівництві житла» від 09.01.2006 року, укладену 10.12.2009 року між ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такою, що вчинена під впливом обману з боку ТОВ «Берег-Будгруп, в особі генерального директора ОСОБА_8., діючого на підставі Статуту та ОСОБА_2.
3.Визнати Додаткову угоду № 1 до договору № 4 «про дольову участь у будівництві паркінга» від 09.01.2006 року, укладену 10.12.2009 року між ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., діючого на підставі Статуту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, такою, що вчинена під впливом обману з боку ТОВ «Берег-Будгруп», в особі генерального директора ОСОБА_8., діючого на підставі Статуту та ОСОБА_2.
4.Визнати недійсним Договір дарування від 10 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 2679 в частині передачі у дар ОСОБА_2 420/699 частин земельної ділянки ОСОБА_1, що розташована в м. Одесі по АДРЕСА_7, загальною площею 0,0699 га, в момент його вчинення.
5.Визнати Додаткову угоду № 3 до договору № 326 «про дольову участь у будівництві житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, укладену 10.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., діючого на підставі Статуту та ОСОБА_1, ОСОБА_2, недійсною в момент її вчинення.
6.Визнати Додаткову угоду № 1 до договору № 4 «про дольову участь у будівництві паркінга» від 09.01.2006 року про внесення змін, укладену 10.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., діючого на підставі Статуту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, недійсною в момент її вчинення.
7.Застосувати до Додаткової угоди № 4 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, укладену 21.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., ОСОБА_2 та ОСОБА_4, наслідки недійсності в момент її вчинення Додаткової угоди № 3 до договору № 326 «про дольову участь у будівництві житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, укладену 10.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., діючого на підставі Статуту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
8.Визнати Додаткову угоду № 4 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, яка була укладена 21.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., ОСОБА_2 та ОСОБА_4, недійсною.
9.Застосувати до Додаткової угоди № 5 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, яка була укладена 17.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., ОСОБА_5 та ОСОБА_4 наслідки недійсності в момент її вчинення Додаткової угоди № 3 до договору № 326 «про дольову участь у будівництві житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, укладену 10.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., діючого на підставі Статуту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та наслідки недійсності Додаткової угоди № 4 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, яка була укладена 21.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
10.Визнати Додаткову угоду № 5 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, яка була укладена 17.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., ОСОБА_5 та ОСОБА_4, недійсною.
11.Визнати Договір № 326 «Про дольову участь у будівництві житла», укладений 09.01.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, який прийняв участь у фінансуванні будівництва 3-х кімнатної квартири під АДРЕСА_3 в м. Одесі, дійсним.
12.Визнати Договір № 4 «про дольову участь у будівництві паркінгу», укладений 09.01.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565) та ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, який прийняв участь у фінансуванні будівництва паркінгу, а саме машино - місця АДРЕСА_8, дійсним.
13.Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 майнові права на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 в м. Одесі.
14.Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, майнові права на машино - місце АДРЕСА_8.
15.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 7, кв. в„– 1 , на протязі двох календарних місяців з моменту введення житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_8 в експлуатацію державною приймальною комісією, передати ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, трьохкімнатну квартиру під АДРЕСА_3 у м. Одесі.
16.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на протязі двох календарних місяців з моменту введення житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_8 в експлуатацію державною приймальною комісією, передати ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, машино - місце АДРЕСА_8
17.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565) та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, солідарно сплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце мешкання: АДРЕСА_2), збитки у розмірі 3.660.553,51 грн., що за курсом Національного Банку України станом на 25.11.2014 року еквівалентно 244.576,6 доларам США, виходячи з курсу валют 14,9669 гривень за 1 долар США.
18.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565) та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, солідарно на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце мешкання: АДРЕСА_2), збитки у розмірі 3.660.553,51 грн., що за курсом Національного Банку України станом на 25.11.2014 року еквівалентно 244.576,6 доларам США, виходячи з курсу валют 14,9669 гривень за 1 долар США.
19.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце мешкання: АДРЕСА_2) моральну шкоду у розмірі 880.000,00 гривень.
20. Стягнути судові витрати.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09 01.2006 року між ним та ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565) був укладений договір № 326 про дольову участь у будівництві житла, згідно якого, він прийняв дольову участь у будівництві житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3, а ТОВ «Берег-Будгруп» зобов'язується виконати будівництво житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_8 секція «Г» та після здачі вказаного житлового будинку в експлуатацію передати йому, як пайщику 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_3
09.01.2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565) був укладений договір № 4 про дольову участь в будівництві паркінга на машинне-місце АДРЕСА_8
Із договорів вбачається, що будівництво здійснюється підприємством, як за свій рахунок, так і з залученням кредитних та інших грошових коштів, а також з залученням грошових коштів юридичних та фізичних осіб, які приймають участь у дольовій участі будівництва житла (п.п. 1.2 договорів).
Позивач виконав свої зобов'язання та здійснив в повному обсязі пайові внески в грошовій формі за договорами № 326 та № 4 про дольову участь у будівництві квартири та паркінгу та сплатив 102.388,3 доларів США за договором № 326, та 19.900,00 доларів США за договором № 4, укладених 09. 01. 2006 року, загальна сума - 122 288,3 доларів США.
Згідно п. 6.1 договору № 326 та п. 5.1 договору № 4 про дольову участь у будівництві квартири та паркінгу, запланований строк закінчення будівництва за адресою: АДРЕСА_8 і пред'явлення його Державній приймальній комісії для введення в експлуатацію 1-й квартал 2008 року.
Відповідач ТОВ «Берег-Будгруп» не виконав своїх зобов'язань за договорами № 326 та № 4 про дольову участь у будівництві та житловий будинок не зданий в експлуатацію.
Після того, як ТОВ «Берег-Будгруп» не виконав своїх зобов'язань за зазначеними договорами, позивач звернувся до нього в особі директора ОСОБА_8. (АДРЕСА_4) з вимогою щодо виконання ними умов за договорами, або повернути грошові кошти, які були ним внесені, а саме: 122.288,3 доларів США.
Через деякий час, позивачу з боку відповідачів ТОВ «Берег-Будгруп» та ОСОБА_2 надійшла пропозиція про те, що у зв'язку з тим, що умови договору у строк не виконанні ОСОБА_2 може укласти договір дарування на частку земельної ділянки, а ОСОБА_1 в свою чергу, передасть йому свої майнові права за договорами.
Відповідачі наполягали на тому, щоб угода про передачу майнових прав відбулась не пізніше 10 грудня 2009 року, та пояснили, що після зазначеної дати земельна ділянка буде передана іншої особі, якій також зроблена така пропозиція, у разі, якщо позивач відмовиться.
10.12.2009 року між ОСОБА_1, ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8. та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 3 до договору № 326 «про дольову участь у будівництві житла» від 09.01.2006 року, відповідно до п. 1 якого позивач передав належні йому за договором № 326 від 09.01.2006 року, права та обов'язки інвестора гр. ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_7, виданим Ленінським РВ УМВС України в Одеській області 09 червня 1998 року.
Згідно п. 7 Договору, ОСОБА_2, замість отриманих майнових прав на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 дев'ятий поверх, передав у дар гр. ОСОБА_1 420/699 частин земельної ділянки АДРЕСА_7, шляхом підписання договору дарування земельної ділянки від 10.12.2009 року, затвердженого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 2679.
10.12.2009 року між ОСОБА_1, ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8. та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 1 до договору № 4 «про дольову участь у будівництві паркінга» від 09.01.2006 року, відповідно до п. 1 якої, ОСОБА_1 передав належні йому за договором № 4 від 09.01.2006 року права та обов'язки інвестора гр. ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_7, виданим Ленінським РВ УМВС України в Одеській області 09 червня 1998 року.
Згідно п. 7, ОСОБА_2, замість отриманих майнових прав на машино-місце № НОМЕР_8 передав ОСОБА_1 частину земельної ділянки АДРЕСА_7, шляхом підписання договору дарування земельної ділянки від 10.12.2009 року затвердженого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 2679.
Відповідачі ТОВ «Берег-Будгруп», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на день укладення додаткової угоди № 3 та додаткової угоди № 1 від 10.12.2009 року несуть відповідальність у солідарну порядку. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходились у зареєстрованому шлюбі.
10 грудня 2009 року був укладений договір дарування земельної ділянки, згідно пункту 1 якого «ОСОБА_2 передав безкоштовно у дар, а ОСОБА_6 прийняла у дар 279/699 частин, ОСОБА_1 прийняв у дар 420/699 частин земельної ділянки, що розташована в місті Одесі, АДРЕСА_7, загальною площею 0,0699 га., цільове призначення (використання) земельної ділянки - для обслуговування будівель та споруд культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім'ї «Вогник».
Згідно п. 4 договору дарування земельної ділянки зазначено, що «Дарувальник гарантує, що зазначена земельна ділянка не містить недоліків або особливих властивостей, які можуть бути небезпечним для життя, здоров'я, майна обдарованих або інших осіб; від обдарованих не приховано обставин, які мають істотне значення; до укладення цього договору земельна ділянка іншим особам не відчужена; земельна ділянка під забороною (арештом) та в заставі, в тому числі податковій заставі не перебуває; державна реєстрація прав земельних сервітутів та обмежень на земельну ділянку відсутня; земельна ділянка, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передана; щодо земельної ділянки відсутні судові спори; внаслідок дарування земельної ділянки не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітніх, малолітніх дітей, непрацездатних та інших осіб, яких дарувальник зобов'язаний утримувати за законом чи договором; земельна ділянка не надана в користування наймачам (орендарям); обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо земельної ділянки немає, договір не укладається під впливом тяжкої для дарувальника обставини; земельна ділянка знаходиться у стані повністю придатному для використання її за цільовим призначенням; укладання цього договору не пов'язане із виконанням обдарованими будь-яких дій майнового або немайнового характеру на користь дарувальника зараз або в майбутньому.»
15.10.2012 року ОСОБА_1 стало відомо, що 21.07.2009 року заступник прокурора м. Одеси звернувся до Апеляційного суду Одеської області з апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2006 року по цивільній справі № 2-4911/06 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8, ОСОБА_2 та інших про встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 (територія культурно-оздоровчого центру дозвілля та сім'ї «Вогник»). Із апеляційної скарги вбачається, що вказана земельна ділянка перебувала у комунальній власності Одеської міської ради та заступник прокурора м. Одеси виступає в інтересах держави, так як були порушені права держави.
В день укладення додаткових угод № № 3, 1 від 10.12.2009 року до договорів № № 326, 4 про дольову участь у будівництві житла та паркінга від 09.01.2006 року, відповідачі приховали від ОСОБА_1 та не довели до відома про те, що земельна ділянка, що розташована в місті Одесі, по АДРЕСА_7 в м. Одесі, частка якої була передана йому у дар, та є предметом судового спору на день укладення додаткових угод та договору дарування, в якому ОСОБА_2 та ОСОБА_8., які підписали вказані додаткові угоди, є сторонами по цивільній справі № 2-4911/06, яка згідно відповіді від 23.10.2012 року направлена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та до районного суду не поверталась.
10 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Одеської області (справа № 22ц-15482/2010) розглянула заяву заступника прокурора м. Одеси, який діє в інтересах держави, про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8, ОСОБА_2 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою та постановив ухвалу, з якої вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2006 року визнано порядок користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_7 у м. Одесі та виділено у користування земельні ділянки: ОСОБА_2 земельну ділянку площею 699 кв.м., розташовану в м. Одесі по АДРЕСА_7, ОСОБА_8 земельну ділянку площею 705 кв.м., розташовану в м. Одесі по АДРЕСА_7.
22 липня 2009 року заступник прокурора м. Одеси звернувся в суд із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення посилаючись на те, що строк пропущений з поважних причин також надавши апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11 грудня 2009 року заяву заступника прокурора м . Одеси про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2006 року відхилено, апеляційну скаргу залишено без розгляду. Тобто, під час укладення додаткових угод і договору дарування земельної ділянки в судді слухалась справа, предметом розглядом якої була подарована позивачу земельна ділянка.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Апеляційного суду Одеської області, заступник прокурора м. Одеси 02 лютого 2010 року подав касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду України від 09 червня 2010 року касаційну скаргу задоволено, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 11 грудня 2009 року скасовано та справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Позивачу стало відомо, що рішення Київського районного суду від 17 жовтня 2006 року по справі за № 2-4911/06 скасовано, а справа перебуває у касаційній інстанції
Таким чином, на день укладення додаткових угод від 10.12.2009 року за №№ 3, 4 до договорів за №№ 326, 4 про дольову участь у будівництві квартири та паркінга від 09.01.2006 року земельна ділянка по АДРЕСА_7 в м. Одесі, яка була передана ОСОБА_1 у дар, була предметом судового розгляду, а дарувальник ОСОБА_2 брав участь у справі в якості відповідача.
Крім того, те, що земельна ділянка була предметом судового розгляду (предметом судового спору) під час укладення додаткових угод №№ 3, 1 від 10.12.2009 року до договорів №№ 326, 4 про дольову участь у будівництві житла та паркінга від 09.01.2006 року між ОСОБА_1, ТОВ «Берег-Будгруп» та ОСОБА_2 знав сам генеральний директор ТОВ «Берег-Будгруп» ОСОБА_8 та ОСОБА_2, так як вони є відповідачами по цивільній справі, яка слухалась апеляційним судом на день укладення договорів.
Однак, відповідачі, генеральний директор ТОВ «Берег-Будгруп» ОСОБА_8. та ОСОБА_2 умисно приховали від позивача те, що в Апеляційному суді Одеської області слухається цивільна справа предметом якої є земельна ділянка (земельна ділянка НОМЕР_9, яка розташована по АДРЕСА_7 в м. Одесі.
Таким чином, відповідачі ввели ОСОБА_1 в обману, стверджуючи, що він може продати вказану земельну ділянку та таким шляхом повернути собі кошти, або збудувати на ній житловий будинок. Вказане не відповідало дійсності, так як відповідачі вже знали, що рішення суду щодо земельної ділянки вже оскаржено прокуратурою, і прокуратура зазначила, що земельна ділянка є власністю Одеської міської ради.
Викладені обставини підтверджуються наступним.
06 лютого 2013 року Приморський районний суд м. Одеси задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів та постановив ухвалу, якою витребував з Київського районного суду м. Одеси матеріали цивільної справи за № 2-4911/06 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8., ОСОБА_2, ОСОБА_4 та інших про встановлення порядку користування земельною ділянкою, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та інших про встановлення порядку користування земельною ділянкою та інших.
30.05.2013 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла вищевказана цивільна справа, з якої вбачається наступне.
На аркуші справи №4 Том №1 міститься ухвала Київського районного суду м. Одеси від 27 липня 2006 року про об'єднання цивільних справ в одне провадження серед яких позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_9, ОСОБА_8., ОСОБА_5 та інших про встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_7 в м. Одесі (справа № 2-4584/06), позовна заява ОСОБА_8 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 та інших про встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_7 в м. Одесі (справа № 2-4568/06) та позови інших осіб.
На аркуші справи №87 Том №5 міститься рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2006 року, яким позовні вимоги позивачів було задоволено та встановлений порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_7 у м. Одесі між позивачами.
На а.с. 93-97 міститься апеляційна скарга прокуратури м. Одеси від 22.07.2009 року на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2006 року.
На аркушах справи 116-117, 151, 157 містяться поштові повідомлення, з яких вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8. належним чином сповіщені про час та день розгляду справи.
11.12.2009 року Апеляційний суд Одеської області розглянув справу, про що постановив ухвалу.
Прокуратура Одеської області оскаржила ухвалу апеляційної інстанції до Верховного суду України (том №5 а.с. 164-169), крім того, касаційну скаргу було подано Одеською міською радою.
Касаційні скарги прокуратури та Одеської міської ради були задоволені, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 11.12.2009 року було скасовано, а справу передано на новий розгляд до апеляційного суду (а.с. 192).
На а.с. 284 міститься копія державного акту на земельну ділянку АДРЕСА_7 в м. Одесі, який виданий на ім'я ОСОБА_2.
Цивільна справа неодноразово переглядалась апеляційною та касаційною інстанціями.
26 червня 2012 року Апеляційний суд Одеської області постановив рішення (том №6 а.с. 145-156), яким апеляційну скаргу прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Головного управління Держкомзему в Одеській області - задовольнив. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2006 року - скасував.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_9, ОСОБА_8., ОСОБА_5, ОСОБА_4 та інших про встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_7 в м. Одесі, ОСОБА_8 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 та інших про встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_7 в м. Одесі та позовах інших осіб - відмовив.
Таким чином, позивач вважає, що додаткова угода № 3 до договору № 326 «про дольову участь у будівництві житла» від 09.01.2006 року, яка була укладена між ОСОБА_1 та ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8 та ОСОБА_2, відповідно якої ОСОБА_1 передав належні йому за договором № 326 від 09.01.2006 року права та обов'язки інвестора гр. ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_7, виданим Ленінським РВ УМВС України в Одеській області 09 червня 1998 року на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 дев'ятий поверх, а ОСОБА_2 взамін передав ОСОБА_1 частину земельної ділянки АДРЕСА_7, шляхом підписання договору дарування та на таких же самих умовах підписану додаткову угоду № 1 до договору № 4 «про дольову участь у будівництві паркінга» від 09.01.2006 року є недійсними в момент їх підписання, так як під впливом обману з боку відповідачів і приховування від ОСОБА_1 того факту, що на день укладання угод, земельна ділянка була предметом судового розгляду, про що відповідачі завідомо були належним чином сповіщенні.
Договір дарування від 10 грудня 2009 року укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в частині передання у дар та прийняття ОСОБА_1 420/699 частин земельної ділянки, що розташована в м. Одесі, АДРЕСА_7, загальною площею 0,0699 га є недійсним в момент його укладення, з тих підстав, що земельна ділянка на день укладення вказаного договору була предметом судового спору, всупереч п. 4 договору дарування, відповідно до якого, дарувальник гарантував, що від обдарованого не приховано обставин, які мають істотне значення, щодо земельної ділянки відсутні судові спори, внаслідок дарування земельної ділянки не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також були сторонами по цивільній справі № 2-4911/06 та належним чином сповіщалися про розгляд справи в апеляційний інстанції.
Відповідач ТОВ «Берег-Будгруп» надав суду копію Додаткової угоди під № 4 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, яка була укладена 21.04.2011 року між ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., ОСОБА_2 та ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_2 передав права та зобов'язання інвестора по договору № 326 від 09.01.2006 року ОСОБА_4 та копію Додаткової угоди № 5 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, яка була укладена 17.10.2011 року між ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., ОСОБА_5 та ОСОБА_4. згідно якого ОСОБА_4 передав права та зобов'язання інвестора по договору №326 від 09.01.2006 року ОСОБА_5.
За наслідками того, що додаткова угода № 3 від 10.12.2009 року, яка була укладена між ОСОБА_1, ТОВ «Берег-Будгруп» та ОСОБА_2 є недійсною в момент її підписання, позивач вважає, що наслідки недійсності мають застосовуватися також до всіх угод, які були укладені щодо передачі майнових прав на квартиру АДРЕСА_3, а також додаткових угод до основного договору № 326 від 09.01.2006 року.
Таким чином, недійсними є Додаткова угода № 4 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, яка була укладена 21.04.2011 року між ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та Додаткова угода № 5 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, яка була укладена 17.10.2011 року між ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., ОСОБА_5 та ОСОБА_4.
Позивач вважає, що відповідачі порушили його законні права та інтереси, що було вчинено під впливом обману з їх боку.
Той факт, що у подальшому відповідачі укладали додаткові угоди до основного договору і саме ОСОБА_5 за останньою додатковою угодою володіє майновими правами на квартиру, говорить про заплановану схему, відповідно до якої земельна ділянка повертається у комунальну власність, ОСОБА_5 отримує квартиру, а позивач - ошукани.
Відповідачі ввели ОСОБА_1 в обману, факт обману позивач вважає ним повністю доведеним з наданням письмових доказів. Відповідно до ст. 230 ЦК України, сторона правочину, яка застосувала обман зобов'язана відшкодувати моральну шкоду та збитки у подвійному розмірі.
Рішеннями різних суддів України, що вступили в законну силу було визначено, що культурно-оздоровчий центр дозвілля і сім'ї «Вогник» і земельна ділянка, на якому він розташований за адресою: АДРЕСА_7 є державною власністю, та угоди які укладались стосовно вказаного об'єкта є нікчемними.
Таким чином, сам Договір дарування земельної ділянки під АДРЕСА_7 у м. Одесі від 10.12.2009 року є нікчемним.
Так як обман був з боку відповідачів ТОВ «Берег-Будгруп, ОСОБА_2, які скрили та замовчували, що земельна ділянка на день укладення додаткової угоди та договору дарування була предметом судового розгляду, про що вони були сповіщанні належним чином, відповідачі відповідають перед позивачем у солідарному порядку щодо відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору і вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог -у відповідності зі звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться, до ч. 1 ст. 530 Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату) та ст. 629 Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути, зокрема, рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність», суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.
Статтею 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» закріплено, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.
Таким чином, ОСОБА_1 є інвестором будівництва вказаної у позові нерухомості на підставі укладених угод.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Оскільки договір є видом правочину, для його чинності необхідно дотримуватися всіх тих вимог, які визначені у статті 203 ЦК України, для всякого правочину, згідно яких, п. 1 цієї статті передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Згідно статті 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в обману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Таким чином, на підставі зазначеної норми, відповідачі солідарно зобов'язані відшкодувати ОСОБА_1 збитки у подвійному розмірі, а саме: 244 576,6 доларів США, виходячи з курсу валют на день постановлення рішення.
Збитками є грошова сума у розмірі 122.288,3 доларів США, яких позивач був позбавлений в результаті обману з боку відповідачів.
Згідно ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ч. 4 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про інвестиційну діяльність» визначено, відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами України.
Згідно абзацу першого ч. 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України. Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій.
Майнове право, що є предметом договору, - це право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно, яке виникає тоді, коли виконані певні передумови, що є необхідними й достатніми для набуття права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі. При цьому, перелік способів захисту не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зі змісту ст. 177 ЦК України вбачається, що одним із видів об'єктів цивільних прав є майнові права.
Таким чином, з боку відповідачів є наявність порушення умов укладених договорів, та дії у вигляді умисного оману, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача як інвестора.
З цих підстав ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду з позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна сторона має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В судове засідання сторони не з'явився, позивач надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, про підтримку своїх позовних вимог, їх задоволення, та постановлення рішення суду з урахування письмових пояснень приєднаних до заяви; відповідачі про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, письмових заперечень проти позову не надавали; третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, надала до суду письмову заяву якою просить суд слухати справу та постановити судове рішення за її відсутністю, не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 09.01.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп», код ЄДРПОУ: 32432565, в особі генерального директора ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту, іменуємого «Підприємство» з одного боку та ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_10 виданий Іллічівським РВ ОГУ УМВС України в Одеській області 02.06.1999 року, який мешкає за адресою: Україна, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який не є суб'єктом підприємницькою діяльністю, іменуємого у подальшому «Пайщик», був укладений договір № 326 про дольову участь у будівництві житла.
Згідно п 2.1. Договору, Пайщик зобов'язується прийняти дольову участь у будівництві житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, секція ГАДРЕСА_3, а Підприємство зобов'язується вчинити будівництво житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 згідно акту прийому-передачі, вартість якої встановлена цим Договором (п.2.2.).
У п.3.1. Договору зазначається характеристика квартири, а саме: 9 поверх, житлова площа 51,86 кв.м., загальна площа 95,69 кв.м.
Згідно п. 4.1 Договору, загальна вартість 95,69 кв.м. загальної площі придбаної квартири складає 517.060,92 гривень, що по курсу НБУ з 1 долар США - 5,05 грн. на момент укладення вказаного договору від 09.01.2006 року, еквівалентно 102.388,3 доларів США.
Пунктом 4.2 Договору встановлено, що сума, вказана в п 4.1, ухвалюється виходячи із ціни 5.403,50 гривень за 1 кв.м. загальної проектної площі житла, що еквівалентно 1.070 доларів США (по курсу НБУ 1 долар США - 5,05 грн. на 09.01.2006 р.). Загальна вартість квартири вказана у доларах США, є остаточною та перегляду не підлягає.
Пунктом 6.1. Договору встановлено, що строк завершення будівництва житла за адресою: АДРЕСА_8, секція Г та надання його Державній приймальної комісії для прийому в експлуатацію 1-й квартал 2008 року.
Згідно п. 6.2. Підприємство зобов'язується на протязі двох календарних місяців з моменту введення житлового будинку в експлуатацію Державною приймальною комісією передати Пайщику квартиру при умовах виконання Пайщиком зобов'язань по внесенню Грошових коштів в повному обсязі.
Згідно п.6.3. передача квартири Пайщику оформлюється шляхом підписання сторонами Акта прийому-передачі.
09.01.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп», в особі генерального директора ОСОБА_8., діючого на підставі Статуту, з одного боку та ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_10 виданий Іллічівським РВ ОГУ УМВС України в Одеській області 02.06.1999 року, який мешкає за адресою: Україна, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, який не є суб'єктом підприємницькою діяльністю, був укладений договір № 4 про дольову участь в будівництві паркінгу. (а.с. 213 Том №1)
Згідно п. 1.1 Договору, Підприємство здійснює згідно проекту будівництво паркінгу по АДРЕСА_3 у м. Одесі.
Згідно п.2.1. Пайщик зобов'язується прийняти дольову участь у будівництві машино-місці в паркінгу, а Підприємство здійснює його будівництво. Машино-місце у паркінгу після здачі в експлуатацію передається Пайщику згідно акту прийому-передачі.
У п. 2.3. зазначені характеристики машино-місця у паркінгу, а саме: ширина - 3,6 кв.м., довжина - 7,2 кв.м., висота 2,5 кв.м., за номером НОМЕР_8.
Згідно п.3.1. загальна вартість придбаного машино-місця складає 100.495 гривень (по курсу НБУ за 1 долар США - 5,05 грн. на момент укладення цього договору), що еквівалентно 19.900 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот) доларів США.
У п.3.2. зазначено, що загальна вартість машино-місця у паркінгу, зазначена у доларах США, є остаточною та перегляду не підлягає.
Згідно п. 5.1. Договору, строк завершення будівництва паркінгу за адресою: АДРЕСА_8 та надання його Державній приймальної комісії для прийому в експлуатацію 1-й квартал 2008 року.
Згідно п.5.2.Підприємство зобов'язується на протязі двох календарних місяців з моменту введення житлового будинку в експлуатацію Державною приймальною комісією передати Пайщику машино-місце при умовах виконання Пайщиком зобов'язань по внесенню Грошових коштів в повному обсязі.
ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання та сплатив на користь ТОВ «Берег-Будгруп» за договорами за №326 та № 4 про дольову участь у будівництві житла та паркінгу відповідні грошові суми, про що свідчать надані суду Картка по контрагенту ОСОБА_1./дол..участь/ від 01.01.2004 року-31.03.2013 з якої вбачається приход у сумі 100.495,00 гривень та 517.060,92 гривень, що сплачені 28.07.2006 року та 18.08.2006 року за договорами. (а.с. 238-241).
10.12.2009 року ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8., діючого на підставі Статуту і ОСОБА_1, ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 3 до договору № 326 «Про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін. (а.с. 17 Том №1)
Згідно п. 1 Додаткової угоди, ОСОБА_1 передав належні йому на підставі договору № 326 від 09.01.2006 року права та зобов'язання інвестора в повному обсязі ОСОБА_2.
Відповідно до п.2 змінена преамбула основного договору.
У п.5 зазначено, що всі грошові кошти, в розмірі 517.060,92 гривні, які внесені ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок ТОВ «Берег-Будгруп» в рахунок інвестування трьохкімнатної квартири АДРЕСА_3 дев'ятий поверх (згідно договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09 січня 2006 року), вважати як внесені ОСОБА_2.
Згідно п. 7 ОСОБА_2 взамін отриманих майнових прав на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 дев'ятий поверх, передає ОСОБА_1 частину земельної ділянки АДРЕСА_7 шляхом підписання договору дарування земельної ділянки від 10.12.2009 року, посвідченого ОСОБА_7, приватнім нотаріусом Одеського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі під № 2679.
10.12.2009 року ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 1 до договору № 4 «Про дольову участь будівництва паркінгу» від 09.01.2006 року про внесення змін. (а.с. 18 том №1).
Згідно п. 1 Додаткової угоди, ОСОБА_1 передав належні йому на підставі договору № 4 від 09.01.2006 року права та зобов'язання інвестора в повному обсязі ОСОБА_2.
У п.5 зазначено, що всі грошові кошти, в розмірі 100.495,00 гривень, які внесені ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок ТОВ «Берег-Будгруп» в рахунок інвестування машино-місця № НОМЕР_8 , (згідно договору № 4 «Про дольову участь будівництва паркінга» від 09 січня 2006 року), розташованого у паркінгу за адресою: Україна, АДРЕСА_8, вважати як внесені ОСОБА_2.
Згідно п. 7 ОСОБА_2 взамін отриманих майнових прав на машино-місце № НОМЕР_8, передає ОСОБА_1 частину земельної ділянки АДРЕСА_7 шляхом підписання договору дарування земельної ділянки від 10.12.2009 року, посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі під № 2679.
10 грудня 2009 року був укладений договір дарування земельної ділянки, між ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, в подальшому іменований «Дарувальник», з однієї сторони, та ОСОБА_6, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_9 ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, в подальшому іменовані «Обдаровані», який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 2679.
Згідно пункту 1 Договору дарування, ОСОБА_2 передав безкоштовно у дар, а ОСОБА_6 прийняла у дар 279/699, ОСОБА_1 прийняв у дар 420/699 частин земельної ділянки, що розташована в місті Одесі, АДРЕСА_7, загальною площею 0,0699 га.
Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для обслуговування будівель та споруд культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім'ї «Вогник».
Згідно п. 4 договору дарування земельної ділянки зазначено, що «Дарувальник гарантує, що зазначена земельна ділянка не містить недоліків або особливих властивостей, які можуть бути небезпечним для життя, здоров'я, майна обдарованих або інших осіб; від обдарованих не приховано обставин, які мають істотне значення; до укладення цього договору земельна ділянка іншим особам не відчужена; земельна ділянка під забороною (арештом) та в заставі, в тому числі податковій заставі не перебуває; державна реєстрація прав земельних сервітутів та обмежень на земельну ділянку відсутня; земельна ділянка, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передана; щодо земельної ділянки відсутні судові спори; внаслідок дарування земельної ділянки не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітніх, малолітніх дітей, непрацездатних та інших осіб, яких дарувальник зобов'язаний утримувати за законом чи договором; земельна ділянка не надана в користування наймачам (орендарям); обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо земельної ділянки немає, договір не укладається під впливом тяжкої для дарувальника обставини; земельна ділянка знаходиться у стані повністю придатному для використання її за цільовим призначенням; укладання цього договору не пов'язане із виконанням обдарованими будь-яких дій майнового або немайнового характеру на користь дарувальника зараз або в майбутньому.»
21.04.2011 року між ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 була укладена Додаткова угода № 4 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, якою згідно п.1 ОСОБА_2 передає належні йому за договором № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року права та обов'язки інвестора в повному обсязі на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 дев'ятий поверх - ОСОБА_4 (а.с. 33 том 2).
17.10.2011 року між ТОВ «Берег-Будгруп», в особі генерального директора ОСОБА_8 діючого на підставі Статуту, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода № 5 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, згідно якої ОСОБА_4 передає належні йому за договором № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року права та обов'язки інвестора в повному обсязі на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 дев'ятий поверх - ОСОБА_5 (а.с.34 том 2).
Ухвалою суду від 16.04.2013 року, за клопотанням позивача, було витребувано з Київського районного суду м. Одеси цивільну справу за № 2-4911/06 за позовом ОСОБА_9 та інших до ОСОБА_8. та інших про визначення порядку користування земельною ділянкою для огляду.
30.05.2013 року зазначена цивільна справа надійшла до суду, з якої вбачається наступне.
27 липня 2006 року Київський районний суд м. Одеси постановив ухвалу по цивільній справі за позовом ОСОБА_9 та інших до ОСОБА_8. та інших про визначення порядку користування земельною ділянкою якою об'єднав в одне провадження цивільні справи за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,ОСОБА_16,ОСОБА_17,ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_8 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_15 до ОСОБА_9 та інших про встановлення порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_5 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_17 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_25 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_19 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_4 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_23 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_26 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_11 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_13 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_2 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_22 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_14 ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою,ОСОБА_18 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_27 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_10 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_30 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою,ОСОБА_31 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_21 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, об'єднаній справі присвоєно № 2-4911/06.
17 жовтня 2006 року Київський районний суд м. Одеси постановив по вищевказаній справі рішення, яким встановив порядок користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_7 в м. Одесі та виділив у користування земельні ділянки: ОСОБА_8 земельну ділянку площею 716 кв.м. розташовану в АДРЕСА_10 із зазначенням меж земельної ділянки; ОСОБА_5 земельну ділянку площею 904 кв.м. розташовану в АДРЕСА_10 із зазначенням меж земельної ділянки; ОСОБА_4 земельну ділянку площею 699 кв.м. розташовану в АДРЕСА_10 із зазначенням меж земельної ділянки; ОСОБА_2 земельну ділянку площею 699 кв.м. розташовану в АДРЕСА_10 із зазначенням меж земельної ділянки та іншим.
22.07.2009 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла апеляційна скарга заступника прокурора м. Одеси, в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Головного управління Держкомзему у Одеській області на рішення Київського районного суду м. Одеси по справі за № 2-4911/06, в якій прокурор просив поновити строк на оскарження рішення, а саме рішення - скасувати, в позові відмовити.
Апеляційний суд Одеської області призначив розгляд справи на 06 листопада 2009 року о 9.30 годин.
Про розгляд справи в апеляційному суді були належним чином сповіщені ОСОБА_8., ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про що свідчать поштові повідомлення, які містяться на а.с. 107, 113, 116, 122 тому № 5 цивільної справи № 2-4911/06.
06.11.2009 року Апеляційний суд Одеської області у судовому засіданні постановив ухвалу про відкладення розгляду цивільної на 11.12.2009 року о 09.30 годин.
На а.с. 150, 151, 157, 158 тому 5 цивільної справи № 2-4911/06 містяться поштові повідомлення про особисте отримання ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 судового виклику до Апеляційного суду Одеської області у судове засідання 11 грудня 2009 року о 09.30 хвилин для розгляду питання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги заступнику прокурора м. Одеси в інтересах Одеської міської ради на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2006 року.
11 грудня 2009 року апеляційний суд Одеської області постановив ухвалу про залишення без розгляду заяви заступника прокурора м. Одеси про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2006 року.
Заступник прокурора Одеської області оскаржив ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11.12.2009 року до Верховного Суду України.
15 квітня 2010 року Верховний Суд України постановив ухвалу про скасування ухвали Апеляційного суду Одеської області від 11.12.2009 року та справу передав до апеляційного суду для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд Одеської області призначив справи до розгляду на 04 серпня 2010 року о 09.30 годин.
Всі сторони належним чином про час та місце слухання були сповіщені.
04 серпня 2010 року Апеляційний суд Одеської області постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.11.2010 року.
Всі сторони належним чином про час та місце слухання справи були сповіщені.
10.11.2010 року Апеляційний суд Одеської області постановив ухвалу та заяву заступника прокурора м. Одеси відхилив, апеляційну скаргу залишив без розгляду.
23 листопада 2011 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ за результатами розгляду касаційної скарги заступника прокурора Одеської області на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2010 року ухвалив - ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2010 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до апеляційного суду для вирішення питання про поновлення строку.
13 березня 2012 року Апеляційний суд Одеської області постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження, якою поновлює строк апеляційного оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2006 року та призначає справу до розгляду на 20 березня 2012 року о 14.00 годин.
Всі сторони належним чином про час та місце слухання справи були сповіщені.
24.05.2012 року апеляційний суд відкладає розгляд справи на 26 червня 2012 року о 14.00 годин.
26 червня 2012 року Апеляційний суд Одеської області постановляє рішення, яким апеляційну скаргу заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Головного управління Держкомзему в Одеській області було задоволено, рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2006 року скасовано.
В задоволені об'єднаних позовів ОСОБА_9 до ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,ОСОБА_16,ОСОБА_17,ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_8 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_15 до ОСОБА_9 та інших про встановлення порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_5 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_17 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_25 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_19 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_4 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_23 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_26 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_11 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_13 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_2 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_22 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_14 ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою,ОСОБА_18 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_27 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_10 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_30 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою,ОСОБА_31 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_21 до ОСОБА_9 та інших про визнання порядку користування земельною ділянкою, відмовити.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається позивач з приводу того, що з боку відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_8. мало місце застосування обману в момент укладення договору дарування земельної ділянки від 10 грудня 2009 року, додаткової угоди №3 до договору № 326 «про дольову участь у будівництві житла» від 09.01.2006 року та додаткової угоди № 1 до договору № 4 «про дольову участь у будівництві паркінга» від 09.01.2006 року, укладену 10.12.2009 року, так як відповідачі замовчували про існування обставин, які мали та мають істотне значення, а саме, ті обставини, що земельна ділянка, що розташована в місті Одесі, АДРЕСА_7, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для обслуговування будівель та споруд культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім'ї «Вогник» була, на день укладення угод, предметом судового розгляду в Апеляційному суді Одеської області за апеляційною скаргою заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Головного управління Держкомзему в Одеській області на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2006 року по справі № 2-4911/06, відповідачами по якій є ОСОБА_2, ОСОБА_8., ОСОБА_5, ОСОБА_4 і твердження позивача про те, що він ніколи б не погодився на укладення додаткових угод та договору дарування земельної ділянки, яка є предметом судового розгляду, знаходять своє підтвердження.
Згідно ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Обман має місце тоді, коли одна сторона навмисне вводить в оману іншу сторону правочину стосовно природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Окрім того, обман має місце тоді, коли сторона правочину заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або замовчує їхнє існування. Отже, для визнання правочину недійсним байдуже, чи здійснюються обманні дії в активній формі (повідомлення неправдивих відомостей) або ж виражаються у бездіяльності (навмисне замовчування обставин, знання яких може перешкодити здійсненню правочину). Обман має місце і тоді, коли неправильні відомості про обставини, що мають значення для укладення правочину, повідомляються третіми особами з відома або на прохання сторони правочину.
Основними наслідками правочину, визнаного недійсним внаслідок обману, є двостороння реституція: сторони поновлюється у попередньому становищі (див. коментар до ст. 216 ЦК).
Як вбачається з п.4 договору дарування земельної ділянки від 10.12.2009 року, ОСОБА_2 який є дарувальником за договором, гарантував, що від обдарованих не приховано обставин, які мають істотне значення, щодо земельної ділянки відсутні судові спори, внаслідок дарування земельної ділянки не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб.
Викладене спростовується встановленими судом фактами, що підтверджуються письмовими доказами, які містяться на а.с.107, 113 тому №2, які в свою чергу свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 був повідомлений 14.10.2009 року та 17.11.2009 року про розгляд Апеляційним судом Одеської області апеляційної скарги заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Головного управління Держкомзему в Одеській області на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2006 року по справі № 2-4911/06, предметом судового розгляду є земельна ділянка яка розташована в місті Одесі, АДРЕСА_7, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для обслуговування будівель та споруд культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім'ї «Вогник», про що свідчать оглянути судом поштові повідомлення з матеріалів цивільної справи № 2-4911/06. Крім того, вбачається, що будь-які угоди стосовно земельної ділянки порушують інтереси держави.
Тому суд приходить до висновку, що договір дарування в частині дарування 420/699 частин земельної ділянки, що розташована в м. Одесі, АДРЕСА_7, загальною площею 0,0699 га від 10 грудня 2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 2679 є недійсним.
Також, суд приходить до висновку, що слід визнати недійсними Додаткову угоду № 3 до договору № 326 «про дольову участь у будівництві житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, укладену 10.12.2009 року та Додаткову угоду № 1 до договору № 4 «про дольову участь у будівництві паркінга» від 09.01.2006 року про внесення змін, укладену 10.12.2009 року між ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, так як за умовами угод, пунктами 7, ОСОБА_2 взамін отриманих майнових прав, що належали ОСОБА_1, передав частку земельної ділянки за договором дарування від 10.12.2009 року.
Крім того, ОСОБА_8., який діяв в особі генерального директора ТОВ «Берег-Будгруп», також був повідомлений про те, що на момент підписання зазначених додаткових угод, земельна ділянка була предметом судового розгляду.
Вказаний факт підтверджується письмовими доказами, які містяться на а.с. 105, 112 тому №2, які в свою чергу свідчать про те, що відповідач ОСОБА_8. був повідомлений 09 жовтня 2009 року та 14.11.2009 року про розгляд Апеляційним судом Одеської області апеляційної скарги заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Головного управління Держкомзему в Одеській області на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2006 року по справі № 2-4911/06, предметом судового розгляду є земельна ділянка, яка розташована в місті Одесі, АДРЕСА_7, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для обслуговування будівель та споруд культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім'ї «Вогник», про що свідчать оглянути судом поштові повідомлення з матеріалів цивільної справи № 2-4911/06.
Однак, в момент укладання додаткових угод за №№ 3, 1, відповідач ОСОБА_8. приховав від позивача ОСОБА_1, що земельна ділянка є предметом судового розгляду.
Згідно ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Суд вважає доцільним задовольнити вимоги позивача про визнання недійсними Додаткову угоду № 4 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, яка була укладена 21.04.2011 року між ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та Додаткову угоду № 5 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, яка була укладена 17.10.2011 року між ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, ОСОБА_33 і ОСОБА_4, застосувавши до цих угод наслідки недійсності правочину.
Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання дійсними договору № 326 «Про дольову участь у будівництві житла», укладеного 09.01.2006 року та договору № 4 про дольову участь у будівництві паркінгу, укладеного 09.01.2006 року, визнання за позивачем майнових прав на трьохкімнатну квартиру під АДРЕСА_3 в м. Одесі та визнання майнових прав на машино - міста № НОМЕР_8 розташованого за адресою: АДРЕСА_8 підлягають задоволенню.
Суд також виходить з того, що до спірних відносин слід застосувати Закон України «Про інвестиційну діяльність» з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (далі - Закону) ,інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути, зокрема, рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону, інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
Згідно з ч.1 ст. 5 Закону, суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 9 Закону, основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).
Майнове право, що є предметом договору, - це право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно, яке виникає тоді, коли виконані певні передумови, що є необхідними й достатніми для набуття права власності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання за договорами, повністю оплативши вартість об'єкта, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних для набуття майнових прав на квартиру, а також машино-місце в паркінгу.
Із змісту договорів від 2006 року випливає, що його предмет становить надання послуг щодо вкладання залучених коштів в будівництво житла та оформлення права власності на це майно в інтересах пайщика (замовника).
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону, об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
Відповідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами визнаються будь-які права пов'язані з майном, відмінні від права власності у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо).
Статтею 190 ЦК України визначено, що майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживчою річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загальноприйнятий момент набуття права власності, визначений ст. 328 ЦК, на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до статей 509, 526, 629 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на суб'єктивний склад договорів та зміст зобов'язань, укладений між сторонами, договори від 09.01.2006 року про дольову участь будівництва житла, мають інвестиційний характер.
Відповідно до вимог ст. ст. 213-214 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпаними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухвалені рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Тому суд, також звертає увагу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07 березня 2013 року по справі за № 15-2/145-08-3033 за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Міністерства охорони здоров'я України до Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Малого приватного підприємства «Картас», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ТОВ «Інститутаналізу права», ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_44, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_47, ОСОБА_20, ОСОБА_48, ОСОБА_22, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_49, ОСОБА_24, ОСОБА_50, ОСОБА_27, ОСОБА_51, про визнання договору купівлі-продажу від 17.12.1998 року цілісного майнового комплексу курортно-оздоровчого центру дозвілля сім'ї «Вогник», розташованого на земельній ділянці площею 1,9 га за адресою: АДРЕСА_7 - недійсним.
Вказаною постановою Одеський апеляційний господарський суд визнав недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу культурно-оздоровчого центру дозвілля сім'ї «Вогник» від 17 грудня 1998 року, розташованого на земельній ділянці площею 1,9 га за адресою: АДРЕСА_7, укладеного між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в особі Одеського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та Малим приватним підприємством «Картас».
02.07.2013 року Вищий господарський суд України залишив без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 року у справі № 15-2/145-08-3033 господарського суду Одеської області за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ «Інститут аналізу права» та малого приватного підприємства «Картас» на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 року.
Судовими рішеннями встановлено, що цілісний майновий комплекс культурно-оздоровчого центру дозвілля сім'ї «Вогник», який розташований на земельній ділянці площею 1,9 га по АДРЕСА_7 у м. Одесі є державною власністю та відноситься до Фонду державного майна України, а Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в особі Одеського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» не мала права розпоряджатись цим майном та укладати договір пов'язаний з продажем цілісного майнового комплексу без згоди Фонду державного майна України.
09.12.2009 року ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2009 року до участі у справі за № 15-2/145-08-3033, були залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інші.
Однак, відповідачі не повідомили позивача, після того, як їм стало відомо про розгляд Господарським судом Одеської області позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Міністерства охорони здоров'я України до ОДП ЗАТ «Укрпрофоздоровниця та малого підприємства «Картас» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу культурно-оздоровчого центру дозвілля сім'ї «Вогник» від 17 грудня 1998 року, розташованого на земельній ділянці площею 1,9 га за адресою: АДРЕСА_7, яка розглядалась судом з 17.07.2008 року по 02.07.2013 року.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2009 року по справі № 48/202-20/191 встановлено, що майно, яке передавалось до статутного фонду ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», є державною власністю, і така передача його до статутного фонду ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» не потягнула за собою зміни його форм власності, а отже, і порушення економічних інтересів держави.
З ухвали Київського районного суду м. Одеси від 23.05.2005 року вбачається, що між МП «Картас» та ПКФ «АЛЕЯ», правонаступником якого є ТОВ «Інститут аналізу права» 12.08.1999 року був укладений договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу культурно-оздоровчого центру дозвілля сім'ї «Вогник», який розташований на земельній ділянці площею 1,9 га по АДРЕСА_7 у м. Одесі. (а.с. 108-109 том 1).
В свою чергу, 01 червня 2006 року ТОВ «Інститут аналізу права» продав, а ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_44, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_47, ОСОБА_20, ОСОБА_48, ОСОБА_22, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_49, ОСОБА_24, ОСОБА_50, ОСОБА_27, ОСОБА_51 купили в рівних часках кожний нежилі будівлі та споруди культурно-оздоровчого центру дозвілля і сімї «Вогник», які знаходяться в м. Одесі, по АДРЕСА_7, загальною площею 1.848,9 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 19.145 кв.м., яка знаходиться у фактичному користуванні. (а.с. 105 том 1).
05 червня 2007 року Київський районний суд м. Одеси по справі за № 2-3012/07 визнав право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 699 кв.м., розташовану в м. Одесі по АДРЕСА_7 із постановленням додаткового рішення по справі від 14 червня 2007 року визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 699 кв.м., для обслуговування будівель та споруд культурно-оздоровчого центру дозвілля сім'ї «Вогник», що знаходиться на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 із зазначенням меж земельної ділянки.
Визнаючи право власності за ОСОБА_2, суд обґрунтовував своє рішення посилаючись на договір купівлі - продажу від 01 червня 2006 року згідно якого ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_44, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_18, ОСОБА_33, ОСОБА_47, ОСОБА_20, ОСОБА_48, ОСОБА_22, ОСОБА_4, ОСОБА_49, ОСОБА_24, ОСОБА_50, ОСОБА_27, ОСОБА_51, належить на праві власності нежилі будівлі-споруди культурно-оздоровчого центру дозвілля і сімї «Вогник» загальною площею 1.848,9 кв.м., розташовані в м. Одесі по АДРЕСА_7, на земельній ділянці площею 19.145 кв.м., яка знаходиться у фактичному користуванні.
Також, суд посилався на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2006 року, яким між співвласниками, відповідно до вказаного договору був визнаний порядок користування земельною ділянкою, згідно з яким ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка площею 699 кв.м., розташована по АДРЕСА_7 у м. Одесі із зазначенням меж земельної ділянки.
Визнаючи недійним договір дарування від 10 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в частині передання у дар та прийняття ОСОБА_1 420/699 частин земельної ділянки, що розташована в м. Одесі, АДРЕСА_7, загальною площею 0,0699 га, суд також посилається на його нікчемність, так як укладення такого договору порушує інтереси держави.
Суд приходить до такого висновку, так як первісний договір купівлі - продажу від 17 грудня 1998 року цілісного майнового комплексу культурно-оздоровчого центру дозвілля сім'ї «Вогник», розташованого на земельній ділянці площею 1,9 га за адресою: АДРЕСА_7 укладеного між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в особі Одеського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та Малим приватним підприємством «Картас» визнаний недійсним постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07 березня 2013 року по справі № 15-2/145-08-3033, так як зазначене майно є державною власністю.
В свою чергу, 12.08.1999 року між МП «Картас» та ПКФ «АЛЕЯ», правонаступником якого є ТОВ «Інститут аналізу права» був укладений договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу культурно-оздоровчого центру дозвілля сім'ї «Вогник», який розташований на земельній ділянці площею 1,9 га по АДРЕСА_7 у м. Одесі.
01 червня 2006 року між ТОВ «Інститут аналізу права», ОСОБА_2 та іншими був укладений договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу культурно-оздоровчого центру дозвілля сім'ї «Вогник», який розташований на земельній ділянці площею 1,9 га по АДРЕСА_7 у м. Одесі.
Так як судом визнаний недійсним первісний договір купівлі-продажу від 17 грудня 1998 року цілісного майнового комплексу культурно-оздоровчого центру дозвілля сім'ї «Вогник», який розташований на земельній ділянці площею 1,9 га по АДРЕСА_7 у м. Одесі, то слід зазначити, що договори купівлі-продажу від 12.08.1999 року та 01 червня 2006 року є нікчемними.
Крім того, рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2006 року, яким між співвласниками, відповідно до вказаного договору був визнаний порядок користування земельною ділянкою, згідно з яким ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка площею 699 кв.м., розташована по АДРЕСА_7 у м. Одесі із зазначенням меж земельної ділянки, на яке посилався Київський районний суд м. Одеси 05 червня 2007 року, скасовано рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26 червня 2012 року.
Судом, встановлено, що на день укладання ОСОБА_2 договору дарування земельної ділянки, та підписання додаткових угод за № № 3, 1 про дольову участь у будівництві житла та паркінгу, на підставі яких ОСОБА_2 були передані ОСОБА_1 права інвестора на квартиру та паркінгу взамін на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_7 у м. Одесі, рішеннями різних судів України, що вступили в законну силу, як до укладання угод, так і після, було встановлено, що культурно-оздоровчий центр дозвілля і сімї «Вогник» так і земельна ділянка, які розташовані по АДРЕСА_7 у м. Одесі є державною власністю, що також є підставами для визнання договору дарування недійсним, визнання недійсними додаткових угод під номерами 3, 1 від 10.12.2009 року та застосування до додаткових угод під № 4 від 21.04.2011 року та № 5 від 17.10 2011 року і визнання їх недійсними.
За таких обставин, суд вважає, що порушені права та інтереси позивача підлягають судовому захисту, та вважає за необхідне визнати за позивачем майнові права на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 в м. Одесі та майнові права на машино - міста № НОМЕР_8 розташованого за адресою: АДРЕСА_8.
Позовні вимоги щодо зобов'язання ТОВ «Берег-Будгруп», код ЄДРПОУ 32432565, на протязі двох календарних місяців з моменту введення житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_8 в експлуатацію державною приймальною комісією, передати ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, трьохкімнатну квартиру під № 113, загальною площею 95,69 кв.м., житловою площею 51,86 кв.м., розташованої на 9-му поверсі будинку під АДРЕСА_3 в м. Одесі та машино - міста № НОМЕР_8 розташованого за адресою: АДРЕСА_8, такими, що підлягають задоволенню, так як зазначене є обов'язком відповідача за договорами.
Позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідачів сплатити на його користь збитки та стягнути такі збитки з підстав визначених ст. 230 ЦК України підлягають задоволенню із зазначенням наступного.
Подвійний розмір збитків складає 244.576,6 доларів США, що станом на 25.11.2014 року за курсам валют НБУ (14,9669 гривень за 1 долар США) становить 3.660.553,51 грн.
Позивач заявив вимоги про визнання договору дарування 420/699 частин земельної ділянки, що розташована в м. Одесі, АДРЕСА_7, загальною площею 0,0699 га від 10 грудня 2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 2679; визнання Додаткової угоди № 3 до договору № 326 «про дольову участь у будівництві житла» від 09.01.2006 року укладену 10.12.2009 року між ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнання Додаткової угоди № 1 до договору № 4 «про дольову участь у будівництві паркінга» від 09.01.2006 року про внесення змін, укладену 10.12.2009 року між ТОВ «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, такими, що вчинені під впливом обману з боку ТОВ «Берег-Будгруп», в особі генерального директора ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту та ОСОБА_2.
Судом встановленні факти та обставини, які суд зазначив у рішенні, якими було встановлено, що мав місце обман позивача з боку відповідачів ТОВ «Берег-Будгруп», в особі генерального директора ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту та ОСОБА_2, та зазначене відображене в описової та мотивувальної частині рішення із зазначенням встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин, тому відображати ці обставини у резолютивній частині суд не вважає необхідним.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору і вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог -у відповідності зі звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться, до ч. 1 ст. 530 Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату) та ст. 629 Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 627 ЦК України відповідально до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Оскільки договір є видом правочину, для його чинності необхідно дотримуватися всіх тих вимог, які визначені у статті 203 ЦК України, для всякого правочину, згідно яких, п. 1 цієї статті передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Згідно ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Зі змісту ст. 177 ЦК України вбачається, що одним із видів об'єктів цивільних прав є майнові права.
Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність» держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Щодо стягнення моральної шкоди, слід зазначити наступне.
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 р., пункт 4, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно Позивачам, з яких міркувань вони виходили, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
У відповідності до п. 9 Постанови, розмір відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачам моральних і фізичних страждань, з урахуванням їх характеру і тривалості, стану здоров'я потерпілого, тяжкості завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.
Позивачем не було доведено які саме моральні та фізичні страждання йому було спричинено діями відповідачів.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК У країни, судові витрати складаються з судового боргу та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що розмір судового збору за позовну заву майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (на час подання позову, 2012 рік, мінімальна заробітна плата складала 1073,0 грн.).
Отже, з відповідачів про справі солідарно підлягає до стягнення на користь позивача судовий збір в розмірі 321 (триста двадцять одна) гривня 90 (дев'яносто) копійок, сплата кого підтверджена квитанціями.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 8, 10-11, 15, 58, 60, 79, 88, 109, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним Договір дарування від 10 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 2679 в частині передачі у дар ОСОБА_2 420/699 частин земельної ділянки ОСОБА_1, що розташована в м. Одесі по АДРЕСА_7, загальною площею 0,0699 га, в момент його вчинення.
Визнати Додаткову угоду № 3 до договору № 326 «про дольову участь у будівництві житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, укладену 10.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту та ОСОБА_1, ОСОБА_2, недійсною, в момент її вчинення.
Визнати Додаткову угоду № 1 до договору № 4 «про дольову участь у будівництві паркінга» від 09.01.2006 року про внесення змін, укладену 10.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту та ОСОБА_1, ОСОБА_2, недійсною, в момент її вчинення.
Застосувати до Додаткової угоди № 4 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, укладену 21.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8 та ОСОБА_2, ОСОБА_4 наслідки недійсності в момент її вчинення Додаткової угоди № 3 до договору № 326 «про дольову участь у будівництві житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, укладену 10.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати Додаткову угоду № 4 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, яка була укладена 21.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, недійсною.
Застосувати до Додаткової угоди № 5 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, яка була укладена 17.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8 та ОСОБА_33, ОСОБА_4 наслідки недійсності в момент її вчинення Додаткової угоди № 3 до договору № 326 «про дольову участь у будівництві житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, укладену 10.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та наслідки недійсності Додаткової угоди № 4 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, яка була укладена 21.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
Визнати Додаткову угоду № 5 до договору № 326 «про дольову участь будівництва житла» від 09.01.2006 року про внесення змін, яка була укладена 17.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, ОСОБА_33 та ОСОБА_4, недійсною.
Визнати Договір № 326 «Про дольову участь у будівництві житла» укладеного 09.01.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), в особі генерального директора ОСОБА_8, та ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, який прийняв участь в фінансуванні будівництва 3-х кімнатної квартири під АДРЕСА_3 в м. Одесі, дійсним.
Визнати Договір № 4 про дольову участь у будівництві паркінгу, укладеного 09.01.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565) та ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, який прийняв участь у фінансуванні будівництва паркінгу, а саме машино-місця АДРЕСА_8, дійсним.
Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 майнові права на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 в м. Одесі.
Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, майнові права на машино-місце АДРЕСА_8.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на протязі двох календарних місяців з моменту введення житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_8 в експлуатацію державною приймальною комісією, передати ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, трьохкімнатну квартиру під АДРЕСА_3
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на протязі двох календарних місяців з моменту введення житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_8 в експлуатацію державною приймальною комісією, передати ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, машино - місце АДРЕСА_8
17.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565) та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, солідарно сплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце мешкання: АДРЕСА_2), збитки у розмірі 3.660.553,51 грн., що за курсом Національного Банку України станом на 25.11.2014 року еквівалентно 244.576,6 доларам США, виходячи з курсу валют 14,9669 гривень за 1 долар США.
18.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565) та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, солідарно на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце мешкання: АДРЕСА_2), збитки у розмірі 3.660.553,51 грн., що за курсом Національного Банку України станом на 25.11.2014 року еквівалентно 244.576,6 доларам США, виходячи з курсу валют 14,9669 гривень за 1 долар США.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565, адреса: АДРЕСА_5), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_4, виданий 26.06.1995 року Іванівським РВ УМВС України в Одеській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_5), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_6) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце мешкання: АДРЕСА_6 судові витрати в розмірі 321 (триста двадцять одна) гривня 90 (дев'яносто) копійок.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» (код ЄДРПОУ: 32432565, адреса: АДРЕСА_5), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_4, виданий 26.06.1995 року Іванівським РВ УМВС України в Одеській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_5), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_6) в дохід держави судові витрати в розмірі 2.897 (дві тисячі вісімсот дев'яносто сім) гривень 10 (десять) копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.С.Турецький
25 листопада 2014 року
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2014 |
Оприлюднено | 09.12.2014 |
Номер документу | 41688475 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Турецький О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні