Рішення

від 01.07.2009 по справі 27/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  27/286

01.07.09

За позовом     

Приватного підприємства "Парком"

доЗакритого акціонерного товариства "Телекомінвест -Київ"

простягнення  7841,00 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Трухан Н.В. –представник за довіреністю від 03.11.2008 року № 424;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Парком" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Телекомінвест - Київ" про стягнення суми основного боргу у розмірі 4947,00 грн., збитків від інфляції у розмірі 2450,00 грн.  та 3% річних у розмірі 444,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.06.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 року розгляд справи відкладено на 22.06.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача.

Позивач у судове засідання 22.06.2009 року з'явився, надав довідку з ЄДРПОУ, згідно якої відповідач знаходиться за іншою адресою, ніж та, яка вказана у позовній заяві, а саме 02125, м. Київ, вул. Воскресенська, 7. Крім того, позивачем надано до суду довідку банку від 17.06.2009, відповідно до якої відповідачем було перераховано на рахунок позивача 4000,00 грн. в період з 12.04.2006  року по 11.04.2007 року, проте призначення платежу даною довідкою не визначено.

Відповідач в судове засідання 22.06.2009 року не з'явився.

За таких обставин, ухвалою суду від 22.06.2009 року, розгляд справи відкладено на 01.07.2009 року та зобов'язано позивача надіслати на адресу відповідача, зазначену в довідці ЄДРПОУ позовну заяву з додатками.

Позивач в судове засідання 01.07.2009 року з'явився надав  документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань та не сплачує позивачу за виконані роботи.

У судове засідання 01.07.2009 року представник відповідача не з'явився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

На адресу Господарського суду м. Києва повернулось повідомлення про вручення поштової ухвали суду від 18.05.2009 року, яка була направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, а саме: 003056, м. Київ, вул. Польова, 21, оф. 324.

Ухвала суду від 22.06.2009 року була надіслана відповідачу за адресою: 02125, м. Київ, вул. Воскресенська, 7.

Копія позовної заяви та додатки до неї були надіслані відповідачу позивачем на адресу: 02125, м. Київ, вул. Воскресенська, 7  рекомендованою кореспонденцією цінним листом, відповідні докази наявні в матеріалах справи.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження, юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

24.01.2005 року між Закритим акціонерним товариством "Телекомінвест - Київ" (відповідач), як замовником та Приватним підприємством "Парком" (позивач), як підрядником був укладений договір № 24-01-05/95/1 про виконання монтажних робіт з телефонізації об'єкту соціально –культурного призначення по вул. Ф. Пушиної, 13-23 (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язок виконати монтажні роботи з телефонізації об'єкту соціально –культурного призначення по вул. Ф. Пушиної,13-23 у Святошинському районі міста Києва.

Відповідно до п. 2.2 договору сума договору складає: мережі телефонізації 5238 тис. грн.

На виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 4947,60 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2006 року на суму 4947,60 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками.

Відповідно до п. 4.1, п. 4.2 договору, замовник здійснює щомісячно проміжні платежі за фактично виконані  обсяги робіт на підставі актів КБ-2в та КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін, не пізніше 10 банківських днів, від дати підписання актів КБ- 2в та КБ3.

До матеріалів справи, позивачем надано листи  від 17.06.2009 року № 717/02 та від 25.06.2009 року № 758/02 від Комерційного банку "Експобанк", згідно яких, за 2006-2007 роки на розрахунковий рахунок позивача надходили кошти від відповідача 12.04.2006 року у розмірі 1000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за монтажні роботи по договору 18-08-03/102; 17.04.2006 року у розмірі 1000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за монтажні роботи по договору 18-08-03/102; 11.04.2007 року з призначенням платежу: оплата за будівництво ЛКС по договору 12-02-04/10.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач розрахунку по договору № 24-01-05/95/1 не здійснив.  

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 4947,00 грн. заборгованості за договором № 24-01-05/95/1.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 4947,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 2450,00 грн. та 3% річних у розмірі 444,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що акт приймання виконаних підрядних робіт  та довідка про вартість виконаних робіт підписана сторонами у лютому 2006 року без конкретної дати. З огляду на те, що сторонами не зазначено дату підписання  актів КБ-2в та КБ-3, то судом визнається дата підписання зазначених документів  останнім днем лютого 2006 року . З урахуванням п. 4.1 договору, судом встановлено, що відповідач повинен був розрахуватися за виконані роботи у строк до 14.03.2006 року (01.03.2006 року + 10 банківських днів), отже прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати робіт наступило 11.03.2006 року.

Суд не погоджується з розрахунком 3% річних, зробленим позивачем,  та робить власний розрахунок з 15.03.2006 по 01.03.2009 року (дата, по яку позивач нараховує 3% річних).

Отже, розмір 3% річних складає за 2006 рік (4947,00 грн. *3%*291 (кількість днів прострочки):365= 118,32 грн.); за 2007 рік (4947,00 грн.*3%*365:365 = 148,41 грн.); за 2008 рік (4947,00 грн.*3%*366:366 = 148,41 грн.); за 2009 рік (4947,00 грн. *3%*59:365= 23,99 грн.). Загальний розмір 3% , за розрахунком суду, становить річних становить 339,13 грн.

Сума збитків від інфляції за розрахунком суду складає 3155,99 грн., тобто більша ніж та, яку заявляє позивач, то з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України та того, що позивачем не заявлено клопотання про вихід суду за межі позовних вимог, задоволенню підлягає сума збитків від інфляції, яку просить позивач, а саме 2450,00 грн.  

Таким чином, позовні вимоги про стягнення  3% річних у розмірі 444,00 грн. підлягають задоволенню частково, а саме на 339,13 грн., а позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції у розмірі 2450,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 4947,00 грн. –суми основного боргу, 339,13 грн. суми 3% річних, 2450,00 грн. –суми збитків від інфляції підлягають задоволенню, а в іншій частині відмові.  

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

    2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Телекомінвест - Київ" (02125, м. Київ, вул. Василенка,7; код ЄДРПОУ 14369176) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства "Парком"  (03146, м. Київ, вул. Жмеринська, 36, кв. 306; код ЄДРПОУ 24369879) заборгованість у розмірі  4947 (чотири тисячі дев'ятсот сорок сім) грн., 00 коп. –основного боргу, 339 (триста тридцять дев»ять) грн. 13 коп. –3% річних та 2450 (дві тисячі чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. –збитків від інфляції,  витрати по сплаті державного мита в сумі 100 (сто) грн. 64 коп., та 116 (сто шістнадцять) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В інішій частині позовних вимог відмовити.          

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 13.07.2009 року