Рішення

від 23.06.2009 по справі 6/89

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/89

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.09                                                                                           Справа№ 6/89

За позовом: ТзОВ “Українська медова компанія”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет”, м.Львів

про:  стягнення 13709грн. 47коп.

                                                                                                            Суддя  Гоменюк З.П.

                                                                               Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: не з'явився

від  відповідача: не з'явився

Суть спору: Позов заявлено ТзОВ “Українська медова компанія” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет” про стягнення 12007грн. 06коп. основного боргу, 1510грн. 01коп. інфляційних втрат, 192грн. 40коп. 3 % річних та 2000грн. 00коп. витрат на адвокатські послуги.

          Ухвалою суду від 30.04.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.05.2009р.

В зв”язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та враховуючи телеграму позивача про відкладення розгляду справи, ухвалою суду від 19.05.2009р. розгляд справи відкладено на 23.06.2009р.

               Відповідач 26.05.2009р. здав в канцелярію суду лист, яким інформував суд про зміну свого місцезнаходження з м.Львів, вул. Галицька, 4, на м.Харків, просп.Гагаріна, буд.7, кімн.1, додавши при цьому ксерокопію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 25.05.2009р.

            Відповідач в судове засідання 23.06.2009р. не з'явився,  письмового пояснення на позов не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Господарському суду пред`явлено достатньо матеріалів, що дає можливість відповідно до ст.75 ГПК України розглянути позов при відсутності представників сторін.

    Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

02.02.2008р. між ТзОВ “Українська медова компанія” та Товариством  з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет” було укладено договір №ТП-248 відповідно до якого позивач зобов'язувався на умовах та в порядку, визначеному цим договором, систематично поставляти відповідачу (передавати у власність покупця) визначений даним договором товар, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується на умовах та в порядку передбаченим договором, приймати названий товар та оплачувати його.

Пунктом 3.3. укладеного договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання товару від постачальника (позивача) за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається.

Згідно п. 9.1. договору  він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008р.

На виконання умов договору позивачем по видаткових накладних №№ РН-5187, РН-5312, РН-5313, РН-5314, РН-5315, РН-5400, РН-5401, РН-5402, РН-5403, РН-5446, РН-5447, РН-5448 за  період з 25.06.2008р. по 28.08.2008р. було поставлено товар на загальну суму 12474грн.96коп. В зв”язку з поверненням відповідачем товару на суму 103грн.98коп. та проведенням розрахунку в сумі 363грн.92коп., заборгованість відповідача становить 12007грн.06коп.

Однак, відповідач своїх зобов”язань по оплаті отриманого товару належним чином не виконав, за отриманий товар на суму 12007грн.06коп. станом на час звернення з позовом до суду не розрахувався.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів  не встановлений договором або законом.

 Згідно представленого суду розрахунку розміри інфляційних втрат за період з 28.04.2008р. по 21.04.2009р. становить 1510грн. 01коп., 3 % річних за період з 28.04.2008р. по 21.04.2009р. становить 192грн. 40коп.., є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення 2000грн. 00коп. витрат на адвокатські послуги, суд прийшов до висновку, що вони обгрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Позивачем до матеріалів справи в обгрунтування вказаних вимог долучено копі. Свідоцтва про право на зняття адвокатською діяльністю від 27.01.2005р.  видане Грішиній Н.О.,  копію договору №10 від 21.04.2009р. про надання правової допомоги, платіжне доручення №166 від 22.04.2009р., яке свідчить про перерахування позивачем по договору № 10 від 21.04.2009р. Грішиній Н.О. 2000грн. 00коп. вартості правової допомоги.

        Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

         Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

   Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований  та підлягає  задоволенню.

  Витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

        Керуючись ст.ст. 525,526,625 ЦК України, ст.ст.33,34,44,48,49,75,82,84 ГПК України, суд –

                                                           ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет”, (місцезнаходження: 61001, м.Харків, просп.Гагаріна, буд.7, кімн.1; стара адреса: 79008, м.Львів, вул. Галицька, 4; 79040, м.Львів, вул.Городоцька, 359, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13827416) на користь ТзОВ “Українська медова компанія”, м.Київ, вул.М.Раскової, 23, оф. 620 (код ЄДРПОУ 32852630) 12007грн. 06коп. основного боргу, 1510грн. 01коп. інфляційних втрат, 192грн. 40коп. 3 % річних , 2000грн. 00коп. витрат на адвокатські послуги, 137грн. 09коп.  витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Видати позивачу довідку на повернення з державного бюджету зайво сплаченого за платіжним доручення №164 від 21.04.2009р. державного мита в розмірі 2грн. 91коп.

Суддя