Постанова

від 26.11.2014 по справі 914/789/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2014 р. Справа № 914/789/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Бойко С.М.,

суддів Марко Р. І.,

Якімець Г. Г.,

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

від позивача з'явився

від відповідача з'явився

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шідель"

на ухвалу господарського суду Львівської області від 03.11.2014 року

у справі № 914/789/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Шідель", м. Київ,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Молоток", м. Львів,

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області від 03.11.2014 року частково задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Молоток" про розстрочення виконання рішення суду, розстрочено на 3 роки виконання рішення господарського суду Львівської області від 07.05.2014 р. у справі №914/789/14 шляхом стягнення боргу рівними частинами. Місцевий господарський суд відмовив заявнику в частині строку розстрочки рішення господарського суду на 12 років згідно графіку запропонованого відповідачем.

Ухвала суду мотивована тим, що з метою захисту боржника від наявної загрози банкрутства, суд констатував винятковість даного випадку та розстрочив виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі скаржник (стягувач) просить ухвалу місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення, апелюючи тим, що місцевий господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, не врахував матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Скаржник покликається на те, що скаржник не подав відомості щодо всіх своїх рахунків, що дає підстави зробити висновок, що боржник ухиляється від надання реальної ситуації на підприємстві чого суд не взяв до уваги при винесенні оскаржуваної ухвали. Окрім того, апелянт вказує, що на підставі договорів поданих заявником неможливо зробити висновок, що позика була надана, і що вона не була повернута достроково.

У відзиві на апеляційну скаргу боржник (відповідач) просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що ухвала суду є законною та такою, що прийнята з врахуванням всіх обставин справи на підставі повного та всебічного дослідження поданих сторонами доказів.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі, просив ухвалу місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

Суд, розглянувши апеляційну скаргу та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, господарського суду Львівської області від 07.05.2014 р. у справі задоволено повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю "Шідель", стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Молоток" на користь позивача 720.506,34 грн. основного боргу, 10.085,68 грн. - 3% річних, 13.789,39 грн. інфляційних втрат, 14.887,83 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2014 р. залишено без змін рішення місцевого господарського суду.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 07.05.2014 р. №914/789/14 видано наказ від 19.08.2014 р.

Відповідно до вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

За змістом наведеної норми суд може відстрочити або розстрочити виконання судового рішення за наявністю обставин, що ускладнюють його виконання або роблять неможливим у виняткових випадках, залежно від обставин справи.

Суд звертає увагу на ту обставину, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду порушує також і матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для нього. З врахуванням цих положень, розстрочка судового рішення надасть можливість заявнику регулярно отримувати кошти суми боргу.

Подаючи заяву про розстрочення виконання рішення суду, боржником долучений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2013 рік та перше півріччя 2014 року, з яких вбачається, що чистий прибуток підприємства за 2013 рік становив 146.000,00 грн., а за І півріччя 2014 року становив 133.100,00 грн . , даний доказ суд першої інстанції правомірно оцінив як факт, що дасть можливість забезпечити виконання судового рішення при розстрочці.

Як убачається із аудиторського звіту про фактичні результати виконання узгоджених процедур від 22.10.2014 р. протягом перших 9 місяців 2014 року ТОВ "ВКФ "Молоток" міг би вивести із обороту за період одного календарного року, без завдання суттєвої шкоди операційної діяльності підприємства в розмірі 63.272,00 грн.

Окрім того, заявником долучено довідку ПАТ "ВіЕс Банку" від 30.10.2014 р. №14/23631 відображено залишок коштів на рахунку ТОВ ВКФ "Молоток" за період з 01.01.2014 р. по 30.09.2014 р. Зокрема, із вказаної довідки вбачається, що станом на вересень 2014 року залишок на рахунку ТОВ ВКФ "Молоток" становить 29.355,83 грн.

У виписці з рахунку ТОВ ВКФ "Молоток" у ПАТ "ВіЕс Банку" від 28.10.2014 р. зазначено, що залишок коштів на рахунку становить 13.556,00 грн.

ТОВ ВКФ "Молоток" залучено безвідсоткову допомогу для поповнення обігових коштів у сумі 2.746.124,00 грн., про що свідчать угоди з позикодавцями №01/02 від 23.12.2013 р., №01/07 від 11.09.2014 р., №01/06 від 08.07.2014 р., №01/05 від 10.03.2014 р., №01/04 від 01.09.2014 р. №01/03 від 09.07.2014 р.

Платоспроможність заявника обтяжена наступними зобов'язаннями: кредитний договір №KU021770 від 18.11.2013 р. (кредит 3.000,00 доларів США), кредитний договір №KU017636 від 08.06.2012 р. (кредит 100.000,00 доларів США) та іпотечний договір 08.06.2012 р., кредитний договір №KU018415 від 20.09.2012 р. (кредит 1.500.000,00 грн.) та іпотечний договір від 20.09.2012 р., кредитний договір №KU020586 від 19.06.2013 р. (кредит 85.000,00 доларів США), договір застави від 19.06.2013 р. (за кредитним договором №RU020586 від 19.06.2013 р.), договір застави від 18.11.2013 р. (за кредитним договором № KU021770 від 18.11.2013 р.), договір застави від 01.07.2014 р. (за кредитним договором №KU023265 від 01.07.2014 р.), договір про комерційну співпрацю №H/1/1/2014 від 03.02.2014 р., договір про комерційну співпрацю №H/1/2/2013 р., договір №47480 від 16.04.2014 р. про надання послуг по організації просування товарів (торгової марки)

За наступними зобов'язаннями ТОВ ВКФ "Молоток" виступає кредитором: договір підряду №02/12-13 від 02.12.2013 р., договір підряду №09/07/14 від 22.01.2014 р., договір підряду №11/03/14 від 22.01.2014 р., договір підряду №08/03/14 від 22.01.2014 р., договір підряду №24/1/03/2014 від 24.03.2014 р., договір підряду №06/12-13 від 04.12.2013 р., договір поставки №47380 від 16.04.2014 р.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що з урахуванням приписів процесуального закону визначальним фактором при вирішенні питання про надання розстрочки виконання рішення суду є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення, що враховано судом першої інстанції.

Окрім того, з фінансового плану розвитку підприємства вбачається, що в боржника наявні кошти та майно, що не усуває можливості виконання судового рішення, а навпаки є доказом належного фінансового стану для розвитку та виконання з врахуванням розстрочки рішення суду.

Слід враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів які передбачені статтею 121 ГПК України не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. А тому апеляційний суд погоджується з визначеним терміном судом першої інстанції відстрочки виконання рішення суду протягом трьох років. Доводи апеляційної скарги в частині знецінення суми боргу протягом строку розстрочення суми боргу не приймаються судом до уваги, оскільки заявник не позбавлений права на нарахування інфляційних втрат щодо несплаченої суми боргу.

В рішенні Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року в справі за № 5-рп/2013 вказується, що аналіз положень ст. 121 ГПК України дає підстави вважати, що ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. А тому розстрочка виконання рішення надасть можливість регулярно стягувачу отримувати кошти на протязі певного часу, що враховано місцевим судом.

Щодо доводів апелянта в частині наявності у боржника інших рахунків в банку, то такі не були підтвердженні жодними належними доказами, а від так судом до уваги не беруться. Окрім того, слід зауважити, що в матеріалах справи містяться договори іпотеки, згідно з якими заявником передане майно для забезпечення кредитних договорів, що унеможливлює виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на майно боржника.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки судом першої інстанції винесено ухвалу з дотриманням вимог норм процесуального законодавства вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Зважаючи на те, що апеляційним судом відмовлено в задоволенні апеляційної скарги витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України залишаються на скаржнику.

Керуючись ст.ст. 99, 105, 121 ГПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ухвалу господарського суду Львівської області від 03.11.2014 в справі за №914/789/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шідель" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений 01.12.2014 р.

Головуючий суддя Бойко С. М.

Суддя Марко Р. І.

Суддя Якімець Г. Г.