Рішення

від 07.07.2009 по справі 25/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  25/131

07.07.09

За позовомКиєво - Святошинського районного відділення Благодійного фонду «Блакитна магістраль»

до Акціонерний комерційний банк  «Європейський»

про стягнення 518115,00 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача  :        Саміленко Т.Д. (довіреність № 27 від 15.06.2009)

          від відповідача :    Левченко О.М. (довіреність від 16.06.2009)

В судовому засіданні 7 липня 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Києво - Святошинське районне відділення Благодійного фонду «Блакитна магістраль» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Акціонерного комерційного банку «Європейський»(надалі –відповідач, Банк) про стягнення боргу з повернення депозиту в сумі 500 000,00 грн., 3% річних в сумі 3 615,00 грн., інфляційних витрат в сумі 14 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов'язання щодо повернення коштів з депозитного рахунку згідно з умовами договору банківського вкладу.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що 14 травня 2009 року Постановою Правління Національного Банку України №293 з 15 травня 2009 року до 14 листопада 2009 року призначено в Акціонерному комерційному банку «Європейський»тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Зі слів відповідача основною метою Постанови є захист вкладників та інших кредиторів, забезпечення схоронності капіталу й активів Банку, відновлення його платоспроможності і ліквідності, стабілізації діяльності Банку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2007 року між позивачем (Вкладник) і відповідачем (Банк) було укладено Генеральний договір банківського вкладу № 661001 (надалі - Договір), предметом якого є прийняття Банком від Вкладника грошових коштів на вкладний рахунок з зобов'язанням їх повернення після закінчення строку та з виплатою процентів на умовах, визначених окремими додатковими угодами до цього Договору.

Протягом 2007 року –грудня 2008 року сторонами було укладено 4 Додаткових договори до Договору, якими визначалися суми депозитів, строки їх повернення та відсоткові ставки, а саме:

- Додатковим договором №1 від 05.04.2007 визначено, що Вкладник розміщує на вкладному рахунку 1 600 000,00 грн. із строком повернення –31.01.2008 та сплатою процентів за користування вкладом в розмірі 16% річних;

- Додатковим договором №2 від 17.10.2007 сторонами визначено, що Вкладник розміщує на вкладному рахунку 2 100 000,00 грн. із строком повернення –31.01.2008 та сплатою процентів за користування вкладом в розмірі 16% річних;

- Додатковим договором №3 від 31.01.2008 сторонами визначено, що Вкладник розміщує на вкладному рахунку 2 100 000,00 грн. із строком повернення –01.02.2009 та сплатою процентів за користування вкладом в розмірі 16% річних;

- Додатковим договором №4 від 10.12.2008 сторонами визначено, що Вкладник розміщує на вкладному рахунку 2 100 000,00 грн. із строком повернення –01.02.2009 та сплатою процентів за користування вкладом в розмірі 20% річних;

Згідно із п. 2.4.2 Договору Банк зобов'язаний перерахувати суму Депозиту і суму нарахованих процентів за останній період користування Депозитом на поточний рахунок Позивача в день закінчення строку Депозиту.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем (підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 19.06.2009 року) 02.02.2009 відповідач платіжним дорученням № 16334 перерахував 400 000,00 грн., 03.02.2009 платіжним дорученням № 19043 перерахував 400 000,00 грн., 04.02.2009 платіжним дорученням № 26579 перерахував 400 000,00 грн., 11.02.2009 платіжним дорученням перерахував 400000,00 грн. Таким чином, відповідач не перерахував в повному обсязі на рахунок позивача суму депозитного вкладу, а саме 500 000,00 грн.

28.01.2009 року позивач направив відповідачу лист № 2, 30.01.2009 року - лист № 3, 10.02.2009 року –лист № 9, 17.2.2009 року –лист № 11, в яких просив повернути суму вкладу. Як зазначив позивач, відповіді на лист Банк не надав, суму вкладу на поточний рахунок позивача в повному обсязі не перерахував.

Враховуючи закінчення терміну виконання зобов'язання по поверненню суми вкладу 01.02.2009, а також той факт, що в порядку, визначеними пп. 2.4.2 Договору, сума вкладу позивача в розмірі 2 100 000,00 грн. була повернута позивачу частково, а тому у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 19.06.2009 року.  

Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ № 293 від 14.03.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у акціонерному комерційний банку «Європейський»в Акціонерному комерційному банку «Європейський» призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 15.05.2009 до 14.05.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 15.05.2009 року до 14.11.2009 року.

У відповідності до ст. 2 Закону про банки мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч.2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Відповідач визнає, що грошові кошти в сумі 500 000,00 грн. (вклад) він повинен був перерахувати до введення мораторію, тобто до 15.05.2009, але порушив договірне зобов'язання, а після введення мораторію перерахування стало неможливим, оскільки мораторій поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасового адміністратора. Таким чином, зобов'язання за договором було порушене відповідачем до введення мораторію.

Однак дана обставина не впливає негативно на права позивача щодо судового захисту своїх прав. Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути та задовольнити їх, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами.   

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.  

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та беручи до уваги те, що термін дії договору банківського вкладу № 661001 від 30.01.2007 року закінчився, тобто строк повернення вкладу настав, а банком сума депозитного вкладу не повернута, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 500 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язань за Договором щодо строків повернення  позивачу суми вкладу в розмірі 500 000,00 грн. стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на користь позивача підлягає сума 3% річних у розмірі 3 615,00 грн. (500 000,00 грн. заборгованості х 3% річних / 365 днів у році х 88 дні прострочення) та інфляційних витрат в розмірі  14 500,00 грн. ((500 000,00 грн. заборгованості х 102,9 індекс інфляції за квітень / 100) –500 000, 00 грн.) за період прострочення з 01.02.2009 по 01.03.2009.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 518 115,00 грн., в тому числі суми депозиту в розмірі 500 000,00 грн., інфляційних в сумі 14 500,00 грн. та 3% річних в сумі 3 615,00 грн.

Судові витрати позивача у розмірі 5493,65 грн. (5181,15 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерний комерційного банку «Європейський»(ідентифікаційний код: 19359904, адреса: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська 38/44, МФО 380184) на користь Києво - Святошинського районного відділення Благодійного фонду «Блакитна магістраль» (ідентифікаційний код 24212646, адреса: 08150, Київська область, Києво - Святошинський район, м. Боярка, вул. Маяковського 49 , п/р 26002005907201 в ВАТ «Сведбанк», МФО 300164) 518 115,00 грн. (п'ятсот вісімнадцять тисяч сто п'ятнадцять гривень) та судові витрати в розмірі 5493,65 грн. (п'ять тисяч чотириста дев'яносто три гривни 65 копійок) грн. Видати наказ.  

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                              С.М. Морозов

          Дата підписання повного тексту рішення 13.07.2009р.