Рішення

від 18.11.2011 по справі 2-7050/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

справа №2-7050/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді -Браги А.В.,

при секретарі -Авраменко А.М.,

за участю: представника позивача -ОСОБА_1,

відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2011 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 05 серпня 2004 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №10920444000 (871-В/04), за яким вказаний відповідач отримав кредит в розмірі 11900 доларів США, зобов'язавшись його повернути в строк та на умовах, визначених кредитним договором. Виконання ОСОБА_2 своїх договірних зобов'язань забезпечено договором поруки №871-В/04/1, укладеним 05 серпня 2004 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3, як поручителем. Посилаючись на невиконання відповідачами взятих на себе за вказаними договорами грошових зобов'язань, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь суму заборгованості за кредитним договором №10920444000 (871-В/04), яка станом на 30 червня 2010 року склала 68373,08 гривень. Також представник позивача просив покласти судові витрати на відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Вислухавши пояснення учасників розгляду справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 05 серпня 2004 року між АКІБ «УкрСиббанк», як кредитором, правонаступником якого є позивач (а.с.20), та відповідачем ОСОБА_2, як позичальником, укладено кредитний договір №871-В/04 (а.с.10-15), за яким кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 11900 доларів США, а позичальник -повернути кредит до 04 серпня 2019 року відповідно до графіку повернення кредиту, сплатити 14% річних за користування кредитом та інші обов'язкові платежі. За порушення термінів повернення кредиту ат/або проценті за кредит та/або комісій позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Також договором передбачено право кредитора вимагати дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом у випадку порушення позичальником графіку повернення кредиту.

Як свідчить копія заяви на видачу готівки №83252 від 06 серпня 2004 року, копія ордеру-розпорядження про видачу кредиту від 06 серпня 2004 року кредитором на виконання умов кредитного договору №871-В/04 від 05 серпня 2004 року були надані позичальнику обумовлені в договорі кредитні кошти в повному обсязі.

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 взятих на себе договірних зобов'язань між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 05 серпня 2004 року укладено договір поруки №871-В/04/1 (а.с.16-17). За умовами даного договору вказаний відповідач, як поручитель, зобов'язалась перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі із відповідачем ОСОБА_2 за невиконання останнім взятих на себе договірних зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту №871-В/04 від 05 серпня 2004 року.

Із матеріалів справи (а.с.24-34) встановлено, що ОСОБА_2 не виконує належним чином взяті на себе грошові зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач, скориставшись правом вимагати дострокове повернення кредиту та плати за нього, своїми письмовими заявами від 26 грудня 2006 року, від 13 квітня 2009 року, від 21 січня 2010 року просив відповідачів погасити, здійснивши дострокове повернення кредиту. Оскільки відповідачі вказані вимоги не виконали, розмір заборгованості станом на 30 червня 2010 року склав 68373,08 гривень (а.с.35), а саме: 62781,58 гривень -заборгованість за тілом кредиту, 4795,44 гривень -заборгованість за процентами за користування кредитом, 796,06 гривень -пеня.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.1054, 1055 ЦК України), а також договір поруки (ст.553 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст.549 ЦК України). При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст.550 ЦК України).

За змістом ст.ст.546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Положеннями ст.533 ЦК України визначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інше не передбачено договором або законом.

Отже, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором №871-В/04 від 05 серпня 2004 року, договором поруки №871-В/04/1 від 05 серпня 2004 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачами даних договорів, а також встановлено невиконання відповідачами, на відміну від позивача, своїх зобов'язань за даними договорами та встановлено наявність у позивача права вимагати дострокове повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору (державного мита) на суму 683,73 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, сплата яких підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 509, 526, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60 - 61, 88, 110, 209, 212 - 215, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов, -задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»заборгованість у сумі 68373,08 гривень .

Судові витрати у справі покласти на відповідачів, солідарно стягнувши з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»судовий збір в сумі 683, 73 гривень та 120, 00 гривень витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя А.В. Брага