Рішення

від 10.07.2009 по справі 53/304

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/304

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/304

10.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Аутдор»

до Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа»

про стягнення 12 500,00 грн.

                                                                                Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Христич О.О.- представник по довіреності від 20.05.2009р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

         Заявлено позов про стягнення з Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа»заборгованості за Договором № 13 від 25.12.2007р. в розмірі 14 013,45 грн., в тому числі 10 953,46 грн. –основний  борг, 1 582,78 грн. –пеня, 1 279,36 грн. –збитки від інфляції, 197,85 грн. –3% річних.

    Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2009р. порушено провадження по справі № 53/304, розгляд справи призначено на 05.06.2009р.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 10.07.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 10.07.2009р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Листом Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві № 21-10/3716-2від 29.05.2009р., наданим позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.07.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

25.12.2007р. між позивачем та відповідачем  було укладено Договір № 134 про проведення рекламної кампанії відповідно до умов якого Виконавець (позивач) зобов'язується надати комплекс послуг щодо розміщення рекламного матеріалу на робочих поверхнях своїх Спеціальних конструкцій, що є власністю Виконавця або належить йому на інших законних підставах та проводити Рекламні кампанії в інтересах Замовника (відповідач) в строки та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов'язується приймати й оплачувати такі послуги Виконавця в порядку і на умовах, передбачених даним Договором (п. 2.1 Договору № 134   від 25.12.2007р.).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем у справі також було укладено Додаткову угоду до Договору № 134 від 25.12.2007р., в якій сторони погодили адресну програму та узгодили ціни за надання рекламних послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

Відповідно до п. 11.3 Договору № 134 від 25.12.2007р. Замовник щомісячно здійснює переоплату у розмірі повної вартості послуг за кожний місяць проведення Рекламної кампанії на підставі рахунків-фактур, виставлених Виконавцем, але не пізніше 20 числа кожного місяця, що передує місяцю у якому будуть надаватися послуги за які здійснюється оплата (передоплата).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направляв на адресу відповідача рахунки-фактури: № СФ-0000462 від 01.10.2008р. та СФ-0000525 від 07.11.2008р.

На доказ виконання Договору № 134 від 25.12.2007р. та надання послуг відповідачу на суму в розмірі 10 953,46 грн., позивач надав суду належним чином завірені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-00545 та № ОУ-00546. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідач не сплатив за надані послуги позивачем по справі.

Зі змісту ч. 1 ст. 903 ЦК України слідує, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач направляв на адресу відповідача Претензію № 1 від 01.04.2009р. про оплату заборгованості. На доказ направлення претензії позивач надав суду належним чином завірену копію фіскального чеку поштового відділення № 9440 від 06.04.2009р. та опису вкладення в цінний лист від 06.04.2009р.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650) відповідач повинен був у строк до 16.04.2009р. оплати позивачу надані послуги в сумі 10 953,46 грн.

Однак, відповідач, як у строк до 16.04.2009р., так і на дату прийняття  рішення, свого обов'язку щодо оплати за надані послуги в сумі 10 953,46 грн. не виконав.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він  вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті отриманого згідно накладних товару, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 10 953,46 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10 953,46 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством  відповідальності.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті  231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Як вбачається з пункту 13.3.1 Договору № 134 від 25.12.2007р. у випадку затримки платежів за даним Договором з вини Замовника, до нього на власний розсуд Виконавця, може бути застосована неустойка у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми застосованого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач надав суду розрахунок пені на суму 1 582,78 грн., в якому не правильно зазначив період нарахування пені, а саме дату початку нарахування пені.

Як було вже зазначено, відповідач повинен був у строк до 16.04.2009р. оплати позивачу надані послуги.

Таким чином, пеня повинна нараховуватися з дня прострочення  виконання зобов'язання, тобто з 17.04.2009р.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 194,46 грн., відповідно до розрахунку суду.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором.

          Позивач при розрахунку 3% річних та збитків від інфляції неправильно вказав період нарахування 3% річних та збитків від інфляції, а саме неправильно вказана дата початку нарахування 3% річних та збитків від інфляції.

Відповідач повинен був у строк до 16.04.2009р. оплати позивачу надані послуги.

Таким чином, 3% річних та збитків від інфляції повинні нараховуватися з дня прострочення  виконання зобов'язання, тобто з 17.04.2009р.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 24,31 грн., відповідно до розрахунку суду.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідач збитків від інфляції необхідно зазначити наступне.

Як вбачається з інформації, яка надається Постановою Національного банку України за період з 17.04.2009р. по 13.05.209р. розмір інфляції не встановлено.  

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

           На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа»(03085, м. Київ, пр.-т Академіка Глушкова, 1; ідентифікаційний код 16286412 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Аутдор»(03038, м. Київ, пр.-т Науки, 119Б; ідентифікаційний код 34288317) основний борг в сумі 10 953 (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 46 коп., пеню в сумі 194 (сто дев'яносто чотири) грн. 46 коп., 3% річних в сумі 24 (двадцять чотири) грон. 31 коп., витрати на сплату державного мита в сумі  108 (сто вісім) грн. 91 коп. та 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 14 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                       Грєхова О.А.