Рішення

від 07.07.2009 по справі 27/316

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/316

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  27/316

07.07.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Київська металургійна будівельна компанія»

простягнення  60 161, 89 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Грищук Т.О. –представник за довіреністю № 243 від 12.03.2009 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МД Груп»звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська металургійна будівельна компанія» про стягнення заборгованості у розмірі 54 270, 90 грн., 5 427, 09 грн. штрафу та пені у розмірі 463, 90 грн. за договором № 924-1/08 від 28.05.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 23.06.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2009 року розгляд справи відкладено до 07.07.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2009 року подав заяву про зміну розміру позовних вимог, а саме просить суд стягнути з відповідача 54 170, 90 грн. основної заборгованості, штраф у сумі 5 417, 09 грн. та пеню у розмірі 463, 05 грн.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про зміну розміру позовних вимог.  

Представник відповідача у судове засідання 07.07.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

На адресу Господарського суду міста Києва повернулася ухвала суду, яка була направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та у витязі з ЄДРПОУ, а саме: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38 із зазначенням, що товариство за вказаною адресою не зареєстровано.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження, юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

28.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МД Груп»(надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська металургійна будівельна компанія»(надалі - покупець) було укладено договір № 924-1/08 (надалі - договір) за умовами якого продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця металопродукцію, а покупець зобов'язується прийняти продукцію від продавця та оплатити її загальну вартість на умовах договору.

Поставка згідно договору № 924-1/08 від 28.05.2008 року здійснювалась між сторонами до листопада 2008 року, коли заборгованість по договору перевищила 50 000, 00 грн.

20.11.2008 року сторони уклали додатковий договір про розстрочення заборгованості до договору № 924-1/08 від 28.05.2008 року.

Відповідно до п. 1.1 Додаткового договору відповідач зобов'язався сплатити позивачу заборгованість, яка виникла у відповідача за договором № 924-1/08 від 28.05.2008 року та складає станом на 20.11.2008 року за проведеними сторонами актами звірки 54 727, 67 грн.

Згідно із п. 1.2 Додаткового договору визначається наступний графік погашення заборгованості:

-          листопад 2008 року –20 000, 00 грн.;

-          грудень 2008 року –24 727, 67 грн.

         26.11.2008 року відповідачем було частково сплачено суму заборгованості у розмірі 61, 97 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за договором № 924-1/08 від 28.05.2008 року становить 54 665, 03 грн.

         Крім того, у 2009 році позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 52 877, 65 грн., згідно із видатковими накладними № РН1-000121 від 15.01.2009 року, № РН1-000267 від 22.01.2009 року, № РН1-000893 від 23.02.2009 року, № РН1-000469 від 12.03.2009 року, № РН1-001316 від 17.03.2009 року, № РН1-001375 від 19.03.2009 року, № РН1-001399 від 20.03.2009 року, № РН1-001400 від 20.03.2009 року, № РН1-001519 від 26.03.2009 року, № РН1-001532 від 27.03.2009 року, № РН1-001561 від 30.03.2009 року, № РН1-001564 від 01.04.2009 року, № РН1-001964 від 17.04.2009 року та № РН1-002126 від 29.04.2009 року.

         Відповідачем були здійснені платежі згідно банківських виписок, наявних в матеріалах справи на загальну суму 53 271, 78 грн.

         Отже, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за договором № 924-1/08 від 28.05.2008 року становить 54 270, 90 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (наділі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст. 692 ЦК України зазначено, покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару. Покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення  оплати  товару  продавець  має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

В ході розгляду справи позивач подав клопотання про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 54 170, 90 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті неоспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем визнані, належних доказів, які б підтверджували повну оплату відповідачем не надано, тому позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 54 170, 90 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

        Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 5 417, 09 грн. та пеню у розмірі 463, 05 грн.

        Згідно із ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

        Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

        Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

        Відповідно до п. 1.5 Додаткового договору у випадку порушення відповідачем строків оплати на термін до 5 календарних днів, позивач має право вимагати сплати відповідачем штрафу у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми та пені у розмірі 0,2%, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, від суми заборгованості за договором за кожен день прострочення.

        Пунктом 1.6 Додаткового договору встановлено, що у разі порушення відповідачем строків оплати на термін більше, ніж 5 календарних днів, позивач має право стягнути неустойку, що визначена п. 1.5 договору, від суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з дня виникнення заборгованості за договором № 924-1/08 від 28.05.2008 року.  

        Розрахунок штрафу:

        54 170, 90 грн. (заборгованість) * 10% = 5 417, 09 грн.

        Розрахунок пені:

        54 170, 90 грн. (заборгованість) * 24% * 13 (30.04.2009 року по 12.05.2009 року) / 365 = 463, 05 грн.

        Таким чином, штраф у сумі 5 417, 09 грн. та пеня у розмірі 463, 05 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 549, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

    2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська металургійна будівельна компанія»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38; код ЄДРПОУ 35086390) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп»(01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 11 А, к. 54; код ЄДРПОУ 31991010) заборгованість у розмірі 54 170 (п'ятдесят чотири тисячі сто сімдесят) грн. 90 коп., штраф у сумі 5 417 (п'ять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 09 коп., пеню у розмірі 463 (чотириста шістдесят три) грн. 05 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 600 (шістсот) грн. 51 коп., та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

      Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 15.07.2009 року