Ухвала

від 01.07.2009 по справі 3/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"01" липня 2009 р.                                                                            Справа  № 3/92

За позовом   Приватного підприємства «Агропромислової фірми «Явір»   

до    Грушвицької сільської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації

про  визнання права власності

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача: представник Опанасюк Р.Д. (довіреність №14 від 15.06.2009 року);

від відповідача :  Климук О.В.;

від третьої особи : не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: будівлю конюшні, яка розташована за адресою Рівненський район, с.Дібрівка  по вул. Кубіка, 36-е.

Позовні вимоги мотивує наступним: позивачем за договором купівлі-продажу укладеним з колгоспом «Нове життя»придбано приміщення конюшні в с.Дібрівка, Рівненського району, яке в подальшому оплачене та передане за Актом приймання-передачі позивачу.  

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.06.2009 року замінено первісного відповідача Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації на належного відповідача Грушвицьку сільську раду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги  визнав в повному обсязі.

Тертя особа надіслада суду клопотання про розгляд спраи вбез представника КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації"

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

11.12.1991 року Колгоспом «Нове життя»(далі - Продавець) та Агропромисловим підприємством «Явір»(далі – Покупець) укладено договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості, який за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу майна та підпадає під правове регулювання норм статей  655-697 ЦК України, ст.ст.224-240 ЦК УРСР, застосування норм яких можливе на підставі пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Згідно даного Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупця приміщення конюшні колгоспу  «Нове життя», що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с.Дібрівка, а Покупець зобов'язався прийняти їх та сплатити встановлену в договорі грошову суму протягом суми днів та прийняти майно.

Пунктом 1.2 Договору сторони засвідчили, що об'єкт нерухомості не проданий та знаходиться на балансі господарства.

За умовами п. 2.1 Договору продаж об'єкту нерухомості здійснено за 16910,00 карбованців 00 коп., при цьому Покупець вносить суму вартості майна на поточний рахунок Продавця згідно виписаного рахунку-фактури.

Відповідно до п.3.1. Договору право власності на придбане майно переходить до Покупця з моменту оплати його вартості у повному обсязі та підписання акту приймання-передачі.

На виконання умов Договору за Актом приймання-передачі від 07.02.1992 року, що підписаний та скріплений печатками обох підприємств без зауважень та заперечень, Продавець передав, а Покупець прийняв об'єкт нерухомості –конюшню колгоспу «Нове життя», що знаходиться за адресою: Рівненська область,  Рівненський район, с.Дібрівка.  

Згідно з виставленою Продавцем рахунком-фактурою №18 від 11.12.1991 року Покупцем оплачено 16910,00 крб., що підтверджується наявним в матеріалах справи Платіжним дорученням №61 від 11.12.1991 року.

В матеріалах справи наявний технічний паспорт на виробничий будинок  конюшню, що знаходиться за адресою:  Рівненський район, с.Дібрівка, вул.Кубіка, буд. 36-е та Державний акт на право користування землею №238 Б№050073 від 1993 року.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і  обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відносини, пов'язані з реалізацією права власності на час укладання договору купівлі-продажу від 11.12.1991 року були врегульовані Цивільним кодексом УРСР, Законом України «Про власність»та іншими нормативно-правовим актами, прийнятими на їх виконання.

Відповідно до ч.1 ст.128 Цивільного кодексу УРСР чинного на момент укладення угоди  право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частина 1 ст. 86 ЦК УРСР, ч.1 ст.2 Закону України «Про власність»визначає, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про власність»власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Таким чином, Приватне підприємство Агропромислова фірма «Явір»в силу положень ст.128 ЦК УРСР є законним набувачем та власником спірного майна: конюшні, що знаходиться за адресою: Рівненський район, с.Дібрівка, вул.Кубіка, буд. 36-е.

У відповідності до ст.328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом.

Приписи ст.321 ЦК України зазначають, що право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого ст.41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами ст.392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на  об'єкт нерухомості, конюшню , що знаходиться за адресою:  Рівненський район, с.Дібрівка, вул.Кубіка, буд. 36-е –є способом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16, 392 ЦК України, 20 ГК України.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про визнання за ним права власності на конюшню, що знаходиться за адресою:  Рівненський район, с.Дібрівка, вул.Кубіка, буд. 36-е, такою, що підлягаєть задоволенню.

Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв`язку з зверненням до суду за захистом порушеного права, за його згодою лишаються за ним.

Керуючись ст.ст. 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати за Приватним підприємством «Агропромислова фірма «Явір»(код ЄДРПО 13974927) право власності на будівлю конюшні, що знаходиться за адресою:  Рівненський район, с.Дібрівка, вул.Кубіка, буд. 36-е.

Суддя                                                        Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано "06" липня  2009 року