Рішення

від 15.07.2009 по справі 36/221

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/221

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/221

15.07.09

За позовом       Відкритого акціонерного товариства «Нерухомість столиці»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатекнікбуд»

про                     стягнення   111 496 грн.  73 коп.

                                                                                              Суддя    Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача            Кендзьора В.І. –по дов. №б/н від 27.05.2009р.

Від відповідача        не з'явився

Обставини справи:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Нерухомість столиці» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатекнікбуд» 111 496 грн. 73 коп., із яких:  106 060 грн. 10 коп. заборгованість по орендній платі, житлово –комунальним послугам та експлуатаційним, 499 грн. 94 коп. три проценти річних, 954 грн. 54 коп. інфляційні втрати, 3 981 грн. 15 коп. пеня за прострочку платежу.

          В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

          Свої позовні вимоги мотивує тим, що  відповідач в порушення умов договору №561А/07 від 17.12.2007р.    не    сплатив позивачу платежі передбачені  умовами договору,  у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі  102 982 грн. 62 коп.

          Відповідач  письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалах суду  від 04.06.2009 року  та 01.07.2009р.

     Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду   направлялись відповідачу на адресу зазначену в позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. Таким чином відповідач не реалізував  своє процесуальне право на участь  в судовому засіданні господарського суду.  

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

       Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

         17 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством  «Нерухомість столиці»(далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегатекнікбуд»(далі  відповідач) був укладений договір №561А/07 оренди нежитлового приміщення.

         На підставі зазначеного договору та у відповідності до  акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 25 грудня 2007 року позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 200,40 м , а саме офісне приміщення №808, яке розташоване на восьмому поверсі нежитлового будинку, що знаходиться за адресою: м Київ, вул. Урицького, 45.

         28 лютого 2009 року, враховуючи умови договору,  сторони розірвали договір шляхом укладення Угоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №561А/07 від 17 грудня 2007 року.

         Приміщення було повернуто відповідачем  із строкового платного користування позивачу, про що буле складено та підписано сторонами акт приймання-передачі приміщення від 28 лютого 2009 року.

         У відповідності до положень п. 3.5. розділу 3 договору, відповідач в межах частки відповідача, яка визначена в цьому ж пункті договору, зобов'язався компенсувати позивачу витрати на  оплату житлово-комунальних послуг та експлуатаційні витрати, понесені позивачем протягом строку оренди з метою обслуговування та експлуатації Будинку. Така компенсація повинна бути здійснена відповідачем протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту виставлення  позивачем рахунку.

         За умовами, погодженими сторонами та викладеними в п.п. 3. 5 Угоди, орендна плата та компенсація витрат позивача, що зазначені в розділі 3 Договору нараховується відповідачу  до  моменту фактичного звільнення ним приміщення та підписання  сторонами   акту  прийому-передачі приміщення.

Відповідно до п. 4 Угоди від 28.02.2008р., відповідач (орендар) зобов'язався у термін до 31 березня 2009 року сплатити позивачу (орендодавцю) заборгованість за платежами, передбаченими договором, що станом на 27 лютого 2009 року становила 85 818,85 грн. (Вісімдесят п'ять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень, 85 копійок), крім того ПДВ 20% - 17 163,77 грн. (Сімнадцять тисяч сто шістдесят три гривні 77 копійок), що разом з ПДВ становить 102 982,62 грн. (Сто дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дві гривні 62 копійки). Крім того, згідно п. 5 угоди, компенсація витрат, понесених Орендодавцем у лютому 2009 року, повинна бути здійснена у порядку та у строки, передбачені п. 3.5. Договору.

23 березня 2009 року позивачем було виставлено відповідачу  рахунок-фактуру №СФ-0000359 на компенсацію витрат позивача на житлово-комунальні послуги та експлуатаційних витрат, понесених у лютому 2009 року в сумі 2 564,57 грн. (Дві тисячі п'ятсот шістдесят чотири гривні 57 копійок), крім того ПДВ 20% - 512,91 грн. (П'ятсот дванадцять гривень 91 копійка), що разом з ПДВ становить 3 077,48 грн. (Три тисячі сімдесят сім гривень 48 копійок).

В порушення  умов договору та угоди, відповідач станом на 27 травня 2009 року не було сплачено позивачу  заборгованість, вказану в п. 4 Угоди, та не було компенсовано позивачу витрати на оплату житлово-комунальних послуг та експлуатаційні витрати, понесені останнім у лютому 2009 року.

Матеріалами справи підтверджено, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем за платежами, передбаченими договором №561А/07 оренди нежитлового приміщення від 17 грудня 2007 року, становить 88 383,42 грн. крім того ПДВ 20% - 17 676,68 грн., що разом з ПДВ становить 106 060,10 грн.

Як визначено  частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов”язку по сплаті   платежів, передбачених договором,    своєчасно та в повному обсязі не виконав. З огляду на викладене позовні вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 106 060 грн. 10 коп. суд ввважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

           Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

           Це стосується відповідача, який мав довести суду, що  він зобов'язання за договором №561А/07 від 17 грудня 2007 року  виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору.  Відповідач доказів відсутності заборгованості по орендній платі  та витратам на енергопостачання за спірний період  суду не надав.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.1.1 Договору встановлена відповідальність Орендаря (Відповідача) за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день затримки платежу.

Як встановлено судом при розгляді справи заборгованість в сумі 102 982,62 грн. з ПДВ, відповідно до п. 4 Угоди відповідач зобов'язувався оплатити до 31.03.2009 року, то штрафні санкції, передбачені умовами договору, а також чинним законодавством застосовуються до відповідача починаючи із 01.04.2009 року включно. Оскільки  відповідач відповідно до умов договору, а саме до 28.03.2009 року (5 днів з моменту виставлення рахунку), не компенсував позивачу витрати на оплату житлово-комунальних послуг та експлуатаційні витрати, понесені останнім у лютому 2009 року з метою обслуговування та експлуатації Будинку в сумі 3 077,48 грн. з ПДВ, то штрафні санкції за несплату цієї суми застосовуються до відповідача починаючи з 29.03.2009 року включно.

           Оскільки відповідач припустився прострочки платежу з нього на підставі п. 8.2 договору  та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»підлягає стягненню пеня в сумі   3 981 грн. 15 коп., відповідно до наданого позивачем і неоспореного відповідачем розрахунку суми пені.

           Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора  зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 499 грн. 94 коп. та інфляційних  втрат в сумі 954грн. 54 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Витрати  понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в сумі 944 грн. 00 коп. та 118 грн.  відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

           Керуючись ст. 49,  ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги задовольнити  повністю.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  «Мегатекнікбуд»

(м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А, код 34966914 ) на користь Відкритого акціонерного товариства «Нерухомість столиці»(м. Київ, вул. Урицького,45,код 30965299) 106 060 грн. 10 коп. основного боргу, 499 грн. 94 коп. три проценти річних, 954 грн. 54 коп. інфляційні втрати, 3 981 грн. 15 коп. пеня за прострочку платежу, 1 114 грн. 97 коп. державного мита та 118 грн. витрат  на інформаційно –технічне  забезпечення судового процесу.

          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

         Суддя                                                                   Т.Ю. Трофименко